Фермерське господарство «Мрія» розташоване на Сумщині за 15 км від кордону з росією. З першого дня війни цю територію активно обстрілювали. Самому господарству дісталося тричі. Втім, жодного дня робота «Мрії» не зупинялась: наслідки обстрілів ліквідували, посівну провели, тероборону хлібом нагодували. Засновник господарства Микола Бантов також вступив до лав тероборони, зі зброєю захищав своє господарство, а коли загроза минула, то  продовжив працювати в тилу. 

Фермер став новим героєм відео на YouTube-каналі «Я-Куркуль». А про те, як Миколі Бантову вдалось зберегти його «Мрію», які культури планує вирощувати та як займається переробкою, читайте в новому матеріалі Kurkul.com.

«Вирощування цукрового буряка було прибутковим, доки не втрутилась росія»  

ФГ «Мрія» засноване у 2000 р. Почалося все з того, що Микола Бантов захотів взяти в оренду землю. На той час він вже мав власний бізнес, стартовий капітал і вирішив вкласти гроші в сільське господарство.

«Ми думали, за нами люди підуть, а в результаті отримали всього 100 га землі в оренду, хоча планували 400-500 га. З цього ми й почали. Спецтехніки не було, тому все орендували», — розповів фермер.

Оскільки господарство розташоване в с. Ямна Охтирського р-ну на Сумщині, за 15 км від кордону з росією, то дизель возили звідти контрабандою. Але дуже швидко співпраця з московитами обірвалась.

«росіяни нас обманювали. Вони ще тоді, у 2000-х, нас ненавиділи — заздрили, що ми краще живемо. Тому ми відмовились повністю від співпраці з ними», — зауважив він.

Першою культурою, яку почав вирощувати Микола Бантов, був цукровий буряк. Він пригадує, що навіть не знав, яке буває насіння та як цю культуру збирати. 

«Я знав, що цукровий буряк — це майбутнє. В ті роки Україна виробляла 20 млн т цукру, хоча потреба була 2 млн т. Але я тоді не знав, що росія планувала знищити цю галузь в Україні. Вона навмисне відмовилась від нашого цукру. А наші внутрішні переробні підприємства не витримали конкуренції та закрились», —  висловив думку керівник господарства.

Але все ж на той час цукровий буряк був прибутковою культурою, тому з першого сезону ФГ «Мрія» вдалось купити арештований буряковий комбайн, сівалку «Оптіма», новий МТЗ.

В наступному сезоні в господарстві впевнено збільшили площі під буряком до 200 га. Але його зʼїв довгоносик. Буряк пересіяли в травні та завдяки суперсучасній на той час сівалці точного висіву отримали високу врожайність — 54 т/га.

«Ми викопали ці буряки й отримали три КамАЗи з причепами цукру. Розрахувались за все, ще купили новий трактор, обприскувач та розкидач», —  пригадує аграрій.

Вирощування буряка дуже сподобалось Бантову. Бувало, що врожайність доходила до 74 т/га.  Але з часом клімат у регіоні почав мінятись — прийшла тотальна спека, тому поля з буряком просто вигорали. Через це буряк став ризиковим, зросла економіка вирощування, а прибутки знизились.

«До того ж раніше була державна підтримка, податки були зовсім інші. Всі люди в мене працювали офіційно, нехай навіть місяць у сезон на прополці буряка. А сьогодні держава замість того, щоб привілеювати господарства, які дають робочі місця, надсилає перевірку за перевіркою. Тому хочеться, щоб нас не прирівнювали до бандитів, а дивились, як на помічників», —  поділився він.

«Цукровий буряк замінили на ріпак, а кукурудзу — на пшеницю»  

Наразі в обробітку ФГ «Мрія» є близько 2000 га землі. За роки роботи відбулись зміни в розподілі культур. Відтак цукрові буряки займають до 25% від загальної кількості посівів. Серед іншого вирощують кукурудзу, соняшник, озиму та яру пшеницю, ріпак, а також пивоварний ячмінь, сою, горох, гречку та просо.

«Ми вирощуємо пивоварний ячмінь. Його сіємо до 200 га. Південь Сумщини і північ Харківщини — найкраща зона для цієї культури. Ми виходимо на врожайність 7,5 т/га. До речі, пивоварний ячмінь — прекрасний попередник, який росте всього 70 днів. В цьому напрямку співпрацюємо з французами», — розповів Микола Бантов.  

Цукровий буряк у господарстві замінили на ріпак, оскільки ця культура зберігає вологу та потребує небагато добрив. Також він є гарним попередником для пшениці. Врожайність ріпаку в господарстві доходить до 4,5 т/га.

«Пшениці сіємо до 600 га. Зараз ця культура стала справді головною, бо пшениця — це хліб і її не можна не сіяти. По врожайності виходимо до 7 т/га, а то й до 10 т/га. Але помітна тенденція, що з року в рік урожайність падає», — поділився керівник господарства. 

Вирощують у ФГ «Мрія» сою. Як зазначив Микола Бантов, соя — гарний попередник, очищує поля та завжди дає заробити. До того ж культура має одну з найдешевших технологій захисту. Кукурудзи сіяли до 40 %, але, напевно, площі будуть зменшувати.

«Якщо взяти кукурудзу, то сьогодні ми не можемо забезпечити рослину всім, що потрібно. Її називають «королевою полів», відповідно, і догляд потрібен королівський — треба дати 100 кг фосфору, стільки ж азоту і калію. А сьогодні ми собі цього дозволити не можемо. Ціна добрив така, що я вперше за 22 роки не дав на зиму добрива. Тому сьогодні плануємо до 100 га кукурудзи», — пояснив наш співрозмовник.  

Залежно від потреби в господарстві сіють 20-40 га гречки. Аграрій пояснив, що бувають сезони, коли гречка лежить 3 роки. При цьому її закупівельна ціна може бути 3,5 грн/кг, а врожайність у їхньому сухому регіоні — до 2 т/га. Тому дуже важко вийти на плюсову рентабельність. 

«Цьогоріч запланували збільшити площі під горохом до 100 га. Це експортна культура і дуже гарний попередник для пшениці. Якщо немає добрив, то горох накопичує їх. Сіємо пшоно і вважаємо його однією з найрентабельніших культур. Зараз життя заставляє сіяти такі культури, які при мінімумі затрат дають високу врожайність», — поділився думками фермер.  

Важливу роль відіграє соняшник. Його сіють до 400 га, а це 20% площ. Врожайність буває різною, доходить до 5 т/га. Але зараз у господарстві зʼявляється нова проблема — це соняшниковий вовчок. На полях, уражених хворобою, врожайність становить всього 2,1 т/га. Соняшник реалізовують, а також переробляють на олію. 

«Ми обов'язково використовуємо на наших полях сидерати. Стандартно за комбайном ідуть трактори New Holland, які дискують, роблять мульчу і зразу підсівають сидерати. Наша земля не відпочиває, а зразу покривається свіжими сходами. І те, що комбайн загубив, ми зараз використовуємо як сидерати», — розповів Микола Бантов. 

Від виробництва круп і олії до пелетів та елеваторного бізнесу

Підприємницький досвід Миколи Бантова багатопрофільний. Крім вирощування культур, він займається переробкою та реалізує агропродукцію з доданою вартістю. Наприклад, виробництво круп, зокрема пшоняної, горохової, ячмінної.

«Виготовляємо до 5 т круп у тиждень, щоб забезпечити наших покупців. Але при повному завантаженні можна збільшити виробництво до 20 т. Ми здаємо крупу на гурт, де її фасують. Дещо залишаємо для наших торгових точок», — розповів аграрій.

Насіння соняшнику переробляють на олію. Технологія полягає в тому, що спершу насіння очищається від лушпиння, далі проходить через прес, де температура сягає до +130 °С, і витікає олія. Готову олію не фільтрують, а настоюють у бочках протягом тижня. В результаті продукт не піниться, є пахучим та смачним. Власну олію продають, а також використовують у пекарні.  

«Серцем нашого господарства є пекарня, яка працює тільки вночі. Маємо 7 працівників, які випікають приблизно 4 000 виробів. Це близько 20 видів хліба та хлібобулочних виробів», — поділився Микола Бантов. 

Виготовляє «Мрія» й паливні пелети. Сировиною служать ріпакова, ячмінна, пшенична, гречана солома, відходи кукурудзи та соняшнику, тирса та інше. Пелетами опалюють пекарню, офіс та школу.

«Якщо без перебоїв зі світлом, то у місяць ми виготовляємо 30 т пелет. Цього року виробництво було навіть влітку, щоб мати запас. А так стандартно виробленої пелети вистачає якраз до нових жнив. Влітку це паливо використовують для випічки хліба. Для цього ми поставили спеціальну піч турецького виробництва, яка працює на будь-якому виді палива», —  розповів керівник господарства.

Також ФГ «Мрія» має власний елеватор. Із розповіді Миколи Бантова, спершу було встановлено 2 силоси місткістю 1 тис. т фірми Bonfanti, а наступні вже були турецького виробництва Mysoil.  

«Держава обіцяла фінансувати силосний бізнес, але цю допомогу отримати не вдалось. Щоправда, завдяки програмі «Доступні кредити 5-7-9%» встановили два величезні силоси. У цьому сезоні в нас сушили зерно понад 100 фермерів. Ми навіть більш-менш заробили», — зауважив фермер.

Війна не зруйнувала «Мрію» 

Обстріли АФ «Мрія» почались ще в перший день війни. Микола Бантов одразу вступив до лав тероборони. При цьому продовжував управляти господарством. 

«Пригадую, 28 лютого в Охтирці вже нічого не було, ми поїхали в Полтаву купити дріжджі та сіль для пекарні. На блок-постах не пропускали, всі налякані, перші тривоги. На базі хотіли купити чай військовим, а вони не продають, міняють цінники. У місті спокій і тиша, коли у нас кров та постійні обстріли. Ну зрозуміло, що був скандал, але отак якось добивались справедливості», — розповідає фермер.

Як війна вплинула на роботу пекарні? Вона не зупинялась ні на день. Бантов охороняв її особисто з рушницею за плечима, був із кожним робітником пліч-о-пліч. Хоча, як пригадує він, було дуже страшно. Працювали в тилу, коли Охтирку розстрілювали.

«Пізніше прислали двох хлопців із фронту, які охороняли моїх дівчат, щоб ті пекли хліб. За це ми їм кожного дня давали по 30 буханок хліба безплатно. В Охтирці на той час був дефіцит продуктів, тому завдяки нашій пекарні місто жило», —  розповів фермер.

Територію агрофірми з 16 березня 2022 р. тричі обстрілювали з мінометів, РЗСО (реактивна система залпового вогню) та САУ (самохідна артилерійська установка). Проте вже наступного ранку колектив агропідприємства вийшов на роботу, щоб ліквідувати наслідки влучень та не переривати виробничий процес. 

«росіяни поцілили в бочки з дизелем для посівної. На щастя, техніку не зачепило», — повідомив фермер. 

З початком війни змінився графік роботи в полі. Там працюємо тільки вдень, бо вночі потужні прожектори техніки можуть побачити росіяни й обстріляти. 

«Рослини та земля, їх також треба захищати. Людина людину може обманути, а землю не обдуриш. Земля нам дана Богом, тому наше завдання її зберегти. Бо нема кращих господарів, ніж українці. І тому саме за землю воюють наші хлопці», — додав Микола Бантов.

Повну версію інтервʼю ви зможете побачити на YouTube-каналі «Я-Куркуль». 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.