ПФ «Богдан і К» обробляє 2200 га на схилах Прикарпаття. У рік низьких цін тут отримали рекордну урожайність соняшнику — понад 4,5 т/га, а пшениці — 8,6 т/га.  Власник господарства Богдан Тимофійчук  поділився, як отримує рекордні врожаї, що таке «секта ноутіллерів» та яку стратегію продажу зерна обрав для себе.

Kurkul.com відвідав господарство в межах проєкту «Друзі на полі» разом із Vitagro Partner, який є партнером ПФ «Богдан і К» уже понад 10 років.

---

«У нас є плуг, але ми ним не користуємось»  

Земельний банк ПФ «Богдан і К» становить 2200 га. Директором і головним агрономом господарства є Павло Тимофійчук, а власником господарства — його батько Богдан Тимофійчук, який нині працює агрономом-консультантом і відповідає за організацію робіт. Саме з ним ми вирушили на об'їзд полів.

Уперше Богдан Тимофійчук сів на комбайн ще школярем, помічником комбайнера в місцевій бригаді. Згодом понад 10 років керував агрофірмою на Кіровоградщині. А у 2010 році він переїхав господарювати на рідне Прикарпаття.

Саме на Кіровоградщині фермер познайомився з тоді ще маловідомою в Україні технологією no-till. Він їздив на профільні семінари, вивчав досвід Аргентини й Бразилії і згодом перевів на нульову технологію 60–70% полів кіровоградської агрофірми. 2007 року Богдан Тимофійчук зробив перші посіви вже на Івано-Франківщині.

«У нас плуг тільки для того, щоб забезпечувати пожежну безпеку на період збирання врожаю, жнив», — розповідає фермер.

Він переконаний, що no-till потрібен не лише в посушливих регіонах. Технологія сприяє відновленню родючості ґрунту, бо зберігає дощових черв'яків і мікроорганізми, які переробляють пожнивні рештки на гумус. Для Прикарпаття це особливо важливо, адже ґрунти тут — переважно передгірські суглинки з вмістом гумусу від 2,6% до 5,4%.

Сівозміна «Богдан і К» — що і після чого сіють на Прикарпатті

У 2026 році найбільші площі в господарстві займали кукурудза (500 га) і соняшник (500 га). Площа озимої пшениці склала 400 га, сої — 400 га, озимого ріпаку — 300 га, озимого ячменю — 180 га.

Урожай озимих 2026: пшениця і ріпак

Дорогою на поле говоримо про врожаї. Врожай озимої пшениці зібрали на рівні 7,6 т/га. Найкращі результати показали сорти РЖТ Реформ — 8,4 т/га і РЖТ Депот — 8,6 т/га на полях, де було внесено органіку й листові мікродобрива. Постачальник насіння — Vitagro Partner, якому належить і левова частка фунгіцидів і гербіцидів в  схемі захисту господарства. З компанією ПФ «Богдан і К» співпрацює вже понад 10 років. За словами Богдана Тимофійчука, саме поєднання ціни та якості продукту стало для нього вирішальним.

«Вони довели мені, що в них продукт власного виробництва, і він дешевший, звісно, ніж більшість продуктів на ринку. Бо агрохімія дуже дорого коштує. Ну і до того ж це український продукт, а зараз особливо треба його підтримати», — розповідає господар.

Високий урожай допоміг компенсувати падіння цін. Торік пшеницю третього класу продали на старті жнив по 9750 грн/т, цьогоріч — по 6500 грн/т.

«Ті, хто зібрали по 6 т/га, їм набагато скрутніше. Бо 6 т — це приблизно 40 тис. грн валового доходу. А така ж затратна частина на 1 га», — розмірковує фермер.

Соя на Прикарпатті: сорти і секрети технології

Перше поле, яке ми відвідуємо — з соєю. Ділянка одна з найскладніших — знизу здається просто стрімчаком. Фермер каже, що він її розліснив і вже кілька сезонів збирає врожаї. Для роботи на схилах господарство використовує повнопривідні комбайни зі збільшеними задніми колесами та гідромоторами, бо звичайна техніка на підйомі буксує навіть на сухому ґрунті. Соя тут видається доволі високою.

«Давайте порахуємо разом. 73 стручки! І це не вибіркова рослина. Тут така кожна. Сою нам партнери з Vitagro Partner забезпечують насінням і всією технологією, технологічною картою по вирощуванню та агрономічним супроводом», — каже фермер.

Як пояснює Андрій Станевич, керівник Львівського підрозділу «ТОВ Вітагро Партнер», для Прикарпаття обирають середньоранні сорти, а норму й строки сівби коригують залежно від весни.  

Технологія починається з підготовки насіння. Інокуляцію в господарстві вважають обов'язковою. Інокулянт вносять під час протруєння в нормі 3 л/т разом із фунгіцидним та інсектицидним протруйниками. Для дружніх і рівномірних сходів при протруюванні застосовують мікродобрива.

Через прохолодну весну сходи сої розтяглися, і злакові бур'яни прибирали, коли рослини вже підросли. Щоб соя легше перенесла гербіцидний стрес, разом із грамініцидом внесли препарат власного виробництва ТМ «Енергрін Преміум». Врожайність сої на рівні 3,2–3,4 т/га.

 Рекордний соняшник 2026 у ПФ «Богдан і К»  

Соняшник цього року господар називає найкращим за всі роки. Урожайність на деяких полях становила понад 4 т/га, олійність — від 48% до 53%. Високу олійність у господарстві побачили вже з першої машини: зерновоз об'ємом 44–45 м³ без трамбування важив 24,5 т.

Результат Богдан Тимофійчук пов'язує з роботою сина. Цього сезону Павло Тимофійчук посилив технологію — провів фунгіцидні обробки і застосував регулятор росту. Ще одна складова — стартове живлення. Під час сівби восьмирядковою сівалкою разом із насінням вносили рідкі комплексні добрива від Vitagro Partner.

«Я просто не міг повірити цифрам. Досягти таких чудових посівів соняшнику, які ми маємо цьогоріч, без стартових добрив — це просто нереально і нема про що говорити», — каже Богдан Тимофійчук.

Андрій Станевич пов’язує стартове живлення з рівномірним розвитком посівів.

«Завдання стоїть — максимальна, висока врожайність. Відповідно, все починається з насіння, а далі — зі швидкого, рівномірного старту. Відповідно, завдяки РКД, яке наша компанія виробляє і продає, ми це отримали, а в подальшому — захист і хороші високі врожаї», — каже Андрій Станевич.

Через затяжне збирання соняшнику господарство поспішає з озимими. На одному з полів площею 14 га пшеницю почали сіяти наступного дня після того, як зібрали соняшник, щоб встигнути в рекомендовані строки.

Проте високий урожай не рятує економіку. Ще в лютому господарство законтрактувало 500 т соняшнику з переробником за фіксованою ціною. Решту поки зберігає на власних складах і шукає ринки збуту.

«Усі насіяли, слава Богу, він уродив як ніколи, а ціни немає. Соняшник треба продавати хоча б за 22–24 тисячі, тоді буде якась економіка», — каже Богдан Тимофійчук.

Пожнивна соя і гречка

Перший рік пожнивна соя була експериментом. Її посіяли на 80 га без особливого добору сортів і зібрали 1,6 т/га. Відтак вже 7 рік в ПФ «Богдан і К» сіють сою напряму по стерні одразу після збирання ячменю. Цього року ячмінь почали збирати 26 червня, а вже 27–28-го сіяли сою.

Головний ризик для пожнивної сої на заході України — ранні заморозки. Позаторік 5 жовтня температура впала до −3 °C, і половина посівів не встигла налити боби. Тож тепер для пожнивних посівів обирають лише ультраранні сорти — також від Vitagro Partner.

Цього року перші приморозки вже торкнулися найпізніших посівів, і на них господар очікує до 1 т/га. Але навіть посіви, які не вродять, працюють у господарстві як сидерати.

«Ми дивимося по ситуації: якщо є що збирати, то молотимо, якщо ні, то раді, що посіяли її як сидерат», — пояснює фермер.

Пожнивна гречка дає скромний урожай. Цього року очікують близько 0,8 т/га. Проте Богдан Тимофійчук вважає її вигідною, адже під неї майже не вносять добрив, а після гречки в ґрунті більше доступного фосфору.

Гречку в господарстві продають в ТОВ «ЕКОР ТЗ» — цього року по 38 тис. грн/т. Частину обмінюють на крупу для працівників і власної їдальні, а також передають в садки, школи та військовим.

Про обробіток ґрунту та сидерати

Технологію обробітку в господарстві підбирають під кожне поле. Частину площ засівають напряму сівалкою Horsch Avatar. Решту обробляють неглибоко, на 4–5 см. Гусеничний трактор Caterpillar тягне 8-метрову дискову борону Horsch Joker, яка загортає пожнивні рештки й знищує сходи бур'янів. Після очісувальної жниварки кукурудзу сіють напряму у високу стерню. Глибоке розпушування застосовують лише точково, на полях, де присутні берізка польова чи хвощ.

Після ріпаку й частини зернових сіють сидерати. Насіння для сумішей із редьки, гірчиці, кормових бобів, люпину, гречки, проса, жита й вівса  в господарстві створюють самостійно.

«Де потрібно більше азотних культур, то даємо більше бобових», — пояснює Богдан Тимофійчук.

Ще один секрет господарства — власний компост. До нього входять субстрат грибного виробництва, яблучний жом з соковиробництва, барда спиртзаводу, а також гній власних овець і свиней. Компост дозріває рік-півтора, і щороку на поля вносять близько 3 тис. т органіки.

«Добре мати всюди друзів. Вони постачають нам органічні відходи. Наприклад, барда, за висновком санітарно-епідеміологічних служб, є органічним добривом. Я тут не рахую навіть економіку, але бачу результат: з органікою врожайність пшениці на 1 т/га вища. Ось в цьому році на такому полі зібрали 8,6 т/га пшениці», — каже Богдан Тимофійчук про поле з рекордним урожаєм.

Ріпак точного висіву — густота, глибокий обробіток і захист

Наостанок їдемо на поле з озимим ріпаком. «Якби побачив фото цього поля в інтернеті, подумав би, що АІ створив», — жартує Андрій Станевич.

Ріпак в ідеальному стані. За 2–3 тижні вже буде готовий до зимівлі. Цієї осені тут посіяли гібрид РЖТ Треззор від Vitagro Partner. Сіють ріпак сівалкою точного висіву Horsch Maestro. Сівалку доповнили модулем, який вносить мікродобрива разом із мінеральними добривами.

«Візуально, за густотою, за чистотою поля, за тургором ми бачимо, що доволі високий рівень захищеності і розвитку ріпаку. Цього року це, напевно, одне з кращих полів ріпаку, яке я бачив», — каже Андрій Станевич.

Урожай ріпаку 2026 року, 1100 т, господарство продало за форвардним контрактом із компанією ОККО по 28 тис. грн/т.

Правила високих урожаїв Богдана Тимофійчука

Свої правила Богдан Тимофійчук формулює просто: берегти ґрунт, дотримуватися сівозміни, вносити органіку і працювати з надійними партнерами.

«Правильна сівозміна економить вологу. Так можна мінімізувати витрати на обробіток землі. Оптимально підібрати технологічний процес і партнера по постачанню, оскільки ми обрали Vitagro Partner», — каже він.

Ті самі принципи визначають і плани. Господарство вже має сонячну електростанцію на 155 кВт і накопичувачі енергії. Далі хоче запустити переробку сої на власній електроенергії, поставити вітряк і збудувати ферму для бичків, щоб мати власну органіку.

Утім, за цими правилами стоїть і те, що не виміряєш у центнерах. Після років у Сибіру й на Кіровоградщині Богдан Тимофійчук повернувся господарювати туди, де колись школярем працював помічником комбайнера. Те саме він хоче передати й синові, який вже господарює.

«Я синові своєму сказав: «Павле, запам'ятай, нема нічого кращого в житті, ніж працювати на рідній землі, та ще як тобі повезло там, де ти народився». Бо дома, то є дома», — каже Богдан Тимофійчук.

 © Kurkul.com, 2026 р.