Італійські гуси були виведені на просторах Італії. На початку своєї історії виникнення їх розводили тільки в межах Апенінського півострова. Виведена шляхом схрещування місцевого поголів’я з китайськими гусьми. Вперше порода була представлена на виставці в Барселоні 1924 року. Італійські гуси на територію України були завезені з Чехословаччини 1975 року.
Гуси італійської породи відрізняються білосніжним забарвленням. Вони мають невелику, але товсту шию, середніх розмірів очі, досить компактний і невеликий тулуб. Ноги яскравого помаранчевого окрасу, дуже міцні ноги, дзьоб досить короткий.
Відрізнити породу нескладно. Птахи дуже граціозні в русі і мають акуратну зовнішність. Але найчастіше вони впізнавані за відсутніми на лобі самців характерними шишками і підклювними складками.
Гусаки в середньому важать 6-7 кг, гуски - до 6 кг. Пташенята на другому місяці життя досягають 3-4 кг живої ваги.
Італійські гуси досить активні, рухливі і самостійні. Уже при дорощуванні вони завжди, навіть на пасовищах, тримаються відокремлено від інших гусей і при необхідності досить агресивно відстоюють свою автономність. Гуски відрізняються своїм розвиненим інстинктом насиджування яєць та чудово розвиненим почуттям материнства.
У породи хороші відтворювальні якості: статева зрілість настає у 240 днів, несучість гусок становить 45—50 яєць, а при другій осінній кладці - до 90. Маса яйця - 165 г, запліднюваність близько 90%, виведення пташенят на рівні 67-70%.
Італійські гуси володіють хорошими м’ясними якостями, а тушки мають гарний товарний вигляд. Їх також вирощують на жирну печінку, яка становить 600 г або 7% від загальної ваги.
Річний вихід пуху становить 100 г, а пера - 200 г за прижиттєвого общипування.
Гусей цієї породи відрізняє тривалий термін господарського використання - більше 5 років.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.