Індичкова

Історія

Індичкові цесарки у природних умовах живуть невеликими зграями, переважно в саванах і острівних лісах Африки. Птахів тримають у зоопарках і приватних господарствах у різних країнах Європи завдяки їхній декоративній зовнішності.

Стандарт породи

Порода відрізняється голою головою, досить довгою тонкою шиєю, яка прикрашена білим “коміром” із пухового пір'я. Голова і шия зливаються в кольорах: в рожевому і червоному. Біля вух є білі плями. Наддзьобок зеленувато-жовтий. Ноги у цесарок темно-сірого, майже чорного кольору і досить короткі. Хвіст спрямований вниз і має 14 рульових пір'їн. Оперення чорне з дрібними білими плямами.

Доросла особина може досягати 2 кг у вазі.

Господарська характеристика

Такі дикі птахи досить полохливі, проте їх утримують у домашніх умовах. У кожної зграї індичкових цесарок є вожак, на якому лежить функція оповіщення при виявленні поблизу хижака. Ним, як правило, є найстарший самець. Для ночівлі цесарки вибирають гілки дерев. У жарку пору птиці відсиджуються в заростях.

Кладку охороняють обоє батьків, про потомство піклуються теж обидва.