Коноплярство в Україні має багату історію і сьогодні коноплі знаходять все нове застосування в медицині, харчовій та будівельній промисловості й інших сферах. А прийняття Верховною Радою законопроєкту №7457 дасть поштовх українському агробізнесу — для виробників технічних конопель спроститься порядок вирощування. Це поштовх до розвитку аграрної промисловості України та переробної галузі, — так вважає Юрій Марчук, засновник ТОВ «Перша конопляна корпорація», який вже під час повномасштабного вторгнення побудував переробний завод у Черкасах.

Коноплі, як альтернатива пластику

Kurkul.com: Розкажіть, як виникла ідея створити «Першу конопляну корпорацію»?

Юрій Марчук: Мій син займається пакувальним бізнесом. У нього декілька підприємств у Німеччині, Голландії та Франції. Він розповів мені, що в пакувальному бізнесі очікуються великі проблеми. Чому? Тому що років 5-6 тому всі почали говорити про екологію і відмовлятися від пластику. Але заборонити пластикове упакування дуже просто, однак треба мати альтернативу. Папір? Але якщо ми всі почнемо загортати все у папір, то через 5 років на землі не залишиться дерев, оскільки папір — це деревна целюлоза. Тож ми почали думати. От ці три заводи в Європі купують целюлозу у Швеції та Фінляндії, виробляють з неї пакування. Але щоб її купити, то замовлення треба робити за рік. І ціна до кінця року буде у два рази вищою.

Спочатку ми мали ідею виробляти целюлозу з очерету. Вже навіть зробили певні кроки, щоб започаткувати переробне підприємство. Але потім з'ясувалося, що є багато проблем, особливо зі збиранням сировини. Так ми рухались-рухались і дійшли до конопель. 

Як з'ясувалося, по виходу целюлози на гектар коноплі у 4 рази продуктивніші ніж ліс. Але ж ліс ще треба 25 років вирощувати.

Коноплі ― це швидко поновлюваний ресурс. Час вирощування ― 120 днів. До того ж коноплі зв'язують CO2, тобто поглинають вуглець з атмосфери. І вже тільки на цьому можна робити бізнес, отримавши відповідний сертифікат. 

У світі є така практика, є спеціальні біржі. Для прикладу, ви маєте авіакомпанію, тобто ви забруднюєте вуглецем атмосферу. Тож матимете варіанти: або платити за цей CO2 або купити сертифікат на біржі за понаднормові викиди. Звичайно, що для України це перспектива майбутнього, але, я вважаю ― найближчого майбутнього.

Крім того, коноплі цінні тим, що з них можна виробляти цінне міцне волокно. Тобто для розуміння теми ― ми говоримо не про будівництво якогось заводу в Черкасах. Ми говоримо про відродження цілої великої галузі ― коноплярства. В Україні коноплярство ― це наша традиційна галузь, ми тут вирощували коноплі тисячі років. І це не про наркотики, як то зараз говорять деякі політики. Їхні слова ― звичайна маніпуляція. 

Kurkul.com: Кажуть, що ми не одні хочемо розвивати у себе коноплярство.

Юрій Марчук: Десятки років тому Україна займала перше місце в Європі по вирощуванню і переробці конопель. У нас працювали десятки переробних заводів. За моїми скромними підрахунками, ми говоримо про 100 тис. робочих місць. Це потужний потенціал економічного розвитку для України, особливо актуальний зараз.

Свого часу все це було заборонено, знищено, порізано на металобрухт. І коноплярства на сьогодні ми не маємо. В той же самий час в усьому світі цю галузь активно відроджують. Китай займає перше місце. У них вже понад 700 тис. га під коноплями. І вони ж не просто так це роблять. Це програма на рівні держави. Чому? Тому що коноплі є гарною альтернативою бавовні. Бавовна потребує дуже багато води для вирощування, а води в них немає. До того ж конопляне волокно само собою значно якісніше. 

Kurkul.com: Гадаєте переробка конопель всередині країни дозволить нам позбутися залежності від сировинного експорту зерна?

Юрій Марчук: Коли нам наші керманичі кажуть, що ми повинні йти в переробку, робити додану вартість, то в мене виникає питання: що нам пропонують переробляти? Пшеницю на борошно? Не дуже привабливий бізнес. 

А от коноплі ― це одна з кращих культур рослинного світу. З конопель ви можете зробити все, що потрібно людині, взагалі все. Близько тисячі найменувань можливих продуктів виробництва. Стебло рослини на первинній переробці розподіляється на волокно і кострицю. Костриця ― міцний матеріал, який, наприклад, може слугувати арматурою у будівельних блоках. А з відходів можна робити пелети. 

От чому ми зараз неконкурентні по зернових? Тому що їх треба сушити, а це сьогодні дуже дорого. Проте якщо у сівозміні аграрій матиме 100 га конопель, то сушка буде фактично безкоштовною. Конопляна костриця має теплоту згоряння на рівні дуба. Ще з костриці можна робити високоякісний порох. 

Загалом спектр продуктів переробки конопель достатньо широкий. Я просто перерахую. Їжа ― це насіння конопель. З нього ви отримаєте олію, борошно, протеїн, шрот для годування тварин. Одяг. Ви можете повністю одягтися у те, що зроблене з конопель ― і навіть взуття. Ліки. На сьогодні всі лікарські властивості конопель ще не вивчені до кінця. Оселя. З конопель вже зараз ми й наші партнери робимо і блоки, і утеплювачі. 

До речі, у таких країнах, як Італія та Нідерланди ті, хто будують свій будинок з конопляного матеріалу, отримують компенсацію за вартість матеріалу. Тому що в них на рівні країни є зацікавленість в будівництві осель, які не виділяють шкідливих речовин у навколишнє середовище.

Kurkul.com: Які лінії переробки працюють у вас зараз?

Юрій Марчук: Наше завдання ― це первинна переробка. Тобто коноплі, з яких зібрали насіння, ми сушимо, складаємо в тюки. Далі ці тюки потрапляють на прес-подрібнювач. Після чого стебло рослини на лінії декортикації розподіляється на кострицю, її в рослині близько 30%, і волокно — його близько 70%. Далі цю розділену сировину в нас купують наші партнери, які займаються вторинною переробкою і виготовляють різні продукти. З костриці вже зараз виробляють міцні та якісні теплоізоляційні будівельні блоки. А з волокна підприємство з Ірпеня ― стіновий утеплювач та утеплювач під ламінат, а також нитку. Це замовлення, які маємо вже зараз. 

Загалом зараз ми налагоджуємо зв’язки, продумуємо можливі варіанти паралельного будівництва виробничих ліній вторинної переробки. І хоча на повну потужність ми ще не працюємо, однак вже зараз маємо чергу з тих, хто хоче отримати нашу сировину. 

На найближче майбутнє плануємо доукомплектувати завод лінією виробництва пелет. Я думаю, що зважаючи на ціни, пелети з відходів конопель матимуть попит, адже будуть дешевими.

Своє ТОВ ми назвали корпорацією саме тому, що на перспективу навколо нас з'являться підприємства, які будуть переробляти його далі. 

Kurkul.com: Які маєте ще плани щодо переробки?

Юрій Марчук: Якщо нам вдасться пройти всі законодавчі і юридичні квести, то на майбутнє маємо намір запустити свою лінію виробництва будівельних блоків. Процес наступний: конопляну кострицю змішуємо з вапном, пресуємо і в результаті маємо 100% органічні блоки. Міцні, стійкі до вологи й різного роду грибків. З високою теплоізоляцією. 

Kurkul.com: Скажіть, чи є якісь вимоги до сировини, придатної для переробки?

Юрій Марчук: Для зберігання сировини немає жодних вимог. А от для переробки — максимум 14% вологості. Це суто по технічних характеристиках лінії, бо якщо вологість буде більшою, то солома конопель буде залипати й обладнання не буде пропускати цю всю масу. Тюки у нас спочатку стоять під дощем і снігом просто на вулиці, потім сохнуть в ангарі. А вже звідти ми забираємо її на переробку. 

Вирощування конопель удвічі прибутковіше від зернових

Kurkul.com: Що можна сказати про прибутковість справи?

Юрій Марчук: Це мінімум у два рази більша маржа, ніж на зернових. І це я спираюсь на сьогоднішні ціни. Але щоб ви розуміли, за цей рік ціна на кострицю в Європі зросла вдвічі.

Kurkul.com: Розкажіть про фінансову складову, де взяли гроші, аби побудувати завод?

Юрій Марчук: Нам вдалося отримати грант від Міністерства економіки у розмірі 8 млн грн. Цих коштів вистачило приблизно на половину справи. Також нас підтримали закордонні партнери, з якими ми матимемо співпрацю на постачання конопляної целюлози.

Kurkul.com: Коли плануєте запускати роботу заводу на повну потужність?

Юрій Марчук: Основне обладнання вже встановлене і працює. Зараз у нас ще тривають налагоджувальні роботи, ми чекаємо частину обладнання, яке забезпечить завершальний процес ― переробку у пакування. Згідно з нашими планами, до 1 березня ми повинні все це встановити. До роботи на заводі плануємо залучити 10-15 людей.

Kurkul.com: Про які об’єми переробки йдеться?

Юрій Марчук: Ця лінія переробляє 1 т на годину. Тобто це 8 т на день. Це приблизно 200-250 т на місяць, а значить ― близько 3 тис. т на рік. Мова йде про роботу в одну зміну. Але за необхідності ми зможемо запустити дві й три зміни. Тобто нам є куди рости. 

Kurkul.com: Розкажіть, в чому ключова відмінність технічних конопель від наркотичної рослини? 

Юрій Марчук: Технічні коноплі відрізняються рівнем вмісту в рослині тетрагідроканабінолу (ТГК). Однак наше законодавство дуже недосконале у цьому сенсі, бо, наприклад, у постанові № 700 Кабміну йдеться про регулювання обігу наркотичних речовин в Україні. Так от у цьому документі є список ― перелік наркотичних речовин. І в тому переліку прописані коноплі. Хоча коноплі ― це рослина, а не речовина. Психотропні речовини містяться у багатьох рослинах, не лише в коноплях. Для прикладу, вони є в мухоморах. Але ж нікому не спадає на думку регулювати законодавчо обіг мухоморів. 

Читайте також: Чи вб’є законопроєкт 7457 українське коноплярство, або у чому різниця технічного і медичного канабісу

Вирощування технічних конопель має спростити новий закон

Kurkul.com: А з юридичної точки зору, наскільки просто зараз в нашій країні заснувати господарство, яке займатиметься вирощуванням сировини ― самих конопель? 

Юрій Марчук: Якщо спиратися на те законодавство, яке існує на сьогодні, то вирощувати технічні коноплі практично неможливо. До цього доклали руки практично всі прем’єри: і Тимошенко, і Яценюк, і Азаров. Наробили такого… У законодавстві маємо одні «паркани», подолати які неможливо. Я, наприклад, отримував ліцензію 8 місяців, і то тільки тому, що якщо я собі ставлю ціль, то я до неї обов’язково дійду. Чого б мені це не коштувало. Щоб ви розуміли, я в одну лише Держлікслужбу їздив 5 разів, не рахуючи Департамент протидії наркозлочинності та всього іншого. Я це все пройшов, аби на своєму досвіді продемонструвати цей шлях для інших. 

Kurkul.com: Але ж зараз із прийняттям нового закону щось змінилося? 

Юрій Марчук: Реєструючи корпорацію три роки тому, ми мали надію, що в нашій країні щось буде змінюватися у кращу сторону. І от нарешті 21 грудня Верховна Рада таки прийняла закон «Про легалізацію медичного канабісу». Довго його просували, Тимошенко наклала на нього вето. Але от 17 січня його передали на підпис президенту. В цьому законі є визначення самого терміну «технічні коноплі», чого раніше ніде прописано не було. А також є статті, які стосуються саме технічних конопель. Отож ми маємо надію, що в цьому законопроєкті нам таки дозволять вирощувати технічні коноплі. Проте поки що у вільному доступі самого тексту законопроєкту немає.

Kurkul.com: Ви пройшли цей шлях, то скажіть, які найперші кроки має зробити й до чого має бути готовим фермер, який вирішив ввести у сівозміну свого господарства коноплі?

Юрій Марчук: Найперше ― ви повинні написати заяву в управління боротьби з незаконним обігом наркотиків про те, що ви хочете тут щось переробляти чи вирощувати. Це управління має дати дозвіл. Але перед тим вони приїдуть до вас і перевірять: хто ви, на якій відстані від доріг знаходиться територія господарства, на якій відстані від населених пунктів, яка у вас охорона, яка у вас пожежна сигналізація, які у вас замки на дверях, якої товщини сталь дверей і ще багато іншого. Кожен працівник має пройти обстеження у психіатра і нарколога. І ще багато-багато пунктів на цьому шляху.

Але припустимо, вам пощастило і ви виконали всі ці вимоги. Далі ви йдете у Держлікслужбу, і це ще ряд своїх тонкощів. Проте, щоб ви розуміли, в інших країнах все зовсім по-іншому. В усьому цивілізованому світі технічними коноплями займаються аграрні міністерства, тому що технічні коноплі ― це технічна рослина, така ж як, наприклад, ріпак.

Щодо ліцензії на вирощування теж маємо цікаву процедуру. Вона надається на земельну ділянку з певним кадастровим номером. От, наприклад, ми взяли ліцензію на 22 га конопель. Дія цієї ліцензії 5 років. Але ж кожен з аграріїв знає, що 5 років вирощувати на одній і тій же земельній ділянці одну культуру неможливо. То виходить, що кожного наступного року треба йти й знову брати ліцензію, але вже на іншу ділянку. 

Тому наразі маємо отакі колізії в законодавстві. Можливо, законопроєкт №7457 то все врегулює.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.