Українські тваринники можуть отримати торговельний «безвіз»
23 червня 2017 615 0
Реанімація тваринницької галузі можлива, але для цього потрібно вирішити три основні проблеми, пише AgroPolit.com.
За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової, частка продукції тваринного походження має великий потенціал для збільшення валютних надходжень.
Експерти кажуть, що розвиток зовнішньої торгівлі продукцією тваринництва стримує кілька факторів.
Перша проблема — якість готового продукту.
«Щоб отримати торговельний «безвіз» для продуктів тваринництва, слід переходити на міжнародні стандарти якості та сертифікацію, які визнаються в країнах ЄС», — ідеться повідомленні.
Для цього всі виробники продукції тваринництва повинні за 1,5 року адаптуватися до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування HACCP.
Читайте за темою: Тваринники мають півтора роки, щоб перейти на систему HACCP
Друга проблема — робота митних органів та прикордонників.
Для вирішення цієї проблеми треба максимально оптимізувати роботу митної служби для швидкого проходження українського кордону, адже європейський споживач вимагає, щоб 2/3 терміну придатності в нього залишалось на реалізацію.
Третя проблема — робота з ветлабораторіями.
В.о. директора державного наукового-дослідного Інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Юлія Новожицька пояснює, що експортер має добре вивчити ветеринарні правила країни, куди буде продавати, і також знати, що, наприклад, країни ЄС іноді окремо вводять додаткові заходи перевірки та сертифікації товарів тваринного походження, щоб захистити внутрішніх виробників.
На думку народного депутата («Самопоміч») Івана Мірошніченка, враховуючи тенденції на ринках (внутрішньому, зовнішньому, фінансовому, споживчому), сподіватися на швидкі зміни в тваринництві, окрім напрямку м'яса птиці та свинини, не доводиться.
«Це підтверджують і цифри. Так, наповнюваність внутрішнього ринку м'ясом та м’ясною продукцією зменшується: у січні-травні 2017 року бачимо скорочення на 5%. Продажі яловичини зменшилися на 3,8%, свинини — на 5,3%, м'яса птиці — на 5,3%. За оцінками експертів, кожен українець за ці 5 місяців спожив у середньому 20,5 кг м'яса, тобто майже на 5% менше, аніж було у 2016 р.», — говорить він.
Іван Мірошніченко дає дві поради, як наростити експорт цієї продукції: збільшувати обсяги виробництва продукції всередині країни та паралельно вирішувати проблеми окремих сегментів тваринництва.
«Наприклад, для птахівництва – це відкриття нових ринків (арабських країн, Близького Сходу, квот у Європу тощо). Адже зараз в Україні виробляють 1,2 млн тис. т м'яса в рік і 250-300 тис. т експортуються. Для свинарства ключовим є питання боротьби з АЧС, решта проблем — вторинні. Для інших напрямків виклик №1 – нарощення виробництва. І звичайно, одна загальна біда — дефіцит довгих кредитів і доступ до них. Без таких позик розраховувати на окупність за 7-10 років інвест-проектів галузі не доводиться», — підсумував Іван Мірошніченко.
У підсумку аграрний комітет має підготувати і передати в Мінагрополітики практичні рекомендацій для реабілітації тваринництва в Україні.
Виконано за допомогою Disqus
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.
