Шароле

Історія

Порода овець шароле була виведена на початку XIX ст. у Франції в долині річок Сон і Луара шляхом схрещування місцевих порід з породами довгошерсте Лейстер і сауздаун. В подальшому порода залишалася чистою, схрещувань з іншими породами не було. Однак зареєстрована, як самостійна порода, шароле була тільки в 1963 р, а свою назву вона отримала на честь однойменного міста.

У другій половині XX в. порода стала набирати популярність і поширюватися по Європі і за її межами.

Стандарт породи

Розміри тварин породи шароле від середнього до великого. Вони мають довге і мускулисте тіло, хвіст – довгий худий, ноги і голова рожеві, без шерсті, але можуть бути покриті тонкими волокнами. Забарвлення біле з невеликими чорними плямами на голові і ногах. Порода шута. Вовна дуже тонка, щільна і коротка. Це слухняні, спокійні вівці, досить легко адаптуються і акліматизуються.

Господарська характеристика

Ріст в загривку у баранів становить 65–78 см, у овець – 60–70 см. Вовна коротка, м’яка, довжиною 4–6 см, тонина – 30–32 мікрон, 56–60 якості, настриг немитої вовни – 2–2,5 кг з вівці. Вага дорослих баранів досягає 110–145 кг, овець – 80–100 кг. Однорічні баранчики при народженні важать 5 кг, ярки – 4 кг, двійні важать приблизно по 3,5–4,5 кг. Середньодобові прирости ягнят складають від 420 до 500 г. Забійний вихід – 50–59 %. Окоти у породи легкі, так як ягнята мають легкий скелет, довгі і худі, але з добре розвиненими м’язами. Вони дуже життєздатні, як правило, повні сил, швидко стають на ноги і починають смоктати молоко матері. Ягнята швидко ростуть і можуть досягти ваги 40 кг всього за 8 тижнів.

Вівці породи шароле мають сильні материнські інстинкти. Вони дуже плідні (180–220 %). Більшість овець досягає статевої зрілості у 7 місяців. Шароле мають розширений сезон розмноження. Інтервал між окотами 365 днів. М’ясо з ніжним ароматом і дуже пісне. Барани породи шароле дуже популярні при комерційному схрещуванні.