Ще донедавна вирощування конопель в Україні дуже жорстко регулювалась законодавством країни. Саме тому ця галузь не розвивалася. Але прийнятий Верховною Радою Закон №7457 про легалізацію медичного канабісу врегульовує цілу низку питань, зокрема і щодо вирощування технічних сортів конопель. І цілком імовірно, що в найближчому майбутньому для України коноплі будуть такою ж поширеною сільгоспкультурою, як і пшениця. 

Уже сьогодні уряд створює реєстр тих, хто бажає вирощувати коноплі, українські селекціонери отримали відповідні сорти, а в Харкові випускають техобладнання для заводів з первинної переробки цієї рослини. В Україні повноцінно працюють вже чотири заводи первинної переробки конопель, п’ятий — на стадії запуску.

Про все це детально говорили на окремій дискусійній панелі, присвяченій коноплям, під час конференції Re:farm 2024.

Стан і перспективи галузі коноплярства

Ірина Лайко, докторка сільськогосподарських наук, завідувачка відділу селекції та насінництва конопель Інституту луб’яних культур, на початку пояснила, що сьогодні в Україні відбувається відродження забутої галузі коноплярства. Саме науковці цього інституту сьогодні внесли вагомий внесок у практичність як вирощування конопель, так і подальшої переробки.

«В Європі сьогодні багато говорять про органічне землеробство, і коноплі у цьому сенсі варто ставити на перше місце тому, що ця рослина поглинає вуглекислий газ і виділяє кисень в об’ємах, знано більших ніж ліси. У Європі площі посівів промислових конопель дуже стрімко розвиваються. Україна у цьому сенсі поки стоїть на місці», — каже вона.

І це при тому, що з конопель можна виготовляти понад 50 тис. найменувань продуктів, і кінця переробки цієї рослини фактично немає. Своїм значним досягненням інститут вважає виведення сорту конопель, який зовсім не містить тетрагідроканабінолу (ТГК) — основної наркотичної речовини конопель. 

Але варто зазначити, що до прийняття нового закону в Україні були найжорсткіші у світі законодавчі вимоги до вмісту ТГК у коноплях. Саме це Ірина Лайко вважає ключовою перешкодою до розвитку промислового коноплярства в Україні. 

Що спростив новий закон для аграріїв

Законодавчо в Україні до прийняття «Закону про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis)» було дозволено вирощувати лише технічні коноплі з вмістом психоактивного компонента ТГК (тетрагідроканабінолу) до 0,08%. У Європейському Союзі цей рівень становить 0,20%, у США, Канаді та Китаї — 0,30%. 

Таким чином, українські виробники до прийняття вищезгаданого закону не могли використовувати більшість видів технічних конопель, які зареєстровані у світі, через обмеження щодо вмісту ТГК. Тепер документ регулює обіг канабісу не лише в медичній, а й у промисловій та науковій діяльності й значно спрощує процедуру реєстрації посівів технічних конопель.

Сергій Ткаченко, директор Інституту луб’яних культур НААН України, пояснив, які ще проблеми вирішує Закон №7457:

«Для того, наприклад, щоб запустити завод з переробки конопель, треба було мати хоча б 10 тис. га землі під культурою. Але складність законодавча полягала у тому, що поле конопель мало знаходитись за 500 м від дороги, від залізниці, від населеного пункту. Тож навіть якщо мати  20 тис. га землі, на практиці може з’ясуватися, що засіяти коноплями ви можете з них лише 3 тис. га.  Але от уже нове законодавство виправляє всі ці незручності. Ви просто вносите у реєстр відомості про те, що сієте коноплі, поліція відбирає зразки й усе». 

Геннадій Шабас, голова Української асоціації медичного канабісу, який є одним зі співавторів Закону №7457, додав про потенціал, який відкриває для аграріїв цей Закон: 

«Чому аграрії не сіяли коноплі? Вони говорили, що є різні ліцензії, квоти. Ми це все почули, і саме в цей закон заклали основний фундамент для того, щоб аграріям було вигідно вирощувати технічний канабіс. Для чого зараз створюється реєстр потенційних виробників канабісу? Вже є грантові програми, інвестиційні європейські програми, за якими хочуть побудувати в Україні великі заводи з виробництва целюлози, пластику і різних продуктів з вирощених конопель. Чому? Бо це екологічно чисто, і Європа виділяє гроші. Тому якщо ви звернетеся до Міністерства з листом, то ви потрапите в цей реєстр. На основі списку бажаючих і кількості земель будуть формувати список для створення комплексу з переробки. Тому зараз у кожного аграрія є шанс бути першим, хто надаватиме сировину для цього виробництва. Це буде контрактне виробництво. Наприклад, на 5 чи на 10 років ви будете сіяти та матимете форвардні контракти на вашу продукцію». 

Читайте також: Юрій Марчук: Вже сьогодні на коноплях вдвічі вища маржа, ніж на зернових

Що стосується конопель з високим вмістом  ТГК, то Геннадій Шабас стверджує, що такі коноплі будуть вирощувати виключно в закритих ґрунтах з певним температурним режимом. І це має відношення не стільки до сільського господарства, як до фармацевтичної індустрії. І поріг входу до цієї індустрії, за словами фахівця, буде від $3 млн.

Потенціал переробки технічних конопель

За словами Ірини Лайко, потенціал використання волокна і костриці з конопель сьогодні зростає. В Україні, у Львівській області, вже є три компанії, які займаються будівництвом будинків із конопляних блоків, і такі будинки в нашій країні теж вже є. 

Переробка на целюлозу теж дає широкий спектр можливих продуктів, в тому числі й різного виду пакування. З волокна конопель виробляють і нитки, і тканину, і утеплювач, і взуття.

«Наш інститут вивів сорти конопель, придатних для переробки на біоенергетичне паливо, волокно (Глухівські 51), олію (Глесія, Миколайчик). Крім того, ми займаємося і насінництвом, і питаннями переробки продукції, і технологією вирощування та збирання» — розповідає Ірина Лайко.

Сьогодні в Глухівському інституті розробили мобільну лінійку переробки для невеликих господарств, що серед переваг має невелику металомісткість та енергоспоживання при потужності 1,5 т/год. Дана лінійка не потребує великої кількості сировини. Підійде для господарств з насадженнями конопель у 200-300 га.

Водночас вирощування конопель для отримання волокна потребуватиме чимало інвестицій, каже фахівчиня:

«Не складно виростити коноплі з врожайністю маси 12 т/га. Ми навіть можемо надати виведений нами сорт Глухівські 51 із врожайністю 15 т/га, з високою волокнистістю у 38%, тоді як звичайний сорт дає 28% волокна. Але при цьому поряд потрібне будівництво заводу і, безумовно, навколо цього заводу близько 3 тис. га. А з урахуванням того, що поля потрібно змінювати, то краще мати близько 5 тис. га. Тобто розумієте, що ставка на старті має бути на розбудову потужної агрофірми, яка планує не лише вирощувати, але й налагодити виробничі лінійки», — говорить Ірина Лайко.

Вона зазначила, що коноплі — це ще й можливість вироблення целюлози, адже Україна зовсім нею не забезпечена. А в продуктах переробки більш ніж половина сировини може бути використана саме для виробництва целюлози.

«Після первинної переробки з конопель ми отримуємо 30% волокон і 70% костриці — це дерев’яниста сировина. В Україні зараз будують кілька сучасних заводів з первинної переробки конопель. І біля кожного з них можна запускати лінійки виробництва целюлози. Я чимало таких прикладів бачила в інших країнах. Напевно, це і буде наступним кроком після того, як ці заводи запрацюють на повну потужність», — додала науковець.

Одним із варіантів розбудови переробної промисловості може бути запуск кооперативів, переконана вчена. Зокрема вона спостерігала приклад роботи такого кооперативу у Франції, де довкола збудованого заводу об'єднуються фермерські господарства, які укладають контракти з цим заводом і ролі всіх учасників кооперативу є чітко розподіленими. Тобто для фермерів в Україні сьогодні відкривається значний потенціал у вирощуванні конопель через кооперацію з переробниками.

 

«У 2023 році, у війну, в Черкасах з'явився один завод, дуже серйозне підприємство  — €3,5 млн інвестицій надійшло з Німеччини. Вони налагодили  ринок збуту на продукти своєї переробки  — волокно та кострицю. Обладнання на цьому заводі — це розробка нашого інституту, і зараз його випускає Харківський завод. Коштує ця переробна лінія близько 16 млн грн, і переробляє 1 т/год», — розповідає Сергій Ткаченко. 

Він стверджує, що окупність такого заводу буде дуже швидкою. Адже волокно сьогодні коштує близько €1 тис./т, а костриця — близько $300/т. Для того, щоб ця переробна лінія працювала і не простоювала, треба засівати близько 400 га коноплями щороку. 

Науковці Інституту луб’яних культур також наголошують, що унікальність конопель у тому, що вони не лише зв'язують CO2 в повітрі, але й очищують ґрунти від тяжких металів. 

«От уявіть, що зараз, під час війни, потрапляє у наші  ґрунти. У Чорнобильській зоні ми збиралися запустити експеримент з вирощування конопель, аби простежити, наскільки вона може очистити ґрунт. Але  є світовий досвід, американці саме так очищують землю. Тому я переконана, що ця культура сьогодні може стати рятівною для наших ґрунтів і повинна бути в пріоритеті», — каже Ірина Лайко.  

Медичні коноплі в Україні — найближча перспектива

Ірина Лайко акцентувала і на важливості вирощування медичних конопель в Україні, особливо сьогодні — під час війни.

«В усьому світі багато говорять про медичний канабіс, однак в Україні почали лише зараз. І я думаю, що це пов’язано з війною. Наші хлопці на фронті страждають і часто помирають від больового шоку. І саме в цій ситуації препарати на основі медичних конопель можуть рятувати їм життя», — розповіла вона.

Крім того, фахівчиня додала, що напрацювання щодо медичного канабісу їх інститут проводить досить давно. І вже сьогодні з виведених інститутом сортів конопель можна отримувати непсихотропні речовини CBD (канабідіол) та CBG (канабігерол), які використовуються для виробництва крапель, лікувальних мазей, бальзамів та спреїв, засобів для догляду за шкірою, волоссям, БАДів та ін.

«Ми маємо два сорти Меdana (з високим вмістом CBD) і VIK-2020 (з високим вмістом CBG). Медичними ми їх назвати не можемо, бо вони належать до категорії технічних конопель. Але ці сорти можна вирощувати як на волокно, олію та насіння, так і для отримання з їхньої біомаси речовин CBD та CBG при ТГК рослин на рівні 0,08%. Тож вже сьогодні ми готові забезпечити посівним матеріалом вітчизняних виробників, які будуть займатися вирощуванням медичних конопель в закритому ґрунті», — зазначила Ірина Лайко.

 

Сергій Ткаченко також розповів про прибутковість вирощування технічних конопель.

«Реальна урожайність конопель — 1,3 т/га насіння. Зі 100 кг сировини можна отримати 30% олії. Кілограм олії коштує мінімум 400  грн. Зараз трошки ціна навіть зростає. Тобто, якщо ви отримали 30 т олії й продали її по 400 тис. грн/т, у результаті матимете щонайменше 12 млн грн зі 100 га. Просто порівняйте ці цифри з продажем вирощеної кукурудзи». 

Однак після продажу олії у виробника ще залишиться макуха, яку можна переробити на білкові корми й вигідно продати, та близько 4 т/га соломи на полі, які теж коштують щонайменше $400 (близько $100/т).

А ось набір техніки та витрати на вирощування конопель сьогодні можна порівняти з такими ж при вирощуванні кукурудзи. Можливо вирощування конопель навіть обійдеться трохи дешевше. Комбайни й інша техніка будуть ті ж, витрати на добрива співмірні, а сума вкладень на га становить близько $900-1000.

З чого почати вирощування конопель

Ірина Лайко пояснила, що з прийняттям нового закону коноплі стали звичайною сільгоспкультурою, але перш ніж почати їх вирощувати, варто визначитися з напрямком бізнесу. 

«Наприклад, якщо ви збираєтесь вирощувати коноплі на насіння, треба обрати спеціальний сорт, який має урожайність не менш як 1,5 т/га насіння. Середній сорт дає 1 т/га, а от олійні сорти — 1,5 т/га. При цьому, якщо звичайний сорт має близько 25-28% олії, то олійні сорти — 38-40%. Наш інститут вивів такі олійні сорти, як Глесія та Миколайчик», — каже фахівчиня.

 

З насіння потім можна отримати білок, олію, корм для тварин й інші продукти, тобто ланцюжок переробки насіння конопель досить великий. 

«Я була у Литві в одній компанії, яка обрала саме насіннєвий напрямок. Так от вони знайшли свою нішу у переробці — виготовляють різні приправи з того насіння. І у невеличких баночках продають у мережі супермаркетів. До речі, у Львові є заклад, де готують страви з конопель. По-перше, це дуже смачно, а по-друге — це суперфуд», — каже Ірина Лайко.

Європа купуватиме українські сорти конопель

Українські вчені сьогодні вивели сорти з майже нульовим вмістом ТГК.  Це відіграє ключову роль не лише при отриманні дозволів на вирощування, а й у подальшій обробці, оскільки насіння конопель здатне накопичувати ТГК під час збирання.

«Я вчена, яка досліджувала різні посіви, і знаюся на сортах. У світі існують зразки з 0,5% і є зразки з 1% ТГК (тетрагідроканабінолу). Якщо поліція виявить у вас зразки з підвищеним вмістом ТГК, у вас все буде вилучено. Такі історії мали місце у Європі. А сьогодні вони продають ті ж самі сорти нам», — застерігає Ірина Лайко. 

Адже саме з цими сортами пов’язаний ще один нюанс, з яким нещодавно зіткнулися європейці, що стрімко почали розвивати насіннєвий напрямок. Після виробництва продуктів з насіння конопель, яке не містило ТГК, під час реалізації виявилось, що в продукції після переробки підвищився рівень тетрагідроканабінолу. 

Причина полягала у збиранні конопель комбайном. Насіння не накопичує наркотичних речовин, але вміст ТГК у листі складає 0,2-0,3%. При контакті насіння з листям відсоток цієї речовини накопичується в продукції і зростає. Волоски з листків прилипають до насіння конопель, і потім, під час обробки, речовина опиняється всередині насіння. В результаті продукцію кількох компаній у Європі було знищено поліцією після проведення аналізу.

«Тому вони звертаються сьогодні до наших українських сортів, бо українські сорти — це гарантія того, що їх можна переробляти і подібної проблеми не виникне. Адже нам вдалося вивести сорти з 0% вмістом ТГК», — каже Ірина Лайко. 

Захист та технологія сівби конопель

Обробка і протруювання насіння конопель перед сівбою є стандартною —  як і для всіх культур. Наступним важливим етапом в захисті рослин конопель від шкідників є боротьба з основним ворогом — стебловим метеликом. Цей шкідник шириться як у посівах кукурудзи, так і у коноплях. Але уникнути цієї проблеми можна шляхом обробки конопель, коли вони ще невисокі — близько 50-70 см. 

Ірина Лайко каже, що для захисту конопель можна використовувати препарати, які не є такими дорогими, як інсектициди, що використовуються для кукурудзи. Головна мета — захистити коноплі протягом двох тижнів. З цим добре справляються звичайні інсектициди, що й проти колорадського жука.

А от густота висіву конопель прямо залежить від того, який напрямок обере аграрій: 

«Наприклад, якщо ви сієте коноплі на насіння, то ви можете посіяти широкорядним способом близько 15-18 кг/га, що становить близько 0,8-1 млн насінин на га. Але якщо ви плануєте вирощувати коноплі для волокна, то потрібно більше рослин. Тут потрібно близько 3,5 млн рослин на гектар, щоб отримати якісне волокно. У цьому випадку кожна рослина повинна мати діаметр близько 6-8 мм, щоб забезпечити формування великої кількості волокон в кожному стеблі», — говорить вчена.

Збирати коноплі можна звичайним клавішним комбайном

Ірина Лайко розповіла, що  в Інституті луб’яних культур розробили технологію вирощування, в якій можна застосовувати техніку, що працює і на інших культурах. В ній потрібен звичайний клавішний комбайн, класичний, який збирає і зернові культури. Такий комбайн збирає близько 25 га конопель на день. 

 

«Є деякі проблеми з сушінням. Тобто якщо у вас залишаються стебла, що ви з ними будете робити? Отож головне —  це правильно організувати цей ланцюжок роботи з переробними підприємствами», — наголошує Сергій Ткаченко. 

Спектр переробки стебел досить великий, тому варіантів збуту є достатньо. Навіть відходи конопель можуть використовуватися як енергетичний ресурс, тому що енергетичний потенціал пелет, які можна зробити з цих відходів, прирівнюється до м'яких порід дерев. І господарство можна перевести повністю на таке опалення, якщо засіяти частину земель коноплями.

Сергій Ткаченко додав, що в Європі збирання конопель проходить за допомогою більш спеціалізованої техніки, однак все не так складно.

«Є комбайни, в яких внизу є ніж, як в силосного Claas Jaguar, який зрізає стеблину, перед цим жатка зрізає насіння і подає його в бункер. Ми ще до цього не дійшли. Але одне підприємство на Житомирщині вже інвестує кошти у 6 таких комбайнів. Проте можна піти простішим шляхом. У Прибалтиці я бачив гібридний комбайн Claas Lexion з 9-метровою жаткою, який за день збирає 50 га конопель», — розповідає науковець.

При збиранні ж насіння конопель клавішним комбайном треба підняти жатку на 1,5 м (за наявності спеціального механізму можна підняти і вище, тоді на полі лишається більше трести). Варто зазначити, що при цьому стиглість рослин має бути 60-65%, тобто фактично зрізаються ще зелені стебла. І це ключове, адже якщо запізнитись зі збиранням і коноплі достигнуть повністю, то далі, як каже Сергій Ткаченко, «її можна лише сокирою по одному стеблу вирубувати». Тому, аби не було таких ситуацій, в господарствах на кожні 100 га має бути один комбайн, попереджає вчений.

Тобто зерно збирається з високою вологістю — близько 25%, а потім, не чекаючи наповнення бункера і зігрівання, малими партіями вивозиться з поля на сушку або навіть просто розстилається і досушується на асфальті.

Коли зерно зібране, стебла можуть бути в полі до весни. Після сходження снігу та просихання, рослинна маса, яка пройшла за зиму процес мацерації, згрібається трактором з граблями у валок. Потім по валку достатньо пройтись звичайним водоналивним котком з навареними кутниками, після чого пресом-підбирачем зібрати врожай трести. 

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.