«Нове свинарство в Україні» — таку назву має концепція, яка має на меті збільшити виробництво свиней до 20 млн голів та створити €6 млрд доданої вартості. Спікери  бізнес-форуму «Зерно. Свині. М’ясо — 2024», що відбувся у червні в Києві, зазначають, що в реалізації цієї концепції є прогрес, але це лише початковий етап. 

За їх словами, Україна має потенціал бути вагомим гравцем у світовій торгівлі м'ясом, але для цього необхідна підтримка та співпраця державних органів, таких як Міністерство аграрної політики та продовольства та Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з виробниками. 

«Нам необхідна постійна стала продовольча безпека як для забезпечення відповідними харчовими продуктами українців, як споживачів, так і Збройних сил України. Також ми маємо бути впевненими у тому, що завтра буде доступним якісний український продукт, аби не залежати від імпорту. На виконання рішення Ради національної безпеки та оборони, на розгляд уряду вже подано стратегію продовольчої безпеки, яка в тому числі включає необхідність розвитку продовольчої безпеки після завершення воєнного стану», — наголосив на початку форуму виконувач обов'язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. 

Зазначивши, що розвиток виробництва продуктів свинарства з доданою вартістю — це розвиток бізнесу, розвиток економіки країни й вклад у сили оборони у вигляді податків. 

«Також важливо зазначити, що саме аграрна продукція забезпечує експорт країни — минулого року це 62-65%, і так само це значна частка ВВП. Але зараз у період війни важливо запровадити напрямки, які б дозволяли створювати продукти з доданою вартістю», — додав посадовець. 

Також Тарас Висоцький розповів, що Уряд вже розробляє програми підтримки свинарства для українських фермерів, щоб стимулювати зростання галузі. Щорічне зростання поголів'я свиней в Україні становить лише 3-4%, що є недостатнім. Міністерство аграрної політики та продовольства України працює над програмами допомоги фермерам, щоб прискорити це зростання.

Дві ключові складові успіху:

• державна підтримка фермерів, зокрема допомога на маточне поголів'я свиней;
• розширення ринків експорту свинини, включаючи країни ЄС та Південно-Східної Азії.

За словами Тараса Висоцького, урядова підтримка буде працювати протягом 5-7 років, а також надаватиме доступ до нових ринків збуту, що стимулюватимуть інвестиції в українське свинарство.

Читайте також: Українське свинарство: м’ясо для ЗСУ, вакцина від АЧС та біоетанол

Разом з тим обговорили не тільки питання продовольчої безпеки, а й енергетичної. Оскільки з відходів в свинарстві можна виробляти біометан. Наразі в держави є фокус на енергетичній безпеці, і є чіткий результат після багатьох років дискусій. Прийнято закон, який вже з червня 2025 р.вимагатиме мінімум 5% біопалива в бензині. Планується, що цей відсоток буде поступово збільшуватися. 

Вихід на експорт — через реєстрацію поголів’я

Держпродспоживслужба наразі активно реформується, аби вирішити ряд питань, які досі гальмували розвиток галузі. 

Зміни наразі відбуваються на усіх рівнях — починаючи від обласних та районних управлінь, лабораторій та навіть інститутів. Іншими словами, чимало питань раніше ускладнювалися, сьогодні почався діалог. 

«Провідна моя мета із приходом на цю посаду — зробити систему Держпродспоживслужби відкритою. В тому, щоб вона для добросовісного бізнесу стала в першу чергу сервісом, а для недобросовісного —  бар'єром, який би спонукав бізнес ставати таки доброчесним платником податків. Аби ми належним чином могли забезпечувати принцип простежуваності «від лану до столу». Додам, що я сприймаю критику служби, і там не все так добре як хотілося», — зауважив керівник Держпродспоживслужби України Сергій Ткачук. 

Наразі Держпродспоживслужба активно цифровізується, передбачаючи наявність особистих електронних кабінетів та позбавлення впливу людського фактора.

«Україні потрібно завойовувати ринки на експорт, де нас по суті ніхто не чекає. Але для того маємо навести лад у галузі всередині країни, аби відповідати всім вимогам тієї чи іншої країни. Ми сьогодні почали робити перші кроки. Проблема в тому, що близько 50% поголів'я свиней в Україні не ідентифіковано», — додав посадовець.

Він додав, що масова ситуація в країні наступна. Під час інвентаризації підприємств виявляється, що тисячі поголів'я свиней не ідентифіковані. І зараз є нарікання на роботу Держпродспоживслужби від бізнесу, бо якщо тварини не ідентифіковані, то ветеринар не може вже видати свідоцтво  — так працює електронна система.

«Є наказ Мінагрополітики, який зареєстрований в Мін’юсті щодо ідентифікації тварин. Так, у  пункті 26 йдеться про те, що кожне переробне підприємство, яке вирощує свиней, має подавати звітність. Станом на квітень таку звітність подало 16% підприємств. Зараз, станом на 7 червня, нам вдалося досягти вже показника 29%. Наш наступний етап — у разі відсутності звітності система не буде оформляти ветеринарні документи. Варіантів впливу не буде, бо працюватиме виключно електронна система», — наголосив очільник відомства.

В Україні на сьогодні 3 541 активне підприємство, що займається вирощуванням свиней, з них 1 100 подали звітність, і лише 32 підприємства зробили це в електронному вигляді. Хоча вже сьогодні система доступна кожному.

«Якщо зі своєю продукцією ми хочемо виходити на зовнішні ринки, то маємо розуміти, що це певні правила і вони відрізняються від тих, до яких ми звикли. Ми маємо чітко розуміти, що так, як було, вже не буде», — зазначив Сергій Ткачук.

Для того, аби запустити експорт свинини мають бути погоджені всі протоколи, всі  вимоги, сертифікати. За словами посадовців, бізнес за кордоном вже готовий купувати нашу продукцію, однак Україна  поки не готова. І це тривалий процес. Цікаво, що свинину світ готовий купувати, і споживання свинини щороку зростає на 2 млн т. 

Євросоюз, який традиційно забезпечував внутрішній ринок на 50%, зараз зменшує обсяги виробництва, оскільки дбає в тому числі й про екологію через перенасичення поголів’я свиней. Це відкриває перспективи для України. 

Як наголошує Сергій Ткачук, щодо експорту тваринного походження по Євросоюзу наша країна вже приєднана до системи, за якою експорт можна здійснювати по електронних сертифікатах. 

«За перший квартал ми приєднали всі наші регіони до цієї системи, оцифрували печатки, підписи. Все це працює належним чином. Тобто в частині оформлення документів все значно пришвидшилось. Але треба врегулювати систему контролю всередині країни. Думаю, за рік це можливо зробити», — підсумував очільник Держпродспоживслужби.  

Тваринництво рентабельне в балансі з рослинництвом

Під час дискусії на форумі українські виробники говорили про прибутковість справи, про ризики та про можливості розвитку. 

Михайло Кобченко, представник ТОВ АПК «Докучаєвські чорноземи» розповів про досвід компанії у тваринництві, наголосивши на необхідності впроваджувати такі ж сучасні технології, як у рослинництві.

«Ціни на свинину, звичайно що нестабільні, як нестабільним є і ринок зерна. Але ми вибудували свою роботу так, аби утримувати баланс між рослинництвом і тваринництвом. Сьогодні є дуже багато новітніх технологій, що застосовуються саме в рослинництві для покращення ефективності кожного кв. м землі. Але з тваринництвом, на жаль, ситуація зовсім інша. Ми мінімізували всі ризики таким чином, що в нас є власна переробка, власна реалізація. Так ми стабілізуємо ситуацію щодо цін», — розповів він. 

Та додав, що коли у 2022 р. експорт зерна зупинився повністю, то насправді реалізація свиней і м'яса давала операційні кошти. Ті, які неможливо було отримати для весняно-польових робіт.

«У 2022 р. в лютому соняшник коштував $700/т, тоді фермери отримували надприбутки. Але при цьому ціна на свиней була в межах 50 грн/кг. Але через пів року ціна, наприклад на кукурудзу із 8 тис. грн/т упала до 2,5 тис. грн/т. І це вже був мінусовий ринок кукурудзи. При цьому ціна на свинину була 86 грн/кг. Такий баланс між рослинництвом і тваринництвом стабілізує ті коливання», — додав Михайло Кобченко.

У глобальному розумінні галузі та цін на продукцію свинарства учасники проговорили про те, що ціни на свинину в країнах, які купують її в Євросоюзі, значно вищі, ніж в Україні. Наприклад у В’єтнамі та Філіппінах ціна сягає $4-4,5/кг. Це при тому, що в Україні достатньо комфортною для виробників є ціна від $2/кг. Тому доступ до глобального ринку безумовно робить виробництво привабливішим.

Вакцина від африканської чуми в Україні

Микола Бабенко, директор Асоціації «М’ясної галузі» та Центру підвищення ефективності у тваринництві, розповів про реєстрацію вакцини для профілактики африканської чуми свиней (АЧС) в Україні як одну з перешкод на шляху до експорту. А саме — через що затягується процес.

«Ситуація насправді склалася дивним чином. Все через необхідність узгодження з Всесвітньою організацією охорони здоров'я тварин (МЕБ), а також через те, що регіональний офіс дирекції, яка координує роботу в Україні знаходиться в москві. Було зроблено чимало роботи. Це було складно через війну. Однак прогрес був досягнутий, і рішення про реєстрацію вакцини очікується найближчим часом», — повідомив він. 

Микола Бабенко також зазначив, що питання АЧС є важливим для України, оскільки галузь свинарства в країні знаходиться під загрозою, а компенсації фермерам, чиї тварини постраждали від хвороби, не передбачені. Спікер наголосив на важливості розв'язання цього питання для продовольчої безпеки та обороноздатності країни.

Україна стартує з подачею заявки на реєстрацію в'єтнамської вакцини від африканської чуми свиней, слідуючи за Румунією. Про це повідомив Нгуєн Ван Дієп, директор AVAC Vietnam. 

Вакцина AVAC ASF Live, дозволена для комерційного продажу з липня 2023 р. Вона допомагає контролювати африканську чуму свиней, яка завдала значних збитків. Вакцина безпечна для поросят від 4 тижнів і може ефективно боротися з АЧС в Україні та інших країнах Європи.

Де шукати гранти на справу?

Ольга Шаверіна, засновниця спеціалізованої компанії з проєктного фінансування Additional Financing Consalting, під час форуму розповіла про інструменти фінансування, доступні для агробізнесу.

«Існують різні джерела грантів, зокрема міжнародні організації, такі як USAID, GIZ. Також можна шукати грантову підтримку у таких країнах, як Фінляндія, Данія та Норвегія. Ці країни пропонують лоти до €3-5 млн. І саме агросфера і переробка сьогодні є пріоритетними. Тому що ці сфери є частиною продовольчої безпеки Європи. Однак є і ціла низка інших країн зі своїми програмами, ці програми широко не рекламуються», — розповіла Ольга Шаверіна.

Окремо вона  наголосила на тому, що і в Україні нині діє чимало державних програм, якими скористатися бізнесу буде значно простіше. А суми державних грантів вже сягають €200 тис. Також підкреслила, що існують різні види грантів, у тому числі на експорт продукції, створення робочих місць та різні соціальні проєкти. А також приватні ініціативи, як от Фонд Говарда Баффета, який надає підтримку постраждалим від війни підприємствам у розмірі $75 тис.

«Також існують транскордонні програми країн, з якими межує Україна — Польщі, Румунії, Словенії. Ці програми складні, але ті, хто готовий до складнощів, можуть отримати €1-2 млн. Особливо, якщо ви плануєте щось відкривати на прикордонній території Заходу України», — додала фахівець.

Вона також відзначила можливість поєднання різних інструментів фінансування, таких як гранти та пільгові кредити. Ольга Шаверіна порадила звернути увагу на те, що зазвичай фінансують коштом грантів —  обладнання, навчання, сертифікація, стандартизація, дослідження ринку, ребрендинг і маркетинг. Вона також відзначила, що є фінансові можливості й для тих, хто прагне до екомодернізації та енергетичної модернізації, особливо сонячних електростанцій.

«Зверніть увагу на те, що ніколи не фінансується грантами, наприклад, вживане обладнання, санкційні речі, капітальне будівництво, транспорт, землевідведення, алкоголь, предмети розкоші», — зазначила спікер.

Ольга Шаверіна поділилася враженнями про державний досвід надання грантів, який був відносно обмеженим, з пілотними програмами. Проте в нинішніх умовах воєнного часу акцент все більше зміщується в бік малого та середнього бізнесу та аграрного сектору.

Найбільш привабливим фахівець відзначає те, що є можливість поєднання кількох програм. І на противагу грантам з інших країн, працюючи з державними — якраз можна говорити про вживане, але хороше обладнання. 

«Державні дотації можуть поєднуватися між собою. Одночасно можна отримати і 250 тис., і 8 млн, якщо дуже старатися. До того ж держава дозволяє посилити ці дотації дотаційними програмами, навіть якщо ви вже маєте всі кредитні лінії», — підкреслила фахівець.

Держава також починає роз’яснювально-виховні програми. Одну з таких програм проводить Additional Financing Consalting. Ця компанія надає технічну підтримку для фінансування проєктів. 

Так, до кінця року компанія проводитиме безплатні навчальні семінари та індивідуальні консультації для переробних підприємств, які планують залучати державне фінансування. В кожному регіоні України є кілька груп консультантів, які роблять це за певну плату. За інформацією Ольги Шаверіної, ця послуга коштує від 50 до 200 тис. грн. 

Серед інших питань, які обговорили під час бізнес-форуму у контексті необхідності розвитку свинарства в Україні та переробки, була відсутність наразі конкурентного пакування продуктів зі свинини з боку невеликих фермерських господарств, а також необхідність унікального підходу — наприклад, відродження автентичних м’ясних виробів, з якими в недалекому майбутньому можна підкорювати і європейський ринок, як-то шовдарь, мацик, гурка, пікниця, шойт, мангалиця й ін. До речі, представники мереж супермаркетів наголосили, що всередині країни саме зараз фермерські продукти стають все більше популярними серед покупців.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.