Карачаївська

Історія

Карачаївська порода овець є однією з найстаріших у світі і вважається унікальною, так як її походження було незалежним, ніяких генетичних зв’язків з іншими породами вченим виявити не вдалося. Їх історичною батьківщиною вважається Карачай розташований у гирлі річки Кубань. Основними районами розведення вважаються Північна Осетія, Кабардино-Балкарія та Карачаєво – Черкесія. На початку ХХ століття дослідники зробили спроби селекції карачаєвських маток з баранами інших порід, це не дало хороших результатів. Було встановлено, що ягнята успадкували батьківські, а не материнські генетичні ознаки; вони народилися кволими і володіли слабким імунітетом.

Стандарт породи

Карачаївські вівці мають середні параметри тулуба, міцну конституцію і глибокі груди. Розвинені ноги і міцні копита допомагають їм з легкістю пересуватися по гірській місцевості Північного Кавказу. Хвіст довгий, широкий. У кожного дорослого представника породи є курдюк округлої, або ліроподібної форми. Роги є і у самок, і у самців. Рідко трапляються шуті особини. У самок ріжки маленькі, біля основи спрямовані вгору і йдуть в боки по довжині, а у баранів вони мають спіралеподібну форму. Іноді можна зустріти барана з трьома або навіть чотирма рогами. Голова маленька, профіль горбоносий. Переважно карачаєвські вівці мають чорне забарвленням (4/5 стада), але іноді зустрічаються тварини інших кольорів, наприклад білого, сірого, або рудого. У чорних овець часто можна побачити пляма на потилиці і біле забарвлення кінчика хвоста.

Господарська характеристика.

Довжина тулуба – до 160 сантиметрів, висота – до 60 сантиметрів. Середня вага самців становить 60–70 кілограмів, а самок – 40–50 кілограмів. Мають великий запас курдючного жиру. Хівст у баранів досягає до 44 сантиметрів в довжину, у маток до 40 сантиметрів.Курдюк може містити до 5–6 кілограмів жиру.

Показник молочності досить високий: в період лактації самки дають до трьох літрів на добу, що в цілому становить від 65 до 85 кілограмів товарного молока, яке містить в собі від 7,2 % до 9,6 % жирності. Якщо говорити про м’ясо, то ця баранина знаменита своїми високими смаковими показниками. Більш того, її можна назвати елітною і вона має низький рівень холестерину.

Вовна груба, кісткової будови, містить до 66 % пуху і 20–25 % ості. Тонина – 40–80 мкм, занадто грубі волоски у них практично не трапляються. Настриг вовни у самок становить до 2,6 кілограмів на рік, у баранів – до 3 кілограмів на рік.

Ці овечки відмінно пристосовані до життя як в маленьких стадах (200 – 300 голів), так і у великих (до 1000 голів).