Олексій Павлов: Тренд цього року — не тільки продати, але і купити правильно

Олексій Павлов: Тренд цього року — не тільки продати, але і купити правильно

22 жовтня 2020 345 0
alt

 Аграрії добре знають, що таке працювати, маючи безліч ускладнюючих факторів: природні катаклізми, економічні негаразди та політичні нюанси. Незважаючи ні на що, вони все одно сіють, збирають урожай і реалізують продукцію всупереч обставинам. Саме таким є і наш наступний герой — Олексій Павлов, директор фермерського господарства «Айдар-овоч» із Луганської області, з яким ми поговорили про технологію вирощування, застосування добрив із вермікомпосту на посівах та про інші цікаві теми.

 

Kurkul.com: Як Ви почали працювати у сільському господарстві?

Олексій Павлов: Я родом із міста Красний Луч Луганської області. Коли у дитинстві бував у дідуся у селі на канікулах, пробував себе в ролі помічника комбайнера. Саме тоді я зрозумів, що хочу вчитися на агронома. Закінчив Луганський аграрний університет з відзнакою і відтоді працюю за фахом. Все свідоме життя присвятив сільському господарству.

Kurkul.com: Скажіть, Ви вважаєте себе більше агрономом чи бізнесменом?

Олексій Павлов: Попри назву, овочівництво залишилося для нас у минулому, займаємось рослинництвом. Починали з 7 гектарів, а сьогодні працюємо на площі понад 4 000 га. Чесно кажучи, слово «бізнесмен» мені не дуже подобається, тому що воно не зовсім точно описує те, чим я займаюся. У моєму розумінні бізнесмен — це людина, у якої ціль — заробити гроші. Моя ж філософія така: «Думай про те, що потрібно землі, а вона подумає про твої врожаї». 

Агрономія — наука не точна, а бізнес вимагає конкретних розрахунків. В агрономії ми маємо справу з живими організмами — рослинами, де тим паче все розрахувати складно. Нам невідомо, якими будуть погодні умови, ціни на продукцію, політика держави — взагалі майже нічого заздалегідь не знаєш. Але це рівняння з багатьма невідомими все одно треба вирішувати. Потрібно отримати результат, не упустити перспективу. Але якщо любити те, чим займаєшся, тоді успіх не змусить себе чекати. 

Kurkul.com: Поговорімо докладніше про культури, які ви вирощуєте.

Олексій Павлов: Вирощуємо пшеницю, ячмінь, жито, соняшник, кукурудзу і горох. Останніми роками ми вийшли на певні показники, які я можу назвати стабільними. Наприклад, пшеницю вирощуємо переважно після соняшнику. При цьому отримуємо 4,5-5 т/га, вона у нас 2-3-го класу. Соняшнику — 2 т/га, а для нашого регіону це гарний результат. Хоча, звичайно, багато чого від року залежить. Так само й кукурудза. Вона дає від 5 т/га. Гороху зібрали 2 т/га. Сіяли його вперше, тож порівнювати мені поки нема з чим.

Загалом результати отримуємо такі, що дають нам змогу стабільно розвиватися. Є нові ідеї щодо технологій, розвитку господарства та поліпшення умов праці.

Наприклад, я зараз у пошуках сівалки. Посівний комплекс купив 9 років тому, а цього року вирішив спробувати щастя і знайти новий. Не знайшов, бо все майже те ж саме, як і було. 

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про свою технологію вирощування.

Олексій Павлов: Коли я закінчив інститут і щойно прийшов у господарство, тут була парова система вирощування пшениці. Одного разу після рясних дощів восени приїжджаємо на поле, а на полі вимоїни, наче рани. Тоді я зрозумів, що тут щось не так. І ми почали шукати свій шлях. Багато процесів на той момент почерпнули із зарубіжної літератури. Сьогодні ми використовуємо «розумний No-Till», працюємо органічними і мінеральними добривами у комплексі.

З мінеральними добривами у нас все досить стандартно — використовуємо нітроамофоску, амофос і селітру. Що стосується пестицидів, працюємо з продукцією трьох фірм — Август, Bayer і Syngenta. З органічних препаратів віддаємо перевагу добривам Гуміплюс із вермікомпосту. Всі фірми відомі, продукція перевірена.

Kurkul.com: Ви згадали добрива Гуміплюс. Як давно працюєте з цими препаратами?

Олексій Павлов: Про Гумісол я чув ще в інституті. У своєму господарстві використовуємо ці добрива з 2016-го, тобто вже п'ятий сезон. Застосовуємо на всіх наших культурах: озима пшениця, жито, ячмінь, соняшник, горох. Обов'язково робимо цими препаратами протруєння насіння і обробки сходів у певних фазах. Вносимо по листу Гумісол, адже засвоюваність підживлення культурними рослинами найбільше не з ґрунту йде, а через листя живлення якраз потрапляє у рослини.

Клімат у нас виражено континентальний — ночі холодні, вдень спека. Гумісол допомагає долати такі стресові ситуації. Обробку проводимо вночі, коли рослина не у відкритому стресі. За ніч до 500 га накриваємо двома обприскувачами. А якщо вчасно внести не виходить з якихось погодних або технічних причин, все одно намагаємося зробити обробку.

Наприклад, був такий випадок. У той час, коли йшов налив зерна, ми сумнівалися, вносити чи не вносити препарат. Але все одно внесли, і пшениця пішла другим класом. Збільшення врожаю я інтуїтивно відчуваю, 2-3 центнери — це усереднений показник. Десь більше, десь менше.

При протруєнні насіння ми вже кілька років використовуємо Гумікор. Адже в протруєному заводом-виробником насінні стандартна композиція — фунгіцид від хвороб, інсектицид від шкідників. Коли справа доходить до біологічної складової, ми додаємо гумінові препарати з вермікомпосту — в них природні стимулятори і корисна мікрофлора. Гумікор допомагає запустити ростові процеси, забезпечує живлення на початкових стадіях, дає дружні сходи і захист у несприятливих умовах.

Kurkul.com: Розкажіть про особливості техніки та ваші технології збирання.

Олексій Павлов: Другий рік працюємо за новою технологією, в якій використовуємо очісуючу жниварку. Більше половини озимих культур у цьому році ми зібрали нею. Коси у такої жниварки немає, у цьому теж є свої переваги. Можна пізніше збирати або раніше збір почати, а все тому, що збирається тільки зерно. Продуктивність висока — до 200 га за день збираємо, це хороший показник. Швидкість збирання вища за звичайну жниварку, витрати дизельного палива менші. Якщо пшениця підсихає, тоді очіс дає втрати — переходимо на звичайні зернові жниварки.

Очісуюча жниварка

Kurkul.com: Як реалізуєте вирощену продукцію?

Олексій Павлов: Продукцію намагаємося реалізовувати у пікові періоди на внутрішньому ринку. До того ж у нас є можливість її зберігати. Рік взагалі незрозумілий, недарма високосний. Але, думаю, ціна буде високою, тому що в багатьох регіонах неврожай.

Наше завдання — не упустити свій шанс. Якщо зараз не зорієнтуватися і віддати урожай, неправильно його продати, то фінансового інструменту для реалізації задуманого не буде. Тренд цього року — не тільки продати правильно, але і купити правильно. Слід ретельно відстежувати цінову політику на добрива, дизельне паливо та інше.

Kurkul.com: У сільському господарстві зараз не вистачає кваліфікованих працівників. Чи торкнулася ця проблема підприємства «Айдар-овоч»?

Олексій Павлов: Нам їх теж не вистачає. Раніше траплялися періоди, коли ми відчували жорсткий кадровий голод. Нині господарство організоване так, що я можу працювати з агрономом і без, з інженером і без нього. А хлопці, які у мене працюють на тракторах і комбайнах, зі своїми знаннями і вміннями — на рівні інженерів. Ми їх цінуємо. Стверджувати не буду, але з того, що чув, зарплата у нас найвища в районі. Ми в будь-якому випадку намагаємось підтримувати рівень зарплати, який забезпечував би нормальне життя на сьогодні. А ще я вважаю, що люди, які здали нам в оренду свої паї ― це наша сім'я. Так що в біді ми нікого не залишаємо.

Kurkul.com: Що допомагає вам досягати поставлених цілей?

Олексій Павлов: Перше — це обрана технологія, напрямок землеробства, якщо можна так сказати. Ми вибрали вертикальну обробку, не чистий No-Till без обробок.

Технологія вирощування No-Till

Друге — це, звичайно, колектив. Сам би я це все здійснити не зміг. Третє — відданість своїй справі. Не потрібно пасувати перед труднощами. Нарешті, правильно вибудувані технології теж дуже важливі для того, щоб отримані результати радували.

Kurkul.com: Яку глобальну мету ставите перед собою?

Олексій Павлов: Моя мрія — очистити територію від сміття. Не можу я з ним змиритися. Ось ти прокинувся вранці, в голові глобальні думки, вийшов на вулицю — і спотикаєшся через кинуту кимось пляшку.

Нещодавно я подивився фільм з Леонардо Ді Капріо «Врятувати планету», в якому актор, перебуваючи в Антарктиді, розповідає про проблеми з екологією. Здавалося б, що йому? Талановитий, успішний, все у нього є. А йому не все одно. Мені теж.

Навесні ми почали очищати посадки. Але коронавірус вніс корективи, більше двох не збиратися. Тому поставили по дві людини на посадку. Зате прибрали все сміття.

Земля — ​​наш спільний дім, а люди смітять. Вони не мають на це права. Культура повинна бути, розуміння. Коли ти дозволяєш собі просто так кинути пляшку, невже не розумієш, що пластик буде сотні років розкладатися? Що ж ми залишимо у спадок наступним поколінням, нашим дітям, онукам? Це безвідповідально. Ось що я думаю.

Kurkul.com: Дякуємо за приємну розмову! 

© Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus

Київ

- 0° ... - 5°

Вітер

1м/с

Опади

0мм

Вологість

90%