Голландська

Історія

Порода була виведена в Голландії внаслідок довготривалого покращення місцевої голландської худоби цілеспрямованим відбором та підбором тварин за молочною продуктивністю в умовах доброї годівлі (пасовища, зелені корми) та належного утримання. Це найдавніша порода, створена понад 300 років тому. Сучасний тип голландської породи сформувався на початку XX ст., коли стали застосовувати комплексну оцінку тварин за продуктивністю й міцністю конституції.

Голландська порода нині поширена в Нідерландах, Німеччині, США, Великобританії, Швеції, Італії.

Стандарт породи

Голландська худоба характеризується чорно-рябою мастю - від білої з великими чорними мітками до чорної з білими мітками; пропорційним тулубом, округлими формами, добре розвиненою мускулатурою, міцною конституцією. Тулуб у неї широкий, глибокий, з добре розвиненою задньою частиною. Вим'я велике з правильно розміщеними дійками.

Основні проміри дорослих корів становлять: висота в холці 130-134 см, коса довжина тулуба 170-180 см, обхват грудей 195-200 см, обхват п'ястка 19-20 см, індекс вимені 45-47%.  

Жива маса корів становить 550-750 кг, бугаїв — до 1000 кг.

Господарська характеристика

Молочна продуктивність корів цієї породи становить 4500 кг жирністю 4% і білка 3,4%. У порівнянні з іншими породами корови голландського походження найбільш економно використовують поживні речовини корму на синтез молока. Швидкість молоковіддачі 2,3-2,9 кг/хв. Для отримання відмінних показників надоїв корів слід утримувати безприв’язно – боксовим способом.

Тварини також характеризуються доброю скороспілістю і високими м'ясними якостями. Забійний вихід відгодованих тварин досягає 55-60%, а м'ясо досить високої якості.

Голландська порода корів високочутлива до стресових ситуацій, переляк може призвести до значного зниження молочних надоїв. Тому різка зміна місця перебування, гучні звуки і навіть яскраве освітлення коровам протипоказані. Тварин потрібно систематично мити і чистити, так як наявність бруду негативно позначається на продуктивності худоби.

У дорослих особин і телят слабка імунна система, тому вони дуже сприйнятливі до інфекційних захворювань. Необхідно ретельно стежити за перепадами температури в приміщенні й виключати найменші протяги.