День поля у ФГ Кищенці: європейський курс українського агрохолдингу

431
0
Соняшник у полі
Соняшник у полі

Правильне підживлення + якісні ЗЗР + сучасна модернізована сільгосптехніка = високий урожай. Цю формулу можна назвати «червоною ниткою» Дня поля в компанії «Кищенці», що обробляє майже 16 тис. га землі у двох районах Черкаської області. Саме підприємство називає себе фермерським господарством, але розмір земельного банку ставить його в ряд невеликих агрохолдингів.

Latifundist.com побував на Дні поля у ФГ «Кищенці» та готовий розповісти про те, як листкове підживлення біо- і мікродобривами впливає на підвищення врожайності основних сільськогосподарських культур, як виросте рентабельність їх вирощування завдяки використанню систем точного землеробства.

Теоретичний екскурс

День поля організувала компанія «БіоДобрива» (дистриб’ютор данської фірми BioNutria) за участю популярного виробника цілого комплексу пестицидів і мікродобрив CHEMISCHE GUTER AG і дистриб’ютора провідних виробників агрохімії й насіння ДП «ТАК».

Препарати компанії «БіоДобрива»

До місця призначення наша команда вирушила з Києва в компанії директора по роботі з ключовими клієнтами CHEMISCHE GUTER AG Павла Бондаренко. Дорогою ми дізналися, що компанія «Кищенці», куди ми прямували, робить ставку на інноваційні продукти.

«Наша компанія також тривалий час співпрацює з цим агропідприємством. «Кищенці» гідно оцінили наші продукти, що надходять із заводів CHEMISCHE GUTER AG в Угорщині, Польщі та Казахстані. Усе завдяки тому, що пестициди нашої компанії — це не традиційна форма суспензій, а колоїдні розчини й масляні емульсії, що легше й ефективніше засвоюються», — зазначив Павло Бондаренко.

Павло Бондаренко

За спілкуванням 2 години шляху Одеською трасою та дорогами до села Кищенці вздовж полів однойменної аграрної компанії пролетіли непомітно. Учасники Дня поля на момент нашого приїзду вже почали активно під’їжджати до місцевого Будинку культури. Цікаво, що останній був відремонтований не без підтримки ФГ «Кищенці».

Плакат до дня поля

«Якість не має ціни — вона безцінна», — зазначає у вступному слові перший спікер, директор компанії «БіоДобрива» Олександр Жиглатий. Він рекомендував аграріям робити вибір на користь надійних постачальників і виробників — будь то добрива або ЗЗР.

Олександр Жиглатий

Після цього він передав слово своєму колезі з компанії BioNutria, консультанту з питань вирощування сільськогосподарських культур Ларсу Ольсену. Експерт нагадав, що сільгоспкультурам потрібно для реалізації свого потенціалу 17 елементів. І тут же детально розповів про лінійку біодобрив із мікро- і макроелементами BioNutria. До слова, вони активно використовуються для підживлення посівів агропідприємства «Кищенці».

«Усі 17 мікроелементів дуже важливі. Якщо є дефіцит одного з них — це призводить до зниження врожайності та якості продукції. Тому слід використовувати добрива як страховку від втрат. Нагадаю, що марганець і мідь найбільше потрібні пшениці і ячменю, бор і молібден — сої та соняшнику, цинк — кукурудзі та пшениці. При цьому раджу виконувати підгодівлю по листу разом з іншими препаратами — фунгіцидами, інсектицидами», — зауважив Ларс Ольсен.

Ларс Ольсен

На його думку, якщо вносити добрива в ґрунт, то немає гарантії, що всі елементи й у повному обсязі зможуть дістатися до рослини. Плюс до всього, продукти BioNutria створені як швидкорозчинні солі і містять компоненти, які «склеюють» і покращують властивості ЗЗР

Дещо пізніше фінансовий директор «БіоДобрива» Олена Циганкова розповіла, що застосування даних продуктів і ставка на біо pH-контроль на посівах цукрових буряків може дозволити знизити собівартість вирощування солодких коренів.

Голландський агробізнес в українських реаліях

Власник і директор фермерського господарства «Кищенці» Корнеліс Хузінха, виступаючи перед аграріями, пояснив, що такий акцент на модернізації сільгосптехніки, а також застосуванні високоякісних ЗЗР та мікродобрив зроблений для отримання максимальної врожайності.

Корнеліс Хузінха

«Всього в нас 15 тис. га. Ми 15 років в Україні та починали з 800 га. Ви побачите, що якщо максимально ефективно обробляти ці землі, потрібно 30–40 чоловік, включно з менеджментом. Моя мета — підняти врожайність з 1 га, а не забрати у своїх сусідів землю, щоб мати великий земельний банк», — підкреслив Кейс, як називають Корнеліса Хузінху його партнери в Україні й за кордоном.

Також власник ФГ «Кищенці» розповів, що зараз їх компанія будує нову ферму і планує наростити поголів’я ВРХ до 3,5 тис.

«Зараз тримаємо 3 тис. корів. Є свиноферма на 750 свиноматок, де 50–60 чоловік працює. Овочі вирощуємо на 350 га. Там також від 100 до 200 осіб задіяно. Таким чином ми хочемо забезпечити людям стабільне життя. І я хочу, щоб не тільки ми так робили, щоб усі аграрії по всій Україні так робили. Тоді ми зможемо прогодувати весь світ і будемо жити стабільно, аби не було війни!» — зауважив Корнеліс.

Корнеліс Хузінха

Ось дійсно, усім би українським аграріям мати такі життєві цінності і філософію бізнесу, як у цього голландця, який приїхав в Україну у 2003 р. ;)

Захищай посіви раціонально

Фінальну крапку в теоретичній частині Дня поля поставив Павло Бондаренко, представивши аграріям переваги лінійки компанії CHEMISCHE GUTER AG.

«Завдяки особливій формулі, діючі речовини з наших ЗЗР рослини вбирають миттєво, швидко засвоюють, тобто продукт швидше спрацьовує», — уточнив директор по роботі з ключовими клієнтами даного виробника пестицидів і мікродобрив.

Павло Бондаренко

Крім того, за словами Павла Бондаренко, особливість структури продуктів CHEMISCHE GUTER AG — колоїдні розчини й масляні емульсії — дозволяє аграріям не бояться, що при приготуванні робочого розчину діюча речовина випаде в осад, якщо раптом буде потрібно зробити перерву в роботі.

«Специфіка цього господарства «Кищенці» в тому, що всі обприскувачі тут налаштовані не менш ніж на 100 га. Одна заправка — 10 т води. Тобто готується робочий розчин, заливається в обприскувач, який потім півдня може працювати. А уявіть, що пішов дощ і роботи призупинили. Робочий розчин може випасти в осад, але ось наша технологія дозволяє йому залишатися стабільним», — пояснив Павло Бондаренко.

Крім того, представник CHEMISCHE GUTER AG звернув увагу, що ЗЗР його компанії завдяки концепту колоїдного розчину дозволяють працювати з високою біологічною ефективністю, вимагаючи в 1,5–2 рази менше діючої речовини.

Павло Бондаренко представив аграріям цілий спектр продуктів своєї компанії: Ізоцин із групи родентицидів, комбіновані фунгіцидні протруйники Скарлет і Бенефіс, інсектициди Кінфос і Фаскорд, а також фунгіцид Титул Дуо й олійно-дисперсійний гербіцид Форвард.

На закінчення він зазначив, що може довго розповідати про продукти CHEMISCHE GUTER AG, але краще буде гостям Дня поля самим оцінити, як цілий комплекс ЗЗР даного бренду спрацював на посівах різних сільгоспкультур у господарстві «Кищенці».

Польовий «десант»

Після тригодинної порції теорії аграрії з натхненням попрямували в поля. Усім кортіло подивитися, що посіяно на землях компанії, де керує голландець Корнеліс Хузінха, а безпосередньо за сільгоспвиробництво відповідає датчанин із більш ніж 20-річним досвідом в агрономії Хенрік Лаурсен.

До речі, останні 15 років директор із виробництва фермерського господарства «Кищенці» займається впровадженням інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур і точного землеробства. Тому колона з понад 20-ти автомобілів із представниками агрогосподарств Черкащини та сусідніх регіонів попрямувала на демонстраційний майданчик із модернізованими сівалками John Deere та універсальним просапним міжрядним культиватором із системою внесення рідких добрив THYREGOD TRV.

На першій сівалці, яка вже була підготовлена до майбутньої сівби озимого ріпаку, Артем Сироїд продемонстрував, наскільки простим може бути в збиранні/розбиранні обладнання PRECISION PLANTING.

Потім слово взяв Хенрік Лаурсен, знайомлячи аграріїв із пристроєм і можливостями модернізованої ними просапної сівалки.

«3 роки тому ми вирішили спробувати підвищити потенціал кукурудзи на 25 %. Ми відвідали кілька компаній у США і визначили, що якщо вносити добрива практично під саму рослину, то це допомагає збільшити врожайність кукурудзи з 1 га. При посіві ми вносимо фосфор і азот. А коли кукурудза має 4–5 листів, то ми знову заходимо з цією машиною. Усе, що вона робить, — це розрізає землю і вносить дефекат. По ширині захоплення вона така ж, як і обприскувач, тому можемо ходити тими ж смугами. Основна ідея в тому, щоб максимально стимулювати розвиток кукурудзи в правильний час, щоб сформувався хороший початок», — розповів Хенрік Лаурсен.

Задоволений директор із виробництва ФГ «Кищенці» й іншою машиною — просапним культиватором, яким у поточному сезоні було опрацьовано понад 3 тис. га. За його словами, ця техніка дозволяє проводити міжрядну прополку посівів цукрових буряків та соняшнику максимально близько до рослин.

«Цей культиватор має багато налаштувань по ширині міжряддя, по швидкості, по глибині. Ми придбали його, тому що є хороша система управління сканерами. Спереду є камера й по центру гідравлічний контроль, завдяки чому культиватор завжди рухається по міжряддю, а значить, може працювати навіть дуже близько до культури. А наступного року хочемо встановити внесення КАСу разом із прополкою», — додав аграрій.

В очікуванні врожаю

А що ж посіяно? І в якому стані посіви? Хенрік Лаурсен повідомив, що в структурі сівозміни по 22 % припадає на кукурудзу, соняшник та озимі зернові, а також по 11 % — на рапс, цукровий буряк і сою. Також близько 400 га завжди відводиться під овочівництво (картопля, цибуля, квасоля й ін.)

Їдемо дивитися на посіви, і перша зупинка на полі цукрових буряків французької селекції, посіяних з густотою 110 тис./га. Посіви застаємо чистими від бур’янів — на гербіцидних обробках у ФГ «Кищенці» намагаються не економити, хоча й дають невелику норму під час кожної обробки.

«Ми завжди сіємо цукровий буряк після озимої пшениці або ячменю. Ми обробляємо рослини за голландською системою — 6 разів.Загалом це виходить 3–4 л/га Мітрона або Голтікса, 40 г/га Кондора, 0,25 л/га Лорнета, а також 1,5 л/га Форварда. Також проводимо 3 фунгіцидні обробки. Агрохімія в результаті коштує $205/га. Минулого року було трохи менше», — повідомляє Хенрік Лаурсен.

Удобрюють поля з осені 110 кг/га азоту, 40 кг/га фосфору і 100 кг/га калію, а також навесні при посіві вноситься 30 кг/га КАСу. Крім того, використовуються на посівах і мікроелементи компанії BioNutria, на які агропідприємство витрачає $20 за 1 га.

Два роки тому така агротехнологія дозволила отримати по 75 т/га цукрових буряків, а в цьому році при сприятливій погоді в агрокомпанії планують отримати 60–70 т/га. Цукристість коренеплодів у минулі роки фіксували на рівні не нижче 16 %.

Вирушаємо далі й дорогою фіксуємо прибирання полів озимого ячменю компанії. До речі, у роботах були задіяні нові комбайни, які були придбані у 2016 р за рахунок виділеного ФГ «Кищенці» кредиту від ЄБРР.

Наступну зупинку наша автоколона зробила на перехресті трьох доріг біля кукурудзяних полів із гібридами ДКС 4590 і МАС 47.П, посіяних із густотою 80 тис./га. Попередником була соя, після якої з осені поле подискували і внесли методом аплікації діамофоску й карбамід — у цілому 70 кг/га азоту й по 65 кг/га фосфору й калію.

Коли кукурудза досягає фази 5 листків, додатково на посіви вноситься 180 л/га КАСу, а також у фазі від 3 до 5 листків — біодобрива BioNutria з розрахунку $12/га.

кукурудза

Загалом, на агрохімію по кукурудзі «Кищенці» витрачають $74,5/га. Так, вноситься 3 л/га ацетохлору, 25 г/га Кассіус і 0,4 л/га Примадонна, а також планується проведення фунгіцидно-інсектицидної обробки. З 2016 року компанія зібрала кукурудзи 9,5 т/га на круг, при цьому тут за всю історію компанії максимально збирали на окремому полі по 12 т/га й по 11,7 т/га на круг.

Після кукурудзяного лікнепу аграрна «процесія» вирушила до посівів соняшнику, трохи порушивши розмірений режим роботи бджіл-трудівниць. Хенрік і Кейс запропонували оцінити посіви гібридів Естрада і П63 ЛЕ10, попередниками для яких були цукрові буряки й кукурудза.

З осені на поля, де проводилася культивація, вносили 60–70 кг/га азоту й по 39 кг/га калію і фосфору, а навесні при посіві додали КАС (всього 90 кг/га азоту) й 1 л/га бору. ЗЗР для соняшника ФГ «Кищенці» коштували $ 95/га. Мікроелементи обходяться по $11,5/га. Така агротехнологія дозволяє компанії збирати по 3,5 т/га соняшнику. Весь він реалізується на внутрішньому ринку.

Соняшник

Останню або, правильніше сказати, крайню зупинку наш кортеж зробив на пшеничній ниві, що розкинулася вздовж траси Київ-Одеса. Оцінюємо сорт Скаген селекції Lembke, посіяний 29 вересня після озимого ріпаку. Після олійної тут вносили 10 г/га Гранстар, а також Поларіс (проти снігової плісняви) й 1–2 л/га марганцю. Навесні додатково посіви пшениці захищають Гранстаром, Тараном і Тебуконазолом. Щоб пшениця не полягла, у компанії «Кищенці» зернові обробляють 0,3–0,4 л/га Моддус і 1–2 л/га ССС.

Також проводиться фунгіцидна обробка по прапорцевому листку й колосу. Усього агрохімія по пшениці обійшлася компанії в $65/га, а мікроелементи коштували $12/га. Якщо говорити про мінеральні добрива, то їх внесено восени під культивацію 200 кг/га діамофоски, потім 150 кг/га карбаміду, а навесні ще 150 кг/га аміачної селітри. Додатково в компанії можуть ще дати азоту, якщо бачать потенціал у поля. Минулого року й роком раніше у ФГ «Кищенці» на круг зібрали по 8,7 т/га озимої пшениці. Однак у поточному році, враховуючи, що є поля гірше, очікують узяти близько 8 т/га.

На цій ноті наше знайомство з аграрною компанією «Кищенці» не закінчується, ми його обов’язково продовжимо, адже цікаво більше дізнатися про європейський підхід до ведення агробізнесу в українських реаліях. Тому пообіцяли Кейсу приїхати ще, наприклад, у рамках однієї з майбутніх АгроЕкспедіцій по сої, кукурудзі або молоку.

Фінальну ж крапку в Дні поля у ФГ «Кищенці» організатори поставили дружньою вечерею. І там аграрії дарма часу не гаяли, а продовжили спілкування, обмінюючись досвідом, щоб поліпшити показники сільгоспвиробництва у своїх господарствах.

® Олексій Бесклетко, Latifundist.com, 2017

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми