На Львівщині зростає ризик «стікання» зерна через тривалі опади

16 липня 2026 84 0

У період із 9 до 15 липня на Львівщині переважала прохолодна та дощова погода, яка не лише уповільнила збирання врожаю, а й створила ризики погіршення якості зерна озимої пшениці.

Про це повідомили в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН.

Як зазначили фахівці, дощі різної інтенсивності випадали щодня, забезпечивши достатнє зволоження верхнього шару ґрунту. Загальна кількість опадів за тиждень склала 16,7 мм. Загалом у першій декаді липня кількість опадів становила 17 мм, або 53,1% кліматичної норми.

Як зазначили в інституті, станом на 14 липня озимі зернові культури в області перебували переважно на завершальних етапах розвитку. Водночас через тривалі опади збирання ранніх зернових і технічних культур часто призупинялося.

Читайте також: Глибока ґрунтова засуха зберігається на значних площах під пізніми культурами

Фахівці також звернули увагу на небезпечне явище, характерне для західних регіонів України, — «стікання» зерна, яке є однією з причин недобору врожаю, насамперед озимої пшениці. Воно виникає під час формування, наливу та достигання зерна в умовах тривалої дощової погоди, високої вологості повітря та постійного контакту рослин із вологою.

На першій, неінфекційній фазі, зернівка недоотримує або втрачає накопичені пластичні речовини. Активізуються гідролітичні ферменти, які перетворюють крохмаль на цукри, а білки – на продукти їх гідролізу, що згодом вимиваються. За інтенсивного перебігу процесу колос набуває характерного солодкуватого смаку, відомого як «медова роса». У результаті зерно швидко виснажується, втрачаючи продовольчі, технологічні та посівні якості.

На другій, інфекційній фазі, колосся заселяють напівпаразитні сапрофітні гриби. Їх розвиток проявляється зміною забарвлення колосу, появою чорних крапок, рожевих і чорних плям, а також плісняви. Згодом патогени проникають усередину зерна, використовуючи його поживні речовини для свого розвитку.

За словами науковців, «стікання» зерна є комплексом механічних, фізичних, біологічних і мікробіологічних процесів, що виникають під впливом надмірного зволоження. Особливо інтенсивно вони розвиваються на перестояних посівах після досягнення повної стиглості, коли втрати врожаю можуть сягати 15-50% і більше від потенційного біологічного врожаю.