Шароле

1179
Шароле Джерело: ferma-nasele.ru
Назва породи Шароле Sharole
Тип тварини ВРХ
Напрямок ВРХ - м’ясні
Компанії племрепродуктори ТОВ «Шаролезька вівця» ДП «ДГ «Гонтарівка» інституту тваринництва НААН» ТОВ «Агрофірма «Київська»

Історія

Створена у Франції методом довготривалої селекції місцевої худоби, спорідненої сименталам, за м’ясними якостями. Тварини характеризуються доброю акліматизаційною здатністю, крупні, мають високу енергію росту, швидко нарощують м’язову тканину без осалювання туш, відзначаються стійкою спадковістю і багатим генофондом.

З недоліків породи слід вказати на випадки важких отелень, м’ягкуватість спини, загальну рихлість конституції. У породі поширена сублетальна ознака доппель лендеризму, тобто гіпертрофія задньої третини тулуба. Порода набула світового визнання, її розводять більш як у 50 країнах світу.

У період з 1955 по 1975 р. в Україну із Франції надійшло 300 голів племмолодняку породи шароле, в тому числі 262 нетелі та телиці і 38 бичків. Були створені три племрепродуктори: у дослідних господарствах «Чувиріне» Харківської, «Поливанівка» Дніпропетровської і Роменській держплемстанції Сумської областей. Ці репродуктори позитивно вплинули на формування масиву шаролезьких помісей. У господарствах було вирощено і реалізовано понад 400 голів племінного молодняку, в тому числі до 300 бугайців. З успіхом використовувалися бугаї породи шароле при створенні української м’ясної породи, поліського, знам’янського, південного типів.

Стандарт породи

Характерними особливостями репродукованих тварин є легка голова з невеликими рогами, довгий об’ємний тулуб, добре розвинена мускулатура, особливо задньої третини тулуба.

Масть полова, світлих відтінків. Тварини міцної щільної конституції, добре обмускулені, мають нахил до рихлості. Масивні (індекс 148,6), розтягнуті (118,1), збиті (125,9), шкіра рихла, простора, рухлива. Тварини – широкотілого типу конституції. Жива маса дорослих бугаїв сягає 1000 – 1200 кг, корів — 600–700 кг.

Господарська характеристика

Для корів характерна висока молочність (218 – 300 кг). В післямолочний період молодняк не знижує темпів росту. В річному віці бугайці досягають 400 кг, а у 15 місяців — 480–550 кг. Телиці у віці 18 місяців мають живу масу 400–450 кг, середньодобові прирости від народження до 15 місяців коливаються по бугайцях від 900 до 1100 г, по телицях — 800–950 г.