Мораторій на продаж землі, який діє в Україні, є порушенням одного з ключових прав людини — розпоряджатися приватною власністю. Таке рішення минулого року озвучили в Європейському суді з прав людини. Цій думці прискіпливо опонує багато політиків, фермерів, та просто пересічних громадян. Багато хто переконаний, що Україна не готова до відкриття ринку землі. Немає повної кадастрової карти, законів. Kurkul.com вирішив опитати всіх — представників холдингів, фермерів, політиків з цього питання. А ви, наші читачі, можете оцінити відповіді.

Анатолій Савсюк, директор сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Фрунзе

Kurkul.com: Якою має бути модель ринку землі в Україні та чи варто взагалі дозволяти продаж сільгоспземель?

Анатолій Савсюк: Поки немає відповідних законів щодо відкриття ринку землі, про зняття мораторію на продаж не може бути і мови. Буде хаос. Тому я проти його відкриття. Я вважаю, що земля може скуповуватися навіть не для того, щоб на ній щось вирощувати.

Kurkul.com: Який обсяг землі може бути продано одразу після відкриття ринку — чи багато є бажаючих продати землю?

Анатолій Савсюк: Потрібно говорити не про кількість купленої землі, а про право першочергового викупу. По-перше, купувати повинні громадяни України, люди, що працюють на цій землі. Але всі мої знайомі не хочуть продавати свої паї. Продавати будуть ті, кому ця земля зовсім не цікава.

Kurkul.com: Які механізми допоможуть дрібним господарствам конкурувати з великими гравцями на ринку землі?

Анатолій Савсюк: Якщо ринок відкриють, то дрібним фермерам повинна надаватися підтримка від держави. Бо сільське господарство — це завжди зона ризикованого бізнесу.

Олександр Усик, директор СТОВ «Степ»

Kurkul.com: Якою має бути модель ринку землі в Україні та чи варто взагалі дозволяти продаж сільгоспземель?

Олександр Усик: Я за продовження мораторію на землю. У простого фермера немає грошей для купівлі землі. Бо ми не можемо знати, як будемо працювати після відкриття продажу. Чи взагалі будемо існувати.

Kurkul.com: Який обсяг землі може бути продано одразу після відкриття ринку — чи багато є бажаючих продати землю?

Олександр Усик: Якби у нас були обігові кошти, пільгові кредити, тоді було б краще. Я можу сказати, що наші пайовики, особливо спадкоємці землі, готові виставляти на продаж свої паї. І це майже 70% власників землі. Хоча деякі люди не виживуть без плати за пай, бо вони живуть за ці гроші, які ми їм платимо. Це я кажу про ситуацію у селі.

Kurkul.com: Які механізми допоможуть дрібним господарствам конкурувати з великими гравцями на ринку землі?

Олександр Усик: Великий агрохолдинг може скупити землю за декілька днів. Звісно, наше господарство перестане існувати. Дай Бог, наші працівники будуть працювати в цьому холдингу надалі і не залишаться без роботи.

Андрій Душейко, співзасновник СТОВ «Дніпро»

Kurkul.com: Якою має бути модель ринку землі в Україні та чи варто взагалі дозволяти продаж сільгоспземель?

Андрій Душейко: Треба було не забороняти продаж землі з самого початку. У багатьох країнах земля — або державна власність, або тільки власність громадян. А у нас вже відбулося розпаювання — так звана приватна власність людей. А насправді — власність людей недоконаного виду. Водночас державна власність, яка вже не державна.

Kurkul.com: Який обсяг землі може бути продано одразу після відкриття ринку — чи багато є бажаючих продати землю?

Андрій Душейко: Якщо вже буде продаж, то продавати повинні тільки тим, хто її обробляє. А не так, що обробляєш ти, прийшов великий дядько з великим мішком грошей, купив і буде ставити тобі палки у колеса з ультиматумами. Потрібно обов’язково передбачити механізм першочергового права купівлі. Бо людина роками на землі працювала, у неї є підписані на багато років відповідні договори.

Kurkul.com: Які механізми допоможуть дрібним підприємствам конкурувати з великими гравцями ринку?

Андрій Душейко: На даний момент майже у всіх агровиробників виробництво прив’язане до землі. Якщо ти обробляєш 100 га, відповідно заробляєш тисячу, на ці гроші і купиш землю. Якщо маєш право першочергово купити ту землю, яку обробляєш, то кожен матиме рівно стільки права її купити, скільки він обробляє. Так було б логічно у такому випадку. Заробляємо пропорційно гектарам, тобто на гектарі кожен має певну кількість грошей. І хто як працював у цей період, той стільки і зможе купити або витягти грошей з обороту, або відповідно взяти кредит.

Юрій Яловчук, директор ТОВ «Колос»

Kurkul.com: Якою має бути модель ринку землі в Україні та чи варто взагалі дозволяти продаж сільгоспземель?

Юрій Яловчук: Україна не готова до відкриття ринку землі ні морально, ні матеріально. Наша судова влада, прокуратура та поліція – корумповані. Вони тільки заважають побудові прозорого ринку землі. Ще питання, хто реально хоче відкриття ринку? Ось, наприклад, бабуся продала землю, а ці гроші у неї вкрали, як далі ці люди будуть жити? Хтось за них подумав? Я не розумію, що держава отримає від продажу? Якщо почнеться торгівля, введеться багато готівки, люди по всій Україні отримають гроші. Відповідно долар виросте. І куди вони їх витратять? На телевізор, холодильник. Ми будемо піднімати промисловість тієї країни, де виготовлена техніка, — Китаю, Кореї, Сінгапуру. Якщо сьогодні телевізор коштує 10 тис. грн, то коли відкриють продаж землі, він стане 30 тис. грн. Робочі місця будуть скорочуватися, людей не буде. Тваринництво повністю буде знищене. Якщо у нас ще є дві ферми, то ми відразу їх знищимо, бо не можемо прогодувати.

Kurkul.com: Який обсяг землі може бути продано одразу після відкриття ринку — чи багато є бажаючих продати землю?

Юрій Яловчук: Мені як бізнесмену було б вигідно мати свою землю. Взяв би 2 тис. га, ніхто тебе не чіпає, пайовики не бігають, заплатив податок і все. Але як патріот України і як господар я проти того, щоб наша Україна залишилася гола і боса. Куплять землю тільки люди, які мають великі гроші. Сьогодні ми не маємо таких грошей, бо ціну за землю пропонують до $3 тис./га. Ви уявляєте скільки це? Щоб 1000 га купити, треба мати $3 млн.

Kurkul.com: Які механізми допоможуть дрібним підприємствам конкурувати з такими великими гравцями ринку, великими агрохолдингами, тому що кошти обігові абсолютно різні у цих господарств у компанії?

Юрій Яловчук: Фермерам зараз дають кредити під 18% і то не завжди. Навіть якщо ми отримаємо кредит, не знаємо, які будуть податки на землю, що є у власності.  Тим більше зараз зняли мораторій на перевірки. Всі їздять до нас, перевіряють, хто хоче, наїжджає. Десь не так дихнув – погано, корові не так їсти дав — знущаємось над тваринами. Тому фермери точно не готові до ринку землі.

Олександр Панасюк, головний спеціаліст земельного відділу агрохолдингу «Агрейн»

Kurkul.com: Якою має бути модель ринку землі в Україні та чи варто взагалі дозволяти продаж сільгоспземель?

Олександр Панасюк: Якщо говорити об’єктивно, модель ринку землі та її продажу вже змодельована і сформована. Тобто зараз тестують, можливі електронні торги та інші інструменти продажу. Ринок землі для нашої країни не повинен нічим відрізнятися від країн ЄС, це повинна бути звичайна прозора платформа. Я вважаю, що це повинна бути інтернет-платформа, яка висвітлюватиме лоти за певними критеріями. Далі необхідно, щоб ця платформа прив’язувалась до чинних реєстрів, в яких публікуються права оренди на землю. Зараз в усіх договорах оренди прописано, що першочергове право на викуп буде мати безпосередньо орендодавець земельної ділянки. Тому перш ніж фізична особа вирішить реалізувати своє право на відчуження земельної ділянки, необхідно, щоб платформа моніторила і шикувала покупців у правильній послідовності і не були порушені права діючих користувачів.

Kurkul.com: Який обсяг землі може бути продано одразу після відкриття ринку — чи багато є бажаючих продати землю?

Олександр Панасюк: Зараз дуже багато державної землі, яка пустує, частина заросла бур’янами. Наприклад, Поліська зона (Житомирська, Чернігівська область), там велика кількість сільськогосподарських земель, які на сьогодні або заліснені, або знаходяться під бур’янами. Великим агрокомпаніям вона не цікава, тому що це не чорноземні ґрунти, а маленьким фермерам розкорчовування цих земель не по кишені. Я вважаю, необхідно в рамках моніторингу сільськогосподарських земель виділити ті землі, які нині знаходяться, скажімо, в такій зоні. Для того, щоб реалізація права тут була дешевшою і була можливість придбати цю землю.

Kurkul.com: Які механізми допоможуть дрібним підприємствам конкурувати з такими великими гравцями ринку, великими агрохолдингами, тому що кошти обігові абсолютно різні у цих господарств у компанії?

Олександр Панасюк: Я вам більше скажу, маленьким гравцям буде легше на ринку, ніж великим. Їхня економіка побудована зовсім на інших принципах. У них великий обіг тіньових грошей. Тобто вони мають подвійну бухгалтерію та рівень орендної плати на рівні 3%. Інші витрати вони роблять із власної кишені. Тобто додають зерно, яке не обліковується, додають грошима. А бухгалтерія у них набагато більша, ніж у великих підприємств. Фактично всі холдинги ведуть білу бухгалтерію. Для того, щоб вивести кошти, необхідно декілька днів на опрацювання банком запиту. Якщо це видача готівки через каси підприємства — це декілька днів роботи. І плюс до цього ми маємо обмеження по обігу касових операцій, тому не завжди бухгалтер в один день може зняти кошти, які необхідно видати фізичній особі за пай. А у фермерів таких проблем немає. При відкритті ринку землі, я думаю, вони повиходять із тіні, їм тоді буде нераціонально мати подвійну бухгалтерію, бо вони вже є власниками землі. Тобто фермер, який починає з 200 га землі та закінчує інколи 5 тис. га, сьогодні конкурентоспроможний на ринку.

Олег Ляшко, лідер «Радикальної партії»

Kurkul.com: Якою має бути модель ринку землі в Україні, чи варто взагалі дозволяти продаж сільськогосподарських земель?

Олег Ляшко: Землю можна продати лише раз, а далі що? Дозволяти продаж землі категорично не можна. Хто її купить? Український селянин не купить, бо в нього грошей немає. Її скуплять транснаціональні компанії, латифундисти, засіють технічними культурами. Їм не потрібна буде в селі ні корова, ні школа, ні дорога, ні лікарня. Вони зроблять селян батраками на власній землі.

Kurkul.com: Який обсяг землі може бути продано одразу після відкриття ринку?

Олег Ляшко: Влада довела людей до зубожіння і змушує їх продати землю за безцінь на догоду транснаціональним корпораціям. Наше завдання – не дати владі забрати в селян землю. Продукцію треба продавати, а не землю. Для цього треба повернути корову в село, відновлювати агропереробку, створювати робочі місця, щоб селяни заробляли і годували своїх дітей. А щоб у фермерів не брали хабарі за переоформлення паїв, треба, аби земля переходила у спадок дітям, онукам та правнукам. Коли земля буде належати українській нації, ми збиратимемо врожаї, перероблятимемо їх і годуватимемо півсвіту. Ось ключ до відновлення економіки. Саме тому я ініціював зміни до Конституцій по землі – пропоную зробити основою аграрного устрою країни фермерські господарства, а єдиним власником на землі – українського фермера.

Kurkul.com: Які механізми допоможуть дрібним господарствам конкурувати з великими гравцями на ринку землі?

Олег Ляшко: Ми пропонуємо давати державні дотації по 5 тисяч гривень на кожну корову у дворі, компенсувати 50% вартості кредитів на тваринницькі комплекси, вітчизняні комбайни, трактори та сівалки, звільнити на 5 років від податків фермерські господарства та надавати за рахунок державного бюджету доїльні апарати, холодильні установки, щоб було якісне молоко. А щоб українським селянам було куди це молоко продавати, а не виливати свиням, ми пропонуємо відновити харчування дітей у школах за рахунок державного бюджету. Сьогодні багато свиней при владі – мало корів у селі. Ми це змінимо!

Іван Мірошніченко, народний депутат від партії «Самопоміч», член аграрного комітету парламенту

Kurkul.com: Якою має бути модель ринку землі в Україні, чи варто взагалі дозволяти продаж сільськогосподарських земель?

Іван Мірошніченко: Загалом мораторій слід знімати і якнайшвидше. Уже сім разів Рада голосувала за продовження мораторію — країна йде до ЄС, порушуючи права людей (не виконуючи рішення Європейського суду з прав людини). А це стосується 7 млн українців-власників землі, з яких понад 1 млн осіб уже померли.

Ми живемо в якомусь антилогічному задзеркаллі, яке самі ж створили для ринку, економіки та людей.

Щодо моєї концепції ринку землі, то  вона складається з трьох складових. Перша з моїх ключових вимог — відкривати ринок можна за умови рівних умов і конкуренції для всіх учасників ринку. Власники землі, а також ті, хто на ній працює, передусім повинні бути її конкурентоспроможними покупцями. При чому на першому етапі доступ до землі повинні отримати саме українці, а через 7-12 років перехідного періоду — поступово відкривати його для іноземців.

Друга — доступ до дешевих кредитів для українців (власників землі, фермерів, юридичних осіб-товаровиробників). Якщо це забезпечити, то і пайовик, і орендар знатимуть, що завтра можна піти до уповноваженого або комерційного банку та під земельну іпотеку одержати потрібні кошти за доступною вартістю.

Третя — дати альтернативу, що можна робити з цією землею, окрім продажу. Власник паю повинен мати змогу започаткувати власний бізнес на такій землі. В селі сьогодні дуже мало жителів залишилося. Люди старіють, молодь виїжджає. Потрібен механізм створення мікрофермерських або сімейних господарств на цих землях із допомогою держави, щоб узяти в кредит на сім’ю чи групу родичів, близьких людей (4-8 осiб) у розмірі $150-200 тис. і зробити теплицю, овочеву або фруктову міні-ферму, виробництво органічної продукції, сімейну молочну ферму, об’єднатися в молочний кооператив тощо.

Kurkul.com: Який обсяг землі може бути продано одразу після відкриття ринку — чи багато є бажаючих продати землю?

Іван Мірошніченко: Всю землю на продаж  виставляти ніхто не буде. Якою буде її ціна? Сьогодні на «сірому» ринку 1 га землі коштує $1,1-1,5 тис. А якби був цивілізований, то говорили би щонайменше про $2-3 тис.

Земля — найважливіший актив (після людей) в Україні. І серед ресурсних активів вона так і залишиться на першому місці. Ціна залежатиме від кількох складових. Перша — як і будь-який актив чи підприємство, вона коштуватиме стільки, скільки на цьому активі можна заробити. Та ще рівень ризику або період повернення інвестицій. Другий — коефіцієнт капіталізації. Ми всі розуміємо, що наша земля — недооцінена, тому з часом після відкриття ринку вона зростатиме в ціні. Третя — від кількості обмежень. Що більше дамо свободи та доступу до ринку, то більшою буде вартість землі.

Я вважаю, що на перших етапах (7-12 років) маємо дати пріоритет купівлі землі лише українським фізособам та юрособам: пайовику, фермеру, орендареві. Це потрібно буде прописати в законі, ми так і прописуємо. Забезпечити їх дешевими кредитними ресурсами, і за 7-12 років можна залучати іноземців для збільшення вартості землі та подальшого розвитку. 

Kurkul.com: Які механізми допоможуть дрібним господарствам конкурувати з великими гравцями на ринку землі?

Іван Мірошніченко: Великі агрокомпанії не зможуть сьогодні скупити значні об’єми або сотні тис. га. Бо більшість із них не готові до ринку, як і всі інші. Більшість, як і середні підприємства чи великі фермери, в останні роки вкладали кошти у техніку, технології, інфраструктуру тощо. Тобто зайвих коштів немає, щоб викуповувати землю в таких масштабах. Тому мораторій — це зручний спосіб збереження дешевої оренди земель для них. Величина оренди землі за 17 років збільшилась у 8-10 разів: з $12-20 за га на рік до $100-120 сьогодні, але це в рази вигідніше, ніж викуповувати землю.

© Єлизавета Кудиненко, Катя Капустіна, Kurkul.com, 2019 р.