Реклама
Юрій Павлушко, голова ПП «Соснова»

Юрій Павлушко: Ми платимо до 22% оренди, та все більше людей хочуть працювати на своїй землі

30 травня 2024 1624 0

Фермерське господарство «Соснова» знаходиться у Бориспільському районі Київської області. Також у господарства є землі у Яготинському, Переяславському, Броварському районах та в Житомирській області. На Київщині оброблюють 8 тис. га, а в Житомирській області — 5 тис. га. Сіють соняшник, кукурудзу, пшеницю, сою, ріпак та кормові культури.

А починалося все з 2 тис. га. Ці землі колись належали колгоспу ім.Леніна, який у 90-х збанкрутів одним із перших. Юрія Івановича Павлушка запросила сюди  районна влада, люди підтримали. 

Попри значні фінансові зобов’язання, вже за рік господарство стало прибутковим. Поступово почали розвиватися, купувати техніку, а потім —  ще брати землю в оренду. Спочатку сіяли все — жито, пшеницю, кукурудзу — що тільки можна було. Потім обрали найбільш перспективні культури, які мають попит на світовому ринку.

«І це дало можливість розвинути господарство до тих масштабів, які є сьогодні. У нас зараз є сталий колектив, ми цілком забезпечені необхідною для обробітку землі технікою. І разом з тим маємо амбітні плани. Хоча війна внесла свої корективи й дещо довелося поставити на паузу. Добре, що гарні врожаї забезпечують хоч якусь стабільність», — розповів Юрій Павлушко.

Kurkul.com: Яка зараз сівозміна на господарстві? І чи змінювали якось останніми роками відсоткове співвідношення посіву культур?

Юрій Павлушко: Сіємо 5 культур. Пшениці сіємо менше, близько 1 тис./га. Соняшник сіємо раз на 4-5 років. Монокультурою для нас є кукурудза. 

Співвідношення в принципі стабільне. Але через те, що земля потроху додається, десь купуємо, десь в оренду беремо, тому трохи щось міняється. Але ці зміни незначні. 

ПП "Соснова"

Kurkul.com: Яку культуру  для себе вважаєте найбільш прибутковою?

Юрій Павлушко: Враховуючи наш технологічний процес, перспективними для нас є кукурудза і соняшник. Сої ми сіємо мало. Загалом все залежить від цін на світовому ринку. Якщо говорити про поточний рік, то ключовим було те, коли саме продавати. Зараз, наприклад, ціни вже збільшилися в півтора раза при тих же затратах. 

Kurkul.com: Чи весь урожай вдалося продати?

Юрій Павлушко: Абсолютно все продали. Ми в цьому році як ніколи рано вивезли практично все за кордон. Завдяки укладеним контрактам і ціна була більш-менш вигідною. 

Читайте також: Пшениця: приморозки та ранні жнива — яких цін та урожаю слід очікувати

Kurkul.com: Ви маєте власні елеватори, сушильні комплекси. Розкажіть про потужності? 

Юрій Павлушко: Так, ми побудували нові мобільні сушильні комплекси. Зараз ще два у процесі будівництва. Ми будуємо їх локаційно під господарства, аби здешевити логістику. Ці комплекси більш економічно вигідні. Хоча потужність сушіння висока —  400 т/добу. 

Складно, тому намагаємось економити усіма можливими способами. Ці нові сушки, порівняно з тими, у яких ми сушили раніше, економлять нам сотні тисяч грн. Одним словом, балансуємо на цих цінах, на нестабільності. А ситуація і прорахунки можуть змінюватися щодня і щогодини. Бо і сушимо на різних пелетах. Припустімо, якщо сьогодні пелети не вивезли в порт для продажу, то ціна на ринку падає. Ну ми ж повністю залежимо від світового ринку. І тоді ми оперативно закуповуємо і робимо запас. Адже різниця може досягати 100% — із 7-6 тис./т до 3 тис./т.

ПП "Соснова"

Добрива подорожчали у кілька разів, але ми знайшли якість за привабливою ціною

Kurkul.com: Скажіть, з якими викликами сьогодні ви як сільгоспвиробник стикаєтеся? Які перед вами стоять нестандартні задачі?

Юрій Павлушко: Та, напевно, такі ж як і перед усіма аграріями України. Завеликі ціни на все. Сьогодні значно зросли у ціні мінеральні добрива, засоби захисту, порівняно із цінами на нашу продукцію. Коли були стабільні часи, ми продавали наше збіжжя десь в середньому у пропорції до складних добрив приблизно 1:2-1:3. Мається на увазі 1 т добрив — 2-3 т зерна. А по азотних добривах ситуація була навіть кращою, вигіднішою — 1:1,5-1:2. А зараз співвідношення — 1:5-1:8. І цей значний дисбаланс складає великі проблеми. У нас не вистачає коштів на розвиток, на оновлення техніки. 

Kurkul.com: Чи не пробували економити на добривах?

Юрій Павлушко: Ми економимо на тому, що підбираємо для себе більш вигідні варіанти за ціною та якістю, робимо певний запас. Але розумно. Ми не можемо економити на якісних добривах, бо від того залежить урожай. Якщо в технологічному процесі щось одне викинути, ти втрачаєш усе. Добрива —  це ж основа для рослини. Точно так, як для людини вода і їжа. 

Добрива Elixir Zorka

Kurkul.com: За якими ключовими критеріями обираєте добрива? На що найперше звертаєте увагу?

Юрій Павлушко: На сьогодні ринок переповнений добривами. Сьогодні значно покращилися технологічні процеси, крім основних добрив можна додавати мікродобрива. Маса різних варіантів, як отримати максимальний врожай. Але от для мене, як для зайнятої людини, важливу роль відіграє співпраця із конкретною компанією-партнером. 

Найперше ми обираємо формулу, яка нам потрібна —  де більше калію, де більше фосфору, де сірки, магнію, залежно від потреб. А потім обираємо компанію-постачальника.

Важливо, щоб постачання були вчасними, робота зроблена якісно, аби ціни не були завищеними. Тобто це такий комплекс комунікації з партнером, де все має бути чітко. Сьогодні воєнний час, і є ціла низка моментів всередині держави. Для прикладу, ми от знаємо, що прийшов корабель з добривами, його розмитнили, треба от розвантажити, прийняти. А це приблизно 20 автівок. І все це треба між собою  погодити, організувати той ланцюжок співпраці. Тому і компанію обираємо виходячи з таких моментів. 

Поживні речовини засвоюються на більш ніж на 90% — це європейська якість

Kurkul.com: У Вас у полі зараз ведуться роботи. З якими добривами працюєте? 

Юрій Павлушко: В основному працюємо із сербськими добривами через компанію Dunger. Ми обрали для себе оптимальний варіант і працюємо з цією великою фірмою, яка надає якісні добрива і гарантії. 

Зараз закупили у них майже 70% від нашої потреби. Основну ставку робимо на Elixir Zorka 7:21:21, комплекс, який довів свою ефективність. Це універсальне мінеральне добриво з високим вмістом фосфору та калію. Дуже гарна розчинність у нього і максимальне споживання поживних речовин рослиною — більш ніж 90%. Я вважаю, що це на рівні гарних європейських добрив. Разом з гарною ціною — це достойний варіант.

Добрива Elixir Zorka

Також використовуємо азотні добрива. І якщо раніше ми вносили безводний аміак, який на сьогодні економічно невигідний, то сьогодні для наповнення азотом ми перейшли на карбамід. 

Kurkul.com: Чи не було затримок із постачанням добрив? 

Юрій Павлушко: Азотні добрива вони взагалі зарано завезли, і за вигідними цінами. Складні добрива завозили практично цілу весну, й досі везуть. У нас дуже добре налагоджена комунікація і співпраця.

Kurkul.com: Скажіть, які комплексні добрива вносите під кожну культуру?  

Юрій Павлушко: Основні добрива ми даємо практично під усі культури однакові. Винятком є калій. До деяких культур додаємо його більше, до інших більше фосфору. А потім вже додаємо мікродобриво. Це залежить і від аналізу ґрунту, і від культури, яка більше чого споживає, для того, щоб була чи то урожайніша, чи то більш олійна. 

Для тих культур, яким треба більше калію, додаємо. Але його можна доповнити розчинними добривами через оприскувач. Це вже новітні технології, які дають можливість покращити і урожайність, і якість зерна. 

До війни були амбітні плани із запуску переробки

Kurkul.com: Як на Ваше господарство вплинула війна?

Юрій Павлушко: Напевно, як і на всіх. Найперше, сам ринок зреагував на війну, ціни на нашу продукцію обвалилися, значно здорожчала логістика. Плюс проблеми в портах, з поляками — і це все впливає на ціни. А  для нас ціни — то основне. Якщо ми будемо продавати за заниженими цінами, брати дорогі добрива та розраховуватися за газ за сьогоднішніми тарифами, то про яку стабільність можна говорити. 

Ірина Кошкіна, журналіст Kurkul.com і Юрій Павлушко

До війни були плани, від яких довелося відмовитися. Ми мали надію запустити власну переробку, побудувати більш потужні сушильні комплекси, хотіли збільшувати більш активно земельний банк. Але поки що все на паузі. 

Читайте також: Комбікормовий цех — не мрія, а необхідність для ферми — досвід ФГ Озон

Сьогодні більше треба вкладати в техніку, адже вона здорожчала більш ніж на 100%. Для прикладу, комбайни, які коштували 7-9 млн грн, сьогодні коштують уже 16-19 млн грн. Цьому сприяло кілька факторів —  початку коронавірус, потім війна, плюс кожен рік інфляція.

Kurkul.com: А яка техніка зараз є у вашому техпарку?

Юрій Павлушко: Техніки у нас достатньо — ми маємо близько 150 одиниць. Навіть маємо запас — кілька комбайнів New Holand ще не були у полі. Але все одно слідкуємо за новинками, і намагаємося купувати ту техніку, яка забезпечить швидкість, якість та економію. Вишукуємо найкраще, купуємо, перевіряємо, міняємо бренд. Найбільше в нас техніки New Holand, також віддаємо перевагу бренду John Deere, Fendt.

Плани на нові закупівлі є постійно, бо постійно потрібні трактори для оранки в середньому на 400 к.с. Ми зараз плануємо взяти трактори Class. Вони трохи менше потребують пального, і ціни на них зараз більш вигідні. 

Юрій Павлушко, голова ПП «Соснова»

Kurkul.com: Яка була ваша остання закупка чогось найновішого?

Юрій Павлушко: Кілька місяців тому придбали трактор Deutz з сівалкою, Fendt на 400 к.с. Це найновіше і я вважаю найкраще, що є в сільськогосподарській техніці. В основному купуємо середній клас потужністю 500-600 к.с. Нам потрібна техніка, що працює із великими агрегатами. Це значно економніше. 

Kurkul.com: Як ви ставитеся до техніки вітчизняного виробництва?

Юрій Павлушко: В Україні сьогодні, на жаль, техніки вітчизняного виробництва практично немає. Хоча із тих виробників, кому вдалося вижити, з часом техніка стає кращою. От ми сьогодні навантажувачі взяли на «Заводі Кобзаренка». Задоволені, бо порівняно із закордонними дешевші, але рівень якості європейський. Маємо причіпні оприскувачі вітчизняного виробництва, теж достойної якості. Думаю, якби в державі була цільова програма і продумана  політика, то наша техніка мала б шанс стати конкурентною на ринку. 

Маржа від продажу молока зросла у період повномасштабного вторгнення

Kurkul.com: Чи не думали, окрім рослинництва, більше розвивати якісь інші напрямки? 

Юрій Павлушко: У нас є тваринництво, яке до війни було навіть менш прибуткове, ніж зараз. Зараз корми дешеві, адже дешеве зерно, а от молоко дуже піднялося в ціні. У нас купують за ціною 17-18 грн/л. Я думаю, що на це вплинула ситуація з поляками —  Україна стала менше купувати у них. Та і самої сировини, самого молока стало менше в Україні. Дефіцит склався через те, що у тих регіонах, де йдуть військові дії, були великі комплекси, які сьогодні не працюють. 

Kurkul.com: Якими напрямками тваринництва займаєтеся?

Юрій Павлушко: ВРХ маємо понад 800 голів, 1 тис. свиней, а також до 1 тис. овець. Свиней продаємо на м’ясо в основному на ринок, вівці у нас купують ресторани. До речі, овець ми утримуємо коштом інших тварин, сам по собі цей напрямок нерентабельний. Раніше ситуація була трохи кращою, до проблем на Чорному морі купували країни арабського світу. А от вовну складаємо вже другий рік поспіль, її ніхто не купує.

Вівці господарства "Соснова"

Завдяки відкриттю ринку землі розширюємо господарство

Kurkul.com: Як от ви особисто, як аграрій з багаторічним досвідом, ставитесь до ринку землі? І чи вплинула ця реформа на Ваше господарство?

Юрій Павлушко: Я підтримую відкриття ринку землі, хоча спочатку був проти. Ми раніше боялися, невідомо чого боялися… Зараз період війни стримує ціни. Я впевнений, що інакше  вона б зросла вже мінімум удвічі. Але для фермерів — це можливість розвиватися. Сьогодні ті, хто має хоч якусь копійку, купують землю, аби забезпечити своє виробництво. І ми купуємо. Знаєте, коли вже є досвід, коли фермер вже живе цією справою, то краще працювати на своїй землі, ніж на орендованій. Це унеможливлює ті ситуації, коли хтось передумав, чи комусь передав свій пай.

Kurkul.com: Люди готові сьогодні продавати землю? Яка ціна у Вашій місцевості?

Юрій Павлушко: До війни у нас була ціна $2,2 тис./га. Нині приблизно $2,5 тис./га. Продають небагато. В основному ті, у кого якась критична ситуація, кому необхідні кошти на лікування, операцію чи дітям на квартиру. 

Kurkul.com: А яка ціна на оренду? 

Юрій Павлушко: Ми, напевно, платимо найбільше —  від 18 до 22%, залежно від землі, від розміру паю і від того, на який період укладений договір. 

Kurkul.com: Чи трапляються ті ситуації, про які виговорили, коли хтось передумав, не продовжив договір?

Юрій Павлушко: Бувають різні ситуації. Стараємося працювати з людьми на випередження, але це життя. Сьогодні багато людей вже хочуть самі працювати на своїй землі, а не здавати в оренду. Іноді люди лишаються без роботи, а в них сім’я, треба годувати, от і пробують власну справу. У нас таких випадків не так багато, але я знаю, що вже в деяких селах це вже виходить на рівень 30-45%. Прогнозувати ситуацію на майбутнє зараз важко, все буде залежати від багатьох факторів. Але якщо буде стабільний ринок, буде ціна і все інше, то працювати на землі буде більше людей. 

Держава у війну підтримує аграріїв краще, ніж до

Kurkul.com: Скажіть, чи відчуваєте ви сьогодні, як сільгоспвиробник, якусь підтримку Міністерства чи держави?

Юрій Павлушко: Враховуючи те, що сьогодні війна, я навіть дивуюся, що підтримка держави реально є. Мені здається, що зараз вона навіть краща, ніж до війни. Нас дуже виручають кредити «5-7-9». Є, звичайно, певні вимоги для отримання. Так просто їх не дають. Конкретне господарство ретельно вивчають, включаючи фінансовий стан, підприємства, кредитну історію, все аналізується. Але от ми завдяки цьому кредитуванню в цьому році та торік брали техніку для господарства на 7 років. Техніка потрібна зараз, нікуди не дінешся. От якраз брали ті два великих трактори зі швидкісною сівалкою, брали комбайн потужний. Бо хоч всього наче і достатньо, ми все ж плануємо збільшувати земельний банк, і саме техніка — це основне для якісної безперебійної роботи в строки. 

Kurkul.com: Чи не створила мобілізація критичної нестачі фахівців?

Юрій Павлушко: Поки не критично, але от зараз побачимо, як воно все з цією новою хвилею мобілізації. Враховуючи те, що техніка занадто складна і дорога, сьогодні доволі складно знайти спеціалістів. Ми приходимо зараз до того, що спочатку шукаємо людину, а потім купуємо техніку.  Бо ж не знаючи тонкощів роботи, зіпсувати одиницю техніки, яка коштує 25 млн грн, доволі легко за пів години. Але викручуємось, як можемо, бо сьогодні війна — і це об’єктивна реальність.

Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама