«Минулого року прибутковість пшениці була відʼємною або на межі нуля, але ми не можемо не сіяти її, бо це — хліб», — зауважив нам в розмові аграрій. Попри те, що порівняно з довоєнними показниками площі під пшеницею озимою знизились на 33%, все ж цьогоріч аграрії засіяли культурою понад 4,36 млн га. Традиційно жнива пшениці мали б розпочатись через 1,5-2 місяці, але цей сезон, як завжди, не без сюрпризів. Тому сьогодні говоримо про стан пшениці на полях, прогнози щодо збору збіжжя та заробітку в сезоні 2024.

_____________________________________________________________________________

В якій фазі знаходиться пшениця?

За повідомленням Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, пшениця озима наразі знаходилася у фазі «поява останнього, прапорцевого листка». Пошкоджень на ранній зерновій культурі не відмічалося.

На Харківщині після майже двомісячної посухи пройшли дощі. Їх кількість була незначною (7-15 мм), але вони все ж таки дещо покращили вологозабезпечення рослини озимих культур, що сприятиме їх кращому росту та розвитку. Однак, зниження температури повітря 8-9 травня до 3-4℃, а місцями й до мінусових значень, може несприятливо вплинути на стан посівів озимих культур.

«Можливе пошкодження зон інтеркалярного росту пагонів, основи та верхівки конусу росту, або й сформованого колосу; порушення розвитку генеративної сфери рослин, що надалі може призвести до череззерниці, пошкодження колоса (білоколосості) та зменшення продуктивності рослин. Тому, на цьому етапі варто провести повний моніторинг посівів з визначенням стану провідних судин рослин, які живлять колос та безпосередньо життєздатність колосу та його елементів», — зазначають фахівці Інституту рослинництва імені В.Я Юр’єва НААН.  

На Заході України рослини пшениці озимої продовжують стеблування. Залежно від сорту спостерігається ріст 4-го, останнього, міжвузля.

Поле від поля — різні

Чудовий приклад навів головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН Сергій Авраменко. У своєму відео він продемонстрував 2 сусідні поля в Ізюмському районі на Харківщині, де однаковий ґрунт та рельєф, але стан пшениці різниться. На одному з них пшениця добре підживлена, її колір темно-зелений, рослини пружні та міцні, а на іншому — пшениця слабка, блідо-зелена, постраждала від приморозків.

«Часто буває ситуація, коли приїжджають недобросовісні представники агрохімічних компаній і на слабкій пшениці рекомендують вносити дорогі фунгіциди, мовляв, буде сильний недобір врожаю. Але на мою думку, на таких посівах мова йде не про те, щоб отримати максимальний прибуток, а про те, щоб зменшити збиток і фермер в кращому випадку вийшов в нуль. І  заганяти рослину з одного стресу температурного в хімічний абсолютно недоцільно. В першу чергу, я б захищав такі посіви інсектицидом і також дав би по листу звичайно добрива з амінокислотами чи іншими мікродобривами», —  зазначає науковець. 

Але таку маніпуляцію варто робити за умови, коли температура стабілізується і буде не вище 25℃. Втім не варто розраховувати, що чарівним чином стан пшениці покращиться, як на сусідньому полі. Тому перш ніж робити будь-яку агрохімічну обробку, варто рахувати витрати.

Також Сергій Авраменко каже, що не варто розслаблятись тому фермеру, в якого пшениця наразі без стресів і у відмінному стані. На першому полі, яке в чудовому стані, він побачив трипсів. 

«Я тут бачу спіралеподібне скручене листя. Це ознака того, що всередині в колосі знаходяться трипси. Вони можуть пошкоджувати колос і втрата врожайності буде до 30%. Тому тут важливо не нехтувати обробкою інсектицидом», — розповідає він.

Шкідники не сплять

Попри відносно хороший стан посівів, аграрії повідомляють про появу ознак хвороб, таких як борошниста роса, іржа, септоріоз та церкоспорельоз. 

Щодо шкідників, то керівник департаменту агротехнологій компанії Ukravit Олександр Мигловець розповідає, що поля зернових вже сьогодні потерпають від клопа шкідливої черепашки, смугастих блішок, злакових попелиць і мух, хлібних п’явиць, цикадок. Кореневу систему культур пошкоджують личинки комплексу ґрунтових шкідників. Тому він   рекомендує господарствам проводити регулярний моніторинг полів та насаджень і за потреби застосовувати відповідні інсектициди.

«Головна зброя агронома у весняний період — регулярний моніторинг полів та багаторічних насаджень і проведення за його результатами інсектицидних обприскувань. А тому із настанням стабільних підвищених температур ситуацію зі шкідниками потрібно тримати на контролі», — розповів фахівець. 

Заморозки: чи варто розводити паніку?

Перша декада травня характеризувалася мінливою за температурним режимом погодою. У другій половині декади відбулося не притаманне, як для цього періоду різке похолодання. В деяких регіонах температура повітря опустилась нижче 0℃. Директор Державної установи Інститут зернових культур НААН України Владислав Черчель розповів нам, що в Дніпропетровській обл. значних приморозків не було, але локально температура опускалась до -2℃. 

«Таке явище унікальне, щоб під час викиду колосу й цвітіння були приморозки. Повʼязано це з прискореним розвитком озимих і ранньою весною, яка у межах Дніпропетровської обл. почалась на початку лютого. Слід зазначити, що 95% посівів нашої області не ушкоджені від приморозків і лише незначна їх частина може бути ушкоджена через особливості рельєфу місцевості (низини, схили тощо)», — зазначив фахівець. 

Він розповідає, що з практики при температурі -4℃ і експозиції в 4-8 годин можливе ушкодження до 50% рослин і завʼязі, стерилізації суцвіть, що веде до череззерниці. Але відповідна реакція можлива не на всіх сортах і залежить від стійкості рослин до приморозків. 

«При заморозках у межах -2,5 — -2,8℃ відповідна шкода можлива до 20% рослин у посівах. Частіше від приморозків пошкоджуються пагони другого порядку і на ушкоджених рослинах можуть надалі розвиватись хвороби та пошкоджуватись комахами. Тому важливо обов'язково забезпечити захист рослин після моніторингу ушкоджень приморозками.», — зазначає Владислав Черчель. 

На думку фахівця, економічно виправданих агротехнічних заходів у такій ситуації не має і тому можна просто очікувати на якесь зниження врожаю. Утім можна порекомендувати застосувати підживлення по листу карбамідом, але з дуже низькою концентрацією, щоб ще сильніше не пригнічувати рослини. Також можна використовувати різні стимулятори росту, антистреси, асортимент яких дуже різноманітний.

Коли розпочнуться жнива та на який врожай розраховувати?

Аналітики USDA прогнозують врожай пшениці в Україні в 2024/25 МР на рівні 21 млн т, що на 2 млн т менше, ніж торік. Хоча за оцінками українських експертів, врожай очікується майже на рівні минулого року — 22,3 млн т.

Щодо жнив, то вони традиційно розпочинаються на початку липня. Але наразі через погодні умови аграрії побоюються, що жнива значно прискоряться. Наприклад в агрокомпанії «СП «ПАЕК» повідомили, що пшениця вже викинула колос. Тому якщо не буде опадів, то до жнив потрібно бути готовими уже в кінці травня.

«На півдні Миколаївщини пшениця та ячмінь викинули колос. Це говорить про те, що при сприятливих умовах, а це хоча б один дощ на 20-30 мм, жнива розпочнуться в першій декаді червня. У разі відсутності дощів — протягом декількох тижнів. Тобто жнива можуть розпочатись аномально рано — в кінці травня», — повідомив власник агрокомпанії Юрій Кормишкін.

В компанії зазначають, що в цьому сезоні практично усі озимі культури пришвидшили свою вегетацію в середньому на 3-4 тижні, що з погляду агрономії є вкрай багато. 

Тому зрозуміло, що подальшу долю жнив вирішать майбутні опади.

Чи вдасться заробити на пшениці в сезоні 2024?

В коментарі Agropolit.com співвласник, операційний партнер компанії Barva Invest Богдан Костецький розповідає, що ціни на новий врожай пшениці та ячменю вже починають формуватись. Проте учасники ринку неохоче укладають форвардні угоди.

«З одного боку, покупці пропонують на новий врожай майже ту саму ціну, яка є на спотовому ринку і готові доплатити хіба що $2-3 на тонні. Такі форвардні ціни виробників не приваблюють. Світовий ринок перебуває у чіткому «кері» – це коли чим далі строк постачання, тим вища ціна. Як приклад, вересневий фʼючерс на біржі Євронекст торгується по €227/т, грудневий фʼючерс €234/т, березень 2025 по €237/т», —  зазначив аналітик.

Читайте також: Жнива 2023: врожайність озимих, ціни на зерно та хід збирання

З іншого боку, період з повномасштабного вторгнення оголив ряд проблем у взаємовідносинах між учасниками ринку. За відсутності впевненості у виконанні зобовʼязань на споті робить ідею купівлі по форвардах нового врожаю ще більш примарною. До моменту постачання у липні на світовому ринку можуть відбутись різноманітні події, що здатні як підвищити, так і обвалити ціну на десятки доларів. Тож такі угоди схоже будуть укладатись переважно між трейдерами та великими холдингами та меншими виробниками із незаплямованою репутацією.

Щодо думки самих фермерів, то всі сходяться на одному: довоєнних заробітків точно не буде. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.