День поля у Теплику: чому фермерам потрібно вирощувати бобові?

405
0
День поля з адаптації техніки та технології вирощування органічних сільськогосподарських культур
День поля з адаптації техніки та технології вирощування органічних сільськогосподарських культур

У смт Теплик на базі фермерського господарства Олексія Дона 4 серпня відбувся День поля з адаптації техніки та технології вирощування органічних сільськогосподарських культур відповідно до нової системи землеробства Овсінського в малих і середніх фермерських господарствах.

Мета, яку перед собою ставив голова фермерського господарства, діючий священик, а за освітою агроном, — популяризувати культуру органічного землеробства та вирощування бобових.

Господар свята

«Я особисто займаюся виробництвом органічної продукції більше 10 років, а за сертифікованим принципом — близько 2 років. Земель у мене в обробітку близько 100 га. Чому саме зернобобові і такі культури як нут, маш і сочевиця? Ну, перш за все, цінова політика, а по-друге, — азот», — говорить Олексій Дон.

Олексій Дон

За словами власника господарства, нут надскладна культура, маш — не надто складний, а сочевиця зовсім проста у вирощуванні. Урожайність цього року хороша. Проте у господарстві існують деякі проблеми з бур’янами.

«Системі обробітку землі за Овсінським зараз в принципі немає альтернативи, якщо мова йде про органічне землеробство. Це єдина система, яка йому відповідає. За цією системою, землю не потрібно глибоко орати, краще розпушувати її поверхневий шар — близько 5 см», — розповідає про особливості технології Олексій Дон.

Господар зізнається, що і сам використовував хімію на початку свого фермерствування, але врожай його не влаштовував. Як говорить наш співрозмовник, він «був ніякий». Тоді до рук пана Олексія потрапила книжка Івана Овсінського і він зрозумів, що це єдина правильна система.

Виступ Олексія Дона

«Користуюся цією системою третій рік. Вона є універсальною для будь-якої культури. Вся техніка на господарстві адаптована до системи Овсінського. Сівалка, наприклад, має бути прямого посіву. Техніку самі робимо. Вона у нас практично вся саморобна», — говорить фермер.

Проблем ні з вирощуванням органіки, ні з бобовими майже не виникає. За словами Олексія Дона, зараз в Україні великий попит на зернобобові.

«Аграріям хочу порадити не орати землю, тому що через оранку у нас відбувається деградація ґрунту. А ще читати Овсінського. Україна створена для органічного виробництва, і мені приємно знати, що у нас не лише фермери переходять на органічне виробництво. Я знаю, що органікою займаються і агрохолдинги. Зокрема, «Арніка» і мій давній знайомий Андрій Пилипченко, з яким ми розпочинали впроваджувати органіку кожен у своєму регіоні. На мою думку потрібно підтримувати цей напрямок, бо за ним — майбутнє», — підсумовує нашу бесіду Олексій Дон.

До речі, делегація від агропромислової групи «Арніка» на заході — аж 12 чоловік! Десятеро з них — агрономи. Це й не дивно, адже Олексія Дона в «Арніці» вважають не лише соратником, але й наставником і великим другом.

«Ми приїхали таким немалим складом, тому що у нашій компанії агроном має працювати на полі, як хазяїн на своїй землі, як фермер, як менеджер поля, а не як найманий працівник. Тому підхід Олексія Дона та інших успішних фермерів є абсолютно прийнятним для філософії та ідеології нашої агропромгрупи. Ми вважаємо, що кожен агроном має бути творчим, ініціативним і мати право на власні експерименти, а органіка на сьогодні в Україні та у світі і є тим «полігоном» для експериментів», — говорить головний виконавчий директор Олег Максак.

Тут же делегація з «Арніки» знайшла чимало колег-однодумців та познайомилася і зі справжнім гуру органіки — директором департаменту з виробництва продукції рослинництва Корпорації «Сварог Вест Груп» Володимиром Іванюком.

Володимир Іванюк

«Велика кількість господарств працює за древлянською системою землеробства, а також за системою Овсінського. І я вважаю, якщо йти в Європу, то тільки з цими системами. Європа — це, перш за все, здоровий спосіб життя і там потребують якісного харчування. Наше сільське господарство готове до органічної продукції, а от торгівля не готова зовсім. А особливо переробники», — вважає Володимир Іванюк.

За його словами, наздогнати Європу ми навряд зможемо, але той шлях, який вона пройшла у плані органічного виробництва, мусимо повторювати крок за кроком. Саме для цього і зібралися на Дні поля у Теплику усі зацікавлені у розвитку органічного сільського господарства виробники.

«Цим і цінні заходи, які проводить Асоціація виробників та переробників сої. Тут можна зустріти як дуже досвідчених агрономів, так і новачків, можна порадитися, поставити запитання, що тебе цікавлять і обмінятися досвідом з колегами, які мають такі ж самі цінності і прагнуть до того, що й ти», — говорить Олег Максак.

Фокус на фермерів

Серед виступаючих під час пленарної частини Дня поля був і голова Асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко. Ми попросили його прокоментувати ситуацію, що нині склалася в Україні з вирощуванням цієї культури та розповісти про найближчі плани Асоціації на рахунок сої.

Голова Асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко

«Ми з Інститутом кормів розробили програму перспективного розвитку сої на 2015-2020 рр. і плануємо у 2020 році зібрати 5 млн тонн сої. Зараз агровиробники зменшують її посіви на користь соняшника. Безумовно, соняшник — більш рентабельна культура, і вартість її піднялася і навіть перевищила сою. А по-друге, уряд відмінив накопичення ПДВ на спецрахунках господарств. А це були кошти на спецтехніку, насіння, паливо. Зараз їх немає. Тому фермери засіяли соняшник, бо це більш швидкі гроші», — пояснює Віктор Тимченко.

Він вважає, що єдиний правильний шлях для досягнення у 2020 р. таких результатів — це підвищення урожайності. Для цього Асоціація збирається проводити роботу з виробниками, а зокрема з малими та середніми фермерськими господарствами.

«Ми домовилися з академіком НААН України Василем Петриченко про те, щоб зосередити роботу усіх дослідників сортів над збільшенням урожайності. Тим більше, у нас 10 457 господарств вирощують сою, середня врожайність якої становить 16,4 ц/га і 8 500 господарств, площа посіву в яких менша за 100 га, а середня врожайність — 13,9–15 ц/га. Тому нам потрібно працювати з малими та середніми фермерами», — говорить Віктор Тимченко.

День поля у Теплику — перша можливість зібрати фермерів та розказати, як потрібно вирощувати і що треба робити. Зокрема, Віктор Тимченко рекомендує фермерам з малим земельним банком зараз «виходити» на органіку, яка дасть їм можливість мати постійний заробіток.

«Ми гарантуємо допомогу в плані реалізації урожаю, але вони мають пройти сертифікацію через «Органік Стандарт», — запевняє Віктор Тимченко.

Не погребували ми і можливістю запитати про ГМО-сою. За словами нашого співрозмовника, у світі дійсно є багато ГМО сої, але скільки точно невідомо: одні джерела дають цифру 60%, інші — 70%. Проте багато українських виробників поступово переходять на органічну продукцію, що не можна не відзначити.

Українська селекція: є чи немає?

Асоціація виробників та переробників сої уже довго тісно співпрацює з агропромисловим холдингом «Арніка». В його структурі знаходиться 20 тис. га земель, сучасний завод з виробництва ТЕП-сої, насіннєвий завод, науково дослідний інститут (НДІ) сої та кілька компаній-виробників органічної продукції. НДІ займається селекцією сої та технічної коноплі, роблячи ставку на селекцію та первинне насінництво, формує генофонд сої.

«Я знаю, що це дуже серйозна компанія, вони зараз займаються не тільки вирощуванням сої, кукурудзи та пшениці, вони також займаються, в першу чергу, органічною продукцією. І, я думаю, що вони готуються до того, щоб стати однією із найбільш крупних компаній по вирощуванню органічної продукції», — говорить Віктор Тимченко.

До речі, пан Віктор вважає, що у нас досить гарне вітчизняне насіння сої.

«У нас є хороші сорти сої Інституту кормів, Інституту землеробства, НДІ сої, Інституту Юр’єва, Інституту землеробства… Наші сорти не гірші за іноземні і їх можна вирощувати на рівні з ними. У всякому випадку із 2 млн га землі 50% займають сорти вітчизняної селекції», — стверджує Віктор Тимченко.

Проте не погоджується з ним наша наступна співрозмовниця — голова правління Співтовариства виробників та споживачів бобових в Україні Антоніна Січкар, яка нещодавно повернулася з виставки у Дубаї, де відмітила неабиякий попит на українську продукцію у покупців з інших країн світу.

«Наші фермери вміють і можуть вирощувати, але у нас є проблеми з насінням та його селекцією. З кожним роком якість насіння гіршає, наші селекційні інститути не встигають розробляти нові сорти. У нас лише один Інститут займається селекцією нуту і сочевиці — Одеський селекційний. Тому ми разом з Мінагропродом та НААН розробили програму і зараз ведемо переговори з Ізраїлем та Індія з приводу завезення нам насіннєвого матеріалу», — ділиться планами пані Антоніна.

Майбутнє — за нішевими культурами

За словами завідувача відділу селекції, генетики та насінництва бобових культур СГІ – НЦНС В’ячеслава Січкара, який також приїхав на День поля у Теплик, за 15 років Україна зробили величезний крок у впровадженні виробництва сої — з сотні тисяч гектар її площі довели до 2 млн га і з нішевої культури вона перетворилася у найбільш перспективну та прибуткову.

«Але, поряд з цим, ми спостерігаємо певні кліматичні зміни, тому виникає проблема районування навіть не окремих сортів, а окремих культур. Тобто ми маємо впроваджувати найбільш посухостійкі культури і приділяти особливу увагу таким культурам як нут (найбільш посухостійка культура світу) і сочевиця», — говорить В’ячеслав Січкар.

За його словами, раніше нут вирощувався лише в невеликій кількості на садових і городніх ділянках, а зараз є господарства (наприклад, в Одеській області), які мають до 1000 га цієї культури.

«І хочу сказати, що ми «попали в струю», оскільки саме зараз різко зросли ціни на нут. Хто зараз отримує 15-17 ц/га нуту, має рентабельність на рівні 300-400%. На зернових культурах такої рентабельності взагалі не можна отримати. І, крім того, він має хороші попередники під інші культури, тому що нут, соя, горох, сочевиця, — зернобобові культури, які є поліпшувачами ґрунтів», — говорить експерт.

За його словами, ті, хто збільшує посіви зернобобових покращують не лише своє життя, а й дбають про наступні покоління, так як зернобобові зберігають родючість ґрунтів.

Та і взагалі, горох, наприклад, завжди був традиційною для України культурою і за радянських часів займав більше мільйона гектарів, але в останні роки ми зменшили її посіви в 5-6 разів. Зараз виникає необхідність у відродженні цієї культури, і 2016 рік став першим роком в якому були зроблені перші кроки щодо відродження цієї культури і збільшення посівів більше ніж на 30% у порівнянні з попереднім роком.

«Взагалі тенденція йде до того, що ми повинні приділяти увагу не одній культурі, а групі культур у цілому. Від зони і районування залежить, яку з культур сіяти. Наша країна має три зони: степ — 40%, лісостеп — 40% і полісся — 20%. Ці зони мають свою комбінацію погодних факторів: кількість опадів, сума температур та інше. У зоні лісостепу на першому місці, безумовно, соя ат горох. У зоні степу — нут, сочевиця і доволі рідкісний на сьогоднішній день маш», — пояснює пан В’ячеслав.

За його словами, зараз ми знаходимося на такому етапі розвитку, коли у сільському господарстві відбувається багато цікавого: з’явилися нові культури, нові ентузіасти, багато людей хочу працювати у аграрній сфері.

Ще одним підтвердженням цьому стала кількість учасників, що приїхали на День поля до Олексія Дона. Близько сотні фермерів з усіх куточків України приїхали через свою зацікавленість до органічного виробництва і зокрема зернобобових культур.

Що ж, сподіваємося, під час цього заходу кожен його учасник зміг знайти відповіді на свої запитання і в Україні згодом стане більше виробників органічної продукції.

Вікторія Євтушенко, Ірина Токарчук, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми