Топ-10 цитат Тараса Кутового про фермерство

1511
0
Тарас Кутовий, новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України
Тарас Кутовий, новопризначений міністр аграрної політики та продовольства України

Сьогодні коаліція погодила список кандидатів до нового складу Кабінету міністрів України. Як і передбачалося раніше, крісло міністра аграрної політики та продовольства України зайняв народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Тарас Кутовий.

Kurkul.com вирішив проаналізувати попередні виступи новопризначеного міністра у пресі і підготувати підбірку цитат про сільське господарство України загалом та про фермерство зокрема.

  • Скасування єдиного сільськогосподарського податку абсолютно неприпустиме. Поряд з тим, що ми сьогодні говоримо про розвиток галузі взагалі, ми повинні говорити і про розвиток сільських територій. Ті люди, які в основному виходять на вулиці і бояться скасування єдиного податку, якраз і переживають за фактичне існування свого маленького бізнесу на селі.

  • Я зосереджую увагу на тому, що розвиток малих підприємців на селі — це в тому числі розвиток сільської інфраструктури, громад і територій. Чим більше працюючих одноосібників, чим більше працюючих фермерських господарств на місці, тим краща, на мою думку, атмосфера розвитку села.

  • У нас демократичне суспільство і ми повинні з повагою ставитися до будь-яких проявів і мирних акцій. Люди повинні мати можливість висловити свою думку. Проте я, чесно кажучи, далекий від думки, що простий фермер Іван відрізав корові голову і приніс її до Верховної Ради. Те, що простий фермер Іван привів корову до Верховної Ради і поцілував її — в це я вірю, а те, що ми бачили біля парламенту, мені більше схоже на жорсткі медійні технології, аніж на демонстрацію любові до галузі.

  • Я взагалі бачу базове пожвавлення в секторі якраз завдяки розвитку малого підприємництва на селі. Маю на увазі не тільки фермерів, але знову ж таки, завдяки розвитку громад в селі, бо люди повинні мати бажання там залишатися. Це комплексне питання: не тільки «чи я можу знайти роботу і фермерувати в селі?», а й «чи я можу жити комфортно в селі?».

  • В Україні в рамках мораторію дуже активно відбувається поділ земель товарно-аграрного призначення на особисті селянські господарства і потім продаж цих земель, які є приватною власністю у власність підприємств. Фактично ринок обігу земель вже існує. Сьогодні сотні людей з міською пропискою їздять по селах і оформляють ці особисті селянські господарства.

  • Зважаючи на те, яка є підтримка в цьому році на сільське господарство, можна сказати, що її взагалі немає. Тому що 50 млн грн на нашу майже 50-мільйонну країну – критично мало. А особливо в контексті, коли фактично через зміни, які відбуваються у спецрежимі, з галузі додатково, за різними розрахунками, «вимивається» майже 20 млрд грн. Напруга, яка виникла у фермерської спільноти, перш за все, пов’язана з тим, що є негативи, мінуси, а позитивів, компенсаторів, фермери не отримали. Я за те, щоб був справедливий підхід до підтримки сільського господарства. Коли ті, хто мають достатньо можливостей для розвитку, так само зважали на потреби, які є в державі, оскільки зараз не той період, коли є надлишкові кошти. Зміна вектору на підтримку саме малих господарств, повинна бути відчутною.

  • Моя позиція, що для малих фермерів, до 150 га, потрібно ввести меншу ставку оподаткування. Я вірю, що поєднання земельної реформи та податкових змін позитивно вплинуть на галузь. Це відкриє для ринку можливості отримання додаткових прибутків.

  • Малий виробник ніколи не конкуруватиме з великим у галузі рослинництва. У них різні технології виробництва, принципово інші можливості. Ніколи підприємство з 500 га не стане в один ряд за прибутковістю бізнесу з тим, у якого землі розбито на виробничі кластери по 5—10 тис. га. Не буде малий фермер купувати агрегат для внесення безводного аміаку, створювати відповідну виробничу інфраструктуру і тим паче грати на сезонних цінових коливаннях! Держава повинна йому створити додаткову підтримку, але не у тому розумінні, щоб «штани тримати», або щоб не вмерли. Рівень, форма та місія цієї підтримки має робити дрібного товаровиробника конкурентоспроможним. Як це зробити? Запитайте будь-якого малого виробника, у чому полягає його економічна філософія? Прогодувати сім’ю та вижити. Тобто категорією накопичення і приросту капіталу ніхто не мислить. А якщо немає такої філософії, то ця галузь вмиратиме.

  • Cьогодні мова йде про те, що аграрна галузь живе не завдяки, а всупереч. Аграрії, які бажають змін і перетворень та мають за плечима практичний досвід, повинні самостійно долучатися до реформування галузі, йдучи до владних кабінетів та у ради різних рівнів, у тому числі, до парламенту.

  • Село — це не просто колиска української духовності. Це стержень України. Добробут нашої держави буде завжди залежати від того, як буде розвиватися село. А що бачимо в дійсності? Аграрії збирають рекордні врожаї. І що ж? Селяни стали жити краще, їм побудували дороги, підвищили зарплати? Навпаки, закрили ряд сільських шкіл і лікарень. Держава на них економить. І це робиться заради того, щоб в Україні процвітав величезний чиновницький апарат. Це відверто цинічне ставлення до українських селян!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми