Реклама
Ігор Небилович, засновник господарства Еко-Карпати

Ігор Небилович: Розбив стереотипи про козівництво та завоював серця гурманів

13 липня 2023 588 0

10 років тому брі чи камамбер тільки починали з'являтись на столах українців, а біля благородних сирів з пахучою пліснявою багато хто просто затуляв носа. Не дивлячись на це фермер з Прикарпаття Ігор Небилович вирішив займатись сирами і до того ж обрав нішу серед ніш — виготовлення продукції з козячого молока.

Сміливо? Як зізнається сам фермер, йому завжди подобалось займатись тим, чим ніхто не займався. Так і виникло господарство «Еко-Карпати», продукцію якого можна купити на прилавках мережі «Сільпо» чи покуштувати у ресторанах Львова.

У травні ми завітали на господарство Ігоря, щоб дізнатись, як це розвивати непопулярний напрям тваринництва при цьому стати улюбленцем серед покупців. 


«Я усвідомив, що кіз треба доїти після їх купівлі, а коли руки почали підпухати — купив доїльне обладнання»  

Kurkul.com: Розкажіть з чого починалось ваше господарство. 

Ігор Небилович: Перше я почав займатись лохиною. У нас був сад, де ми її вирощували, а збоку була вільна ділянка. І у 2012 р. я подумав, щоб земля не пустувала можна було б завести вівці, а з ними виникла ідея з козами. Тільки, коли привезли кози, я усвідомив, що їх ще треба доїти. Я просто думав, що ми зможемо це робити вручну. Але на тій ділянці, де були кози не було світла, а тільки генератор для води під полив саду. Якось ми дізнались, що в селі продається ферма, старенький телятник, то ми її купили та сюди завезли кози.

Кози господарства «Еко-Карпати»

Першої весни у нас було 25 кіз, і я їх доїв 2 рази на день. Коли в мене почали руки підпухати, то купив доїльне обладнання. І з того часу в нас вже поголівʼя почалось збільшуватися. На наступний рік було вже близько 100 кіз, потім — 200, 250. Зараз приблизно 300, з них 200 — це дійне стадо.

Kurkul.com: Ви говорите про кіз і якось обійшли стороною вівці. Спершу ж ви хотіли розводити їх?

Ігор Небилович: Я чомусь думав, що це буде вигідно. Я міркував, що у нас у районі є яловичина, свинина, курятина, а от баранини не має. Тому планував вирощувати вівці і запустили цех по переробці. Але потім порахував, що одну овечку треба годувати цілий сезон. А вона приносить одне ягня, рідше 2. Коли я складав бізнес-план, то думав що ягня рік годуєш, продаєш і маєш гроші. А виходить, що маму також потрібно годувати цілий рік. До того ж на Шуварі (прим. гуртовий ринок у Львові) приймали одного баранчика по 40 грн/кг. Це були просто збитки.

Читайте також: Осетри з «Азовсталі» — як рибне господарство воює за виживання на Вінниччині

Ми завели романівську породу. Вівці набирали вагу до 35 кг, а битої ваги виходило 12-13 кг. І тих 12-13 кг по 40 грн, виходило 600 грн за овечку. Потім завели мериносів. Вони набирали вже 70 кг. Але попиту не було. Люди приїжджали й купляли ягняток для розмноження. Ми їх продавали по 2 тис. грн.

Ігор Небилович, засновник господарства «Еко-Карпати»

Kurkul.com: Коли ви закінчили з вівцями?

Ігор Небилович: Років 4 чи 5 тому.

Про вибір порід кіз та корів

Kurkul.com: Ви від початку тримали дві породи кіз?

Ігор Небилович: Так, Альпійську і Зааненську породи. Між ними я різниці не бачу, хіба по кольору вони відрізняються і все. Хоча рекомендують для ферми одну породу тримати, тому що для 2 порід потрібні різні цапки та для кожної дарма їх годувати.

Кози-альпійки красивіші на вигляд, їх менше в Україні. Але для них важче дістати цапків. Тому налаштовуюсь, що все-таки, прийдеться переходити на зааненську породу. Вона міцніша та здоровіша.

Kurkul.com: Які надої в середньому зараз?

Ігор Небилович: Зараз приблизно десь 2-2,5 л молока. 

Ми регулюємо кількість корму, а відтак і кількість надоїв, бо я трошки переживаю, чи буде збут. А коштів на корми не вистачає. Ми зараз їх пасемо і даємо не повну норму корму. Якщо коза має їсти, хоча б 1,2 кг зернових, то ми даємо 0,8 кг. Якщо треба буде більше молока, то ми почнемо давати їм норму і надої зростуть.

Kurkul.com: Тобто у вас 400 л молока на день…

Ігор Небилович: Зараз так, але цю кількість ми регулюємо кормами. Наприклад, коли був карантин годували менше і доїли менше.Якщо потрібно більше молока, то можемо й на 600 л вийти. Все залежить від корму.

Kurkul.com: Чи вистачає вам цього молока для переробки?

Ігор Небилович: Щоб не сиділи взимку без роботи, ми докупляли коровʼяче молоко. Але зараз от вирішили завести власні корови — купили 5 нетелів Симентальської породи. Ці корови взимку давали молоко з жирністю 4,6-4,8%, а зараз — 5,12%. Вміст білка — 3,4-3,5%. Показники, як у Джерсійської породи. 

Kurkul.com: Така ж висока жирність молока вам важлива?

Ігор Небилович: Сирам, як халумі достатньо жирності молока 3%. А є сири, як фета, брі, що вимагають жирнішого молока.

Корова за лактацію дає 6400 л молока. Нетелів ми привезли у грудні, а у лютому вони вже потелились. Надій протягом перших 5 місяців був 28 літрів на корову. 

Корови господарства разом з Ігорем Небиловичем

Kurkul.com: Чому зупинились на мʼясо-молочних Сименталах, коли більшість фермерів в Україні заводять Голштинок?

Ігор Небилович: В Сименталів хороший, міцний скелет. Вони набагато менше хворіють, ніж голштини, які більш вимогливі до кормів. Так, вони більше дають молока, але трішечки неправильний корм і надої сідають. На великих фермах є зоотехнік, міксер, силосна яма і можна чітко за тим слідкувати. Я чомусь боявся брати, бо подумав чи зможу забезпечити їх кормом.  

Читайте також: Вадим Бортник: Висадка 1 га вишневого саду обійдеться у 250 тис. грн

Kurkul.com: Бичків, щоб запліднювати тримаєте?

Ігор Небилович: Чотири телички ми покрили одним бичком, а п'яту — зовсім іншим. І від тієї п'ятої ми залишили собі бичка, про всяк випадок. А потім народився ще один. Він був нижчий, але рогатий. І я вирішив спробувати на м'ясо вирощувати. Але бачу, що це не вигідно. 

Хоча в цьому році, вони нас виручили. В селі були великі проблеми зі штучним заплідненням. Люди до пʼяти разів пробували запліднити та не виходило. А наші «пацани» все зробили.

Kurkul.com: Чим годуєте стадо?

Ігор Небилович: Так, як тепер маємо ще й корів, то раціон взимку підганяємо під них.  Основний раціон —  це сінаж. На такій невеликій фермі не бачу сенсу в силосній ямі чи кагаті. Силос вимагає, щоб протягом одної доби, мінімум 30 см з'їдалось. В іншому випадку, він зіпсується швидше, ніж ми його використаємо. До того ж силосом є свої нюанси, якщо він трохи неякісній, то там утворюються спори, які можуть потрапити в молоко і давати гірчинку.

Сіно ми робимо, у нашому садку та на полі. Маємо валкувач та тюкувач. І 400 тюків нам вистачає. Але минуле літо було дуже спекотне і нам не вистачило. Тому довелось купляли сіно в сусідніх селах і навіть на Львівщині. І зараз купляємо у людей сіно, бо трава ще молода і все одно потрібно щось зранку дати. Крім того, коровам даємо ще 5-6 кг зернових. Це кукурудза, ячмінь, соєва макуха і премікси.

Фермери продають кози, а люди не хочуть купувати навіть за безцінь

Kurkul.com: Розкажіть, як змінилось становище напрямку козівництва в умовах війни.

Ігор Небилович: У ковідні роки стало важче, а зараз війна… Нішевий напрямок вимагає екскурсії, а на них всі перестали їздити. В результаті дуже багато ферм позакривалися, і ми також думаємо з року в рік «протягнемо, чи не протягнемо». Напрям козівництва специфічний в тому, що взимку кози не дояться, а годувати їх потрібно. Плюс обірвались ланцюжки постачання продукції.

Коли ферма знаходиться на туристичному маршруті — тоді це вигідно. Ти виготовив якусь продукцію, приїхали туристи, попробували, купили і ти не витрачаєшся на логістику. У нас так неможливо.

Козеня

Kurkul.com: А ситуація скрутна тільки у вас чи загалом по Україні?

Ігор Небилович: Так всюди. Київщина, де були активні бойові дії — знаю фермерів, які розпродали стадо. І то 100 кіз хотіли продати за 5 тис. грн і ніхто не хотів купувати. А що тоді говорити про ту територію, яка окупована? Люди також не звикли до худоби. Цієї весни ми пропонували купити козенят по 50 грн, щоб просто не різати. І охочих було не дуже багато, хоча це смішні гроші.

Kurkul.com: Час від часу зʼявляються програми дотацій від Мінагрополітики для тваринників. Чи користувались ними? 

Ігор Небилович: Коли прийшов до влади кабінет Лещенка (прим. Роман Лещенко міністр агрополітики 2019-2022 р.), то надавали допомогу на утримання малої рогатої худоби. Допомогу ділили між фермерами країни, які утримують МРХ і виходила допомога до 30 тис. грн. Далі система змінилась, і вже обіцяли по 1000 грн за тварину, але фактично вийшло по 700 грн. Нас тоді ті кошти дуже виручили, бо якраз карантин почався. Ми вже думали, що будемо закриватися, тому що всі ресторани перестали працювати. А за ці кошти купували корм.

З часом все налагодилось, ми відновили продаж сирів у ресторани, фермерські магазинчики та «Сільпо». Виготовляли брі, рикоту, халумі та будз. Планів на рік було дуже багато, але далі на територію України вдерся ворог.  

У другій частині розмови читайте про те, як ферма Ігоря Небиловича пережила виклики війни, де фермер зараз реалізовує свій сир та як змінились смаки українців за 10 років. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама