Євгенія Хан, співзасновниця СФГ «Хан» з Полтавської області, разом з родиною понад 20 років займається овочівництвом. Засновники побудували теплиці, де вже 10 років вирощують тепличні огірки. Родина Хан свідомо обрала монокультуру — огірки — і не змінює стратегії навіть під час війни. Тому сьогодні Євгенія ділиться технологією вирощування огірків починаючи від висадки та підбору насіння до облаштування теплиць.

Від баштанів до теплиць

СФГ «Хан» має в обробітку до 1,5 тис. га землі на Полтавщині. З них 50 га традиційно займає баштан. Також вирощують інші овочі: перець, баклажани, томати. Але близько 10-12 років тому в господарстві вирішили спробувати тепличний напрямок. Причина була прагматичною: огірки у відкритому ґрунті пропадали. Град, спека регулярно знищували посіви.

«У нас багато родичів раніше займалися теплицями, тому ми теж спробували», — пояснює Євгенія.

Коли почалася повномасштабна війна, багато тепличників вирішили переорієнтуватися на помідори. Але не родина Хан. Помідори в їхніх неопалюваних теплицях просто не виходили.

«У нас стратегія направлена на вирощування огірків. Хоч почалася війна, воєнні дії на Півдні України зменшили кількість овочів, але ми все одно вирощуємо тільки огірки», — каже Євгенія. 

Господарство пробувало розширювати асортимент. До війни вирощували весь борщовий набір: картоплю, моркву, помідори, капусту. Але варто розуміти, що овочівництво передбачає великий обсяг ручної праці. А зараз знайти працівників на прополювання та навіть збір і продаж, дуже важко. Тому намагаються коригувати брак кадрів технологіями.

«Ми почали використовувати мульчувальну плівку у відкритому ґрунті. Люди все одно прополюють, але безпосередньо рядок залишається чистим. Купуємо прямо у виробника — заводу «Планета Пластик» плівку товщиною 30 мікронів. На баклажанах та перцях стелимо чорну плівку, а на кавунах — білу. Білу використовують, щоб кавуни користуючись з додаткового світла швидко зійшли», —  ділиться фермерка.

Також в наступному сезоні планують спробувати звичайну мульчувальну плівку під огірки й в теплицях, щоб зменшити час на прополювання.

Весняні теплиці для огірків — конструкції та накриття

Тепличний бізнес неможливий без теплиць. Євгенія Хан каже, що коли ви вирішили зробити промислову теплицю — потрібно не менше 0,5 га. Адже в іншому випадку вийти на рентабельність буде важко. 

Щодо конструкцій, то вони повинні зводитись відповідно до можливостей. Зараз в господарстві теплиці займають близько 2 га. В СФГ «Хан» використовують дерев'яні конструкції розміром 60X12 м кожна. Хоча Євгенія, не виключає, що конструкції з металу покриті антикорозійним покриттям також можна ефективно використовувати.

Читайте також: Сучасна теплиця: перспективні конструкції, матеріали та технології

З практики відомо, що період використання теплиць з дерев’яним каркасом становить 10-15, а з металевим — 25-30 років і більше. Хоча варто розуміти, що побудова металевого каркаса значно дорожча. Догляд за цими конструкціями також різниться. Якщо період експлуатації деревʼяних теплиць продовжують обробкою антисептиками і фарбуванням у білий колір всіх дерев'яних конструкцій, то залізні деталі оцинковують, вкривають протикорозійною і алюмінієвою фарбами.

Не менш важливим є покриття. Воно залежить від сезону вирощування. Наприклад у СФГ «Хан» використовують весняні теплиці. У таких теплицях вирощують овочеві культури протягом весни, літа й осені, тобто при більш сприятливих температурних умовах і освітленні. Такі теплиці мають легшу конструкцію і меншу кількість обігрівальних приладів. Або таких приладів зовсім немає, що значно здешевлює вартість конструкцій. В Україні використовують переважно весняні теплиці під плівковим покриттям. 

«Ми накриваємо теплиці плівкою українського виробництва «Планета Пластик» товщиною 120 мк. Хоча, багато хто каже, що такої товщини плівка витримує тільки 1 рік, в нас вона служить 3 роки. Іноді буває, що потрібно провести невеликий ремонт. Але в нашому регіоні, де бувають гради, вітри вона витримує чудово», — зауважує Євгенія.

Секрет довговічності плівки — у правильному підборі параметрів та якості матеріалу. Наприклад, в Україні саме «Планета Пластик» виготовляє плівку з найбільшою шириною — 12 метрів, що дозволяє накривати великі теплиці цільним шматком. Це важливо для конструкцій розміром 60 на 12 метрів, як у господарстві Ханів — таку теплицю можна накрити без зайвих з'єднань, що підвищує надійність покриття.

Товщина плівки 120 мікронів, яку використовує СФГ «Хан» — оптимальна. Побутує думка, що чим товща плівка, тим довше вона прослужить, але це міф. Сучасні поліетилени дозволяють виготовляти плівку до 150 мк товщиною, яка витримує всі навантаження. Немає сенсу переплачувати за товщину 200 мк. Секрет у якості первинного поліетилену, який дає плівці механічну міцність, еластичність та витримувати певні навантаження. Недобросовісні виробники додають у склад плівки дешеві домішки — і тоді плівка не відпрацьовує заявлений термін. Тому вони рекомендують купувати товщу плівку, щоб компенсувати низьку якість сировини.

Критично важливий компонент тепличної плівки — світлостабілізатор. Поліетилен стійкий практично до будь-яких впливів ззовні, окрім ультрафіолету в сонячному світлі. Стабілізатор захищає плівку від дії ультрафіолету, який з часом розриває молекулярні зв'язки в полімері. Без світлостабілізатора плівка швидко руйнується. Тому для укриття теплиць варто обирати плівку обов'язково з цим складником.

Звичайно, що є й інші варіанти покриття, як от скло чи полікарбонат. Але знову ж, вони не порівняються за ціною з плівкою. Тому на думку Євгенії, наразі кращої альтернативи годі шукати.

Оскільки у СФГ «Хан» весняний тип теплиць, то обігріву немає. Серед обладнання — крапельний полив. Крапельне зрошування сьогодні — найпрогресивніший спосіб поливу в теплицях. Воно забезпечує найрівномірніший розподіл вологи, доставляючи воду безпосередньо до кореневої системи рослин.

Читайте також: Польський демпінг і ягоди в теплиці — як розвиваються наші овочівники

Головні переваги системи — можливість поєднувати полив із підживленням мінеральними добривами з точним дозуванням. Це дозволяє регулювати ріст і стан рослин, заощаджувати кошти на добривах. Через систему можна також вносити препарати для боротьби з ґрунтовими шкідниками.

Єдиний недолік — відносно висока ціна обладнання. Тому технологія вирощування повинна бути відпрацьована і виконана повністю, щоб отримати максимальний врожай та окупити витрати.

Підготовка ґрунту в теплиці

Огірки вимогливі до ґрунту. Їм потрібна земля, яка добре пропускає повітря, має високу здатність утримувати воду та поживні речовини, не містить шкідливих речовин. Оптимальний рівень кислотності — pH 6-7.

У плівкових теплицях, таких як у господарстві Ханів, зазвичай використовують ґрунтосуміші на основі торфу, перегною, дернової землі або природні ґрунти. Класичне співвідношення: торф — від 30 до 80%, гній — від 10 до 30%, земля — 20-60%.

За відсутності торфу рекомендують вносити 25-30 кг на квадратний метр свіжого гною з обов'язковим заорюванням під зиму. Мінеральні добрива — на основі агрохімічного аналізу: зазвичай 2,5-3,0 г аміачної селітри, 4,5-6,0 г суперфосфату та 2-3 г калійних добрив на квадратний метр.

Сучасна агрономія пропонує альтернативу мінеральним добривам — сидерацію тепличних площ. Після збирання основної культури в серпні висівають гірчицю, редьку олійну, вику, горох або озиме жито. Восени рослинну масу скошують, подрібнюють та заорюють. Позитивний вплив зелених добрив на родючість ґрунту та продуктивність огірка зберігається впродовж 3-4 років.

Це особливо важливо для ґрунтів, які експлуатуються беззмінно впродовж багатьох років — саме така ситуація у ФГ «Хан», де огірки висаджують на одному місці рік за роком.

«Перші роки огірки не хворіли на тій самій землі. А з року в рік, оскільки садимо на одному місці, хвороби додаються. Тому в цьому році плануємо попрацювати з ґрунтом», — визнає Євгенія Хан.

Насіння огірків для теплиць

Для вирощування у закритому ґрунті використовують високоякісне насіння, яке відповідає стандартам. Система підготовки включає калібрування та знезараження від збудників хвороб.

Для прискорення появи сходів застосовують пророщування: насіння 4-5 годин витримують у воді, нагрітій до 40-50°C, потім 2-3 доби — у вологій мішковині за температури 20-25°C. Пророщування припиняють, коли проросте 3-5% насіння, а проростки досягнуть 0,5-1,0 см.

Значно кращий ефект дає замочування насіння не в чистій воді, а в розчині фізіологічних речовин або регуляторів росту рослин. Сучасні препарати здатні стимулювати ріст і розвиток огірка та підвищувати його стійкість до хвороб ще на ранніх стадіях розвитку.

Господарство «Хан»  використовує перевірені партенокарпічні гібриди. Вони утворюють плоди без запилення — не потрібні бджоли чи інші комахи. Саме тому партенокарпічні гібриди ідеальні для теплиць, де немає природного запилення. Вони дають стабільний врожай незалежно від погоди, формують рівномірні плоди однакової форми, мають довший період плодоношення. Огірки не жовтіють і не перестигають так швидко, зберігають товарний вигляд.

«Ми вирощуємо кілька гібридів, як от Герман F1, СВ 4097, Мадрілен F1. Герман хороший для продажу, не переростає. СВ 4097 та Мадрілен восени купують на засолювання, як компанії, так і звичайні люди», — розповідає Євгенія Хан. 

Роботу з висадки гібридів повністю виконують вручну. Приблизно в середині березня, залежно від погодних умов, висівають розсаду в касети та стакани. До середини квітня огірки ростуть. Коли рослина в фазі 3-4 листочків — тоді висаджують безпосередньо в ґрунт теплиці. Оскільки теплиці СФГ «Хан» не опалюються, то іноді саджанці накривають агроволокном.

Секрети вирощування огірків в теплицях

Перші 3-4 листки зрізають одразу після збирання плодів на шостому-дев'ятому вузлі, але лише за умови, що на рослині є не менше 18 листків. Наступні листки видаляють у міру росту рослини і старіння нижнього ярусу — так, щоб на рослині завжди залишалося не менше 18 нормально розвинених листків.

Важливий нюанс: видаляють тільки листову пластинку, черешки залишають на рослині. Це знижує ризик ураження захворюваннями основного стебла. Нижні пасинки після плодоношення також необхідно видалити.

Частину стебла без листя потрібно приспустити на спеціальні металеві підпорки або на ґрунт, покритий мульчуючою плівкою чи соломою.

Для досягнення максимальної продуктивності підтримують баланс рослини в генеративному стані — тобто орієнтованому на плодоношення, а не на наростання зеленої маси. Але не надмірно.

В умовах недостатньої освітленості та низьких температур огірки стають коротшими. При збільшенні освітленості та температури зеленці трохи витягуються.

Для поліпшення якості плодів і збільшення їх лежкості та транспортабельності рекомендується проводити позакореневі підживлення двічі на тиждень, по черзі кальцієвою селітрою і мікроелементами.

Хвороби огірків в теплицях та захист

Захист від хвороб і шкідників — зона відповідальності чоловіка Євгенії, який контролює полив та обробки різними препаратами.

Специфічні умови мікроклімату в теплиці — різкі коливання денних і нічних температур, конденсат на внутрішній поверхні плівки — створюють ідеальні умови для хвороб. Беззмінне використання тепличних ґрунтів, як у господарстві Ханів, тільки посилює проблему. Масове розмноження шкідливих організмів може спричинити втрати врожаю до 70-80%.

Найпоширеніші хвороби огірків: 

• Найнебезпечніша хвороба — кореневі гнилі. Збудники — цілий комплекс грибів, які зберігаються в ґрунті 15-16 років.  Перші ознаки: побуріння кореневої шийки і коренів у сіянців, стебло тоншає, молоді листки в'януть, рослина гине. Хворі рослини легко висмикнути з ґрунту. На пізніх етапах розвитку хвороба проявляється у формі в'янення. Спочатку верхня частина рослини прив'ядає вдень, вночі відновлюється. Пізніше рослина в'яне повністю і не може відновити тургор ні вночі, ні після поливу. На головному корені з'являються окремі поглиблені червонувато-бурі плями, які розм'якшуються — головний корінь відмирає. Втрати від кореневої гнилі зростають при екстремальних температурах ґрунту — нижче 16 ℃ і вище 28℃. Особливо швидко захворювання поширюється при високій температурі ґрунту.
• Біла гниль — уражує всі органи рослини в усі фази розвитку. Ознаки з'являються на прикореневій частині стебла, згодом — у місцях розгалуження та в пазухах листків. У місцях ураження з'являється біла ватоподібна грибниця, на якій формуються чорні округлі склероції. Уражуються і плоди. Розвиток гриба на молодих огірках розпочинається в місцях прикріплення пелюсток. Збудник зберігається в ґрунті у вигляді склероціїв. Під час вегетації поширюється від хворих рослин до здорових механічним способом — через мікроскопічні фрагменти грибниці.
• Несправжня борошниста роса — поширена у всіх зонах вирощування культури, уражує рослини і у відкритому, і в закритому ґрунті. Ознаки проявляються на верхньому боці листової пластинки у вигляді жовтуватих кутастих плям, обмежених жилками. З часом плями втрачають контрастність, зливаються. Листки набувають бурого кольору, засихають. Поширенню інфекції сприяє полив дощуванням. Наявність на листках краплинно-рідинної вологи, особливо вночі, посилює ураження. Збудник зберігається в заражених рослинних рештках та в насінні.
• Борошниста роса — Ознаки з'являються на листках у вигляді одиноких округлих плям. Надалі плями зливаються й повністю покривають листки і пагони. Листки деформуються, набувають хвилястої поверхні, поступово всихають. Урожай і якість плодів значно погіршуються. Шкідливість хвороби посилюється під час сухої і жаркої погоди, коли тургор рослин зменшується і вони стають більш сприйнятливими. У теплиці вогнища борошнистої роси з'являються, як правило, біля дверей або кватирок, а також опалювальних труб.
• Кутаста бактеріальна плямистість. Перші ознаки можуть проявлятися вже на сім'ядолях у вигляді світло-коричневих плям по краях. На листках утворюються характерні кутасті плями, обмежені жилками. Уражена тканина швидко темнішає, засихає і випадає, залишаючи нерівномірні кутасті дірки. Ураження плодів кутастою бактеріальною плямистістю призводить до втрати товарної якості. Інфекція проникає у листки через продихи, а в плоди та стебла — через механічні пошкодження. Бактерії зберігаються в уражених рослинних рештках до повного їх перегнивання і з насінням.
• Огірки уражуються кількома видами вірусних захворювань, найпоширеніші — звичайна огіркова та англійська мозаїки. Симптоми починають чітко проявлятися у фазу 6-8 листків. На молодих листках спочатку з'являються невеликі жовто-зелені ділянки, потім розвивається типова мозаїка, листя зморщується. Ріст рослин затримується, міжвузля укорочені, цвітіння ослаблюється. Плоди строкатого, мозаїчного забарвлення. Темно-зелені ділянки, як правило, випуклі, здаються бородавчастими. Хворі рослини часто жовтіють і в'януть, квітки засихають.
• Найефективніший метод боротьби з хворобами — не допустити їх появи. Сівозміна, навіть в умовах теплиць, критично важлива. Якщо немає можливості чергувати культури, необхідно глибоко заорювати післязбиральні рослинні залишки або взагалі замінювати верхній шар ґрунту.

По можливості варто вирощувати стійкі до хвороб сорти та гібриди. Сучасна селекція пропонує гібриди з комплексною стійкістю до кількох захворювань одночасно. Так, партенокарпічні гібриди, які використовує СФГ «Хан», мають певну стійкість до основних хвороб огірка.

Протягом вегетації постійно видаляють жовті листки, пагони без плодів або ті, що відплодоносили, деформовані молоді плоди. Листки та пагони краще зрізувати ножем, а не відломлювати — це зменшує площу рани та ризик проникнення інфекції.

Важливо уникати будь-яких зайвих операцій по догляду за рослинами — кожен дотик, кожен зріз — це потенційні ворота для інфекції. Хвороби можуть поширюватися краплями води, що розприскуються, комахами, робітниками на одязі та інструментах, через устаткування та інвентар.

Своєчасне обприскування рослин фунгіцидами залишається найефективнішим методом боротьби з більшістю хвороб. Важливе слово — своєчасне. Обробки проводять за першими ознаками захворювання або профілактично, якщо склалися сприятливі для розвитку хвороб умови. Для боротьби з комахами-переносниками вірусних хвороб, особливо попелицями, використовують своєчасне обприскування інсектицидами. Це дозволяє підтримувати чисельність популяції шкідників на економічно безпечному рівні.

Ціни на огірки

Урожайність огірка в СФГ «Хан» принципово не підраховують. Адже, як каже Євгенія, не завжди прибуток залежить від врожайності. Тепличний бізнес — справа ризикована. Бувають роки, коли господарство йде в мінус. Можна виростити врожай, але якщо немає ціни — немає і прибутку.

«Цього сезону врожайність була слабка, але була ціна. Після дощів огірки сильно захворіли, ми навіть думало, що все пропало. Огірки врятували, але культура хворіла два-три тижні під час врожаю. Тому урожай вийшов не той. При цьому ціна була високою, тому рік загалом вийшов непоганим», — розповідає Євгенія Хан.

Основний ринок збуту для господарства — ринок. Частину врожаю купують переробники, наприклад, восени на засолювання. Наразі питання збільшення площ господарство не розглядає. Весь свій вільний час батько Євгенії та директор господарства  Григорій Хан, займається волонтерською діяльністю. Забезпечують військових овочами. Також організували соління та консервування овочів, які також потім передають на фронт.

«Дуже благородною справою займається наш директор, мій тато. Ці овочі — це просто дрібниця. Дуже багато допомоги залишається поза кадром. Але якщо ти віддаєш, допомагаєш людям — тобі потім це повернеться набагато більшим добром», — каже Євгенія.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.