10 жовтня 2024 р. Верховна Рада України проголосувала за прийняття Законопроєкту №11416–д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Наразі закон проходить кінцеву стадію — направлений на підписання Президенту України. Сьогодні говоримо про те, які зміни чекають аграріїв та за що доведеться платити більше.
Зміни в податковому кодексі передбачають підвищення ставки військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5% для найманих працівників (для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ ставку залишили 1,5%, та залишили звільнення для тих, хто виконує бойові завдання).
Якщо ви працюєте, як ФОП, то з 1 жовтня 2024 р. встановлюється військовий збір для всіх ФОПів І, ІІ й ІV груп у розмірі 10% від 1 розміру мінімальної зарплати, що становить 800 грн/міс.
Щодо платників єдиного податку ІІІ групи, які наразі сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу, то для них запроваджується додатковий військовий збір у розмірі 1% від доходу.
Найпоширеніше питання: коли почнуть діяти ставки у 5%? Зрозуміло, що для фізичних осіб 5% – не раніше дати опублікування закону. Поки закон не набув офіційної чинності, тобто не підписаний президентом, діє ставка 1,5%.
Як тільки закон набуде чинності, буде діяти ставка 5%. При цьому є можливість, що навіть виплачені в жовтні платежі зазнають перерахунку. Але це стане відомо тільки після набуття чинності закону та роз’яснень Державної податкової служби.
Оскільки закон ще не вступив в дію, то виникають також питання щодо нарахування орендної плати. Адже існує можливість її нарахування та сплати до прийняття нових ставок ВЗ, запропонованими законопроєктом №11416-д. В такому разі підприємство може нарахувати орендну плату у вересні та виплатити у жовтні, застосувавши стару ставку ВЗ 1,5%.
Читайте також: Гроші, люди, час — яка ціна розмінування України
Податківці пояснюють: нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету здійснюються за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування. Об’єктом оподаткування відповідно є дохід від надання майна у лізинг, оренду або суборенду, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Якщо підприємство нарахувало у вересні 2024 р. орендну плату, то ВЗ становив 1,5% і донараховувати й доплачувати ВЗ до ставки 5% не потрібно. За умови невиплати доходу, треба буде сплатити ВЗ до бюджету до 30.10.2024. Але ставка ВЗ щодо такого вересневого доходу при цьому не зміниться. У додатку 4ДФ у ІІІ кварталі буде показано нарахування орендної плати та податків, а у IV кварталі — виплату орендної плати. Працівники банку перевіряють лише наявність сплати ВЗ, але не контролюють розміру сплаченого внеску.
Якщо ж орендна плата була нарахована з 1 жовтня зі ставкою 1,5% ВЗ, то, швидше за все, потрібен буде перерахунок. Але знову ж податківці радять чекати подальших розʼяснень.
Встановлюється мінімальний податок на землю (МПЗ) у розмірі 700 грн/га, а для земель, де частка ріллі становить не менше 50% – 1400 грн/га. Також з 01.01.2025р. і до кінця воєнного стану застосовується підвищений коефіцієнт К (0,057) для формули розрахунку МПЗ.
Юристи стверджують, що такі зміни унеможливлюють коректний розрахунок МПЗ, оскільки не враховують реальні фактори, що впливають на прибутковість землі.Крім того, законопроєкт доручає КМУ внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, враховуючи вплив змін клімату на прибутковість. Юристи вважають, що це порушує розподіл влади, передбачений Конституцією України.
Також в законі йдеться, що власники або користувачі не визначають МПЗ для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів.
Читайте також: Олег Балагура: Україна має потенціал, поки є фермерство
Відомості про розташування земельних ділянок відносно меж населених пунктів визначаються згідно з даними про межі адміністративно-територіальних одиниць, внесеними до Державного земельного кадастру. У разі відсутності таких даних, ділянки у межах населених пунктів належать до сіл, селищ, міст, відповідно до даних індексних кадастрових карт (планів) Державного земельного кадастру. А при визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт «К», при визначенні МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, застосовується із значенням 0,057. Наразі даний коефіцієнт становить 0,05.
Земельний податок є обов’язковим для власників землі в Україні. Плата за землю – це частина податку на майно, який сплачується у вигляді земельного податку або орендної плати за державні та комунальні ділянки. Землекористувачі, у тому числі й орендарі, сплачують орендну плату за користування земельними ділянками державної або комунальної власності. До об’єктів оподаткування належать земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки, які перебувають у власності.
Земельний податок сплачується власниками або користувачами з моменту, коли у них виникає право власності або користування земельною ділянкою. Якщо право власності на будівлю переходить іншій особі, податок сплачується з дати державної реєстрації новим власником.
Хоча закон передбачає окремі категорії землекористувачів, що мають пільги при сплаті земельного податку. Відповідно до норм Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються:
Для виробництв вин та іншої виноробної продукції розмір мінімальних гуртових відпускних і роздрібних цін збільшений на 50%. Додатково ДПС має розмістити інформацію про розмір мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Читайте також: Зуби дракона чи унікальні вина — сімейна виноробня «Курінь» на межі зникнення
Також у ч. 2 ст. 46 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначають, що підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є несплата господарством, що отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств або авансового внеску з ПДФО за податковий (звітний) період.
«Якщо комусь здається, що закон, який ми проголосували, приносить радість мені чи колегам, то це хибна думка. Ми всі не в захваті від того рішення, але ми всі розуміємо, що воно є необхідним і його ухвалити треба», — прокоментував Данило Гетманцев, автор законопроєкту та голова податкового комітету Верховної Ради.
І справді нововведення викликали мало захвату в представників бізнесу й звичайних людей, які тепер отримуватимуть менше на руки. Економіст Олег Пендзин висловив скептицизм щодо проголосованого законопроєкту про підвищення податків, який, на його думку, не розв'язує проблему нестачі коштів на мобілізацію.
«Державі потрібно 1,5 трильйона грн. В кращому випадку зараз зберуть 35 млрд грн, що нічого не вирішить. До того ж хіба це податки на бізнес? Ці податки ляжуть на споживачів, що, на мій погляд, не врятує ситуацію жодним чином. Тож сенс цього процесу незрозумілий. Хіба для зовнішньої аудиторії, щоби показати західним партнерам, що ми піднімаємо податки…», — каже економіст.
Підвищення ставки ВЗ та підвищення податкового тиску на ФОПів за оцінкою, яку наводить Андрій Длігач, призведе до негативних наслідків не тільки для бізнесу у вигляді скорочення інвестицій, падіння оборотів, посилення міграції заробітних плат у тінь до показника 44%, але для держави в цілому у вигляді додаткового скорочення ВВП на 0,9% та зниження надходжень/збільшення видатків бюджетів.
Попри всі застереження депутати підтримали законопроєкт. Головні правники Апарату ВРУ дали свою негативну експертну оцінку: «положення законопроєкту від 30.08.2024 № 11416-д не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України». І виникає ряд колізій, неузгодженостей та не зовсім позитивних правил. Найголовніше з них це те, що закон набере чинності з дня, наступного за опублікуванням. Тому ретроспективне застосування — питання дискусійне.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.