Придністровська м’ясна

Історія

В якості материнської форми овець дніпропетровського внутрішньопородного типу асканійської м’ясо-вовнової породи та батьківської – баранів порід олібс і мериноландшаф м’ясного напряму продуктивності. З їх застосуванням створено нову породу, яка є імпортозаміщувальним варіантом для забезпечення розвитку в Україні нового спеціалізованого м’ясного напряму вівчарства. Породу затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 106 від 20 березня 2015 року. А на Міжнародній виставці «Агро–2016» вона отримала «Золоту медаль» та диплом в номінації «Селекційне досягнення у тваринництві».

Стандарт породи

Тварини характеризуються міцною конституцією, достатньо крупною величиною, добре розвиненим кістяком. Екстер’єр відповідає вимогам тварин м’ясного напряму. Спина рівна, шия коротка. Матки мають малу та середню складчастість шкіри, барани – середньо- та багато-складчасті. Колір жиропоту білий, світлий, світло-кремовий та кремовий.

Господарська характеристика

Потенціал продуктивності овець придніпровської м’ясної породи забезпечує одержання живої маси баранів-плідників та вівцематок на рівні 120 кг та 69 кг відповідно, молодняку річного віку – до 55 кг, настриг митої вовни – 2,0–2,3 кг, тониною 24–28 мкм, довжиною 9–11 см. Маса найдовшого м’яза спини – 2,0–2,1 кг, площа м’язового «вічка» – до 25 см2, діаметр м’язових волокон – 31–32 мкм. Вихід туші при забої баранчиків 7–9-місячного віку (вирощених без відгодівлі) – 48–49 %, а у тварин 14–18-місячного віку – 50–51 %. Стандарт середньодобових приростів у молодняку до відлучення від матерів – 280 г, реалізований потенціал – 450 г/добу. Середня багатоплідність вівцематок у базових господарствах перевищує 130 %, кращий показник – 149 ягнят у розрахунку на 100 вівцематок.