Україна медова: проблеми і успіхи галузі очима пасічника

2582
0
Бджоли
Kurkul.comБджоли

У 2017 р. наша країна встановила нову планку на експорт меду — 67.8 тис. т. За 11 днів 2018 р. Україна закрила квоту на експорт меду в країни ЄС (5,4 тис. т). Насправді ж, потенціал нашої країни безмежний. Але всі учасники ринку працюють у так званому трикутнику: МінАПК-Експортер-Пасічник.

Олександр Масленко

Про це та «медові» підсумки 2017 р. далі у блозі від пасічника з династії бджолярів, полтавчанина Олександра Масленка. Якщо дивитися глобально і широко, можна визначити плюси і мінуси, які присутні в кожній зі сторін трикутника.

Перша сторона: Мінагрополітики

У всіх країнах цей орган є локомотивом руху і розвитку. У нашій державі ще відбувається належна трансформація, а от скільки вона триватиме — залежить від нас і нашого впливу на цей сектор.

Пасіка, вулики

Плюси:

  • Один раз за рік було зібрано робочу групу з розвитку бджільництва. Буду вірити, що в подальшому  зустрічі будуть проводитися не в форматі «трауру». Питань дуже багато, треба вирішувати. При правильному підході до справи необхідно робити зустрічі як мінімум раз на місяць, обговорювати перспективи, розробляти стратегію руху, ставити конкретні задачі, визначати відповідальних для вирішення важливих питань. І найголовніше — діяти.
  • Роль офіційних осіб на конференції. Їх присутність є знаком зацікавленості. Виступи і обіцянки, які були дані в 2017 р. повинні бути підкріплені справою в 2018 р.

Мінуси:

  • Відсутній департамент бджільництва.  У галузі, де працює 400 тис. осіб, повинен бути департамент, в якому вирішують питання громади. Пасічнику необхідна і юридична, і консультативна підтримка від своєї держави. Головне завдання департаменту — розвиток галузі бджільництва.
  • Провал нашої країни на Апімондії. Не було України в Стамбулі, були тільки 8 стендів з українцями. Ми — талановита нація, при великому бажанні та узгодженій роботі мали б великі шанси вибороти всі високі місця на конкурсі. Проводьте роботу над помилками, адже у 2019 р. нас чекає Монреаль (Канада), а там вже можна буде виборювати Апімондію 2023 р. в Полтаві (Україна).

Перспективи:  

  • Рух за директивами Європи. Для початку збирається робоча група, яка вирішує, що підходить, а що ні. І ця група диктує свої удосконалені умови. Не має в Європи альтернативи відносно українського меду (щодо ціни/якості). Україна домінує на ринку, тому вправі диктувати правила. Щоб не ми підлаштовувались, а під нас.

Бджоли, пасіка

Сторона друга: Експортер

Матеріальний двигун розвитку бджільництва. Завдяки його можливостям Україна — №1 в Європі з експорту меду. У 2017 р. ми мали 87 експортерів і спостерігається динаміка зростання. Але все одно є люди, які псують репутацію нашої країни в гонитві за легкою наживою (демпінг ціни). Такі моменти мають місце, необхідно їх просто приймати і знати цінність свого продукту.

Плюси:

  • Нова планка: експортовано 67.8 тис. т меду
  • Відкриття європейської лінії з фасування меду компанією «Біхайв». Керівництво розуміє, що створюючи продукт із доданою вартістю, маржа прибутку зростає. За два роки компанія зробила ривок і в 2017 р. увійшла до 20 % експортерів, які експортують 80 % меду.
  • Пряма взаємодія з пасічниками. Тобто перекупщик, який раніше був посередником між заводом та пасічником, увійшов до складу працівників заводу. Тепер з’явилися зовсім інші підходи до людей. Поступово відновлюється довіра, заготівельники грають по-чесному та «в довгу».
  • «Асканія-Пак» випустила продукцію з доданою вартістю. Тим самим позиція крем-мед розширила медовий сегмент і поступово прищеплює культуру споживання меду у нашій країні. Тож вітаю з першим місцем серед експортерів.

Читати по темі:  Чи стане Beehive каталізатором розвитку «солодкої» галузі України?

На заводі Beehive в Україні

Мінуси:

  • Основна маса «заточена» продати сировину в 200 л бочках.

Третя сторона: Пасічник

Прокинувся, нарешті, і розуміє, що глобальна комунікація веде до добра і процвітання. Починає брати участь у розвитку та вирішенні проблем бджільництва. Активно відвідує конференції, семінари. Загалом є позитивна динаміка, у галузь приходить більше молоді. Це тішить, адже з ними ми і будуємо свою «медову державу».

Плюси:

  • Працелюбність. Усвідомлено підходить до праці, починає точково прикладати свої зусилля. За допомогою цього відбувається збільшення прибутку.
  • Активно займається проведенням конференцій, ярмарок, семінарів. Все більше і більше актуальної інформації «вливається» у галузь. Відкритість — люди більше спілкуються та знайомляться, ці фактори відіграють велику роль в майбутньому. З’являється єдність, а там, де згода в сімействі, блаженна буде сторона.
  • Розвиток внутрішнього ринку за допомогою створення продукції з доданою вартістю.
  • Трансформація галузі, зміна старої моделі на нову.

Мінуси:

  • Неспроможність тверезо оцінити вартість власної продукції.   
  • Прірва між поколіннями.
  • Масова гибель бджіл. Офіційна статистика: в 2017 р. загинуло 1139 бджолосімей у 8 областях України. Але за неофіційними даними у 20 разів більше.

Преспективи:

  • Необхідно створити один єдиний союз бджолярів. Спілку пасічників України вважаю не асоціацією, а глобальним обманом. Оскільки керівні посади там займають експортери, які діють не в інтересах бджолярів, а говорять те, що вигідно їм. Тотально вганяють страх в людей і дезінформують.

Бджоли, пасіка

Що очікувати в 2018 р.?

Все залежить від нашої взаємодії, злагодженості та конструктивності дій. Під лежачий камінь вода не тече. Отже, з вірою в серці створюємо своє «Медове Королівство».

© Олександр Масленко для Kurkul.com, 2017 р.

Думка редакції Kurkul.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми