Реклама
Осетри з «Азовсталі» — як рибне господарство воює за виживання на Вінниччині

Осетри з «Азовсталі» — як рибне господарство воює за виживання на Вінниччині

13 червня 2023 797 0

В лютому 2022 р. на нашому сайті вийшла стаття про акваферму Ukrainian Caviar Berry, де вирощують осетрових риб та виробляють чорну ікру. На господарство родом з Маріуполя у 2014 р. зайшли бійці «новоросії», тому осетрів з Маріуполя у 2015 р. евакуювали — спершу на Херсонщину, а потім на Вінниччину. І саме у Ладижині риба знайшла свій новий дім.

На початок лютого 2022 в рибному господарстві все було чудово: стабільний попит на чорну ікру та осетрових приносив хороший прибуток. Вже через 2 тижні, 24 лютого  це все стане неактуальним і головною ціллю для господарства буде вижити. 

Через рік ми знову сконтактували з власником Ukrainian Caviar Berry Олександром Корхом і дізнались, що його рибгосподарство пограбували, він пережив «розборки» з поліцією на законність розведення осетрів та через нестачу кормів маточне поголівʼя скоротилось на 30%. Тому сьогодні розповідаємо про реалії осетрової ферми зі статусом ВПО.

Олександр Корх, керівник господарства Ukrainian Caviar Berry

Як осетри з Маріуполя опинились на Вінниччині

Осетрова ферма Ukrainian Caviar Berry знаходилась у с. Павлопіль (18 км від тієї самої «Азовсталі») на території Павлопольского водосховища. У квітні 2014-го року Олександр Корх разом з партнерами викупив цю ферму у Маріупольського Металургійного Комбінату ім.Іліча, а вже влітку на територію господарства зайшла мотопіхота так званої «новоросії». Українські військові тоді вигнали окупантів з міста, але рибне господарство знаходилось фактично у сірій зоні. Тому, акваферму з допомогою військового керівництва релокували з Маріуполя. Спершу на державний осетровий завод «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С.Т. Артющика». (прим.це єдиний в Україні осетровий завод і він постраждав внаслідок руйнування Каховської ГЕС) З 12 т поголівʼя змогли вивезти лише 4 т і та риба була з певними нюансами. Забирали найцінніші екземпляри, а решта залишилась у Маріуполі, як і все обладнання.

Поневіряння маріупольських осетрів закінчилося у 2017 р. коли риба оселилась у рибному господарстві Ладижинської теплоелектростанції, яка розміщена на р.Південний Буг та включає понтонну лінію. Олександр Корх разом з партнерами провели там реконструкцію приміщень, купили обладнання для утримання риби. 

«Ми провели ремонти занедбаних приміщень, дерев'яну підлогу замінили, вікна вставили, повністю замінили електропостачання та водопостачання, купили 2 насоси, сітки, обладнання для кондиціонування. Одержали дозвільні документи, встановили холодильники, організували відеоспостереження», — розповів він.

У водах Ладижинської ТЕС вирощували чистокровну генерацію осетрових риб, виготовляли та реалізували чорну ікру та мальок. Був попит і на маточне поголівʼя. Ukrainian Caviar Berry отримала статус Племінного репродуктора азовської популяції осетра.

Інша частина риби з Маріуполя перекочувала на Криворізьку електростанцію, де нею займались партнери Олександра. Вирощували там в основному товстолоба і коропа.

Одна афера зупинила експорт української ікри на рік

З початком повномасштабного вторгнення зʼявилась найголовніша проблема — це корми для риб. Раніше для своєї ферми Олександр купував тюльку з Чорного та Азовського морів. Але з війною суднам заборонили виходити у відкрите море з метою риболовлі. Тому корм для риб неможливо було дістати.

Осетрова риба

«Ми не мали чим годувати рибу. Sturgeon Coservatio Society (Всесвітня асоціація захисту осетрових) надала нам благодійну допомогу для підтримки поголівʼя. Тому що у нас риба не гібридна, а найбільша в Європі чиста азовська популяція російського осетра. В цьому році історія з кормами повторюється і вона актуальна не тільки нам, а і всім рибоводам. Імпортні комбікорми дуже дорогі, не кожен може їх купити. Деякі доходили до того, що різали молодняк, робили з нього фарш і годували старших риб задля збереження поголівʼя», —  зазначив рибовод.

Війна принесла й падіння попиту на елітну рибну продукцію. Як зазначив Олександр, продажі впали у 3 рази. Орієнтувались тільки на внутрішнього покупця, оскільки експортувати не вдалось.

«Ми отримали єврономер на експорт, але продукцію так і не змогли вивезти. Була така історія, що одна українська компанія провела аферу: під виглядом української аквакультурної червоної ікри реекспортувала в Румунію ікру зі США. Був великий скандал. Правда, ця історія про червону ікру, але оскільки товарний код один, то ЄС наклав обмеження на ввіз в Європу й чорної ікри. Тому з продажем було дуже важко, доводилось демпінгувати», —  розповів власник господарства.

Чорна ікра

За що жили? Олександру Корху довелось продавати автомобілі, віддавати власні збереження. Всі кошти він витрачав на корми для риб та оплату праці рибоводів, які змогли до початку війни виїхати з Маріуполя в Ладижин. 

«Ми реально не мали їжі для риб. Риби хворіли і помирали власною смертю від голоду. Деякі рибини ми різали на стейки і реалізовували таким чином. Маточне поголівʼя впало на 30%», — підрахував рибовод.  

Вже другий рік в господарстві не інкубували осетрових, тому що на них немає попиту. Якщо у 2020-2021 рр. продали 500 тис. личинок осетрових за рік, то минулого року не знайшлось покупця навіть на 10 тис. Тобто війна принесла для рибного господарства не те що збитки, а стала перевіркою на витривалість. 

Про «прильоти»

Оскільки рибні господарства знаходяться на базі електростанцій, то взимку обстріли стали тут буденністю. росія весь опалювальний сезон проводила обстріли обʼєктів критичної інфраструктури задля того, щоб залишити українців без світла та тепла.

«По обʼєкту у Кривому Розі прилетіла крилата ракета. Там буржуйка у нас була вагою 500 кг, то відлетіла на 50 м. Будівля не підлягає ремонту, зруйновано човни, виробниче приміщення, резервуари для інкубації та підрощування риб. Зараз там ніяка діяльність не проводиться», — розповів Олександр Корх.  

Уламки з виробництва

Протягом року обʼєкт у Ладижині оминала ракети. А у березні 2023 одна все ж долетіла. В результаті на аквафермі пошкодило стави й повибивало вікна в приміщенні для інкубації осетрів.

«На щастя обійшлось без людських втрат. Ми задокументували збитки, адміністрація обіцяла допомогти, але поки що нічого не отримали. Допомогли місцеві підприємці, які нас знали — дали хто дошки, хто плівку. Поки тепло, все нормально, а далі не знаю як буде», — ділиться власник ферми.

росія далі продовжує терористичну діяльність на території України. У вівторок 6 червня російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС. Експерти вже називають цю подію «екоцидом» та найбільшою техногенною катастрофою у Європі за останні 10 років. Про те, які наслідки матиме цей теракт читайте у матеріалі «Що чекає Південь України після руйнування Каховського водосховища»  

«За ніч з господарства викрали 1 т риби, поліція вважає — це помста» 

Влітку Ukrainian Caviar Berry пограбували. Невідомі порізали сітки та викрали близько 1 т осетрів віком 18 років і старше. Серед викраденого — цінна вісімнадцятилітня білуга. Вартість цієї риби складає близько €70 тис.

«Оскільки вкрали найцінніше для нас, то думаю, що це може бути хтось, з ким ми спілкувались. Пограбування відбулось з участю тих, хто знав де ця рибина знаходиться», — міркує Олександр.

Осетри у басейні

Він звернувся у правоохоронні органи. Але в результаті попереднього розслідування поліція розцінила цей випадок не як крадіжку, а як помсту. Месників так і не знайшли. 

«Навіть не знаю, як це коментувати. В поліції думають, що нам просто хтось мстився. Чи розслідують вони справу? Мені невідомо. Поки від літа нічого нам не повідомляли», —  без надії розповів власник господарства.

Сутичка з прокуратурою та чому осетри можуть опинитись на вулиці

Ще в минулій розмові Олександр Корх розповідав нам, що створити рибне господарство з нуля в Україні нереально, оскільки це 5-річний марафон зі «збирання папірців». В Україні офіційно оформлена лише одна понтонна лінія, всі інші функціонують неофіційно. Працюють тільки ті господарства, які створили документацію ще в радянські часи, а українські відповідні органи ці права верифікували. Саме на одному з таких господарств оселилась риба Олександра Корха.

«По технології електростанція підігріває воду, де активно розвиваються водорослі. Для того, щоб вода не цвіла, АЕС та ТЕС тримали в себе на балансі рибні господарства. Риб селили у водосховища і вони виїдали ці водорості. Саме таке господарство ми орендуємо у Ладижинської ТЕС», — поділився він.

Ікра осетра

В цьому році на територію електростанції завітала прокуратура, з претензією — чому рибне господарство не орендує землю у держави.

«Ми відповіли, що орендуємо майно у приватного підприємства, то як можемо орендувати землю під чужим майном. Це нелогічно, оскільки орендувати землю має власник майна на ній. Тобто ця умовна електростанція в нашому розумінні мала б орендувати цю землю чи воду. В нашому договорі на майно рибгоспа, який залишився з радянських часів, також нічого не вказано. Але прокуратура мислить по-іншому. По логіці речей, щоб орендувати цю землю в держави, ми мали б викупити майно в електростанції, тоді ми б могли починати цю історію», —  пояснює Олександр.

Після пояснень прокуратура завела кримінальну справу, але не проти Ukrainian Caviar Berry, а проти чиновника, який здав воду під майном та не заставив орендувати землю. Наразі триває слідство.

«Рибне господарство тут з 1983 р. і з того часу не було жодних зауважень. В цьому році, під час війни таку претензію знайшли. І надалі є 2 варіанти розвитку подій. Перший — ми опинимось з рибою на вулиці, бо з нами просто розірвуть договір оренди. Або інший варіант — нас змусять викупити майно і тоді оформляти на себе землю. Щоб викупляти, потрібні гроші, яких зараз немає. Тому перспективи невеселі», — підсумував власник господарства.

Головна проблема всіх рибних господарств зараз — це корм для риб

Попри втрати та збитковість Олександр Корх продовжує піклуватись про свою ферму. «А що залишається робити? Якось воно буде», — коментує він. Зараз рибовод отримав новий врожай ікри й буде інкубувати нових коропів та товстолобів. 

Басейн для розведення риби

«Кормів немає. Зараз ми намагаємось змусити рибу їсти річкову плотву, але осетри не приймають її. А імпортні комбікорми дуже дорогі. Для старту малька, ці корми ще економічно обґрунтовані, а для дорослого стада це невигідно. До того ж наша риба живе на вільному вигулі й частиною корму ми просто годуємо рибу, яка навколо плаває», — ділиться власник акваферми.

Його осетри відмовляються їсти плотву. Тому Олександр закупив м'ясорубки, щоб робити з кормової риби фарш. Туди буде додавати відходи від креветок.

«Велика  проблема з кормом у всіх рибоводів. Вилов у Чорному морі заборонений. Ми мусимо знайти альтернативу, бо тоді риба буде без корму. Нашим осетрам ще жити й жити. У нас багато молодняку. Будемо його підрощувати. Ще будемо пробувати експортувати чорну ікру в Європу. Надіюсь, в цьому сезоні все вдасться», —  додав рибовод.

Він розраховує на власні сили, бо ще з 2015 р. зрозумів, що підтримка держави тільки на словах.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама