Аграрний експорт до ЄС — як Україні знайти компроміс з Польщею та Францією

Аграрний експорт до ЄС — як Україні знайти компроміс з Польщею та Францією

Resurgam 29 березня 2024 217 0

В ЄС прийшли до компромісу щодо лібералізації торгівлі з Україною в агропродовольчій сфері. Посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 рр., а й другому півріччі 2021 р. Тобто, середнє значення цих періодів. Це компромісна угода до позицій Франції та Польщі, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 р.

Для початку, щоб не було маніпуляції моїм дописом. Я українець і звісно хочу так, щоб моя країна у світі мала найкраще, у тому числі можливості для торгівлі. Я неодноразово писав про незаконність дій польських фермерів (як блокування кордону) і це є неприпустимо й для ЄС. В Єврокомісії після погодження компромісу по "лібералізації" закликали уряд Польщі розв'язати питання кордону як "недопустимого стану". Але тут ми поговоримо, чому загалом європейські фермери у своїх протестах інколи закликали ЄС скасовувати лібералізацію торгівлі з Україною, чому Франція та Польща просили ввести квоти на основі 2021 р. і так далі. Подивімося на мотиви іншої сторони, а не тільки на мою україноцентричну позицію.


Чому важливо, що дійшли компромісу і в чому власне компроміс

В Єврокомісії залишаться 2 тижні, щоб подовжити процес лібералізації торгівлі з Україною, який спливає 5 червня 2024 р. Якщо через два тижні механізм не буде погоджений, то від 5 червня Україна буде вести торгівлю з ЄС на основі нормативно-правової бази до 24 лютого 2022 р. з відповідними митами та дозвільною процедурою. Перегляд після 5 червня можливий буде тільки як остаточно сформуються європейські законодавчі та виконавчі органи, а це після виборів в Європарламент. Приблизно серпень. Тому важливо щоб рішення було зараз.

За видозміну лібералізації торгівлі виступають Франція та Польща. Їх умова, щоб для встановлення квот на українську агропродукцію брали розрахунок не тільки 2022/23, але 2020/21. Що значно б зменшило нашу квоту, яка б підпала під "лібералізацію". В ЄС дійшли компромісу, що в розрахунок української квоти візьмуть тільки 6 місяці 2021 р., а за основу буде взято все одно об'єм українського експорту у 2022 та 2023 р. Якщо ми перевищуємо квоту, то ЄК застосовує "стоп-кран" і до України діє не лібералізація, а нормативна-правова база як для інших (третіх) країн, які не є членами ЄС.


У чому суть лібералізації з ЄС

Це рішення ЄС прийняло у 2022 р., коли українські порти були заблоковані, а європейці хотіли хоч якось підтримати можливість України заробляти валюту. По факту, це допомога від Європи у критичний момент: відкрити свої ринки та застосовувати митну та нормативно-правову базу спрощення для України ніби до повноцінного члена ЄС. Зараз же наші порти не заблоковані й Україна може здійснювати міжнародну торгівлю з країнами Африки та Азії, але Європа для нас більш логістично зручна та приваблива своєю платоспроможністю.

Чому для Франції та Польщі це так принципово. Здогадатись легко. Бо для Польщі та Франції це важливі експортні статті доходів. Франція входить у 5 країн, які найбільше у світі експортують пшениці. Країни ЄС для яких агроекспорт не є вагомою статтею доходів виступали за подовження лібералізації у тих межах, які були початково.


Чи є проблема у французьких та інших фермерів, чи вона вигадана

Кілька моментів з цифрами. Україна у 2023/2024 маркетинговому році (станом на другу половину березня) експортувала на ринки країн Європейського Союзу близько 5 млн т пшениці. Загалом ЄС імпортував 7,12 млн т пшениці. Тобто, 70% імпорту пшениці ЄС припадає на Україну. 30% на всі інші країни (ймовірно, переважно це частка московії). 

Для розуміння об'ємів за аналогічний період основними постачальниками пшениці на зовнішні ринки від ЄС є Франція (6,3 млн т), Румунія (5,2 млн т), Польща (2,9 млн т), Німеччина (2,2 млн т) та Литва (2,2 млн т). Тобто ми поставили тільки на внутрішній ринок ЄС еквівалент того, що Румунія взагалі експортувала по всьому світу та ЄС.

Читайте також: Про ситуацію на кордоні та європейські фермерські протести

Порівняємо географію агроекспорту України у 2020/21 році та 2022/23. Жирним позначу країни ЄС.

Топ-10 країн в які Україна експортувала агропродукцію у 2020/21: 

Китай (3.5 млрд $), Індія (1.9 млрд $), Нідерланди (1.7 млрд $), Єгипет (1.6 млрд $), Туреччина (1.4 млрд $), Іспанія (1.17 млрд $), Польща (1.07 млрд $), Німеччина (0.8 млрд $), Індонезія (0.7 млрд $). 

Топ-10 країн в які Україна експортувала агропродукцію у 2022/23: 

Румунія — 3,5 млрд $, Туреччина — 2,9 млрд $, Польща — 2,3 млрд $, Китай — 2 млрд $, Іспанія — 1,3 млрд $, Нідерланди — 0,9 млрд $, Угорщина — 0,8 млрд $, Болгарія — 0,8 млрд$, Італія — 0,7 млрд $, Німеччина — 0,6 млрд $.

Можна побачити куди географічно сконцентрувався наш агроекспорт порівно з 2021 роком.

Для розуміння: у 2021 році на ЄС припадало 27,7% агроекспорту з України, за результатами ж 2022 показник зріс до 55,2%. Тільки в Польщі експорт з України зріс з 981 млн $ до 2,6 млрд $. 

В якийсь момент накопичення зерна на внутрішньому ринку ЄС призвело до падіння цін на локальних ринках країн, що допомагають Україні з експортом — до 40%. Якщо у вересні 2021 року тонна пшениці в тій же Польщі коштувала 1500 злотих, то вже весною 2022 р. вартість обвалилася у певний момент до 800-900 злотих.

Тому для Франції та Польщі бажати видозмінення певних аспектів (коли порти України вже розблоковані й ми можемо здійснювати експорт по всій географії) є природним, бо для них проблема реально наявна. Для європейського фермера у їх сприйнятті ситуації — ми користуємось лібералізацією, яка була прийнята для нас як виключення, оскільки ми не є повноправним членом ЄС. 

Якщо ми інтегруємось в Європу, то маємо вчитись працювати з мотивами партнерів, а не агресувати на них (ще раз це не виправдання частини поляків стосовно кордону та зерна, ми говоримо про міжнародний рівень відносин і чому на всеєвропейських фермерських протестах інколи лунає "Україна"). Можна багато говорити про моральний бік, що віддаємо навзамін і вести полеміку про це. Але давайте будемо відверті, якби якась країна в рамках спрощення як допомога в нас відбирала б наш ринок (а інколи й зловживала цим), відбирала важливу статтю доходів, як би ми глобально себе вели та реагували (якщо відверто)? 

Протилежні інтереси, які можуть виникати ситуативно не ігнорують, а з ними працюють. Яскравий приклад Єврокомісії та рішення ЄК того як знаходяться дуже тонкі баланси на основі компромісів і цьому ми маємо глобально вчитись.

Блог опубліковано за текстом автора аналітичного телеграм каналу Resurgam.

 © Kurkul.com, 2024 р. 

Виконано за допомогою Disqus