Сучасний фермер в еру цифри має безліч можливостей, які б могли спростити йому життя. Але іноді ці можливості залишаються нереалізованими через нестачу коштів або страх перед чимось новим.
Проте в Україні вже багато фермерів стали на шлях цифри: дехто тільки пробує впроваджувати в себе на виробництві інноваційні системи, а дехто вже повною мірою освоїв це та навіть побачив суттєві переваги.
Про те, чому варто інвестувати в повну автоматизацію агровиробництва, скільки це може коштувати та чи окупиться в майбутньому, в інтерв’ю спеціально для Kurkul.com розповів засновник і директор підприємства «Надбужанське-С» Олег Сандуляк.
Цей матеріал започатковує цикл публікацій у рамках нового проекту ІТ Фармінг, створеного у співпраці із компанією «Суффле Агро Україна».
Головна мета цього проекту — розповісти читачам про досвід реальних прогресивних українських фермерів, які йдуть назустріч інноваціям, впроваджують у свої підприємства цифрові рішення і таким чином полегшують та оптимізують роботу у сільському господарстві.
Kurkul.com: Розкажіть, чим живе і як працює агрофірма «Надбужанське-С»?
Олег Сандуляк: Агрофірма «Надбужанське-С» — це наша сімейна компанія, що була заснована в 2014 році. Назва майже дісталася нам у «спадок», адже колись у тому селі Стрільчинці, де ми взяли в обробіток перші гектари, колись працював однойменний колгосп. Тобто ми вирішили нічого не змінювати, тільки додали літеру «С» — Сандуляк.
До цього ми обробляли близько 100 га землі і займалися вирощуванням картоплі, але рентабельність цього бізнесу нас не задовольняла. Зрештою, за два роки ми отримали збиток 380 тис. доларів, тому відмовилися від цього та перейшли на вирощування зернових.
В «Надбужанське-С» починали з 36 га землі, які взяли в місцевій адміністрації для створення фермерського господарства. Я очолюю підприємство. Моя дружина Олена — головний бухгалтер, щоправда, зараз більше часу проводить із нашим 6-місячним сином. Мій молодший брат Дмитро керує іншою компанією «СТК+», у якої ми фактично замовляємо послуги ремонту техніки, запасні частини і взагалі логістичні послуги.
Читати за темою: Олег Сандуляк: «Надбужанське-С» — фермерський рокбенд
До 2017 року ми збільшили земельний банк на 300 га, а потім заключили нові договори з місцевими пайовиками і вийшли на 1 000 га.
Саме від цього моменту я чітко побачив як мінімум 10-річну перспективу розвитку нашої агрофірми, тож ми почали інвестувати кошти в майже повне оновлення техпарку та матеріально-технічної бази підприємства.
До цього часу закупили сучасну грунтообробну техніку, сівалки, жатки, обприскувач, трактори і комбайн на загальну суму близько 1,8 млн доларів. Відреставрували сушку, склади, офіс, а невдовзі плануємо побудувати елеватор потужністю на 40-50 тис. т одночасного зберігання.
Kurkul.com: Які культури нині вирощуєте на полях агрофірми?/
Олег Сандуляк: У нас зазвичай є 200 га пшениці, близько 300 га соняшника і 500 га кукурудзи. За роки роботи багато вчилися, помилялися, але вже можемо збирати відповідно по 5-7 т/га пшениці, по 3,8-4,6 т/га соняшника та від 10 до 18 т/га кукурудзи.
Технологія вирощування цих культур обходиться нам у середньому від 20 до 24 тис. грн за 1 га. При цьому ми ставимо собі плановий прибуток на рівні мінімум 15 тис. грн із гектара. Але кожен рік різні культури мають дещо різні економічні показники. Тому тут грає велику роль, наскільки ти ефективний менеджер. Якщо просто брати і виростити, то, я думаю, що 15 тис. грн/га вистачить. А як ти це далі обіграєш? Чи в тебе є своя сушка, свій транспорт? Чи продаєш по форвардах або в порт? Тобто модель агробізнесу осучаснилася і вимагає продуктивної система менеджменту.
Kurkul.com: Олеже Петровичу, як Ви починали свій шлях у сільському господарстві?
Олег Сандуляк: У мене є профільна аграрна освіта за спеціальністю «Облік і аудит». Тож, ясна річ, у нас були предмети «Технологія галузі» і «Агрономія». Але той базис, по давніх підручниках зовсім відрізняється від сучасного землеробства.
Так, від самого початку роботи агрофірми «Надбужанське-С» у нас було багато помилок, які дуже дорого обходилися: якось ще при посіві «спалили» добривами майже 100 га кукурудзи, потім «промазали» з насіннєвим матеріалом і довго ще воювали в полі з тією кукурудзою.
Увесь цей період я багато радився з різними агрономами, їздив на семінари, але ніхто насправді краще за тебе не знатиме, що потрібно твоєму полю і культурам. Ті самі чужі поради теж іноді дорого коштували нам.
Зрештою, вирішили самі для себе визначити технологію, тобто як і що ми робимо на кожному етапі. І тільки у 2018 році вже підібрали той комплекс робіт, який потрібен для обробітку ґрунту, визначили яке потрібне міндобриво, коли і скільки його вносити, яке має бути насіння, густота, яке має бути ФАО.
Добре розібралися в теорії і на практиці, яким має бути гербіцид конкретно на кукурудзу, соняшник, пшеницю. Протягом останніх двох років вносимо на кукурудзу і соняшник фунгіциди. Такий захист ми не практикували до цього, але побачили його ефективність. Розпочали вносити мікродобрива, тобто проводити позакореневе підживлення.
Але це все було відпрацьовано винятково на власному досвіді. Ми більше не шукали чиєїсь поради, не питали, хто і як робить. І вже три роки працюємо за своєю індивідуальною технологією. Кожен рік вона дає стабільний урожай та прибуток з гектара. Нас це влаштовує, але все одно потихеньку щось пробуємо нове, намагаємося попрацювати більше, скажімо, із мікродобривами. Десь пробуємо різні пропозиції від перевірених брендів насіння, добрив, засобів захисту рослин, але робимо це дуже обережно.
Kurkul.com: Ви сказали, що багато вчилися, ішли за досвідом. Хто це був і як допоміг?
Олег Сандуляк: Від самого початку нам допомагає відома компанія «Суффле Агро Україна». Зараз ми маємо повне забезпечення усіма необхідними ресурсами, тобто, крім них, не купуємо ні в кого ні добрив, ні насіння, ні ЗЗР.
Ми не метаємось зі сторони в сторону і не шукаємо бодай на долар меншу ціну. «Суффле Агро Україна» влаштовує нас як партнери. Менеджери компанії завжди надають нам якісну продукцію, ідуть назустріч у плані фінансування, а агрономи завжди надають нам фахові консультації та дуже допомагають в довершенні нашої технології.
Консультанти-агрономи їхньої фірми часто разом із нами слідкують за базовими агротехнологічними операціями, час від часу на поля приїжджають інші їхні спеціалісти. Тут поруч завжди є менеджери «Суффле Агро Україна», до яких ми можемо звернутися в будь-який час і можемо бути певні, що отримаємо відповідь.
Буваємо на семінарах, презентаціях, днях поля, організованих цією компанією на різні аграрні теми , тож справді ростемо разом. Можна на семінарі слухати три години, але почути те саме важливе слово і це вже супер! Ти отримуєш щось ключове для себе.
Kurkul.com: Тобто Ви, скажімо, працюєте в симбіозі із компанією «Суффле Агро Україна»?
Олег Сандуляк: Звичайно. Ця компанія дуже різностороння і цікава в плані співпраці для фермера. Вона дає нам технологію і можливість заробити. Ясна річ, що теж заробляє на своїх послугах чи сервісах. Але це справді корисна співпраця для обох сторін і всі мають бути в плюсі.
Kurkul.com: Справді зараз можна знайти всю необхідну інформацію. Які ресурси використовуєте ще?
Олег Сандуляк: Якось раніше я навіть виписував і читав різні журнали, наприклад, «Зерно». Але, на щастя, сьогодні в еру інтернету для тебе відкривається набагато більше можливостей. Підписаний на багато тематичних груп у Facebook або Telegram, користуюся спеціальними сайтами, додатками, ботами абощо. Моніторю за їх допомогою погоду, ціни на зерно.
Правда, не можу сказати, що якась конкретна інформація про нову технологію може сильно вплинути на моє рішення. Більше на це впливає саме моє поле. Я виходжу з того, що в мене є визначений набір техніки чи відстань між полями, тому беру на озброєння тільки те, що може добре спрацювати саме в цих конкретних умовах.
Kurkul.com: На скільки легко Ви погоджуєтесь на польові експерименти з насіннями, препаратами?
Олег Сандуляк: Тепер я до цього дуже обережно ставлюсь. Тобто не даю волю якимось масштабним технологіям, демоділянкам. Досвід показує, що це потім «виливається» у фінанси, які ми звикли таки правильно рахувати.
Єдине, що ми щороку стабільно робимо, — оновлюємо сорти пшениці. Віддаємо перевагу іноземній селекції. Спочатку беремо на пробу і сіємо 10-12 га. Якщо показує себе добре в наших умовах і при нашій технології, то беремо в товарний висів.
Kurkul.com: Чи берете до уваги досвід закордонних фермерів?
Олег Сандуляк: Звичайно, враховуємо, що там у сусідів і не тільки. А в них там інші агрокліматичні умови і навіть однакові сорти та гібриди можуть показувати різні результати.
Але якщо ми сьогодні збираємо по 14-18 т/га кукурудзи, то чи потрібно на когось дивитися? Нам є над чим іншим працювати. У цих питаннях для себе дав відповіді.
Kurkul.com: Вище ви сказали, що для роботи використовуєте цифрові додатки, які допомагають у роботі. Які саме?
Олег Сандуляк: Знову-таки компанія «Суффле Агро Україна» має зручну розробку — мобільний онлайн-додаток Farmi. Там є цілий розділ погоди і навіть рекомендації щодо базових операцій. Інформація оновлюється регулярно: можна дізнатися прогноз погоди на 7 днів, а можна — навіть на кілька найближчих годин. Так ми розуміємо, чи можна проводити, наприклад, обприскування чи ні. Тобто додаток пише, які погодні умови, зокрема, температура, вітер, вологість повітря, є на конкретну хвилину.
Також користуюся розділом Farmi з індикаторами цін на основні культури на Чиказькій біржі та Euronext. Доступ до котирувань допомагає мені краще орієнтуватися на ринку та приймати рішення по договорах. Але на практиці більш корисною для мене була б інформація про реальні законтрактовані ціни принаймні в межах України. Сподіваюся, розробники додатку в майбутньому це врахують.
Для довідки
Farmi — це онлайн-додаток для аграріїв, що був запущений у 2017 році у Франції і в 2020 році він з’явився в Україні.
Після завантаження Farmi з App Store або Google Play, активації облікового запису та надання доступу до даних геолокації фермер може працювати з додатком. Наразі в безкоштовній версії Farmi доступні:
Читати за темою: Farmi — огляд безкоштовного мобільного додатку для фермера
Kurkul.com: Які ще сучасні цифрові рішення використовуєте на роботі?
Олег Сандуляк: Ми розуміємо, наскільки це зараз важливо і допоможе оптимізувати виробничий процес. Я вважаю, що в точному землеробстві та автоматизації бізнесу є величезний потенціал. Це основа бізнесу і ми в агрофірмі «Надбужанське-С» плануємо повністю автоматизувати всі процеси.
Для того щоб робити обстеження полів, треба необхідне обладнання, зокрема, дрони, а також спеціаліста, який збиратиме та оброблятиме всю інформацію. На основі таких даних ми зможемо вносити корективи в технологію вирощування культур на наших полях.
Восени 2019 року вже домовилися з двома компаніями: одна з них повністю надає нам матеріальне забезпечення, інша — адаптує програму 1С для бухгалтерії, кадрів, зарплати, логістики, складів, торгівлі спеціально до потреб нашого підприємства.
Важливо, що для всього потрібен якісний швидкий інтернет. Для українських сіл це поки рідкість, тому в селі Ковалівка, де розташована наша база, власним коштом ми проклали близько 7 км оптоволокна, зробили власну серверну, закупили все необхідне обладнання.
Також ми встановили на ваги відеокамеру, яка зчитуватиме номерні знаки автомобілів, ідентифікуватиме контрагентів та вноситиме дані в нашу єдину базу в комп’ютері. Ця система дозволить автоматично без участі людини формувати масу брутто і чисту вагу вантажу, а також готову товарно-транспортну накладну. Трошки згодом ми до сервера під’єднаємо і лабораторію, тому зможемо отримати повну інформацію про вагу і склад навантаженого зерна.
Ще в нас у господарстві буде власний пропускний пункт із турнікетами. Так ми зможемо автоматично бачити, коли працівник зайшов і вийшов, коректно обліковувати робочий час та платити відповідну заробітну плату нашим людям.
Сьогодні ми активно працюємо над впровадженням діджитал-інновацій у своєму бізнесі. Тобто якщо братися за автоматизацію і систематизацію, то це треба робити глобально, комплексно. Це дуже велика й кропітка робота, але вона дуже спростить нам життя.
Kurkul.com: Скільки коштуватиме Вашому господарству така автоматизована система?
Олег Сандуляк: За попередніми розрахунками, впровадження таких технологій обійдеться близько 50-80 тис. доларів. Але не виключаю, що і дорожче.
Kurkul.com: Яке практичне значення для агробізнесу має діджиталізація?
Олег Сандуляк: Вважаю, якщо все довести до повної автоматизації, то в будь-якому випадку це буде скорочення якихось витрат, наприклад, на засоби захисту, пальне абощо. Щобільше вихідних даних по всіх виробничих процесах ми матимемо, тим більше і чіткіше ми розумітимемо: там треба щось додати, там зменшити, наприклад.
Простіше працювати стає саме тоді, коли відомо, скільки ти виробляєш, як ти виробляєш, що ти вносиш, скільки і куди виїжджає техніки, скільки вноситься добрив і препаратів, скільки залишається. Навіть, якщо система сповіщає про планові техогляди і ремонти, то, зробивши їх, ти можеш бути певен, що техніка не стане посеред поля.
Такий підхід допоможе фермеру зменшити витрати і збільшити прибутковість виробництва.
Kurkul.com: Автоматизація агробізнесу окупиться?
Олег Сандуляк: Звичайно, що окупиться. Так, як кажуть, «задоволення» не з дешевих, але я більш ніж певен: воно того варте. Принаймні на своєму досвіді розумію, наскільки автоматизована система спростить роботу як мою, так і моїх колег.
У нас був досвід, коли 4-5 років тому абсолютно всю техніку перевели на GPS-трекінг і сьогодні 17 машин повністю працюють за цією системою. Відстежуються кілометраж, витрати пального і бухгалтеру набагато простіше й легше вносити готову інформацію з бази даних у відомості, нараховувати зарплату водіям тощо.
Наприклад, зерновоз загрузився, поїхав в порт на Одещині, відвантажив зерно, повернувся на підприємство. Бухгалтеру не треба зайвий раз із водієм спілкуватися, вона взяла дані із GPS-трекера, внесла в табель обліку, автоматично підтягнула розцінки — і вже отримала готову зарплатну відомість.
Зараз ось поки в ручному режимі у журналах і таблицях збираємо інформацію про рух насіння чи добрив на складах, але планую, що невдовзі цей процес теж буде автоматизований. Ми до цього наполегливо йдемо.
Аналогічно нам цікава єдина система для наших земельників, юристів і бухгалтерів. Для спеціаліста, який займається земельними питаннями, буде набагато простіше, якщо матиме під рукою всю інформацію про земельні ділянки, кадастрові номери, власників, умови та тривалість договорів у цифровому вигляді. Із цих даних бухгалтер зміг би легко сформувати відомості про нарахування і сплату земельного податку. Так можна уникнути багатьох проблем, плутатини чи інших нюансів, пов’язаних із людським фактором.
Kurkul.com: Щиро дякуємо за відповідь!
© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.