Нещодавно ми писали про прогнози цін на кукурудзу та що на них впливає. Сьогодні ж ми поговоримо про пшеницю. Здавалось, її збирання закінчилось ще влітку. Проте є ті фермери, які навіть не почали продавати пшеницю в очікуванні вищої ціни. Але чи є взагалі такі надії? Про баланс української пшениці на конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка» розповів директор консалтингово-аналітичної компанії Barva-Invest Юрій Гаврилюк.
Як і у випадку з кукурудзою, для пшениці календар сівби та збирання у світі дуже важливий для розуміння динаміки цін. Крім того, щоб зрозуміти ситуацію на ринку, потрібно проаналізувати ціни за останні 10 років.
«Якщо глянути на аналітику, то 8-10 років ми бачили пікові ціни на пшеницю на світових майданчиках в січні. Чому так? Я думаю ви розумієте, що вся Північна півкуля на цей період вже давно зібрала і відвантажила пшеницю. А з інших країн, які можуть забезпечити ринок, залишається тільки Аргентина і Австралія», — розповів Юрій Гаврилюк.
Фахівець пояснює, що Аргентина для України не конкурент, тому що 80% своєї пшениці вона експортує до Бразилії і сусідніх країн по континенту.
Читайте також: Вадим Свєтлов: Таку врожайність гречки не отримували навіть у профільному інституті
Щодо Австралії, то хороший врожай вони отримують раз в декілька років. В цього році їхній врожай практично на 10 млн т менший, ніж в попередньому році.
«Для нас добре, що Австралія матиме менший експортний потенціал і буде більше зосереджуватись на Південно-Азійському напрямку та Китаї. Це для нас позитив, адже менше конкуренції буде на напрямках, які є ближчими до нас і куди Австралія останні 3 роки «дотягувалась» в спробах розмістити свій величезний експортний надлишок зерна», — зазначили в Barva Invest.
Неврожай одразу відбивається в ціні: вартість зерна в Австралії підскочила до $300/т, що демонструє, що в них не все добре.
Коричневим кольором на попередньому графіку зображена динаміка цін в росії. Країна-агресор є нашим конкурентом на ринку пшениці.
«На жаль, вони нас виштовхали з дуже багатьох ринків збуту і це проблема. Ця проблема потягнула за собою експорт борошна з України. В цьому році він на мінімумі — 10-15 тис. т в місяць. Ну це зовсім не те, що ми можемо», — розповів Юрій Гаврилюк.
Також він зауважив, що росія кожен рік запроваджує певні експортні квоти. Але, на його думку, це всього лиш популізм і ці квоти ні на що не впливають. За останні 4 сезони вони жодного разу цю квоту не перевищили.
«Вони й далі активно продаватимуть пшеницю. На жаль, країнам-імпортерам «не пахне» робота з Росією. Вони продовжують активно імпортувати», — підсумував аналітик.
Цьогорічний врожай пшениці в Україні за даними Мінагро становить 22,2 млн т, хоча USDA рахує 22,5 млн т.
Юрій Гаврилюк розповів, що в липні, серпні, вересні та жовтні темпи експорту української пшениці значно просіли. Насамперед тому, що українському зерну важко дістатись до ринків збуту.
«Ми не можемо продавати на повну ні контейнерами, ні автомобілями. Європа самодостатня, вона не потребує пшениці. Відповідно нам потрібна «глибока вода». Ми її не мали цього літа. В результаті низький експорт», — пояснив він.
Парадоксально, що через проблеми зі збутом українська пшениця залишається дешевою, та це викликає високий попит на неї.
Запаси пшениці в Україні, враховуючи специфіку відвантажень, яка вимагає постійної наявності «глибокої води», накопичились. При цьому велика частина накопиченого зерна — це фураж.
«Наша порада — швидко продавати фураж. Не треба його тримати довго, бо перспектив ми не бачимо. По-перше, фуражу багато в країн-сусідів, а по-друге, він йде тісно з кукурудзою. Фураж може подорожчати, тільки за умов, якщо подорожчає кукурудза, окремо в фуражної пшениці немає фундаментальних причин для того, щоб рости», — каже аналітик.
Щодо продовольчої пшениці, то слід памʼятати, що на ринку зʼявився врожай Австралії та Аргентини. Але, через погодні проблеми, їхнє виробництво суттєво скоротилось, так само як скоротиться і присутність на експортному ринку. Країни Північної півкулі також мають менший врожай, ніж планувалось.Виключенням є лише росія, яка майже щомісяця оновлювала абсолютні рекорди.
«В наступні місяці ми очікуємо на оптимістичну цінову динаміку в світі. Але головне не пропустити момент, оскільки імпортери бажатимуть «проскочити» цей період, якщо
погодні фактори сприятимуть позитивним очікуванням стосовно наступного врожаю в Північній півкулі», — поділився прогнозом Юрій Гаврилюк.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.