У Вінницькій області, де більшість аграріїв ставлять на три культури — пшеницю, кукурудзу та соняшник — в господарстві «Станилівка Агро» обрали інший шлях. Директор Василь Мазур, агроном з 35-річним стажем, переконаний: майбутнє за сівозміною, а не за короткостроковою вигодою.

На 2000 га тут вирощують десять культур, включаючи нішеві просо, гречку та сорго. У господарстві експериментують з новими технологіями. Також воно стає справжньою опорою для громади, адже керівництво виділяє мільйони гривень на дороги та інфраструктуру села.

Команда АгроЕкспедиції 2025 разом з партнерами КВС-УКРАЇНА та Креді Агріколь Банк завітала до господарства, щоб дізнатися, чому агрономічний підхід важливіший за економічну вигоду в моменті, як травневі заморозки вплинули на врожай, і чому не варто боятися нішевих культур.

«Сівозміна — це наше все» 

Kurkul.com: Василю Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, скільки землі обробляєте та що вирощуєте?

Василь Мазур: Земельний банк нашого підприємства нараховує близько 2000 га. Сіємо практично всі культури, які типові для нашої зони. Тобто маємо повну десятипільну сівозміну без багаторічних та однорічних трав, позаяк тваринництвом не займаємось  близько п'яти років. З озимого клину — це пшениця, ячмінь, ріпак, з ярого —  це ячмінь ярий, горох жовтий та зелений, цукровий буряк, кукурудза на зерно, просо, гречка та сорго.

 

Kurkul.com: Яка культура є головною?

Василь Мазур: В озимому клині, залежно від загальної структури, озима пшениця займає близько 15-18%, ячмінь озимий в межах 5%, ріпак озимий —  в цьому році приблизно 15%. По ярих: 10% — ярий ячмінь, 15-20% — кукурудза, 15% — соняшник Решту займають нішеві культури. Гороху сіємо десь в межах 130-150 га, проса, гречки та сорго приблизно по 50 га.

Kurkul.com: У вас немає культури-зірки, а площі розподілені приблизно рівномірно. Що впливає на такий вибір — сівозміна чи економіка?

Василь Мазур: Насамперед — це сівозміна. Я вже понад 35 років займаюсь агрономією. Пройшов всі ланки від бригадира овочевої бригади, агронома по захисту, головного агронома й у 2000 році став керувати цим господарством. Я розумію наскільки важлива агротехнологія.

Той, хто дивиться на економіку, не буде сіяти ні проса, ні гречки, ані гороху. От більшість моїх сусідів, з плюс-мінус таким же земельним банком акцентують свою увагу на кукурудзі, соняшнику і пшениці. Нішеві культури практично ніхто в регіоні не сіє. 

Ми ж сіємо, адже я розумію, що якщо перейти на 3-4 культури, то через деякий час ми зайдемо у глухий кут. Велике насичення сівозміни йде через олійні. Ріпак, соя, соняшник — їм характерні однакові хвороби. Дуже затратно з цим боротись. От, тому ми вирішили зменшити в структурі відсоток сої, а збільшити кількість гороху. Сою ми практично не сіємо. В цьому році посіяли всього лиш 50 га, щоб зберегти насіннєвий фонд. Горох вирощуємо жовтий та зелений.

Kurkul.com: Перед нішевими та і зокрема горохом фермерів зупиняє одне питання: куди його реалізувати?

Василь Мазур: Насправді реалізувати є куди. Якщо сказати, що зараз будуть проблеми з реалізацією якоїсь культури, то я не вірю цьому. Продати можна все. 

Kurkul.com: Сою зменшили тільки через ризики захворювання?

Василь Мазур: Не тільки. За останні роки в нас суттєво зменшилась кількість опадів. Соя без вологи рости не буде. А вкладатись і молотити 2-2,5 т/га — я не бачу в цьому сенсу. 

Про виклики сезону, врожайність та вибір гібридів

Kurkul.com: Які виклики були в цьому сезоні?

Василь Мазур: Дуже великої шкоди завдали травневі заморозки. Найбільше постраждала озима пшениця. Ми торік зробили акцент на ранньостиглих сортах. І от вони попали під заморозки й не дали тієї урожайності, якої ми від них очікували. Дуже великий контраст був: ранньостиглі сорти дали до 4 т/га, а пізніші до 10 т/га. Аналогічно постраждала й соя.

Kurkul.com: У вашому районі відчуваються кліматичні зміни?

Василь Мазур: Звичайно. 15 років тому в структурі не було жодного гектара соняшника. В цьому році в нас 270 га соняшника. Кліматичні зміни змусили міняти структуру. Пробували ввести дві культури: сочевицю і сорго. Сочевиця не пішла, На мій погляд, наразі в нас захолодні весни для неї. Хоча й для сорго вони холодні.

Чи скажімо ріпак. Торік в нас його взагалі не було. Восени була така суш, що ми просто вирішили його не сіяти.

Kurkul.com: Які в цьому сезоні були проблеми по захисту різних культур?

Василь Мазур: Пригадую найбільші проблеми були з озимими ріпаками. З весни поширювався квіткоїд. Не могли ми з ним ніяк поборотися. Тоді лускокрилі. І плюс температура шкідникам допомагала. Я спілкувався з колегами з Півдня, всі казали: «У нас квіткоїд». Я кажу: «В мене немає». А тоді, як піднялися температури, то страшне почалось.

Kurkul.com: Чим керуєтесь при виборі гібридів чи сортів? 

Василь Мазур: Агронома у нас немає, тому я цим займаюся. Закладаємо насіннєві ділянки. Щось залишаємо для подальшої праці, щось викидаємо. Наприклад, була торік насіннєва ділянка, а в цьому році вже товарна, ячменю озимого КВС ФАРО.

Загалом, від бренду КВС ми сіємо дуже багато. Колись, ще 10 років тому я починав з гібридів кукурудзи від КВС. І ви не повірите, але цю кукурудзу сіємо досі. Зараз у нас 3 гібриди КВС посіяно. В цьому році посіяли їхній соняшник. Гібриди КВС АРНЕТЕС і КВС СУВЕКС з технологією вирощування «КВС-ЕКСПРЕС». Ми категорично не сіємо соняшник за технологією Євролайтинг.

Kurkul.com: Яку врожайність в цьому отримали?

Василь Мазур: Соняшником ми задоволені. Отримали близько 3,8 т/га, хоча торік було ще краще — 4,1 т/га. Ячмінь ярий в цьому році дуже добре вродив. Ми його завжди сіємо по буряках. Дуже хороший попередник. В цьому році врожайність була близько 9 т/га. А от озимий в цьому році дав менше, ніж ярий.

Цукрові буряки в нас вийшли в заліку 68 т/га при цукристості 18%. Якраз завершили копку та продаж. Працюємо з двома цукровими заводами: Шамраївським та Юзефо-Миколаївським.

Вільні кошти вкладаються не в зембанк, а в громаду 

Kurkul.com: Чи є проблеми з реалізацією продукції в цьому році? 

Василь Мазур: Зараз є кому продавати, аби було що продавати. Маємо свій власний вантажний автотранспорт, тому возимо, куди краще виходить — і в межах області, і якщо треба, то в порт.

По форвардах ми ніколи не працювали. Орієнтуємось на ціну і тоді продаємо. Маємо достатню кількість складів підлогового типу. Ми переобладнали колишні тваринницькі приміщення.

Kurkul.com: Ви сказали, що відмовились п'ять років тому від тваринництва. Що вас спонукало?

Василь Мазур: Я не можу сказати, що ми відмовились. Швидше обставини змусили відмовитись. Села вимирають, нема кому працювати. 

Я вважаю, що нереально все самому тягнути. Тобто має бути спеціаліст, який буде цим питанням займатися. Ну, а молодь йти в село працювати не хоче. Село наше віддалене. Школу закрили, дітей не вистачає.Тому і агронома знайти не можемо. 

Kurkul.com: Як у вас ситуація з зембанком та співпраця з пайовиками?

Василь Мазур: Ми орендуємо паї у людей і землі комунальної власності. Є у нас приблизно 500 пайовиків. З них близько 300-350 — це вже спадкоємці.

Насправді землю важко знайти. Якщо, памʼятаю, у 2000-х роках голова адміністрації змушував брати землю в оренду, то зараз нереально знайти клаптик землі, який не обробляється. З одного боку холдинги землю обробляють, але є й хлопці-одноосібники.

Kurkul.com: Як ви розраховуєте орендну плату?

Василь Мазур: Останнім часом 90% пайовиків забирають грішми. Платимо близько 14% від нормативно-грошової оцінки. Зазвичай починається рік і ми одразу починаємо розраховуватись. Але не можу сказати, що платимо одномоментно. Люди підходять, пишуть заяви, що хочуть плату нагально. То ми не відмовляємо. Практично зараз все йде через банк на картки.

Kurkul.com: А чи надходять пропозиції з викупу землі?

Василь Мазур: У нас такого практично немає. Дуже рідко хтось звертається. Але ми живемо в такий час, що не зрозуміло, чи ця інвестиція потрібна.

Вільні кошти намагаємось розподіляти. Звичайно багато залишається в громаді. Люди звертаються постійно. В цьому році дорогу зробили за свої кошти. На ремонт пішло понад 1 млн грн. 

Про принципи вирощування цукрових буряків ТОВ «Станилівка» та посівну озимих під врожай 2026 року читайте в блогах АгроЕкспедиції 2025.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.