38 тис. грн вкладено в 1 га пшениці, мінус 5 тис. грн/га отримано. А тепер ще й 14% вартості зерна трейдер обіцяє віддати колись — коли держава поверне йому ПДВ. Роман Косенко обробляє 400 га на Черкащині. За його підрахунками, на ціні фермери вже втратили 10-15 тис. грн на тонні. У розмові з Kurkul.com він пояснив, чому переробка — не панацея для невеликого господарства і як він збирається пережити сезон, у якому у фермера «немає карт».

---

«Збиток на ріпаку, нуль на ярих» 

Kurkul.com: Яким був для вас цей сезон?

Роман Косенко: Цього року найбільше нервів потріпав ріпак. Ми почали його збирати і просто посеред ясного неба, розпочався град. Нам побило весь ріпак. Ми понесли збитки приблизно на 3 млн грн на 30 га ріпаку. При тому, що тоді ще ціни на ріпак були привабливі.

Kurkul.com: Тобто ви в збитку через ріпак, збираєте пшеницю — ціна падає. Надієтесь на ярі — ціни теж немає…

Роман Косенко: Коли я почав реалізовувати ярі, то вже свідомо йшов на нульовий прибуток, а по деяких культурах і на збиток. Просто було усвідомлення, що немає навіть тої синиці в руках, а тільки пір'я з неї. І чим далі фермер надіється, що ситуація зміниться, тим цього пірʼя в руці стає менше. Ось зараз ситуація з ПДВ. Створилася така ситуація, що у фермерів немає карт — ні впливу, ні можливостей ухвалювати рішення.

Kurkul.com: Що сьогодні найбільше б'є по рентабельності?

Роман Косенко: Сьогодні вирощування сільгосппродукції для багатьох фермерів перетворилося на збиткову діяльність. Зростання податкового навантаження, падіння цін на вирощену продукцію, обмеження щодо бронювання, постійне здорожчання ресурсів — це знищує навіть мінімальну рентабельність. Я вже не згадую МПЗ, різні правки, підвищення ПДВ на 1% і т.д.

Відтак фермери йдуть на вимушені екстренні методи. Це наприклад, зменшення штату. А зменшення штату тягне за собою невиконання умов, наприклад, тих самих грантів.

«Лохом завжди залишається фермер» — як ПДВ-схема б'є по господарствах

Kurkul.com: Новий виклик це відшкодування ПДВ. Які маєте з цього приводу думки?

Роман Косенко: Коли виплата частини вартості продукції в розмірі 14% ставиться в залежність від відшкодування ПДВ трейдеру, то фермер фактично змушений кредитувати наступну ланку за власний рахунок, хоча сам по вуха в боргах.

Це заморожує оборотні кошти на невизначений термін. Ну і це може остаточно позбавити прибутковості навіть ті господарства, які ще залишилися рентабельними.

Читайте також: Експорт рахується тільки на папері, а в реальності мінус. Сповідь трейдера

Kurkul.com: Трейдери намагаються переконати, що 1-2 тис. грн на тонні це не настільки вагома втрата для фермера…

Роман Косенко: Але ми вже втратили 10–15 тис. грн на тонні. І нам пропонують ще, і ще. І знову ж таки — ми боремося з симптомами, з наслідками. 

Я вклав 38 000 грн у 1 га пшениці. Зараз маю чистого прибутку десь 5 000 грн/га і мені ще пропонують відняти кілька тисяч? Трейдеру ризики, міжнародним партнерам ризики, дизель дорогий, перевізник, через попит ціну піднімає. І лохом завжди залишається фермер. 

Ми не жаліємося. Ця система випрацьовувалася роками, і тепер нам, фермерам, стає очевидніше, чому фермерство у світі дотаційне. Але ми свою роботу любимо, віддано любимо, і тому я далі готовий працювати.

Kurkul.com: Деякі фермери, щоб обійти трейдерів, купують вантажівки й самі везуть зерно в Європу. Ви пробували?

Роман Косенко: Тут питання в тому, чи ти будеш компетентний у цьому додатковому виді бізнесу, чи не доведеться залучати партнерів, шукати спеціалістів, які вестимуть цей напрямок.

У мене є машина з причепом, вона виїзна. Але що ми на цьому виграємо? Ну, $20 на тонні. При тому, що поки я цю справу налагоджу з європейським партнером, то втрачу більше, ніж отримаю.

«Фермер повинен» —  чому фермерам нав'язують переробку

Kurkul.com: Водночас фермерам закидають: чому ви не йдете в переробку, щоб мати із зерна додатковий дохід?

Роман Косенко: Мені це нав'язують уже кілька років. На жаль, у багатьох створилася парадигма, що «фермер повинен». А чому, наприклад, хтось інший не йде в інший вид бізнесу, щоб фінансувати свій основний? Ну це ж дурість.

Якщо ти експерт у певному напрямку, тобі найкраще виходить бути фермером, вирощувати сировину, ти від цього отримуєш задоволення — це твоє. На тобі люди, школи, садочки, дороги. Село тримається виключно на фермерстві й на соціально відповідальних холдингах, якщо такі плюс-мінус існують.

Kurkul.com: Але ж холдинги мають власну переробку і теж говорять про соціальну відповідальність.

Роман Косенко: Я знаю, що холдинги на свою переробку неохоче здають культури. Вони чекають хорошої ціни, а на переробку скуповують збіжжя за безцінь у фермерів. 

А щодо соціальної відповідальності, то наприклад, загальний банк землі в населеному пункті — 3,5 тис. га. Фермерське господарство має 400 га, інші 3 000 га тримають два холдинги. У фермера шестеро офіційно працевлаштованих людей на повні ставки. У двох холдингів на двох — четверо охоронців у тій громаді. Фермер має у 8 разів менше землі, але шість сімей живуть у цьому селі, ходять у садочок, у школу, які фактично утримує він. І тим не менш він завжди крайній. 

У холдингів свої KPI, а в нас свої цінності.

Я порівнюю фермерство зі своїм видом спорту, мотоспортом. Ендуро — це героїчне подолання перешкод, яких могло б і не бути. Фермерство — те саме. 

Фермеру на 400 га невигідно ставити млин чи олійню

Kurkul.com: Яку диверсифікацію ви бачите для свого господарства?

Роман Косенко: Я на 100% бачу диверсифікацію в тваринництві й переробці. Але щоб іти чітко в переробку, треба розуміти, де брати сировину. У мене 400 га. Щоб запустити млин з потужністю в 20 т/добу, треба мій зембанк протроїти. Надіятися на своєчасність і відповідальність партнера, який постачатиме сировину? Тут питання якості, логістики. І знову ж таки будуть ті самі проблеми, що зараз у звичайному фермерстві.

Kurkul.com: А борошно чи олія?

Роман Косенко: Олію можна пробувати виробляти, але соняшник має повертатися на те саме місце через 5–7 років. А що, крім кукурудзи, соняшнику й пшениці, можна ще сіяти прибуткового, щоб виправдати цей ризик? У мене є знайомий олійний завод — він стоїть роками. 

По борошну вже, вибачте, кожен другий — борошномел.

Тому для маленьких фермерських господарств, сільськогосподарських підприємств до 1000 га це тільки крафтова історія. Не масштабна, не промислова. Інакше нема сенсу.

Kurkul.com: Ви сказали про тваринництво. А який саме напрям?

Роман Косенко: Ми купили невелику ферму. Зараз її частково відновлюємо і поетапно плануємо зводити свинарство. Виходячи з обсягів і потужностей свого господарства, я ухвалив рішення, що ми потягнемо не більше 1000 голів поросят. Це переведення гектарів в кілограми мʼяса. Його легше реалізувати, зробити додану вартість: переробити на тушонку, шашлики, маринади і продавати в невеличкому сімейному магазині.

Kurkul.com: Скільки коштує такий старт?

Роман Косенко: Чотири роки тому, коли я ще задумувався про свиноферму, на мою ферму на 1000 м2 потрібно було 15 млн грн інвестицій із поверненням від 8 до 10 років. Сьогодні на 2000 м2 треба 40 млн грн. Де мені їх взяти, якщо цін немає? Питання дуже глибоке.

 «Не стогнемо й не клянемо всіх на світі» — антикризова схема Романа Косенка

Kurkul.com: Зараз всі затягують пояси. Яка ваша стратегія?

Роман Косенко: Максимально заточити на прибуток те, що є. Як радять у бізнес-літературі: працюй з тим, що маєш сьогодні. У мене є 400 га землі, технологія обробітку ґрунту, сівозміна. Варто оптимізувати все максимально.

Перший ключ — точне землеробство: перегляд системи обробітку ґрунту у зв'язку з кліматичними змінами, перерахунок систем захисту і живлення, впровадження точних інструментів. Навіть впровадження агродрона, який мені реально дав на ріпаку $207 економічного ефекту з гектара. Такі інструменти зараз доступні на ринку за відносно недорогі інвестиції. Можна впроваджувати і потрібно.

Kurkul.com: На чому найбільше можна зекономити?

Роман Косенко: На добривах. Вони несуть левову частку витрат. Якщо говорити про основні культури — кукурудзу, пшеницю, соняшник, ячмінь, сою, ріпак, то витратна частина близько 36 000 грн/га. З них 10 000 грн — добрива. Коли додатково підеш у тваринництво, ці 10 000 грн компенсуватимеш тим, що вироблятимеш своє добриво. Воно повністю всього не замінить, але допоможе.

Сьогодні багато фермерів свідомо розраховують тільки на природний потенціал сівозміни. Умовно, в пшениці природний потенціал — 5 т/га. Я на них розраховую і нічого не вношу. Отак поки що і працюватиму. 

Kurkul.com: Звучить як режим виживання. Ви бачите вихід?

Роман Косенко: Мусимо бачити. Бізнес-підхід — не стогнемо й не клянемо всіх на світі, а шукаємо вихід. І ми його точно знайдемо, але знову ж таки за рахунок наших ресурсів. Не за рахунок трейдера, переробника, імпортера чи експортера.

Аграрій на місці на 100% знає, як правильно управляти ресурсом. Ніякий голова громади, ніякий голова адміністрації цього не знає. У мене є улюблена фраза: «Політики говорять цінностями, а я їх сповідую». Оце наша різниця.

А якщо взагалі підсумувати: найкраще, що може людина в своєму житті, — це творити, створювати. Гірше — використовувати. А найгірше — знищувати. Це моя особиста фраза, яку я формував десь 30–35 років і за цим принципом живу.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову.

© Kurkul.com, 2026 р.