Робота українських аграріїв в умовах війни — складний квест. На перший погляд — непогані, а подекуди й рекордні показники врожайності 2023 року, та насправді — значні фінансові втрати, низькі ціни на внутрішньому ринку, ускладнена та дорога логістика, обмежений та ускладнений експорт. 

Вирощування більшості зернових культур збиткове. І кожен український фермер у 2023 р. щодня робив усе, аби втриматися на плаву. 

Підсумками сезону по врожайності, рентабельності, змінах у технології, сівозміні та планах на майбутнє поділились українські аграрії — випускники освітньої платформи «Культиварій».

Кurkul.com: Яка в цьому році була врожайність по основних культурах? Чи змінилась сівозміна через ринкові виклики і які культури, на вашу думку, будуть перспективними у наступному сезоні?

Геннадій Гадзовський, власник СТОВ «Васюти», Волинська обл.: По пшениці урожайність цьогоріч нижче середнього, ріпак дав вище середнього, а соняшник — ближче до максимального. Ми зменшили площі ріпаку на 25%, пшениці — на 25%, соняшника — на 10%. Сою збільшили пропорційно з метою подальшого використання як корму на нашій свинофермі. Від кукурудзи ми не будемо відмовлятися і в наступному сезоні. Цьогоріч нам вдалося законтрактувати 40% зібраного врожаю. 

Роман Гальченко, співвласник «Сервісагро-Полтава-Плюс», Полтавська обл.: Пшениця дала 1,7 т/га, кукурудза — 10 т/га, соняшник — 3 т/га, горох — 3,9 т/га. Сівозміну не змінювали й поки не плануємо. До 2023 р. сіяли ще й сою, вона займала невелику площу. Потім відмовилися та у 2023 р. збільшили пропорційно площу під соняшником та горохом. Кукурудзу сіяли й будемо продовжувати. У нас це основна культура. Щодо реалізації, то проблем у 2023 р. ми не мали. Хоча ціною не задоволені. Загалом продаємо врожай за необхідності. 

Вадим Свєтлов, власник ФГ «Свєтлова», Сумська обл.: Урожайність по пшениці цього сезону — 6 т/га, по гречці — 2,5 т/га, соняшник дав 3,1 т/га, кукурудза — 9 т/га, соя — 3,1 т/га. Сівозміну ми змінили —  на наступний рік не сіємо пшеницю та кукурудзу. Щодо кукурудзи 2023 року, то вона залишилась у полі. Промолотили лише протипожежні смуги. Подальшу перспективу вбачаємо у вирощуванні технічних культур.

Артем Омельяненко, власник ФГ ТОВ «Маяк», Полтавська обл.: Соя дала врожай 3 т/га, кукурудза — 7 т/га, соняшник — 2,4 т/га. Сівозміну маємо класичну. Однак вона розширилась посівами коріандру та проса. Крім того, ми зменшили посіви кукурудзи, сіятимемо її на гірших ґрунтах, та повністю відмовились від озимого ячменю. Цьогоріч ми продали 75% врожаю, оскільки мали зобов'язання. Ми сою не збільшуємо, бо побутує думка, що очікується обвал цін, оскільки ринок буде переповнений. До того ж соя дуже залежить від вологи — а третій рік вологим може і не бути. Озима пшениця — наша перспектива на 2024 р.

Михайло Волченко, заступник фінансового директора Ель Гаучо: По основних культурах врожай був майже найкращий за всі роки. Це результат покращення технології та вдалих погодних умов. Кукурудза дала врожайність 11,7 т/га, соя — 3,65 т/га, соняшник — 3,43 т/га, пшениця — 6,86 т/га, ріпак — 4,4 т/га. У сівозміні на 2024 р. суттєво скоротимо кукурудзу та соняшник. Разом з тим — збільшимо посіви сої. Ще ми повернулися до цукрового буряку. Сою продаємо — прибуток гарний за поточними цінами. Щодо кукурудзи, пшениці та соняшника — ще чекаємо ціни.

Юрій Лисак, головний агроном «Агро-Регіон», Київська, Чернігівська, Житомирська та Хмельницька обл.: Урожайність кукурудзи була 6,8 т/га, сої — 3,2 т/га, соняшника — 3,41 т/га, пшениці — 6,85 т/га, по ріпаку маємо рекордні 4 т/га. Будемо змінювати сівозміну, орієнтуючись на культури з низькою собівартістю, меншою урожайністю, але більшою ціною за тонну — для здешевлення логістики.Наша компанія почала використовувати фірмові, але дешевші добрива, які добре себе показали на практиці.

Читайте також: Боремось з ґрунтовою кіркою, покращуємо засвоєння вологи — поради практика

З огляду на успіх цього сезону, можливо, збільшуватимемо посіви буряку та сої. Наступного сезону перспективними вважаю будуть соя, ріпак та соняшник.

Олег Бегмат, генеральний директор ПСП «Орач», Полтавська обл.: Соняшник дав 2,5 т/га, кукурудза — 5,5 т/га, пшениця — 6,5 т/га. Ми збільшили посіви соняшника та зменшили площі під пшеницею. Додали ріпак. Кукурудза потрібна нам для сівозміни, тому ми не будемо від неї відмовлятися, хоча ціною не задоволені. На перспективу плануємо збільшувати посіви сої і ріпаку.

Кurkul.com: Чи вже підраховували собівартість вирощування культур на га?

Вадим Свєтлов: Якщо говорити в середньому, то собівартість гектара цьогоріч без ПДВ на рівні 30 тис. грн. Кукурудза — 30 тис. грн/га. Пшениця — 27 тис. грн/га. Соняшник — 29 тис. грн/га. Гречка — 18 тис. грн/га. Просо — 20 тис. грн/га. Соя — 20 тис. грн/га. Якщо порівнювати, то собівартість збільшилася в середньому на 5 тис. грн по технічних культурах. Але такі культури, як просо, гречка, хоч і мають низьку собівартість, проте велике значення має врожайність і ціна реалізації.

Олег Бегмат: По сої витрати склали —  35,183 тис./га, по кукурудзі —  32 тис./га, по пшениці —  31,133 тис./га, по соняшнику —  32 тис./га

Кurkul.com: Яка середня ціна соняшника, пшениці, кукурудзи та сої? Чи є можливість притримати врожай до задовільної ціни, чи продаєте?

Роман Гальченко: На умовах постачання EXW: соняшник — 13,75 тис./т, пшениця (4 кл.) — 4,1 тис./т, кукурудза — 4,5 тис./т.

Вадим Свєтлов: Загалом ми поки чекаємо ціни. З гречкою, наприклад, взагалі незрозуміло, який період вона буде лежати у нас. Кукурудзу цього року можна навіть не рахувати. Розумію, що продаж в нуль буде вже гарним результатом. Фактори вологи дуже впливають. Але, скоріш за все, це буде збиткова культура.

Що стосується інших культур, то більшість поки не продавали. Більшу частину сої законтрактували. Ми продали пшеницю в мінус по 1 тис. грн на кожній тонні. Якщо ми її зараз продамо, то ми нічого не заробимо.

Олег Бегмат: Середня ціна на пшеницю — 4,8 тис./т, на кукурудзу — 5 тис./т, на сою — 13 тис./т. Частково продаємо, щоб виконати зобов'язання, а частково тримаємо до вищої ціни.

Кurkul.com: Багато хто йде цього року в переробку. Як у вас?

Геннадій Гадзовський: Плануємо відкрити свиноферму. Для цього збільшуємо площі під соєю, аби використовувати її як корм. 

Вадим Свєтлов: Ми не йдемо в глибоку переробку з огляду на розташування. Інвестиції в переробку для нас зараз неактуально. Через те, що наше господарство розташоване майже на лінії фронту, через постійну потенційну небезпеку, ми навіть сушарку не ставимо. Працюємо за планом на один сезон. І то, кожного дня все може змінитися.

Артем Омельяненко: Переробку пшениці на борошно вважаю недоцільною. А от у тваринництві таке рішення може бути цікавим.

Михайло Волченко: Вбачаємо сенс переробки у тваринництві. Зараз вивчаємо це питання. Ще розглядали можливість олійниці для сої чи соняшника, але навряд ми це впровадимо — потрібна потужна сировинна база та капітал на закупівлю сировини. У підсумку — це дорогий проєкт. 

Кurkul.com: Чи сіяли озимі під урожай наступного року? Скільки й в якому стані посіви?

Роман Гальченко: 250 га — озима пшениця, в доброму стані.

Вадим Свєтлов: Не сіємо, оскільки пшениця нерентабельна.

Артем Омельяненко: Так, ми засіяли озимими 15 % полів. Посіви наразі у гарному стані.

Михайло Волченко: Ми сіяли озиму пшеницю та ріпак. Однак у порівнянні з 2023 р. менші площі.

Олег Бегмат: Посіяли 800 га озимих, оскільки нам вони потрібні для сівозміни. Однак снігу мало, можуть померзнути.

Кurkul.com: Чи плануєте змінювати технологію наступного року? Які ідеї наразі маєте на думці?

Геннадій Гадзовський: Технологія стала, три роки працюємо за системою точного землеробства. Здійснюємо оптимізацію внесення мінеральних добрив.

Роман Гальченко: Не плануємо нічого змінювати у технології.

Читайте також: Спрощенку скасовують: чи є в цьому позитив та хто постраждає

Вадим Свєтлов: Технологія класична. Оцінюємо собівартість, ціну реалізації, віднімаємо витрати, які не можемо зменшити. А на різницю купуємо добрива.

Артем Омельяненко: У нас технологія стала, strip-till або нульовий обробіток.

Юрій Лисак: Технологію посіву змінювати не плануємо. Nо-till потребує точності в обробітку, хороших основних засобів та високої кваліфікації. У нас частково strip-till. Щодо технології внесення добрив, то вона завжди змінюється з огляду на потреби.

Кurkul.com: Аграрії говорять, що 2023 р. складніший, ніж 2022 р. Чи погоджуєтесь, чому?

Геннадій Гадзовський: 2023 р. менш прибутковий. Легший тільки тому, що більш зрозумілий. Але от кордони перекриті, ціноутворення низьке. Мали працювати не на прибуток фактично, а на покриття собівартості.

Роман Гальченко: Важко відповісти конкретно, але напевно цьому є пояснення — триває війна, яка прямо впливає на всі фактори ведення бізнесу. І чим далі вона триватиме, тим буде складніше.

Вадим Свєтлов: Знаєте, ми думали, що той рік був важким, але ні — цей рік є важчим. Незрозуміло взагалі, яка буде картина при реалізації. Того року ми закінчили реалізовувати в червні, чи навіть в липні. Взяли кредит, щоб оборотні кошти були.

Артем Омельяненко: Цьогоріч важче — маємо меншу дохідність.

Михайло Волченко: Так, дійсно, 2023 рік складніший. Маємо високу собівартість при низьких ринкових цінах, проблеми з логістикою, відсутність, знецінення гривневих кредитів (стабільний курс).

Юрій Лисак: 2022 рік був важким у психологічному сенсі. Весна, період посівної був важкий з огляду на те, що в Чернігівській та Київській області не засіяли всі заплановані площі. А 2023 р. був найкращим по урожайності за останні 5 років.

Олег Бегмат: Так, справді 2023 р. був складніший через дуже низькі закупівельні ціни, здорожчання логістики та значне підвищення засобів захисту рослин, насіннєвого матеріалу і добрив.

Кurkul.com: Якщо говорити про фінансову складову, чи, говорячи простими словами, вистачило грошей на повну технологію (якісні засоби захисту рослин, достатню кількість добрив тощо)?

Геннадій Гадзовський: Так, вистачило.

Роман Гальченко: Намагаємось робити все, щоб дотримуватися якісної технології з використанням оригінальних препаратів, але також дивимось у бік незначного використання генериків та можливого зменшення кількості добрив.

Вадим Свєтлов: Грошей вистачає на класичну технологію. Змінили підхід щодо кукурудзи — додавали тільки азотні добрива.

Артем Омельяненко: Достатньо грошей на сталу технологію посіву. В економії не бачимо сенсу. Бо не вважаємо, що це принесе більший прибуток.

Михайло Волченко: З урахуванням залученого фінансування, все необхідне для посівної ми придбали вчасно та в повному обсязі.

Олег Бегмат: Можемо обійтися своїми коштами, але в такому разі доведеться продавати продукцію за низькими цінами. Та й техніку поновлювати без кредитів не вдасться. 

Кurkul.com: Чи залучаєте додаткове фінансування, кредитуєтесь?

Геннадій Гадзовський: Активно користуємося програмою кредитування «5-7-9» від «ПриватБанку».

Роман Гальченко: Так, використовуємо кредитні продукти від «ПриватБанку» та партнерських програм постачальників за підтримки USAID. 

Вадим Свєтлов: Так, кредитуємося в «Ощадбанку».

Артем Омельяненко: Кредитуємося для основних засобів, а от для обігових коштів кредити не залучаємо. Обігові зараз під 13% нерентабельно. Плюс немає впевненості у завтрашньому дні. Ситуація у банківському секторі не покращиться. І я певен, що відсоткові ставки будуть підвищуватись.

Михайло Волченко: Усі інвестиційні проєкти — фінансуємо користуючись з кредитів та лізингів. Щороку беремо оборотні кошти та векселі. Цього року працювали за програмою «5-7-9».

Олег Бегмат: Так, ми використовуємо кредити.

Кurkul.com: Чи закладаєте в бюджет капітальні інвестиції, наприклад, оновлення техніки, будівництво складів тощо. Чи поки не плануєте далеко наперед?

Геннадій Гадзовський: Оновлення техніки, будівель для нас неактуально. Усе в гарному стані. Наразі будуємо свиноферми.

Роман Гальченко: На наступний рік поки ні. Необхідне оновлення техніки та модернізацію виробничих потужностей здійснили у 2022-2023 рр.

Вадим Свєтлов: Наразі запровадження витратних технологій не виправдане з огляду на розташування нашого господарства. Ми запроваджуємо зараз те, що окупається за 1 рік. Картографування врожайності, аналіз ґрунту, диференційоване внесення добрив.

Артем Омельяненко: Через географічне розташування на межі Сумської та Полтавської областей, радикальних змін не плануємо. 

Михайло Волченко: Ми збільшуємо площі під поливом, оновлюємо парк техніки (трактори, сівалки, оприскувачі, вантажівки тощо). Все за планом. Збільшувати складські приміщення не плануємо, адже наявних вистачає.

Олег Бегмат: У 2023 р. побудували новий ангар і придбали комбайн. Це було необхідністю.

Нагадаємо, освітня платформа для аграріїв «Культиварій» функціонує для кожного, хто бажає знати більше. Вже понад 300 аграріїв пройшли курси на платформі «Культиварій» для того, щоб стати більш ефективними управлінцями, та додати вартості власному бізнесу.

В умовах воєнного часу команда «Культиварію» надає необхідні знання для того, щоб аграрії впорались з кризовими ситуаціями, змогли перебудувати роботу та адаптуватись до нових викликів.

Кожен комплексний курс містить у собі як фундаментальну теорію, яка потрібна в будь-який час, так і поради сьогоднішнього дня від практиків.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.