Фенікс

Історія

Історія появи незвичайних довгохвостих курей іде своїми коренями в Китай часів першого тисячоліття. Пізніше вони потрапили до Японії й отримали ще дві назви — онагадори і йокогама. Окремі екземпляри японської селекції мали хвіст довжиною до 11 м.

У курей фенікс відсутня сезонна линька. Інакше такого довгого хвоста досягти не вдасться. «Відключити» линьку зміг невідомий японський генетик, який займався селекцією породи. Він знайшов і блокував ген, відповідальний за щорічне випадання пір’я.

В Японії курей вважали святинею. Представників породи забороняли вживати в їжу або продавати, їх можна було тільки обміняти або отримати в подарунок. Там і донині їх не продають.

Стандарт породи

Основна особливість птахів фенікс — надзвичайно довгий хвіст, щорічний приріст якого становить близько 90 см.

Голова у фенікса вузька, невелика. Відмінна риса - білі мочки маленького розміру при середній величині сережок. Гребінь простий, пропорційний. Колір дзьоба може бути роговий або сіро-блакитний. Шия невисока, з розкішною гривою, яка спадає уздовж спини. Груди високі, добре виражені. Живіт практично не проглядається. Крила щільно прилягають до тіла, розташовані високо.

Корпус стрункий, має прямий низький силует. Гарно розвинений плечовий пояс, що плавно звужується до низького хвоста. Хвіст пишний, плоский і довгий. Стандарт передбачає довжину близько 3 м. Ноги невисокі. Гомілки щільно оперені.

Ще одна характерна ознака феніксів - плесна. Вони бувають сіро-блакитні і доходять до темних відтінків зелені. У півнів витончені, тонкі довгі шпори.

Птахи бувають дикого забарвлення, помаранчевого, білого, сріблястого і золотисто-шийного.

Жива вага півня сягає 1,5-2 кг, а курки в середньому 1,3 кг.

Господарська характеристика

Статева зрілість у курей настає у 6 місяців, але остаточне формування закінчується лише у 2 роки.

Несучість курей невисока. У рік несучка може дати від 80 до 100 яєць, вага кожного — приблизно 50 г. Шкаралупа має ніжний кремовий колір.

М’ясо, як у звичайних курей, досить смачне.