Балбас

Історія

Ця порода жиро – хвостих овець створена народними селекціонерами Закавказзя. Вважається, що спочатку вона розводилась кочівниками-курдами, від них поширилася в Туреччині, а потім потрапила в Вірменію і Азербайджан. Формувалася порода в ході багатовікової селекції особин по м’ясо – сальній і молочній продуктивності і здатності адаптуватися до пасовищно-стійлового утримання в гірничо-відгінних умовах.

Стандарт породи

Балбас – шуті, з міцною конституцією, розвиненим кістяком. Середня голова на подовженій шиї, ніс прямий, рівна спина з глибокими грудьми. Злегка приспущені крижі, кінцівки міцні, з хорошими ратицями. Хвіст складається з двох жирових подушок: нижня більша верхньої, спускається нижче скакального суглобу, в нижній частині зігнутий у вигляді букви S. Добре розвинене вим’я. Забарвлення біле з темними плямами на морді, ногах і вухах, іноді – світло-сіре, з невеликим блиском.

Господарська характеристика

Це найбільша за вагою та розмірами з місцевих закавказьких порід. Вага баранів досягає 102–105 кг при середній масі в 80 кг, вівцематок – 55–58 кг .Забійний вихід м’яса 45–50 %.

Вовни настригають з баранів до 3,3 кг кілограмів, з маток – 1,7–1,8 кг, при цьому вихід чистої продукції становить 55–60 %. Молочність становить 124–130 кг, за лактацію – до 70 кг товарного молока, плодючість маток становить 110–120 ягнят на одну особину. Ягнята до чотирьох місяців мають масу до 25 кг.