Троцький Мар’ян Станіславович

Кар'єра:

3 29.01.2014 р. — начальник Управління забезпечення протиепізоотичної роботи Держветфітослужби.

З 2015 р. — голова Громадської спілки «Вівчарство та Козівництво України».

З 12.10.2016 р. — заступник голови Громадської ради при Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Наукова діяльність:

Мар'ян Троцький є експертом з ветеринарних питань.

Цитати:

• «Працювати в умовах африканської чуми свиней, в принципі, можливо, якщо ретельно дотримуватися правил біобезпеки. Ще один не менш важливий нюанс — огорожа. Вона має бути подвійною у господарствах (якщо сіткова), розташових у лісовій зоні». (АСУ, липень, 2015 р.)
• «У ті роки (1992-1996 рр.) відбувалося масове вивезення рогатої худоби з України за кордон, наприклад, до Туреччини. Її там використовували, переробляли, а сюди завозили вже шкіряні дублянки. Зважаючи на ті обставини, Закон приймали, аби не допустити зникнення поголів'я в Україні» (Kurkul.com, листопад, 2015 р.)
• «Сьогодні ж, на овечій вовні в Україні бізнес зробити неможливо. Собівартість її виробництва вища, ніж ціна готового продукту. Нині на першому плані у вівчарів України — м’ясо, а отже вирощування овець м’ясного типу. Але так історично склалося, що основними в Україні були породи овець саме для отримання вовни. Тобто зараз нам потрібно оновлювати поголів’я: замінити овець, які йдуть «на вовну» м’ясним поголів’ям. Адже у нас його практично немає, а якщо й є, то практично все ввезене з-за кордону. Це одна із основних проблем у вівчарстві. І щоб її вирішити ми активно ведемо діалог із Мінагропродом, намагаємось добитись компенсації від держави за ввезення породистого поголів’я з-за кордону. Якщо держава нам в цьому допоможе, то це стане дуже сильним поштовхом для розвитку вівчарства в Україні». (Kurkul.com, грудень, 2016 р.)
• «Щодо ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», влучно підходить вираз про те, що «жорстокість законів компенсується необов’язковістю їх виконання». Він вступив у силу в травні минулого року, але, по-перше, дотримання цього закону фактично ніхто не контролює, а по-друге, ніхто його не виконує. Адже інспектор керується підзаконними актами і перевіряє ступінь їх виконання. А у випадку цього закону вони ще не погоджені. Причому точиться «війна» між Мінагрополітики та Мінприроди. Адже гній належить до ІІ категорії побічних продуктів, а єдиним органом, який може перевіряти відповідність нормам поводження з ним, є Держпродспоживслужба. Екологи такого права не мають». (PigUA.info)