Велика біла

Історія

Племінну роботу зі створення породи було розпочато у 1980-х роках співробітниками Інституту птахівництва УААН на державному підприємстві “Дослідне господарство "Борки" і продовжено на Державному племінному птахівничому підприємстві "Роздольне" Харківської області. Як вихідний генетичний матеріал було використано гусей великої сірої та рейнської порід. Створення популяції великих білих гусей було проведено шляхом відтворного

дигібридного схрещування цих порід і подальшого відбору та підбору бажаних генотипів. Поглиблена селекційно-племінна робота спрямована на консолідацію птиці за кількісними ознаками та аутосексністю, підвищену енергію росту гусенят у ранньому віці, живу масу дорослої птиці, високу плодючість самок та запліднювальну здатність самців.

Стандарт породи

Птахи мають біле оперення, міцну будову тіла. Голова у

них невелика, з коротким оранжево-червоним дзьобом. Шия середньої довжини, тулуб широкий, глибокий; груди випуклі. Спина у самців і самок пряма, довга, широка. На животі невеликі жирові складки. Ноги середньої довжини оранжево-червоного кольору, широко розставлені.

Жива маса дорослої птиці: самців - 7,7 кг, самок - 6,5 кг.

Господарська характеристика

Генетичний потенціал несучості за рік становить 56-60 яєць, маса яких дорівнює 170 г. Жива маса гусенят у 9–тижневому віці досягає 4,2–4,5 кг. Вивід пташенят – 70-75%.

Гуси відзначаються високим виходом перо-пухової сировини прижиттєвого обскубування – 120 г/гол. Ці птахи - єдині з білих гусей України, що мають високу генетичну обумовленість до відгодівлі на жирну печінку, середня маса якої становить при відгодівлі гусенят з 80–денного віку 340 г, зі 135–денного – 404 г, зі 170–денного віку – 444 г, дорослих гусей – 500–700 г.