День 5. Чернігівська і Полтавська область: «Наташа Агро», «Крячківка Агро Плюс» та «ГЯ ДТ Агро»

413
0
АгроЕкспедитори відвідали три нові підприємства «Наташа Агро», «Крячківка Агро Плюс» та «ГЯ ДТ Агро»
АгроЕкспедитори відвідали три нові підприємства «Наташа Агро», «Крячківка Агро Плюс» та «ГЯ ДТ Агро»

АгроЕкспедиція «Соя 2016» розтягнулася на другий тиждень, взявши паузу на вихідні, що робить її нетиповою та унікальною, як для експедицій поточного року. А її п’ятий день став найнасиченішим за весь час нашого «соєвого туру», адже нам вдалося відвідати одразу три підприємства у двох областях нашої країни та навіть побувати на невеличкій екскурсії.

Проте не лише агроекспедитори взялися до роботи з новими силами після вихідних. Нас, як і завжди, підтримали наші надійні партнери з Науково-дослідного інституту сої, компаній Bayer, Väderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». А також у цей день до нас приєдналися експерти з асоціації Danube Soya.

Чернігівський експериментатор

соя

Починати ми вирішили з Чернігівщини. Серед просторів однієї з найбільших за площею областей України знайшлося місце і для компанії «Наташа Агро», що входить до структури Українського Аграрного Холдингу. Загалом холдинг має 45 тис. га земель на Чернігівщині, Полтавщині та на Закарпатті. «Наташа Агро» займає 35 тис.га і є найбільшим підрозділом корпорації.

Старший агроном з захисту рослин підприємства Олег Махно розповідає, що в структурі господарства є дві основні культури-годувальниці: кукурудза та соя. Під першу відведено 27 тис. га, а під сою — 7 тис. га. Минулого року співвідношення було рівно 50/50. Решту земель займає пшениця, яку вирощують на корми для тваринницької ферми, а також для пайовиків.

Олег Махно

Так, є в структурі господарства і тваринництво — 1200 гол. дійного стада та молодняк.

Все тут добре і з технікою: на підприємстві довіряють тракторам Fendt, використовують сівалки Kinze, обприскувач Apache, Challenger SpraCoupe, комбайни Claas Lexion, а на закарпатських землях користуються технікою Vaderstad.

Грунти в господарстві здебільшого чорноземи (гумус 3–4,7%), але є і піщані.

Якщо ж повернутися до сої, то з нею тут часто експериментують, підбираючи нові сорти. Цього року сіяли сорти німецької селекції Wallace та Drayton і канадський Прескот, а от минулого року віддали перевагу сортам китайській селекції. Сорти Narita і Kyotо холдинг завозив собі самостійно, без дистриб’юторів. Вони показали досить непогану врожайність, але погано переносили наші кліматичні умови і були схильними до висипання.

«Ми щороку замінюємо сорти. Нам їх постійно пропонують представники насіннєвих компаній. Ми перевіряємо нове насіння на дослідних ділянках, дивимося, як воно себе показує. Narita, Kyoto — також були планові посіви», — розповідає Олег Махно.

Полюбляють тут середньостиглі сорти, адже їх можна досушити після збору, і отримати кращий урожай. Роблять тут для себе і насіннєві посіви.

Урожайність сої в 2014 році була 3,2–3,3 т/га.

Вилазка в поле

Поле, на яке ми потрапили, мало площу 85 га. Обробка грунту тут була мінімальною — восени провели рихлення і легке дискування.

«Mini-till застосовували з самого початку. Працюємо за американською технологією обробітку грунту. Перевернув, переорав, а потім, за стандартною технологією, ще потрібно культивувати, але тут цього не треба. Це дозволяє економити ресурси», — ділиться секретами Олег Махно.

З міндобрив восени внесли 80 кг/га хлористого калію, а весною 150 кг/га сульфат амонію. На поля, що розташовані біля ферми також вносили органіку.

Сіяли 5 травня з нормрю висіву 80 кг/га (550-600 тис./га) сівалкою Kinze з системою InterPlant і міжряддям 35 см. При грунтовій обробці вносили гербіцид з д.р. гліфосат і грунтовий гербіцид на основі ацетохлору. Із системних застосовувади гербіцид на основі метрибузину.

Щодо інсектицидного захисту, то обробляли препаратом з д.р. імідаклоприд 250 г/га + фунгіцидом Амістар Екстра 1,2 л/га (100 л/га робочого розчину).

«Нижній ярус бобів рослини скинули через перепад температури. Ця біда переслідує нас вже другий рік поспіль. Намагаємося з нею справлятися, лікувати, давати достатньо міндобрив. Давали 3 кг/га карбаміду по листковій масі при інсектицидно-фунгіцидній обробці. Бор, магній, калій також додавали. Бачимо, що зерно продовжує наливатися», — розповідає агроном, аналізуючи проблеми.

Наш експерт заступник директора Науково-дослідного інституту сої Любов Бочкарьова висловила свою думку щодо даного поля.

«Сорт не вирівняний по типу розвитку. Але самі рослини дуже сильні. Цього агрономам вдалося досягти проведенням усіх необхідних заходів щодо захисту рослин. Робили двічі підживлення, фунгіцидний обробіток проведено. Тут не треба багато говорити — досить подивитися по масиву, за забарвленням листової пластини, зрозуміло, що всі необхідні процедури по догляду за рослиною були виконані», — говорить експерт.

Щодо планів господарства на майбутнє, то вводити нові культури вони не планують, адже до дальнього поля потрібно їздити 150 км і тому простіше займатися мінімальною кількістю культур за єдиною технологією.

Кілька слів про підприємство на останок говорить і представник асоціації Danube Soya Інна Іллєнко.

За її словами, «Український Аграрний Холдинг» є однією з компаній, з ким Danube Soya співпрацює в Україні.

«З урожаєм сої минулого 2015 року агровиробниче підприємство УАХ та елеватор на Закарпатті успішно пройшли сертифікацію за стандартом «Дунайська соя», підтвердивши свій статус виробника неГМ-сої, та експортували соєві боби на переробне підприємство в Угорщині, що також сертифіковане за стандартом «Дунайської сої». Подальший розвиток співпраці українських виробників неГМ-сої та західно-європейських переробників очікуємо і цього року», — говорить Інна Іллєнко.

Гостинна Полтавщина

Наступною була родюча Полтавщина, де під соєю знаходиться 180 тис. га, але кількість її посівів зменшується і багато хто з аграріїв відмовляються від цієї культури на користь гороху та кукурудзи.

Регіональний представник компанії Bayer у Полтавській області Анатолій Бойко пояснює таку тенденцію тим, що горох значно дешевший у вирощуванні ніж соя.

«На сою потрібно більше витрат по ЗЗР: 3–4 гербіцидних обробки, може бути 1–2 фунгіцидних і 1–2 інсектицидних. Це високі витрати! Гороху достатньо однієї обробки гербіцидом і однієї–двох інсектицидом», — говорить Анатолій Бойко.

Анатолій Бойко

Експерт асоціації Danube Soya Інна Іллєнко вважає, що дрібні та середні товаровиробники просто будуть масово «в тиху» сіяти ГМ-сою, адже держава та трейдери ніяк не стимулюють виробництво неГМ-сої.

«Вони не отримують ніякої додаткової фінансової мотивації, як наприклад у Європі, тому змішують ГМ та традиційну сою перед відправкою до елеватора. Окрім цього, процедура вирощування традиційної сої складніша. Тенденція до вирощування ГМ-сої властива більше дрібним господарствам, які не мають власних складів та елеваторів. Це факт: люди усвідомлено порушують закон», — говорить експерт.

Візиту на друге господарство передувала екскурсія в с. Березова Рудка, яку провів для нас Анатолій Бойко.

Під час цієї краєзнавчої подорожі, агроекспедитори відвідали садибу Закревських, в якій кілька разів гостював Тарас Шевченко під час своїх подорожей на Полтавщину. Подейкують, що заради розваг молодої господарки садиби та письменника, які, за чутками, були закохані один в одного, в місцевому дендропарку сіллю засипали дорогу і по ній влітку на санчатах каталася ця парочка. Трава на цій дорозі й до сих пір не росте через велику кількість солі в грунті.

Також нами було відвідано і піраміду-усипальницю родини Закревських, яку не змогли зламати за часів радянської влади навіть бульдозерами. Піраміда, схоже, буде стояти тут ще багато років, а от місцевий клуб, будова якого знаходиться одразу за склепом може завалитися досить скоро.

Але це, скоріше, поодинокий випадок такої руйнації, адже власник підприємства «Крячківка Агро Плюс» Андрій Симонов дбає про ввірені йому села, постійно проводячи ремонтні роботи у навчальних закладах, будуючи церкви та дитячі майданчики. А пайовики отримують гарну плату у розмірі 8%.

Крячківка Агро Плюс

Земельний банк господарства складає 4,5 тис. га. Вирощують соняшник, кукурудзу, сою і пшеницю. З наступного року тут сою хочуть повністю замінити горохом.

«Найвища врожайність сої у нас була 2,6–2,7 т/га. Позаторік, коли була посуха, отримали 2 т/га. Минулого року — 2,6 т/га. Але це не той показник, який би нам хотілося отримувати. Це при тому, що ми робили обробку фунгіцидами, давали мікроелементи, застосовували інокулянти. Я навіть не знаю, що туди ще треба було вносити, щоб вона рентабельною була», — скаржиться на сою головний агроном господарства Дмитро Ралець.

За словами експерта Bayer Анатолія Бойко, така врожайність типова для регіону і не є свідченням недоліків у технології вирощування сої у господарстві.

Також до мінусів сої тут відносять проблеми при збиранні. Наприклад, після дощу соя одразу розтріскується. Окрім цього, інтенсивність збору сої є дуже високою, що збільшує навантаження на техніку. Не вважає Дмитро Ралець сою і за гарного попередника, тому цього року в господарстві під сою відвели лише 100 га, а от наступного року горохом планують засіяти вже 300 га. Сіяли сорти сої Медісон, Фортуна, Аннушка, Анастасія.

Їдемо на поле. Посіви господарства цього року дуже сильно постраждали через град. Не оминула катастрофа і інспектоване поле, оскільки на рослинах добре видно сліди пошкоджень.

Попередником тут була соя. На полі сіяли сорт Аннушка з нормою висіву близько 1 млн/га і міжряддям 15 см.

«Обробляли її фунгіцидним протруйником-антистресантом Віал Траст. Застосовували 3 кг/га інокулянту Різоактив», — розповідає агроном.

Із ЗЗР вносився Зенкор 0,7 л/га, потім Хармоні 5 г/га + Базагран 2 л/га. Планували також проводити фунгіцидну обробку, вносити Аканто Плюс, бор, мікроелементи, але після граду вирішили залишити рослини у спокої, адже він побив на рослинах усе листя.

Також у господарстві обов’язковим є інсектицидний захист і на інспектованому полі вносили Децис f-люкс.

«Я вважаю, що інсектицидний захист не менш важливий, ніж гербіцидний чи фунгіцидний. На всіх культурах. Навіть цього року по соняшнику проводили крайову інсектицидну обробку. А по кукурудзі обов’язково двічі робимо трихограму», — ділиться секретами Дмитро Ралець.

Зібрати з цього поля агроном планує хоча б 1-1,5 т/га. Трохи іншої думки дотримується експерт з Bayer Анатолій Бойко.

«По цьому полю надії були трохи більші – у межах 2,5 т/га, але у зв’язку з такими екстримальними погодними умовами, думаю, буде десь 2 т/га. Поле у доброму стані. Сорт Аннушка характерний для нашого регіону, як ранній сорт сої. По захисту тут використано традиційну систему для Полтавщини. Препарати спрацювали добре», — говорить він.

А ми відправляємося на третє господарство. Його інспектувати допомагає нам знову-таки експерт з Bayer, оскільки відповідальна людина з господарства, як і багато хто з аграріїв, зацікавлених у сої, поїхала на День поля у «Аграрній технологічній компанії», про яку ми писали у блозі другого дня.

Поле належить підприємству «ГЯДТ Агро», яке було засноване ще німцями, а зараз перейшло до українського власника.

Соя на полі сильно вилягла і це вдарить як по врожайності, так і по затратам на збиральну кампанію.

В такому невдалому результаті експерт з Науково-дослідного інституту сої Любов Бочкарьова вбачає промахи господарів.

«Поле дуже сильно «перегодували». Але поганий досвід — це теж досвід. Прибирати доведеться, пустивши підбирачі попереду комбайна — «проти шерсті». Господарі хотіли зробити як краще, але, як на мене, втратять половину врожаю. Соя лежить, а значить, буде тріскатися, опадати. Нижні боби тут вже втратили. Шкода хлопців, адже їм доведеться складно при збиранні», — резюмує експерт.

Якщо ж казати про технологію захисту, то тут застосовували протруйник Февер 0,4 л/га, грунтовий гербіцид Зенкор Ліквід 0,6 л/га, післясходові гербіциди Базагран 1 л/га і 4 г/га Хармоні. Гербіцид Зенкор спрацював чудово і поле виглядає чистим.

А ми готуємося вирушати далі, поспілкувавшись наостанок з регіональним представником Bayer Анатолієм Бойко щодо ситуації з хворобами та шкідниками в регіоні.

«На півночі нашого регіону були великі проблеми із кліщем. В західній частині, на якій ми зараз знаходимося, таких проблем не виникало. Але були нехарактерні для сої проблеми з несправжньою борошнистою росою (пероноспороз). При цьому не було зареєстрованих препаратів проти цієї хвороби для сої. Господарства йшли на свій страх і ризик, захищаючи культуру», — говорить експерт.

За словами Анатолія Бойко, в цій частині Полтавщини із хвороб найчастіше зустрічається септоріоз. А от у Глобинському районі, до якого ми відправимося завтра, соя вирощується на одному полі по 3–4 роки і там вже виникають більші проблеми з хворобами.

Що ж, побажаємо місцевим аграріям поменше хвороб та шкідників та побільше налитих бобів на сої! А нам лишається чекати останього дня АгроЕкспедиції «Соя 2016», під час якого ми проінспектуємо поля компанії «Арніка» на Полтавщині та завітаємо до СТОВ «Дніпро» у Черкаській області.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми