Близько третини ферм ЄС розташовані в Румунії, і переважна більшість із них – сімейні ферми. Згідно з сільськогосподарським переписом 2021 року, проведеним INS, у Румунії налічується приблизно 3,2 млн сільськогосподарських господарств, з яких близько 2,9 млн (приблизно 90%) є невеликими фермами без статусу юридичної особи. Тож як живе наразі румунський фермер, як він змінився та розвивався за останні 30 років на міжнародній конференції EURO GRAIN HUB Exchange & Forum розповів Флорін Костянтин, засновник компанії Agxecutive, що надає послуги зі стратегічного консалтингу, підбору персоналу та автоматизації агровиробництва в Румунії.
Кількість фермерів у Румунії становить приблизно 850 тис., і більшість із них займаються вирощуванням овочів або виробництвом зерна. Майже 80 тис. з них є активними та подають заявки на субсидію Агентства платежів та інтервенцій у сільському господарстві (APIA). Серед фермерів 13% старші за 60 років і 44% мають вік від 40 до 60 років.
Читайте також: Зернова біржа в телефоні — як працює AgroMarketUUB
Половина сільськогосподарських угідь в Румунії, а це близько 4 млн га землі, експлуатується 3000 агровиробників, кожен з яких має понад 1000 га в оренді, і понад 50% з них, старше 55 років. Ті, хто керують господарством зараз, не передають справи молодшому поколінню, тому у країни є ризик втратити фахівців галузі уже через 10 років. Загалом відсутність грамотного менеджменту в сільському господарстві є однією з проблем Румунії. Фермерські господарства страждають від нестачі адміністраторів, які вміють організувати фінансову сферу, аналізувати вхідні ресурси та норми прибутку.
«Насправді є два моменти, які дуже сильно виділяються в Румунії — зміна поколінь і зміна ментальності. Коли ми говоримо про цифрові додатки, фермери кажуть, що їм потрібен аналітик, який би ними керував, обслуговував, вносив дані та інтерпретував їх, тому що вони не мають часу та не знайомі з цими технологіями. Але брати нового спеціаліста вони не готові», — говорить Флорін Костянтин.
За словами експерта, фермери Румунії віддадуть перевагу витратам на трактор, ніж на хорошого аналітика.
«Важливо те, як сільське господарство має стати цікавішим для молоді, і ми не хочемо розривати зв’язок між молодими людьми та людьми похилого віку, тому посадовці створили програму наставництва, у якій люди похилого віку наставляють молодих людей дуже конкретно в бізнесі», – говорить експерт, посилаючись на інформацію Клубу румунських фермерів, асоціації, що складається з понад 1000 фермерів з різних куточків країни.
Програма «Молоді лідери для сільського господарства» спрямована на необхідність підвищення привабливості сільського господарства для нового покоління. За допомогою нього члени Клубу румунських фермерів хочуть підготувати 1000 молодих людей до сільського господарства до 2027-2028 років.
Читайте також: Feodal FMS: наряди без диспетчера й інтеграція за тиждень
Згідно з даними Європейської комісії, 85% керівників ферм у ЄС є дітьми фермерів. Але лише в 11% сільськогосподарських підприємств у Європейському Союзі керівниками є фермери молодші за 40 років, а молодих людей навряд чи переконають стати фермерами. В Румунії прагнуть хоч якось переломити цю тенденцію, але поки вони лише на початковому етапі боротьби за привабливість галузі для молоді.
«У 2019 році ми провели опитування серед 800 фермерів, 80% з яких володіли понад 1000 га. Ми питали про прибуток, який очікують фермери у наступному році. Чому ми вирішили це спитати? Річ у тому, що більшість фермерів не можуть швидко назвати свій оборот за минулий рік в цифрах, навіть перші дві цифри. Вони не контролюють свої фінанси. Якщо запитати про чистий прибуток після оподаткування, то вони називають середнє значення — 56%. Але реальність, яку публікує статистика, складає в 10 разів менше. Це все відбувається через те, що фермери застрягли десь у минулому», — говорить аналітик.
Флорін Костянтин порівнює сільське господарство з промисловістю і зазначає, що виробництво, наприклад, румунської машини, має набагато більше етапів (близько 1000 виробничих операцій), ніж сільське господарство, яке включає всього кілька етапів, таких як підготовка поля, посів, захист від шкідників, внесення добрив та збір врожаю. Однак, вплив кожної операції в сільському господарстві є надважливим. Якщо фермер щось пропустить, це може мати великий вплив на його прибутковість. В опитуванні, проведеному Agxecutive у 2019 році серед понад 800 фермерів (80% з яких мали ферми понад 1000 гектарів), 90% заявили, що мають бюджет, але менш як 5% мають його в оцифрованому вигляді.
«Це подібно тому, що їздити на машині не знаючи своєї мети або маршруту — ви не можете контролювати свій напрямок. Фермерам вкрай необхідно навчитись складати бюджет та контролювати його. Це дозволить їм краще планувати та керувати своїми витратами та врешті-решт покращить їхню прибутковість», — говорить Флорін Костянтин.
Також він додав, що фермери Румунії не знають, коли починається маркетинговий рік. Експерт зазначив, що фермери думають, що це першого січня. Це означає, що для румунів різниця між фінансовим роком та календарним не є важливою.
«Я мав зустріч з одним з інвестиційних фондів Європи, що володіє 17 тис. га, і вони розглядали можливість переходу з SAP на Dynamics (роботизоване управління процесами). Скільки фермерів в Румунії ведуть обговорення про управління своїми фермами? Дуже мало. Скільки фермерів використовують фінансовий контроль на керівному рівні — майже ніхто. Ми найняли фінансового контролера для данського інвестиційного фонду, що володіє 21 тис. га. Скільки фермерів мають фінансового контролера, щоб контролювати виконання бюджету? Отже, це цикл, якого вони не мають. Це означає, що в Румунії ферма, не є фірмою або компанією. Це підприємницька діяльність сім'ї або кількох осіб, але це не бізнес. І саме тому вони приймають неправильні рішення», — вважає експерт.
За думкою, Флоріна Костянтина, фермери Румунії мають тенденцію думати однаково. Наприклад, аграрій, який вкладає менше у свої культури, очікує меншого врожаю, тоді як той, хто інвестує більше, очікує відповідно. Однак, реальність полягає в тому, що родючість ґрунту в регіоні Чорного моря не завжди є стабільною, а зміни клімату можуть ускладнити іригацію.
«Навіть коли фермери вкладають багато грошей, вони все одно можуть отримувати низький врожай. Наприклад, у 2021 р. деякі фермери вклали дуже мало грошей і заробили багато, тоді як у 2022 р. вливання капіталу було більшим, але вони не отримали багато прибутку. Ця складність в пілотуванні різних сценаріїв та управлінні бюджетами є чимось, з чим багато румунських фермерів борються, на відміну від їхніх колег у Західній Європі», — говорить експерт.
У румунських фермерів 60% витрат є фіксованими, що є високим відсотком порівняно з іншими європейськими країнами. Це ускладнює їм адаптацію використання технологій, коли умови не сприятливі, та відповідно зменшувати витрати.
«У 2021 році, коли румунські аграрії мали прибутковий рік. Що вони зробили — купили будинки в Дубаї та дорогі машини. Також торік ми посіли друге місце після Австралії за придбанням тракторів потужністю понад 700 кінських сил. Однак у більшості випадків фермерам не потрібні такі потужні агрегати. Навіщо приймати такі необдумані рішення, питання риторичне», — зазначає експерт.
Також він додав, що у румунських фермерів відчувається відсутність заощаджень.
«Я говорив з фермерами, які працюють понад 30 років в агробізнесі. Вони сказали, що нічого не мають і оцінюють свій дохід за рік, як власні готівкові кошти. Це не нормально після 30 років роботи. Якби вони відкладали 3% заощаджень щороку, то мали б на сьогодні еквівалент одного року прибутку», — говорить засновник компанії Agxecutive.
Тож експерт підсумував, що Румунія не може позбутися «старої одержимості». Фермерам потрібно працювати над тим, щоб покращувати своє ставлення до нового та не буксувати перед новітніми технологіями.
© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.