Вадим Стоцький, директор компанії «Агро-Ритм»

Вадим Стоцький: Треба не економити, а шукати нові варіанти заробітку

9 березня 2023 692 0

Якщо ви шукаєте способи розширити джерела доходів фермерського господарства, пропонуємо вам почитати про приклад ТОВ «НВП «Агро-Ритм», що обробляє 5000 га в Одеській області. 

У кризовому 2022 році в компанії вирішили диверсифікувати виробництво і додати нові напрямки роботи, для того, щоб компенсувати втрати на ціні зерна. Про цей досвід розповів директор «Агро-Ритму» Вадим Стоцький на конференції ReFarm. У 2022 році йому вдалось почати 2 нові напрямки агробізнесу. Які саме — читайте в сьогоднішньому матеріалі.

Насіннєвий бізнес: український посівмат є конкурентним з імпортним

До повномасштабного вторгнення більшість українських фермерів обирали іноземне насіння. Це дозволяла економіка посівів того часу: $1 коштував 25 грн, соняшник — $800/т, а його середня врожайність становила 3 т/га. Тому аграрії дозволяли собі переплачувати за посівний матеріал кілька мільйонів гривень і це було некритично.

Проте  в сезоні 2022 собівартість вирощування соняшнику була вищою за його ціну продажу. За підрахунками Вадима Стоцького, у 2021 р. собівартість вирощування 1 га соняшнику становила приблизно $600, а ціна насіння доходила до $800/т. У 2022 р. ці цифри змінились, відповідно на $700 та $300. Відтак кожна гривня стала на рахунку.

«Фермери раніше старалися заплатити за насіння у валюті. Вважалось, що насіння з-за кордону приречене на успіх. Зараз вони намагаються знижувати затратну частину, щоб більше заробити на гектарі. Тому звертають увагу на дешевший посівмат, тобто вітчизняний», — наголосив представник «Агро-Ритм».   

Тому компанія активно почала пропонувати своє насіння, оскільки воно у 2 рази дешевше, а результати врожайності, зі слів Вадима, не набагато гірші. Відтак він визначив, що головний тренд в насінництві зараз — це низька ціна та хороший результат.

«Ми думаємо, що раз селекціонери в закордонній лабораторії створили гібрид, продали його нам, то ми заробили +50 по олійності. Але насправді, якщо розібратися, то не селекціонери створюють тренди, а наші з вами ґрунтово-кліматичні та економічні умови», — зазначив він.

Прибутковість насіннєвого бізнесу 

Логічним буде питання: як в умовах с. Солтанівка на Одещині, де знаходиться компанія «Агро-Ритм», можна створити конкуренте насіння? Вадим Стоцький пояснив, що компанія співпрацює з приватними європейськими селекційними центрами.

Читайте також: Сезон продажів зерна завершується: яка ситуація із непроданими запасами

«Селекція — з англійської означає «обирати». Тобто, в умовах посухи Одеської області вибираються найпотужніші особини трьох компонентів лінії, які стануть основою нашого гібрида. Далі гібрид допрацьовується в групових ізоляторах і отримуємо елітне насіння», — пояснив директор.

Він розповів, що у ФГ «Родюче» на Кіровоградщині гібрид від Агро-Ритму на демоділянці показав врожайність 3,2 т/га, водночас один імпортний гібрид — 3,21 т/га, а інший, теж імпортний —  3,23 т/га. Тобто врожайність була на одному рівні. Щодо ціни, то гібрид від Агро-Ритм коштував $100, коли імпортні  $180 та $178. При однаковій врожайності економія на гектарі при виборі вітчизняного насіння становить $40. 

«Звичайно українцям важко повірити у вітчизняне насіння. Але сьогодні український підхід до виробництва набуває актуальності. І от такі вітчизняні продукти можуть зберегти рентабельність і можливість працювати», —  повідомив Вадим Стоцький.

Відтак компанії торік вдалось продати 30 тис. посівних одиниць соняшнику, а  цьогоріч — 40 тис., що становить 95% від загального обʼєму реалізації. Загалом насіннєвий бізнес приніс компанії 45% прибутку.

Вадим Стоцький, директор компанії «Агро-Ритм»

Власний експорт зерна та трейдинг

Вже влітку було зрозуміло, що на Одещині сезон-2022 за врожайністю буде не найкращим, і економіка гектара буде мінусовою. Тому в компанії вирішили розвивати інші напрямки, щоб підтримувати збереження земельного банку. Зокрема почали власний експорт та трейдинг.

Читайте також: Перемоги й досягнення аграріїв за перший рік тотальної війни

На початку вторгнення, коли порти перестали працювати, в господарстві зробили 7 кроків на шляху до експорту:

  1. Придбали власний автопарк;
  2. Підготували його до експорту (ліцензії, коди, карти, страховки та ін.);
  3. Підготували підприємство до експорту;
  4. Знайшли імпортера;
  5. Налагодили експортні відносини;
  6. Організували трейдинг;
  7. Запровадили бартер.

Коли перші спроби експорту вдались, компанія почала скуповувати сільськогосподарську продукцію у фермерів і вивозити її на Ізмаїл. Так почалась історія з трейдингом. Також на залишку було насіння, тому запустили механізм бартеру: посівний матеріал соняшнику обмінювали на товарну продукцію. Зі слів Вадима Стоцького, це стало реальним інструментом подолання кризи.

Вадим Стоцький, директор компанії «Агро-Ритм»

«Коли ми освоїли власний експорт, то запустили паралельну кампанію, яка приносила також прибуток — це підготовка підприємства до експорту. Ми брали будь-яке умовне фермерське господарство, реєстрували його та автопарк, укладали контракт з імпортером, робили всю документацію. Ми заробляли $10-15/т, коли людина заробляла на  $150 більше», — розповів він

Загалом трейдинг та власний експорт принесли компанії у 2022 р. 10% прибутку з загальної суми.

Дуже слушно зауважив директор компанії, що в той час, поки всі намагаються економити, в «Агро-Ритмі» шукають інші способи заробітку. Тобто взяли курс на диверсифікацію, щоб «прикрити тили». 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.

Виконано за допомогою Disqus