Сезон 2022 аграрії пережили з дефіцитом добрив та пального, з обмеженим експортом та низькою ціною на зерно. Відтак до сезону 2023 аграрії підходять з виваженістю та розсудливістю. Зокрема, виникає питання: а що сіяти? Улюблені кукурудза та соняшник, ще в тренді, але питання експорту не вирішено, витрати на вирощування зростають і заробити «як колись» не вдасться.
В новому агросезоні у пріоритеті для аграріїв буде економія ресурсів і збільшення заробітків. Тому ми вирішили трішки поміркувати, які культури можуть стати альтернативою та принесуть фермерам заробіток. Тож, сьогодні ми пропонуємо для вашого розгляду добре знайому багатьом культуру, що вже стала українським мемом — гречку.
Коли в країні криза — з полиць магазині найшвидше зникає саме гречана крупа. Тому в народі вона вже стала маркером будь-яких змін. Попри високу ціну на полицях супермаркетів, для фермерів ця культура останні роки була не дуже привабливою.
Погляньмо на цифри. Ще 10 років тому обсяги зібраної гречки становили понад 300 тис. т на рік. З того часу щороку посівні площі та кількість врожаю зменшувалась. Найнижчого рівня було досягнуто у 2019 р. — 88 тис. т.
Останні 3 роки помітне зростання площ під культурою, а у воєнному 2022 р. було зібрано близько 150 тис. т.
«Гречка останні роки набирає популярності серед фермерів. Насамперед приваблює її ціна. Тому прогнозовано, що в наступні сезони площі під культурою тільки зростатимуть», — розповів голова Міжнародної асоціації гречки Микола Малієнко.
Та чи достатньо виробленого врожаю українцям? Річні норми споживання круп, закладені у споживчому кошику, передбачають середнє споживання гречки 2,7 кг/рік для особи (прим. 3,4 кг — для дитини 6-18 р., 2 кг — для дорослого). Відповідно, у розрахунку на кількість населення України — це приблизно 130-140 тис. т крупи. Здається приблизно таку кількість ми і збираємо. Але ні. Оскільки сира гречка з поля і та, яку продають різниться. Вихід крупи із зерна становить 67%, тобто для 1 т крупи необхідно 1,33 т зерна.
До того ж потрібне насіння, ще якась частина експортується. Відтак для забезпечення сукупних потреб валовий збір повинен становити 200—250 тис. т.
«В України є всі можливості в найближчій перспективі довести урожайність гречки до 1,4 т/га. Посівна площа становитиме 145 тис. га, а потреба в насінні — 12,5 тис. т. Для виробництва базового та сертифікованого насіннєвого матеріалу необхідно відводити ще близько 10 тис. га. Тобто щоб повністю розв'язати гречане питання, в Україні під круп’яну культуру слід відводити не менш як 150—155 тис. га», — підрахували аналітики.
Останні роки гречка була непопулярною культурою серед аграріїв. Дозволимо собі звинуватити в цьому росію. Як не сумно це визнавати, але останні роки ми споживали крупу з сусідньої держави.
«Основним постачальником крупи на український ринок — у межах 55% — був Казахстан, який, за інформацією аналітиків, закуповує дешеву сировину в росії, переробляє на власних підприємствах і експортує в Україну без ввізного мита в межах відповідних міждержавних угод. Ще в межах 40% продукції ввозилось з росії з митом 20%. Адже за рентабельністю вітчизняна сировина відчутно програвала закордонним аналогам», — пише Урядовий кур’єр.
Цю інформацію підтвердили й в Міжнародній асоціації гречки. Собівартість виробництва 1 кг гречки в Україні у довоєнний час становила 7 грн, а в росії — 3 грн.
«Імпортуємо, на жаль, із росії. Але із цим хитра ситуація. У росії гречку вирощують переважно в Алтайському краї, який межує із Казахстаном. Крупа везеться до нас залізницею через цю країну, там міняють документи та бирку – мовляв, гречка казахського походження. І юридично торгівля йде з казахськими постачальниками», — розповів виконавчий директор асоціації Сергій Громовий.
У 2022 році, з обмеженням логістики, в Україну було імпортовано за статтею «Гречка, просо; інші зернові культури» всього 496 т, а експортовано — 2214 т. (ред. згідно з даними Державної митної служби). Також слід врахувати те, що весною експорт гречки з України було заборонено з метою забезпечення продовольчої безпеки країни. На сьогодні на ринку України російської гречки немає.
«В цьому році ми спиралися тільки на власні запаси та виробництво. І нам вдалось. Зараз на ринку України вже немає російської гречки», — зазначив Микола Малієнко.
Зрозуміло, що для комфортної ситуації насамперед на внутрішньому ринку, потрібно нарощувати обʼєми виробництва. Тому збільшення посівів гречки потрібне.
1. Проста технологія вирощування, схожа до більшості зернових
Якщо гречку сіяти першою культурою, то проводять 2-3 культивації, для того, щоб знищити бурʼяни. Також для закріплення ефекту вносять гліфосат. Якщо висівати 2 культурою, то все починається з лущення стерні, що допомагає зберегти вологу. Після лущення стерні, через 2-3 тижні, проводиться зяблева оранка плугами. Сіється гречка звичайною рядковою сівалкою.
«Гречка — це така культура, під час дозрівання якої ти можеш просто дивитись і милуватись, аніж щось робити», — зазначила фермерка Галина Дзябʼяк.
2. Можна вирощувати, як пожнивну культуру
Гречку рекомендують висівати від середини травня до середини липня. Тому часто її висівають, як другу культуру. Найкращими попередниками будуть озимі зернові, зернобобові, просапні культури (цукрові буряки, картопля, кукурудза), льон-довгунець, багаторічні бобові трави.
3. Не потрібно протруювати насіння
Обробка насіння перед сівбою азотфіксуючими і фосформобілізуючими бактеріями, біостимуляторами, позитивно впливає та підвищує врожайність культури. Хоча можна обійтись без цього.
4. Можливе вирощування без добрив
При сівбі можна внести стартову норму добрив. В асоціації зазначають, що для формування 1 т основного врожаю потрібно внести 30-50 кг азоту, 20-40 кг фосфору і 50-60 кг калію. Проте, оскільки гречка має високу фізіологічну активність кореневої системи, то добре засвоює фосфор та калій, які накопичились у ґрунті. Тому є чимало фермерів, які вносять тільки азот або й взагалі не використовують добрива. Також в малородючих ґрунтах на стадії галуження гречку підживляють азотом, але в 90% випадків це не потрібно.
5. Не потрібні пестициди
Великою перевагою є те, що гречці не потрібна обробка пестицидами. Боротьбу з бур’янами проводять до посіву гліфосатами, механічним обробітком ґрунту. До того ж допомагає властивість гречки швидко рости, галузитись і закривати міжряддя.
«Ми 3 роки займаємось гречкою і ні інсектицидів, ні гербіцидів жодного разу не давали», — поділився фермер Юрій Задворний.
6. Збут незалежний від зернових коридорів
На сьогодні є висока внутрішня потреба в крупі. Тому переробні підприємства всередині країни займаються купівлею зерна.
«Нашої наукової бази та можливостей достатньо, щоб експортувати гречку. Насамперед цікавою буде Європа, оскільки там є запити від українців, що переселились, по-друге, цей регіон не потребує морської логістики. Але потенціалу вистачить, для експорту навіть у Японію. І такий досвід вже був», — зазначив голова Міжнародної асоціації гречки Микола Малієнко.
7. Висока ціна
Наразі ціна гречки в магазинах сягнула вже 80 грн/кг. Зрозуміло їй передує й висока закупівельна ціна сирого зерна. Сьогодні гречку можна продати за ціною 40 тис. грн/т. Яке ще зерно має таку високу вартість?
«Якщо з рештою культур невідомо, чи повернуться кошти, то тут гарантований прибуток», — наголосив Микола Малієнко.
8. Висока рентабельність
У 2020 р. серед зернових гречка була найприбутковішою культурою. Її рентабельність сягнула 63%.
Микола Малієнко зазначив, що на сьогодні гречка залишається високоприбутковою культурою. Зокрема торік рівень прибутковості сягнув 200%. Про хороші прибутки повідомляють й інші фермери.
«Традиційна для нас гречка — дуже вигідна культура. За умови правильної підготовки ґрунту затрати на її вирощування не надто високі. Тож вона може бути навіть прибутковішою, ніж соя чи ріпак», — розповів фермер Василь Зубрицький.
Підрахував цьогорічні прибутки й керівник ФГ «Вільшанка» Юрій Задворний.
«При мінімальній ціні в 15000 грн/т та мінімальній врожайності 1 т/га, чистого прибутку, я думаю, буде 10 000 грн/га. Це з другого врожаю», — зазначив він.
9. Державна підтримка
У 2022 р. уряд платив 5000 грн/га виробникам гречки. Дотації є у планах і на новий сезон.
1. Гречка «вибаглива» до погодних умов
Гречку висівають доволі пізно. При весняних заморозках рослини гинуть. При температурі нижче 12-13°С гречка росте погано, але водночас для неї несприятлива й температура вище 30°С, особливо в період цвітіння.
Зібрати гречку потрібно до перших морозів. Якщо вони застануть рослину в полі, то гречка може вилягти чи осипатись.
2. Вологолюбність
Гречка — вологолюбна культура і за вимогами до вологи займає перше місце серед зернових. За вологості ґрунту 20-30% і оптимальній температурі сходи з'являються, через 2-3 дні.
3. Перехреснозапильна культура
Для покращення цвітіння потрібні бджоли. Зокрема, пасіки біля гречаних полів дають приріст врожаю у 0,5 т/га. З іншого боку, бджоли можуть страждати від пестицидів, які використовуватимуть, наприклад на сусідніх полях чи холод.
4. Дороге насіння
Хоча норма висіву насіння від 80 до 100 кг на 1 га, але воно досить коштовне. Ціни коливаються в діапазоні 40 000-45 000 грн/т.
5. При другому висіві гречку потрібно досушувати
Якщо гречку висівають, як пожнивну культуру, то її збір припадає на початок жовтня. За підвищеної вологості посіви доведеться піддавати десикації, а насіння досушувати
Тож, гречка може стати чудовою альтернативою на заміну дорогим у вирощуванні кукурудзі та соняшнику в сезоні 2023. Приваблює насамперед ціна та рентабельність культури, яка прогнозовано зростатиме. Оскільки затратних технологій вирощування культура не потребує, а продаж зерна гречки орієнтований на внутрішній ринок, то її можуть вирощувати, як великі господарства, так і фермери-одноосібники.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.