Уряд України розробив План впровадження реформ в рамках реалізації пропозиції Європейської Комісії щодо Регламенту Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про створення Українського фонду.

Зокрема в цьому плані описано проект відновлення сільського господарства після війни. Він містить сім реформ, спрямованих на підвищення продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності галузі. Серед пріоритетів: функціонування ринку землі, дотримання екологічних стандартів, гармонізація законодавства з ЄС та інші.

Про всі реформи та прогнозований ефект від їх впровадження читайте у витязі з документа нижче. Реформи, які мають бути проведені в рамках першого компоненту Ukraine Facility.

1. Узгодження інституційних рамок із політикою ЄС 

Стратегія розвитку сільського господарства та сільського розвитку буде визначати національні пріоритети на довгостроковий період, включаючи стандарти екології та стійкість до змін клімату, а також важливість сільського господарства для розвитку сільських територій. 

Опис реформи: Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2030 року зосереджуватиметься на таких основних напрямках: 

• Гармонізація української політики в секторі сільського господарства та розвитку сільських територій з новою спільною аграрною політикою ЄС; включення цілей на кшталт національних стратегічних планів держав-членів ЄС (країн-кандидатів) і сфер, які потребують особливої уваги в Україні, як-от земельна реформа, зрошення, післявоєнне відновлення та підтримка розвитку. 
• Інституційне зміцнення та розбудова спроможності для розроблення необхідних систем; прискорення процесу узгодження правових актів у секторі сільського господарства та санітарного і фітосанітарного контролю зі стандартами ЄС; спрямування державних видатків на користь малих виробників і сільських громад; визначення основ і цілей заходів з охорони довкілля та пом’якшення наслідків зміни клімату; розбудова програм на основі доказів та зміцнення потужностей з ведення звітності і фінансового контролю, з орієнтацією на надійне фінансове управління. 
  Оскільки передумовою для виплат є наявність точної інформації про роботу сільськогосподарських підприємств, включаючи їх фінансовий стан, в Україні запроваджується система обліку даних сільськогосподарських підприємств за принципом Farm Sustainability Data Network (FSDN). Ця система також сприятиме прозорості та відкритості в галузі сільського господарства, дозволяючи сільським господарствам ефективніше використовувати ресурси та вдосконалювати свою діяльність. 

Потенційний вплив реформи

Розробка та визначення стратегічних пріоритетів у секторі та наступна реалізація заходів підтримки, які переважно будуть спрямовані на диверсифікацію виробництва, підвищення стандартів якості та безпеки, необхідних інституційних, освітніх та промоційних потужностей, сприятиме розробці політики на основі доказів та зміцненню аграрно-продовольчого сектору. 

2. Забезпечення функціонування ринку землі 

Серед перших кроків, які необхідно здійснити, — забезпечення наявності безспірного підтвердження права власності та легкодоступних доказів права власності. Це також має включати завершення комплексного масового оцінювання земель сільськогосподарського призначення та майна на основі фактичних цін операції, щоб забезпечити належне відображення справжньої ринкової вартості та встановлення справедливого оподаткування, що узгоджується з глобальними практиками оподаткування нерухомого майна. 

Читайте також: Конфлікт на польсько-німецькому кордоні — яка загроза для України

Наступні необхідні кроки включають вдосконалення та зміцнення спроможності відповідних державних установ згідно зі стандартами ЄС. Це стосується відповідальності за ведення Державного земельного кадастру, щоб: 

• забезпечити повний цифровий доступ до послуг для усунення адміністративної дискреції;
• знизити вартість надання послуг, забезпечити вільний доступ місцевих органів до кадастрової інформації для цілей збору податків і планування, а також для розповсюдження інформації. 

Крім того, необхідно завершити реформу реєстру прав на землю (НАІС) при Міністерстві юстиції для покращення взаємодії з Державним земельним кадастром зниження вартості та складності реєстрації земельних ділянок, земельних операцій та іпотек і створення основи для регуляторної реформи з метою спрощення звернення виконання на предмет застави. 

Опис реформи: Для подальшого покращення функціонування ринку землі, необхідно забезпечити:

• Протоколи взаємодії інформації між Державним земельним кадастром та Державним реєстром прав власності на нерухоме майно оновлені, що дозволяє автоматичний обмін даними про інформацію між двома реєстрами, зокрема, щодо ціни (вартості) та власності на землю. 
• Уведення в експлуатацію автоматизованої системи моніторингу земельних відносин та проведення масового оцінювання згідно зі стандартами ЄС.
• Реформування Держгеокадастру за зразком аналогічних установ ЄС.

Потенційний вплив реформи

Забезпечення повного цифрового доступу до послуг сприятиме зменшенню адміністративної дискреції, покращить доступність послуг для населення та підприємств, сприяючи в той же час збору податків та плануванню місцевих органів. 

Реформа 3. Реалізація програми інвестиційної підтримки у стилі ЄС 

Доступ до фінансування повинен бути прозорим та інклюзивним, зокрема для малих виробників. З огляду на європейські сподівання України, існує потреба у вдосконаленні інституційних та адміністративних рамок управління інвестиційними програмами, подібними до інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. 

Читайте також: Понад 50 000 виплат за рік роботи — як працює ДАР для фермерів

Опис реформи: Для врегулювання цих аспектів буде ухвалений закон про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». Закон зосереджуватиметься на: 

• Реалізації заходів державної підтримки (які переважно фінансуються через донорські програми), у тому числі у вибраних секторах (включаючи рибальство та аквакультуру), на основі результатів секторального аналізу та SWOT-аналізу, які відповідають національним/ європейським стандартам, узгодженим з acquis ЄС. 
• Підтримці сільськогосподарського виробництва під час війни для малих фермерських господарств, а також приватних інвестицій (у фізичні активи аграрних господарств, для цілей перероблення та реалізації) і впровадження фінансових інструментів для всіх категорій фермерських господарств у співпраці з міжнародними фінансовими установами. 
• Цифровізації з використанням систем електронного документообігу. 
• Державній підтримці, яка надається виключно через Державний аграрний реєстр, що має доступ до електронних реєстрів (наприклад, земельного кадастру, реєстру майна, реєстру тварин). 
• Аби забезпечити імплементацію закону, буде створено базові інституції за принципами Спільної аграрної політики (такі як Платіжне агентство), що забезпечують своєчасну та точну виплату підтримки сільськогосподарським виробникам. 

 

4. Створення офіційного публічного електронного реєстру 

Значна частка сільськогосподарських виробників не охоплюються державними програмами через відсутність реєстрації. Нещодавнє впровадження реєстру сільськогосподарських виробників є успішним: протягом одного року його існування було зареєстровано близько 115 тис. виробників. Цей показник вищий, ніж кількість виробників, зареєстрованих у Міністерстві економіки як юридичні особи (близько 75 тис.), проте значно нижчий, ніж оцінка кількості господарств, які працюють в Україні. Всього понад 300 тис. фермерських господарств можуть бути зареєстровані в ДАР у 2026 році. 

Опис реформи: Закон про Державний аграрний реєстр зосереджуватиметься на таких основних напрямах: 

• Державний аграрний реєстр визнається офіційним публічним електронним реєстром у сфері аграрної політики та продовольчої безпеки з регулюванням його обов’язкових елементів, як от процедури його адміністрування, визначення його даних і доступу третіх осіб тощо.
• Сфера охоплення Державного аграрного реєстру розширюється для реєстрації (та внесення інформації про) стейкхолдерів у межах всіх ланцюгів створення вартості в сільському господарстві, таких як сільськогосподарські виробники, підприємства харчової промисловості, водокористувачі та інші суб’єкти.
• Функціональні можливості Державного аграрного реєстру розширюються в розрізі надання різних типів фінансової або технічної допомоги, будь-яких інших адміністративних послуг, впровадження аналітичної інформації тощо.
• Важливі додаткові положення: надання дозволу на автоматичне приймання статистичної інформації; реєстрація в Державному аграрному реєстрі як передумова для отримання будь-якого типу державної підтримки; обов’язкова публікація реєстру бенефіціарів будь-яких програм державної підтримки, які реалізуються через Державний аграрний реєстр. 

Понад 80% державної підтримки сільського господарства буде надходити через Державний аграрний реєстр. 

Потенційний вплив реформи 

Завершення реєстрації всіх сільськогосподарських виробників, приділяючи особливу увагу стимулюванню реєстрації найменших виробників, підвищить доступ до програм підтримки для тих, хто їх потребує. 

5. Довгостроковий план розвитку зрошення 

До війни зрошення охоплювало 1% земель сільськогосподарського призначення, але цей показник був вищим для певних сільськогосподарських культур (наприклад, 15% картоплі, майже всі томати) і регіонів (наприклад, 14% у Херсонській області).

Нещодавні виклики, такі як руйнування Каховської ГЕС, тільки підкреслюють необхідність визначення візії в секторі. Хоча ключова роль відводиться приватним інвестиціям, зрошення залежить від розлогої публічної інфраструктури. 

Опис реформи: Довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу зосереджуватиметься на таких основних напрямах: 

• Пріоритети в секторі зрошення на основі результатів аналізу повної економічної вигоди. 
• Узгодження зі стратегією у водному секторі та принципами управління водними ресурсами на основі басейнового підходу. 
• Визначення необхідних публічних та інших інвестицій і потреби в подальшій приватизації. 
  Аспект врядування/ управління в секторі.
• Для будь-якого проєкту відновлення або будівництва необхідно підготувати оцінку впливу на довкілля згідно з рекомендаціями ЄС щодо оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки й відповідно до законодавства України у цій сфері. 

Потенційний вплив реформи

Розвиток системи зрошення сприятиме підвищенню продуктивності сільськогосподарських угідь та допоможе забезпечити сталість виробництва в умовах надзвичайних кліматичних обставин. 

6. Розмінування земель та акваторій усіх типів 

Станом на зараз в Україні не розроблено і не прийнято єдиної та комплексної Стратегії з питань протимінної діяльності. Український Уряд утворив відповідну робочу групу та проводять консультації із усіма дотичними органами державної влади та іншими стейкхолдерами, розробляється проєкт Стратегії. 

Опис реформи: Стратегія на період до 2033 року повинна бути затверджена відповідним нормативно-правовим актом (актом Кабінету Міністра України або Президента України), як передбачається, не пізніше 2 кварталу 2024 року. 

Передбачається, що Стратегія буде містити наступні основні розділи: 

• Управління у сфері протимінної діяльності. 
• Підтримка ефективності операторів протимінної діяльності. 
• Запобігання нещасним випадкам. 
• Комплексна допомога постраждалим. 
• Інновації. 
• Гендерний баланс і представництво. 
• Розвиток приватного ринку.
• Ефективна та прозора координація з донорами. 

Ключовим показником виконання є наступне: 

У Державному бюджеті України на відповідний рік у період 2024 – 2027 рр. передбачено загальну суму щонайменше €200 млн на компенсацію сільськогосподарським виробникам витрат на розмінування сільськогосподарських угідь (за такої потреби). Питання компенсації є складовою стратегічного документа з питань протимінної діяльності на період до 2033 року. 

Потенційний вплив реформи

Прийняття зазначених документів дозволить скоординувати роботу та визначити сфери відповідальності, роль та завдання органів державної влади, неурядових та приватних операторів розмінування, а також пріоритетні сфери залучення підтримки від міжнародних партнерів.

7. Впровадження інновацій у сфері застосування засобів захисту рослин 

Використання дронів у секторі сільського господарства може допомогти підвищити продуктивність і зберегти ресурси. Щоб впровадити використання таких технологій, необхідні дві речі: ухвалення законодавства ЄС у сфері захисту рослин і встановлення правил використання дронів для цілей застосування засобів захисту рослин. 

Опис реформи: Закон про державне регулювання сфери захисту рослин зосереджуватиметься на таких основних напрямах: 

• гармонізація законодавства з рядом відповідних правових актів ЄС для узгодження державного регулювання, контролю та застосування засобів захисту рослин зі стандартами ЄС у цих сферах;
• встановлення правил використання дронів для цілей застосування засобів захисту рослин. 

Потенційний вплив реформи

Посилення державного контролю за обігом та застосуванням засобів захисту рослин та зменшення негативного впливу засобів захисту рослин на людей, тварин та навколишнє середовище, у тому числі від їх незаконного обігу. А також стимулювання переходу до застосування нових технологій у сільському господарстві, що може зменшити негативний вплив ЗЗР на довкілля. 

Загальні інвестиційні потреби та можливості на період 2024–2027 рр. 

Згідно з RDNA2, пріоритетні середньострокові та довгострокові потреби в інвестиціях сектора (у 2024–2033 рр.) становлять €27,6 млрд. Найбільш термінові інвестиції включають відновлення пошкоджених активів, підтримку відновлення сільського господарства шляхом розв'язання проблем із ліквідністю, зокрема для малих фермерів, орієнтація на товари з вищою доданою вартістю та експортоорієнтованість, інвестування у підвищення стійкості до зміни клімату. 

Згідно з RDNA2, пріоритетні середньострокові та довгострокові потреби на управління протидії вибухонебезпечним загрозам (у 2024–2033 рр.) становлять $37,6 млрд США, з яких $ 5,6 млрд США є терміновими. Близько 75% витрат припадають на 6 областей (Чернігівська, Донецька, Харківська, Херсонська, Київська та Запорізька області). 

Ключові інвестиційні потреби на період 2024–2027 рр. включають:

1. Ліквідацію негативних наслідків війни шляхом очищення та відновлення пошкодженої інфраструктури та об’єктів із дотриманням принципів концепції «відбудувати краще, ніж було». Це включає розмінування та очищення земель сільськогосподарського призначення і реконструкцію іригаційної та дренажної інфраструктури, включно з реконструкцією трубопроводів, насосних станцій, внутрішньогосподарської інфраструктури, а також відновлення життєво важливих структур, таких як Каховська ГЕС. 
2. Розширення фінансової підтримки для фермерів з метою підтримки відновлення протягом кількох виробничих сезонів. Такі кошти насамперед необхідно спрямовувати фермерським господарствам, які пропонують сталі, цифровізовані та ефективні інвестиційні проєкти. Інструменти слід адаптувати до розміру та потреб, приділяючи особливу увагу найменшим сільськогосподарським виробникам. 
3. Розширення фінансової підтримки для виробників у секторах із вищою доданою вартістю. Пріоритетні сектори включають виробників та переробну промисловість, у тому числі білкове харчування та очищені білкові екстракти, виробництво органічних харчових продуктів, виробництво молока та молочних продуктів, садівництво, виноградарство та інші підсектори з вищою доданою вартістю. 
4. Фінансову підтримку слід доповнити доступом до ноу-хау, і вона повинна охоплювати інші форми учасників, такі як організації виробників. Зокрема реформована система консультування повинна зосередитися на збільшенні різноманітності сільськогосподарського виробництва, його включеності, стійкості до змін клімату, інтеграції харчово-енергетичного секторів, а також на екологічній та соціальній стійкості, відповідно до вимог Зеленого пакту ЄС. Вона також повинна акцентувати на екологічно чистих сільськогосподарських практиках, які є невід'ємною частиною Спільної сільськогосподарської політики ЄС. 
5. Зміцнення ланцюгів створення вартості у сільському господарстві в цілому та підтримка логістики. Це може включати реконструкцію та поліпшення пошкоджених сховищ, складів і сільських доріг. 
6. Підтримку довгострокового відновлення обсягу сільськогосподарського виробництва для підвищення різноманітності, інклюзивності, стійкості до зміни клімату, інтеграції енергетики та продовольства, а також екологічної та соціальної сталості. 
7. Стимулювання цифрової інтеграції та модернізації може мати прямий вплив на підвищення продуктивності, скорочення використання ресурсів і адаптацію до зміни клімату. Це може включати точне землеробство та використання автоматизації, ІТ та ШІ-технологій у межах ланцюгів створення вартості, таких як системи глобального позиціонування, геоінформаційні системи, інформаційні системи управління фермами, технології змінного нормування, використання дронів для моніторингу сільськогосподарських тварин і культур, посіву насіння, застосування добрив і засобів захисту від шкідників, інтернет-пристрої, програми управління для розумного землеробства, рухомі датчики для збору даних або ІТ-рішення для стійкості до зміни клімату, крапельного зрошення, безпровідні сенсорні мережі для внесення добрив. 
8. Збільшення інвестицій у державні установи. Це включає інфраструктуру для розширених санітарних і фітосанітарних заходів, у тому числі цифрові ветеринарні та фітосанітарні лабораторії, цифровізацію моніторингу та реєстрації земель, аналіз ґрунтів для цілей точного землеробства, системи офіційного контролю в секторі тваринництва, рибальства, сертифікації органічної продукції та в інших пріоритетних секторах, у тому числі через цифровізацію різних державних реєстрів (фермерських господарств, тварин) і баз даних (у тому числі баз даних про стан оброблення ґрунтів і геоінформаційних систем). 
9. Обстеження та розмінування земель та акваторій усіх типів, а також, де необхідно, проведення рекультивації та інших робіт, необхідних для повернення тих чи інших територій до продуктивного використання. За умови інвестицій протягом 2024-2027 рр. близько $20 млрд США та деокупації усіх тимчасово окупованих територій, потенційно можливо досягти наступних результатів: проведення нетехнічного обстеження 100% потенційно забруднених територій (тобто усіх 174 тис. кв. км); проведення технічного обстеження приблизно 86% територій, які його потребують за результатами нетехнічного обстеження; розмінування приблизно 24% територій, які його потребують за результатами технічного обстеження.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.