Шайрська

Історія

Шайрська порода, виведена в Англії, веде свою історію з часів завоювання Туманного Альбіону римлянами і є однією з найдавніших ваговозних порід. Правда про походження шайрської породи губиться в античності, як і у випадках з багатьма породами. Спорідненість більш близька і більше достовірна простежується у шайрів з так званим «великим конем» Середньовіччя (Great Horse), що потрапила в Англію разом з воїнами Вільгельма Завойовника (ХІ століття) Такий кінь був чимось на зразок живого танка. У XVI ст. навіть було прийнято кілька Актів, що забороняють використання для розведення коней нижче 154 см в холці, а також перешкоджуючіх всякому експорту коней. Родоначальником сучасної шайрської породи вважається жеребець по імені Сліпий Кінь з Пекінгтона (Packington Blind Horse). Саме він значиться першим конем шайрської породи в першій Племінний книзі шайрів. Кінний заводчик Роберт Бейквілл значно вплинув на шайрів шляхом приливу крові кращих голландських коней – фризів.У XVIII столітті цих коней почали використовувати для важкої роботи на фермах.

Стандарт породи

Коні цієї породи відрізняються високим зростом. Шайри дуже великі: дорослі жеребці досягають росту від 162 до 176 см в холці. Кобили і мерини трохи менш масивні. Тим не менш, багато з кращих представників породи досягають в холці вище 185 см. Вага – 800–1225 кг. У них масивна голова з широким чолом, порівняно великі, широко посаджені і виразні очі, профіль злегка опуклий (римський), середніх розмірів вуха з гострими кінчиками. Коротка, добре посаджена шия, м’язисті плечі, коротка, міцна спина, широкий і довгий круп, досить високо поставлений хвіст, потужні ноги, на яких від зап’ястного і скакального суглоба спостерігається пишна оброслість – «фризи», копита великі і міцні.Масть зазвичай гніда, темно-гніда, ворона (чорна), караковая (темно-гніда з підпалинами) і сіра.

Господарська характеристика

Вершник верхи на цьому диво-коні відчуває себе дуже комфортно, як на м’якому дивані. До того ж у більшості ваговозів дуже м’яка хода. Але ось підняти в галоп такого красеня не так вже й легко, так само як і згодом зупинити. Коні породи шайр відрізняються спокійним і врівноваженим темпераментом. Завдяки цьому, шайрів часто використовують для схрещування з іншими кіньми, щоб у підсумку отримати слухняних лошат. Шайри використовувалися і використовуються досі пивоварами в містах у стилізованих упряжках, що везуть пивні бочки, в змаганнях на силу тяги і змаганнях по оранню. Надзвичайна сила і високий зріст шайрів дозволили їм встановити кілька світових рекордів. Зокрема, шайрські коні – офіційні рекордсмени за вантажопідйомності. У 1924 року на престижній виставці в Уемблі 2 шайри були запряжені в динамометр і доклали силу порядку 50 тонн. Ті ж коні в цугу (цуг – упряжка коней, запряжених попарно або по одній в ряд), що йшли по гранітній і до того ж слизькій бруківці, зрушили з місця вантаж вагою 18,5 тонн. Шайрський мерин на прізвисько Вулкан на тій же виставці виконав ривок, що дозволяє зрушити з місця вантаж вагою 29,47 тонни.