У попередні роки в березні-квітні аграрії зазвичай продавали залишки зерна, і з чистими складами та вирученими грошима входили в новий агросезон. Війна змінила цю парадигму. По-перше, ціна на зерно в цьому році була значно нижчою, по-друге — виникали великі проблеми з реалізацію та логістикою, а по-третє — на 1 липня 2022 р. в Україні залишалось 16,9 млн т зерна з сезону 2021. Відтак фермери мали на руках зерно з двох сезонів, а це значно більше, ніж обʼєми потужностей зберігання. Останню проблему частково «внормувала» погода та росіяни, через яких частина збіжжя залишилась на полях. Втім все ж цікаво, як зберігали зерно цього року та чи вдалось зменшити залишки зерна аграріям. Саме про це читайте в сьогоднішньому матеріалі.

Фермери не поспішають продавати зерно 

На елеваторах компанії G.R.Agro наразі знаходиться ще 20-25% збіжжя з сезону 2021, коли в жовтні їх було 35-40%. Як зауважив операційний директор компанії Артем Ремпен, кількість залишків практично не змінюється.

«Якщо взяти за 100% залишки-2021, то соняшника та пшениці продали всього 20%. Кукурудзу продають більш охоче. Важко якось окреслити ситуацію. Нещодавно була непогана ціна на соняшник, а деякі фермери все одно вирішили: «Ні, ми ще будемо чекати», — зазначив представник компанії. 

Наразі механічно врожай на елеваторах G.R.Agro оновився, оскільки позаторішнє зерно змішалось з новим. Тому ризиків з перестоянням зерна не має. Якість також в належному стані. Проте, за підрахунками Артема Ремпена, тільки на зберіганні пшениці фермери втратили приблизно 1400 грн/т. 

«Дивно, чому агрокомпанії не продають врожай. Оскільки за сезон переробники пропонували хороші ціни. Наприклад за соняшник платили 15 500 – 16 000 грн/т. Але фермери все одно не продавали насіння, бо вважають, що традиційно у квітні ціна зросте», — додав він.

Попри пророковану кризу зі зберігальними потужностями, він розповів, що в жовтні елеватори компанії були завантажені на 75%, бо чекали врожаю кукурудзи. Зараз в середньому завантаження на рівні 50-55%. Але вже зрозуміло, що у наступний сезон елеватори знову зайдуть із залишками.

«Раніше аграрії в січні-лютому продавали зерно, в березні-квітні його відвантажували, а в травні ми проводили планове обслуговування елеваторів, бо вони були майже пусті. А зараз на деяких елеваторах ще є ріпак. В цьому році, з новим експортним законом та зниженням темпів вивозу зерна ми знову будемо в сезон із залишками. А це погано», — повідомив операційний директор.

Серед проблем сезону, він називає логістику, ускладнення процедури бронювання працівників та банальну підробку фумігантів. Також є проблеми з оплатою. Хоча в цей час, елеваторники вже звикли до такої ситуації та реагують адекватно.

Читайте також: Сергій Кравчук: Прибутковість кукурудзи можна збільшити в десятки разів

«Фермер, якщо не продає, то він рівно ж і не оплачує послуги. Тобто є такі клієнти, які не платять послуги вже 3 місяці. Думаю, не в нас одних така картина. Але одне діло, коли заборгованість за зберігання, а інша — коли фермер насушив на 3,5 млн грн», — додав Артем Ремпен.

Цьогорічна ціна кукурудзи не покриває витрат, а логістика «з’їдає» прибуток

Директор СТОВ АФ «Ольгопіль» Павло Каленич розповів, що навіть у довоєнні часи господарству не вдавалось реалізовувати все зерно з комори. Сезон 2022 не став виключенням.

«З урожаю-2022 найшвидше вивезли ріпак, бо мали договори з партнерами, які, на щастя, попри війну і складні обставини, виконали. На сьогодні закрили питання по гороху. А зараз завершуємо реалізовувати кукурудзу з урожаю 2021 р. За зібрану у 2022 р. ще не бралися», — розповів він.

Очікуваних проблем зі зберіганням не мали. Елеваторна потужність агрофірми складає 34 тис. т механізованого зберігання. Крім того, є складські приміщення без механізації на 10–13 тис. т, які використовують насамперед для посівного матеріалу. Нагадаємо, господарство займається товарним виробництвом зерна і насіння.

«Ті господарства, які працюють і прогнозують ситуацію на кілька кроків вперед, давно подбали про зростання потужностей для зберігання зерна. Адже агробізнес сьогодні це не просто про те, як виростити й зібрати гарний урожай, а про те, як своєчасно і ефективно реалізувати його, щоб подбати про розвиток господарства, колективу і громади, на землях якої господарюєш», — зазначив директор господарства.

Читайте також: Як війна вплинула на врожай зернових та олійних — підсумки сезону 2022

З його слів, головні перепони в минулому та поточному сезонах стосувалися реалізації. Війна в країні уповільнила темпи експорту, порушила логістику і збила ціни. 

«В цьому сезоні ціни були значно нижчі, ніж до війни. Торік ми продавали кукурудзу за $275/т, а сьогодні вартість складає $219/т. Тобто ціна не покриває витрат. Навіть якщо вивозити зерно за кордон, то логістика «з’їдатиме» можливість реалізувати з вигодою», — пояснив аграрій. 

Він додав, що минулого літа в господарстві спробували вивозити зерно власними силами в Румунію та Словаччину. Партнери пропонували хорошу ціну, але навіть з власним транспортом доставка була дуже затратною. 

«У нас є достатньо власних машин, але 15 днів на доставку однієї фури із зерном у Словаччину, це не нормально. Має бути напрацьована логістика для вивозу агроекспорту залізницею, автошляхами, річками, портами. І треба це робити вже зараз, на порозі нового сезону, який принесе новий урожай і прибутки для відбудови країни після Перемоги. А вона обов’язково буде, маю надію, цього року», — підсумував він.

На Самбірському елеваторі відсутнє зерно 2021, а продажі зерна 2022 активні 

На Самбірському елеваторі ситуація дещо відмінна. Ще до початку жнив 2021-2022 маркетингового року на елеваторі не залишилось зерна 2021 року. До того ж на цей момент вже майже реалізовано й врожай 2022.

«Я думаю, що вже в березні ми почнемо повноцінну підготовку до нового сезону. Продажі активні, більшість з них йдуть в сторону західного кордону. Здебільшого збіжжя експортується автотранспортом», — зазначив директор елеватора Тарас Панахид.

На його думку, на швидкий продаж вплинуло ціноутворення, вартість логістики та зменшення обороту в портах. 

«На кінець року ціна зросла, тому фермери активно продавали зерно. Вагонів в січні в сторону портів у нас не було. Весь рух йшов напряму автотранспортом у Польщу, або на пункти перевалки на вузьку колію. Близькість до кордону зіграла свою роль», — додав він.

Щодо культур, то найшвидше спродалась рання група. Тарас Панахид зазначив, що її продаж збігся з довоєнними термінами. Пізня група, соя і кукурудза, були продані практично одночасно. 

«Кукурудза, яку збирали в листопаді-січні до нас не надходила. Тобто, люди, порахувавши вартість послуг, вирішили сушити своїми силами, або не сушити. Якість почала сильно знижуватись — від 30 до 60% зіпсутого зерна. Не було, мабуть, математичного зиску це довозити до бази. І ціна такої технічної кукурудзи дуже низька, то вкладати в неї кошти не було сенсу», — зазначив елеваторник. 

Попри цьогорічне здорожчання сушки, на елеваторі планують продовжувати працювати з природним газом. Задля електронезалежності купили генератор. Альтернативне пальне на даному етапі не розглядають.

Тож ситуація в країні є різною: там де є можливість швидкого продажу та недорогої логістики — аграрії користуються шансом. З територій, наближених до портів, фермери менш активно продавали зерно, оскільки його перевезення залишало їх без прибутку. Тому очевидно, що в новий сезон Україна знову увійде з перехідними залишками і поки не буде врегульовано питання експорту та роботи портів ситуація не зміниться.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.