Олег Балагура керівник Державного підприємства «Дослідне господарство «Шевченківське», що на Київщині, переконаний, що Україна має дбати про достатній рівень тваринництва: як розвивати програму покращення генетики, так і підтримувати фермерів, які обрали напрямок тваринництва. Адже власне виробництво м’яса в Україні —  це лише 30% від внутрішньої потреби.

На ДПДГ  «Шевченківське» сьогодні утримують 3,5 тис. свиней та 1,6 тис. голів великої рогатої худоби та мають статус племінного господарства. Тут є ще й власна конеферма, та ідея розпочати промислове виробництво кумису.

Окрім тваринництва, господарство займається рослинництвом на майже 4 тис. га, що дозволяє виробляти комбікорми з власної сировини.

Kurkul.com: Пане Олеже, ви говорите, що тваринництво потребує інвестицій і модернізації технологій. Скажіть, скільки останнім часом ви інвестували у тваринництво?

Олег Балагура: За останні три роки ми вклали близько 20 млн грн. Левова частка — це інвестиції у свиноферму. Вже під час війни ми модернізували два приміщення, зробили сучасний маточник. Ще маємо на меті побудувати сучасний доїльний комплекс. Наука йде вперед, тому і виробництво має йти вперед. 

Читайте також: Олег Балагура: Україна має бути членом ЄС, але багато хто боїться нас

Ми нещодавно реконструювали свинарник: здійснили реконструкцію стін, замінили вікна на менші, оскільки сучасні технології вирощування не вимагають стільки світла. Також встановили витяжки та клапани для циркуляції повітря. Встановили вентилятори, а також спеціальні шахти, які забезпечуватимуть вентиляцію приміщення. Це створить комфортніші умови для тварин.

Усередині приміщення — перегородки з воротами, у кожному відділенні встановлено механізовану систему роздачі корму та поїлки, а також механічне видалення гною — встановили нахильний транспортер для видалення органічних відходів. 

Kurkul.com: Ви згадали про необхідність збільшення виробництва свинини в Україні. Які, на вашу думку, основні перешкоди для досягнення цієї мети?

Олег Балагура: Я вважаю, українському сільському господарству сьогодні треба підставити плече. Сьогодні важливо, що Україна виробляє і молоко, і м'ясо, і яйце, і курятину. Це дуже добре, що країна має власну продукцію. Поки є фермерство, поки виробляємо своє — країна має потенціал до розвитку. Та й власне виробництво — це, в першу чергу, продовольча безпека. Україна і народ може нагодувати якісною дешевою сільгосппродукцією, це дійсно так. Це істина, яку ніхто не може заперечити.

Але разом з тим, ми всі знаємо, що Україна виробляє лише 30% продукції свинарства від потреби, інше ми завозимо. То, я вважаю, треба підтримати наших фермерів, власне виробництво, аби  покрити тих 70%. Тому нам є куди рухатись. Ключове — вірна політика держави.

Прибутковість свинарства визначає ринок

Kurkul.com: Які зараз потужності вашої свиноферми чи окуповує вона себе?

Олег Балагура: Якщо раніше ми мали 2 тис. молодняку, то зараз —  6 тис. І якщо приріст живої ваги раніше був слабенький, то зараз, внаслідок впровадження технологій, виробництва власного комбікорму, значно зріс. Чимало переробних підприємств знають наше виробництво та нашу продукцію, довіряють нам. Проте от ціни знизились. Один кілограм живої ваги був 85 грн, а зараз вже 60 грн, що буде далі навіть не знаю. От рахуйте — 25 грн різниця, це 30% в мінус. Хоча все одно свиноферма є прибутковою —  минулого року ми отримали 12 млн грн прибутку. 

Kurkul.com: Які породи свиней вирощуєте?

Олег Балагура: На фермі ми вирощуємо в основному породу велика біла, яку використовуємо для маточного поголів'я свиноматок. Потім проводимо штучне запліднення породою ландрас для отримання м'ясних свиней, які зараз мають найбільший попит на ринку. Середній цикл від народження до відгодівлі триває 6 місяців. За цей період свиня набирає вагу до 120 кг. 

Ми продаємо молодняк віком від одного до двох місяців населенню. Іншу частину молодняку вирощуємо до ваги 120 кг для подальшої реалізації на м'ясо.

Kurkul.com: Як дбаєте про здоров’я свиней, чи проводите вакцинацію?

Олег Балагура: Ветеринарна обробка поросят починається відразу після народження. Спочатку обробляємо пуповину, підрізаємо зуби. Після цього вводимо препарати на основі заліза. Перша вакцинація проводиться на 21 день, далі — проти рожі. Основне стадо отримує більше обробок, а ті свині, які йдуть на м'ясо, проходять дві обов'язкові обробки.

Kurkul.com: Як годуєте свиней?

Олег Балагура: Для годівлі свиней ми використовуємо власні комбікорми, які виготовляємо на нашій комбікормовій установці. Виробництво комбікормів поділяється на п'ять основних груп, відповідно до віку та стану свиней: свиноматки, супоросні свиноматки, підсисні свиноматки, а також для поросят до місяця та свині на дорощуванні та відгодівлі.

Основними компонентами комбікорму є пшениця, кукурудза та ячмінь, які ми вирощуємо самі. До складу кормів також додаються білкові добавки, такі як горох і соя, а також білково-вітамінні комплекси, які закупляємо для кожної групи тварин відповідно до їхніх потреб.

Kurkul.com: Чи змінюєте раціон свиней і корів, залежно від пори року?

Олег Балагура: Трохи раціон змінюється, але в цілому намагаємося підтримувати стабільність у цьому сенсі. Основні корми  виробляємо самостійно. Це силос, грубі корми, сіно та солома. Для різних груп тварин комбікорми змішують на комбікормовому заводі з використанням власного зерна, а також купованої соєвої макухи та соняшникового шроту. Додаються також спеціальні мікродобавки. 

Kurkul.com: Падіння цін на зерно впливає на прибутковість у тваринництві? 

Олег Балагура: Фактично так. Але все одно про прибутковість можна говорити, відштовхуючись від ринкових цін, цін закупівлі того ж молока чи м’яса. Бо складники витратної частини можуть знижуватись, однак, якщо не буде ціни, то фактично не буде прибутку.

Молочне скотарство вигідне, оскільки немає посередників, як на м’ясі

Kurkul.com: А щодо молочного скотарства — наскільки вигідним є цей напрямок, і що змінилося за період війни?

Олег Балагура: Молоко — то, можна сказати, наша візитівка. Хоча, коли почалась війна, були проблеми зі збутом. Ми возили його по селу —  роздавали людям. А потім потихеньку все відновилося. Сьогодні молоко продаємо на  «Білу лінію», Білоцерківському заводу. Щодо ціни, я вважаю, що навіть якщо ціна трохи знижується, це все одно жива копійка щодня. Та й посередників немає, як на м’ясі. 

Взимку продуктивність корів дещо вища, і ціни на молоко також кращі. У літній період, через спеку, продуктивність знижується, і ціни на молоко падають. Ми плануємо зробити так, щоб основний пік виробництва молока припадав на зимовий період, коли можна отримати більше прибутку. 

До речі, от останнім часом, вже в період війни, спостерігаємо тенденцію до того, що все більше господарств купують молодняк. І приватні невеликі господарства все частіше купують на відгодівлю свиней. Є молоді сім'ї, які вже мають по 5-6 корів, далі роблять різну молочну продукцію. І в них гарно виходить.

Kurkul.com: У Вас скотарство лише молочне?

Олег Балагура: Зараз вже плануємо одну ферму переробляти на вирощування корів м'ясного напрямку. В першу чергу на м’ясний напрямок підуть корови, надої яких зменшились. 

Kurkul.com: Які породи вирощуєте?

Олег Балагура:  Основною породою є українська червоно-ряба молочна, яку поліпшуємо шляхом схрещування з голштинською. Середня продуктивність корів на сьогодні становить 35 літрів молока на одну корову на день, а за минулий рік показник надоїв досяг 9 тис. л на корову.

Kurkul.com: Як дбаєте про здоров’я корів?

Олег Балагура: Щорічно проводимо профілактичні заходи для запобігання інфекційним хворобам. Два рази на рік проводимо дослідження на туберкульоз, аналізи крові відправляємо до Київської лабораторії, а державна ветеринарна служба проводить туберкулінізацію. Крім того, регулярно проводимо вакцинацію тварин, щоб підтримувати здоров'я стада.

Kurkul.com: Ще маєте конеферму, так?

Олег Балагура: Так, але зараз коней утримувати важко. До війни ще їх купували господарства із Львівщини та Закарпаття, як робочу силу на свої господарства. Але зараз це одиничні випадки. 

Якось ми планували зробити іподром, але війна внесла корективи в наші плани. Треба значні інвестиції у цю справу. Хотіли також запустити виробництво кумису. Але наразі ці плани поки на паузі.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.