Аграрії почали отримувати від банків листи з вимогою сплачувати повні відсотки за кредитами в межах державної програми «Доступні кредити 5–7–9%». Причина — затримка державних компенсацій, які мають покривати різницю між пільговою та фактичною відсотковими ставками.

Через брак фінансування банки в окремих випадках вимагають від позичальників самостійно сплачувати цю різницю відповідно до умов кредитних договорів. Для господарств це створює додаткове фінансове навантаження на тлі низьких цін на зерно та нестачі обігових коштів і може ускладнити підготовку до наступної посівної.

Аграрії отримують вимоги сплачувати повну ставку

Такий “лист щастя” отримав Віталій Решетилов, керівник ТОВ «РАН-АГРОПОСТАЧ»  За його словами, підприємство оформило кредит у 2023 році для придбання техніки. Тепер господарство змушене з’ясовувати, як діяти через затримку компенсації відсотків.

«Нам дали під 7%, а фактично ставка на сьогодні — 20%. Різницю має компенсувати державний фонд. А він каже, що 180 днів нічого не платить, не компенсує. І в нас дрібним шрифтом у договорі прописано, що якщо фонд не платить, то маєте платити ви», — розповів Решетилов.

За його словами, господарство також розглядало можливість дострокового погашення кредиту. Однак, як стверджує керівник підприємства, банк повідомив про необхідність сплатити компенсаційні відсотки за весь період кредитування.

Подібних вимог очікують і в ТОВ «Полтава Агро». За словами представника господарства Григорія Шамрицького, підприємство залучало кредити для придбання техніки. Поки що відповідних листів господарство не отримало, однак під час спілкування банки попередили про можливі вимоги.

«Банки сказали, що перші листи вже пішли і нам, найімовірніше, скоро прийдуть. Вони вимагають від фермерів погашення тієї відсоткової ставки, яку мав сплачувати фонд, у зв’язку з тим, що фонд уже дев’ять місяців не погашає цю відсоткову ставку. І обіцяють, що якщо фонд усе ж надумає її сплачувати, то кошти буде компенсовано», — розповів Шамрицький.

Він наголошує, що додаткові витрати можуть стати серйозним навантаженням для господарств, які й без того працюють у складних економічних умовах. За його словами, підприємства залучали кредити для розвитку виробництва, зокрема придбання техніки, а тепер можуть зіткнутися з непередбаченими витратами на обслуговування позик.

Яка ситуація в регіонах та асоціаціях

Водночас у регіонах ситуація відрізняється. За словами голови Асоціації фермерів та приватних землевласників Сумщини В’ячеслава Ращупкіна, до організації поки не надходили офіційні звернення від фермерів, які зіткнулися з вимогами банків сплачувати повні відсотки за пільговими кредитами. Водночас він бачив повідомлення про такі випадки в соціальних мережах.

«Наразі я лише із соціальних мереж бачив повідомлення від п’яти фермерів, які озвучували цю проблематику. До нашої організації особисто звернень ще не було. Очевидно, що така ситуація, скоріш за все, існує, але критичного навантаження ми не спостерігаємо», — розповів Ращупкін.

За його словами, представники асоціації самостійно зверталися до банків, щоб з’ясувати ситуацію. Там повідомили, що очікують на фінансування. Саме господарство Ращупкіна поки не зіткнулося з вимогами сплачувати додаткові відсотки.

Досвід аграріїв, які користувалися програмою, теж відрізняється. Керівник ТОВ «Агрорось» Петро Євич розповів, що підприємство оформило кредит в «Укргазбанку» у 2022 році. Кошти спрямували на будівництво зерносховищ, що було особливо актуальним через труднощі з вивезенням зерна. Кредит господарство повністю погасило наприкінці 2025 року. Про нинішні проблеми з компенсаціями Євич знає переважно з розповідей колег.

«Яка ситуація зараз, то я не можу сказати, не знаю. Від колег своїх чув, що якісь проблеми з’являються. Але якщо вони великі, то я б їх знав, а якісь, може, у когось є», — зазначив керівник «Агроросі».

Чому затримка компенсацій створює проблеми

Програма «Доступні кредити 5-7-9%» дає підприємствам змогу залучати фінансування на пільгових умовах. Частину відсоткової ставки компенсує держава, тоді як позичальник сплачує передбачену програмою ставку. Якщо державне фінансування затримується, питання виконання зобов’язань за кредитними договорами стає особливо гострим.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, для багатьох аграріїв ця програма стала важливим інструментом підтримки бізнесу. Нині ж окремі товаровиробники повідомляють про дзвінки та попередження від банків щодо необхідності самостійно сплачувати повні відсотки.

«5–7–9% — це така рятівна паличка, яка допомагала виживати. Але зараз виникають ситуації, коли банки телефонують товаровиробникам і повідомляють, що через невиконання державою зобов’язань вони мають повною мірою сплачувати відсотки за кредитами», — пояснює Денис Марчук.

Додаткове навантаження виникає на тлі складної ситуації з реалізацією сільськогосподарської продукції. За словами Марчука, низькі ціни на зерно ускладнюють планування надходжень і виконання кредитних зобов’язань.

«Пролонгувати кредит за нинішніх низьких цін дуже важко. Ти не знаєш, за якою ціною і коли зможеш продати зерно», — зазначає представник Всеукраїнської аграрної ради.

Для господарств це означає необхідність одночасно фінансувати виробничі потреби, розраховуватися з кредиторами та чекати на компенсації, які мали зменшити вартість позик. Марчук також згадував про очікуване в грудні фінансування від Світового банку обсягом близько 250 млн доларів, яке, за його словами, може допомогти врегулювати ситуацію. Водночас призначення цих коштів, строки їх надходження та механізм спрямування на погашення заборгованості за компенсаціями потребують уточнення.

Що кажуть банки

Наразі банки пів року не отримували компенсації пільгової ставки від держави, йдеться у відповіді Нацбанку на запит Forbes Ukraine. Водночас у постанові Кабміну «Про надання фінансової державної підтримки», термін 6 місяців  не дозволяє банкам вимагати погашення повної ставки від клієнта. Там зазначено, що заборгованість держави на термін менш ніж дев’ять місяців не є підставою визнавати кредит простроченим.

Співрозмовники видання із банківського ринку на умовах анонімності розповіли, що ПриватБанк також надіслав клієнтам листи щодо сплати повної ставки за кредитами.

У пресслужбі банку підтвердили розсилку, однак пояснили: у листах повідомляли про затримку державної компенсації та пропонували клієнтам за можливості добровільно взяти на себе частину відсотків, яку має покривати бюджет. Ідеться про тимчасові платежі. А після надходження бюджетних коштів банк зобов’язується перерахувати відповідну компенсацію на рахунки клієнтів.

У Національному банку наголошують, що профільні державні установи усвідомлюють значення програми та необхідність зберегти довіру до неї. Водночас обмежені бюджетні ресурси можуть призвести до звуження її охоплення. Як пояснили в НБУ, держава поступово посилює вимоги до учасників, щоб пільгові кредити отримували насамперед підприємства, які найбільше потребують підтримки. Відповідно, надалі банки можуть більш вибірково надавати нові позики за програмою «5–7–9%».

Держава перерахувала 2,8 млрд грн: коли аграрії отримають компенсації

20 жовтня 2026 року Державна казначейська служба України перерахувала Національній установі розвитку 2,8 млрд грн для часткової компенсації відсотків і державних гарантій за кредитами, отриманими підприємствами в межах програми «Доступні кредити 5–7–9%».

За повідомленням про фінансування, у наступні кілька днів кошти мають надійти банкам. 

«Це були тимчасові затримки», — зазначив агроміністр Тарас Висоцький. 

Міністр на брифінгу 22 жовтня розповів, що затримка у виплатах тривала три тижні. Наразі Державна казначейська служба України перерахувала Національній установі розвитку 2,8 млрд грн для часткової компенсації відсотків чи держгарантій за кредитами.

Як додав Тарас Висоцький, ще один платіж буде здійснено у листопаді.

«Три тижні були тимчасові затримки. До кінця цього року затримок більше не прогнозується. Відповідно, компенсація має бути вчасно. Тому агровиробники зможуть і надалі користуватися програмою «5-7-9» без ризиків і вимог щодо сплати відсотків за власні кошти», — резюмував міністр.

Це фінансування має сприяти виконанню державних зобов’язань за програмою.

© Вікторія Гончарук, Kurkul.com, 2026 р.