Коли середня урожайність ріпаку в одному з найпосушливіших регіонів України ледве дотягує до 1,5-2 т/га, у ПСП «Дмитрівка» збирають 3,5 т/га. Це результат, який варто розібрати детально.

Редакція Kurkul.com відвідала господарство ПСП «Дмитрівка» на Миколаївщині, де агроном Сергій Шипов розповів про складники успіху та свій досвід роботи з продуктами компанії ICL Growing Solutions.

На відновлення земель іде до 5 років

Перше, що впадає в око, коли приїжджаєш на Миколаївщину — це пил. Він скрізь — на листі, на техніці, в повітрі. Південь України — не те місце, де можна розслабитися й чекати, поки природа зробить свою роботу. Тут треба боротися за кожну краплю вологи, за кожен міліметр опадів.

«У нас пів року може взагалі не бути дощів. А потім приходять аномальні опади — 60-70 міліметрів за добу. Постійні вітри, піщані бурі, водна ерозія після злив. Сьогодні весна, завтра зима. От такі у нас умови», — розповідає Сергій Шипов.

Господарство ПСП «Дмитрівка» обробляє 3,5 тис. га. Історія його типова для багатьох українських підприємств 2000-х років — кредити, борги, поля з бур'янами по пояс. Коли Сергій Шипов, випускник Миколаївського аграрного інституту, прийшов сюди у 2001 році, його дядько щойно став керівником. Разом вони почали виводити господарство з фінансової кризи і якось реабілітувати землю.

«На початку у сівозміні було чотири культури: соняшник, кукурудза, зернові, іноді багаторічні трави. Поступово зрозуміли, що так не можна. Треба правильна сівозміна, треба дбати про землю у довгостроковій перспективі», — згадує агроном.

Площі постійно збільшуються — земля, так би мовити, приходить сама, люди бачать результат.

«Земля додається щороку. Але вона часто занедбана — треба відновлювати, коригувати по добривах, по захисту, культури підбирати. Із запущеною землею непросто отримати великий прибуток. Років п'ять треба її «вичухувати», — пояснює Сергій Шипов реалії роботи.

Сьогодні в господарстві вирощують сім культур, і флагманською серед них вважають озимий  ріпак. Саме він приносить найбільшу рентабельність і задає тон усій технології.

Коли настав час збирання, результат у господарстві попри всі виклики сезону задовольнив повністю.

«Ріпак в сезон збирали 3,5 т/га завдяки тому, що технологічно все отримали. Хоча закладали 4,5 т/га, однак у квітні, у період цвітіння ріпаку, були приморозки. Це знизило урожайність на тонну. Південь України цього року особливо постраждав через недостатню кількість вологи. Але завдяки правильній технології, правильному живленню ми отримали один з кращих ріпаків у регіоні», — каже ділиться Сергій Шипов.

Озимий ріпак займає перше місце в сівозміні тому, що має найвищу рентабельність. Але і решта культур не пасуть задніх.

«Пшениця озима стабільно дає 5 т/га. Ячмінь навіть більше — до 6 т/га, він завжди перевершує пшеницю. Горох зимуючий жовтий — 2,8 т/га, він чудовий попередник під зернові. Плюс цього року взяли новий сорт — горох ярий зелений — еліту від Limagrain. Його ціна вдвічі вища, ніж жовтого», — перераховує Сергій Шипов.

Льон коричневий тут вирощують уже 15 років. Цього року зібрали по 1,4 т/га.

«Льон і ріпак — попередники під озимі культури. Пшениця не попадає на солому після пшениці. Для Півдня — це хвороби, низька якість, зайві затрати на живлення, на захист», — пояснює агроном.

Відмова від соняшнику — економіка проти традицій

Коли розмова заходить про майбутнє сівозміни, Сергій Шипов однозначний: від соняшнику будуть відмовлятися.

«Раніше сіяли 20% площ. Тепер будемо скорочувати до 5%. Ще десять років тому я помітив, що соняшник у нас починає «провалюватися». Висока ціна на насіння, треба вкласти немало грошей і в добрива. Та ще й з'явилися постійні проблеми з попелицею, з павутинним кліщем — його не так просто забрати з рослини, а це все великі кошти. У цьому році хоч і обробляли попередньо, взяли всього 0,8-1 т/га», — говорить фахівець.

При цьому рентабельним соняшник стає лише з врожайністю не менше 1 т/га. А такий показник є нестабільним.

Плюс соняшник — поганий попередник. ґрунт після нього сухий. Пшениця по ньому виходить фуражна. Треба «витягувати» на перший-другий клас, вкладатися додатково. А по інших попередниках — ріпаку, льону, гороху — пшениця йде другим класом, іноді першим.

Чому відмовилися від чорних парів і оранки

Коли Сергій Шипов розповідає про систему обробітку ґрунту, стає зрозуміло: тут кожне рішення — це боротьба з погодними вибриками.

«Колись нам в інституті казали: чорні пари — це святе для Півдня. Треба тримати 10-15 %  площ під парами. Але ми від них відмовилися. Чому? Та тому, що при наших вітрах весь родючий шар просто здує. Піщані бурі знесуть, дощі змиють. Потім будемо в балках його шукати. І назад не відновимо. Це гумус, за який ми боремося роками, десятиліттями», — пояснює він.

Тому земля в господарстві постійно чимось вкрита. Вся органіка, всі пожнивні рештки залишаються на ґрунті. Плюс купили подрібнювач рослинних решток, який перебиває солому на дрібні частинки.

«Коли не було подрібнювача, рештки були крупні. Вони роками лежали, забирали на себе вологу, тримали хвороби. Зараз ми їх подрібнюємо, і вони швидше переходять в органічну речовину», — додає агроном.

Працюють частково прямим посівом за технологією no-till — особливо на ріпаку. Верхній шар стає мульчею, захищає від висихання та перегріву. Спеціальні сівалки розкривають рядок, сіють насіння у вологий ґрунт — і так досягається висока схожість.

Після стерньових попередників на ПСП «Дмитрівка» роблять мінімальний обробіток — щоб вирівняти поле, підготувати нормальне ложе для сівби, прибрати бур'яни. На важких ґрунтах іноді роблять розпушування — щоб змінити структуру, дати повітря кореням. А от від оранки поступово відходять.

«Оранка — це ерозія. Це все здувається, змивається. У нас зона постійно схильна до вітрової ерозії — пилові бурі. Відновити дуже проблематично. Тому тримаємо необроблений шар, мульчу, структуру бережемо», — підсумовує агроном.

Polysulphate granular замість сульфату амонію

Коли заходить мова про живлення ріпаку, Сергій Шипов одразу каже, що найперше, що зробили цього року — під культивацію внесли 60 кг/га Polysulphate granular від ICL.

Довідка. За виробництвом Polysulphate компанія на першому місці у світі. Це добриво пролонгованої дії (15-60 днів), в його складі 48% сірки, 17% кальцію, 14% калію і 6% магнію.

Багато років до цього в господарстві вносили сульфат амонію. Він містить і сірку, і азот у доступній формі. Начебто все було логічно для ріпаку, який дуже любить сірку.

«Але є нюанс. Сульфат амонію підкислює ґрунт. А гербіциди на основі імазамоксу, імазапіру, препарати сульфонілсечовини всі люблять кисле середовище. Працюють у ньому довше. І це стає проблемою. Бо попередник під ріпак — пшениця озима. Після збирання пшениці вносять гербіциди, щоб знищити бур'яни перед сівбою ріпаку. Сульфат амонію підкислює ґрунт, гербіцид працює довше, пролонгується його дія. І потім цей залишковий ефект може вдарити по самому ріпаку, по пшениці наступного року», — пояснює агроном.

Натомість Polysulphate granular — це природний мінерал, який видобувають у Великій Британії. Його склад є натуральним, не зазнає переробки і легкодоступний для рослин. Але головне — він не підкислює ґрунт.

«Polysulphate granular нейтральний до ґрунту. Підкислення немає. Відповідно, проблема кислотності зменшується, препарати проти бур'янів не впливають негативно на попередник і наступні культури. Плюс цей мінерал досить пролонгованої дії — ріпак використовує сірку як на початку вегетації, так і в пізній період. Ми розтягуємо це живлення на весь сезон. Можемо компенсувати це і дати гарну кількість сірки», — пояснює Сергій Шипов.

Технологія вирощування ріпаку

26 серпня 2025 року на господарстві ПСП «Дмитрівка» посіяли ріпак. Норма висіву — 180 тис. насінин на гектар. Але підготовка почалася набагато раніше.

Попередник — пшениця озима. Після збирання поле замульчували солому, закрили вологу.

«Були локальні дощі, потім пішли більш-менш нормальні дощі, і я запустив культиватор. Дуже важливо було вчасно знищити бур'яни — механічно чи хімічно, залежно від ситуації. До полів, які йдуть під ріпак, у нас особливе ставлення. Це перша культура, яка сіється восени. Перед тим як у нас заходять комбайни в поле, ми вже думаємо за майбутній урожай, за майбутні культури. Треба належним чином розподілити попередні карти, закрити вологу, прибрати бур'яни. Від цього залежить, чи отримаємо сходи. Виходимо на нормальні сходи — далі вже технологічно працюємо», — каже агроном.

Після сходів — гербіцидний захист один раз, потім інсектицидний захист теж один раз. Мінімум обробок — максимум ефективності. А потім, 19 жовтня внесли добриво «Agroleaf Power Total» від ICL разом з регуляторами росту.

«Коли ми вносили «Agroleaf Power», вихідна вода мала pH 7,8. Після додавання препарату — 1,5-2 кг/га — робочий розчин показав pH від 5,2 до 5,6. Це дуже коректна, гарна кислотність для роботи. Препарат підкислює розчин до оптимального рівня. У кінцевому робочому розчині ми отримали 5,5-5,6, іноді навіть 5,2 показувала. І всі препарати в баковій суміші працюють так, як треба», — розповів Сергій Шипов.

Чому це важливо? Бо в бакову суміш входив ще регулятор росту і фунгіцид. А багато препаратів працюють краще саме в слабокислому середовищі. Але, як говорить агроном, головне в «Agroleaf Power» — не тільки фосфор. Там є бор — 0,05 %, залізо в хелатованій формі DTPA (має стабільність за більш широкого діапазону рН), магній, цинк. Плюс прилипач, плюс антистресанти.

«Ріпак — культура, якій дуже необхідний бор. Тому я вирішив внести «Agroleaf Power Total». В ньому є бор, з яким можна працювати з будь-якими пестицидами, осад не випадає. Він лояльний до рослини, має гарну здатність до прилипання, розтягується по рослині, добре фіксується рослиною. Утримується на листі, утримує ті мінерали, досить гарно їх доводить всередину листа, і завдяки цьому повністю компенсується нестача елементів живлення. Рослини чисті — немає ажурів, ніяких плям, некрозів, нічого», — пояснив свій вибір агроном.

Контрольні ділянки для дослідження дії препаратів

Щоб наочно побачити, як працюють препарати ICL, Сергій Шипов заклав на полі контрольні ділянки. Три варіанти: контроль, з внесенням регулятора росту без «Agroleaf Power», і повна схема – «Agroleaf Power» плюс регулятор.

У жовтні, коли редакція Kurkul.com приїхала на поле, різниця була помітна неозброєним оком.

«Без регулятора росту і без «Agroleaf Power» рослина сама витягується із землі без лопати. Коренева система несильно розвинена. Фомоз є. Вона вже зимувати буде з проблемами. Витягнута коренева шийка», — Сергій Шипов легко вириває рослину з ґрунту, показує.

На тій частині, де внесли Agroleaf Power і регулятор росту, рослини мають бокові стебла  і колір у них більш насичений. Хвороб немає. Потужна коренева система з добре розвиненими кореневими волосками. Рослина сидить у ґрунті міцно, треба чіпляти лопатою.

«Дивіться, яка коренева система! Бокові пагони — це врожай у першу чергу. Більше пагонів — більше квіточок, більше стручків, більше в комбайні. Тут усе працює так, як треба», — підсумовує Сергій Шипов, показуючи потужні корені.

Азот покритий полімером програмує врожайність

Під час розмови Сергій Шипов згадує ще одну цікаву новинку — Agromaster, де Азот покритий полімером.

«Agromaster це лінійка добрив з контрольованим азотним живленням та технологією Polysulphate inside. При температурі +5 градусів полімер закривається і не віддає азот. А отже, робота полімеру та вегетативна активність культурних рослин – синхронізовані, що в свою чергу мінімізує непродуктивні втрати та підвищує ефективність засвоєння поживної речовини», — пояснює принцип роботи агроном.

Наразі, ми обговорюємо варіанти, де полімерне покриття гарантовано працює до двох місяців.

«Тобто думаєш наперед, програмуєш урожай. Програмуєш, коли азот більше потрібен — на кущення, на кількість колосів. І він розподіляється відповідно», — каже агроном.

На випробуванні — 62 гібриди ріпаку

Коли Сергій Шипов розповідає про свою роботу, стає зрозуміло, він не просто агроном, який веде поле. Це людина, через руки якої проходять усі новинки, перш ніж вони потраплять на український ринок.

«Я один із 27 агрономів-інноваторів в Україні. Я закладаю в досліди новинки препаратів, аналізую. Приїжджають менеджери компаній, я розповідаю, що я бачу, вони — що бачать. Робимо семінари, показуємо людям», — пояснює він принцип своєї роботи.

Наприкінці року всі інноватори збираються в Києві на загальний семінар. Діляться досвідом — і позитивним, і негативним.

«Компаніям це потрібно. Вони бачать реальну картину з поля, а не лабораторні випробування», — додає він.

Аналогічну роботу він веде з продуктами ICL.

«Спочатку я їх взяв на ріпак, подивився, як працюють. Вони себе достойно показали. Потім одразу ми їх закупили на зернову групу. На пшениці вони теж показали себе добре. Цими препаратами я дотягнув рослини, коли вони почали стресувати через недостатню вологу. Для ріпаку головне – перезимувати. Це треба показувати», — ділиться досвідом Сергій Шипов.

Ще однією експериментальною роботою агронома є випробування гібридів ріпаку. У господарстві висіяно 62 гібриди від восьми провідних світових фірм.

«Пробуємо, обираємо, які підходять для наших технологій. Є гібриди з кореневою системою для нульового обробітку. Є для оранки, для розпушування. Кожен ріпак має своє призначення. Частина селекції йде на стійкість до осипання, до фомозу, до інших хвороб», — пояснює агроном логіку випробувань.

Вісім провідних фірм Європи та світу — це не просто цифра. Це можливість порівняти різні підходи до селекції, різні генетичні лінії, різну адаптацію до місцевих умов.

«Для нашого регіону критично важливо, щоб ріпак міг перезимувати. У нас обіцяють зиму, на завтра передають мінус три. Активний ріст, потім температура стала, знову активний ріст. Не всі гібриди це витримують однаково», — каже фахівець.

Господарство планує розширювати співпрацю з ICL, застосовуючи продукти компанії на зернових культурах навесні 2026 року для корекції дефіцитів мікроелементів та підвищення стресостійкості рослин.

Десятки гібридів у випробуванні, постійні досліди з новими препаратами, аналіз кожного рішення  агрономія сьогодні це не просто посіяв-зібрав. Це наука, це експеримент, це постійний пошук кращих рішень. Саме завдяки таким інноваторам українські аграрії отримують перевірені рішення, які працюють у наших умовах.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025 р.