Чотири роки тому на Кіровоградщині в холдингу «Агровіста» (раніше група компаній «УкрАгроКом» та «Гермес-Трейдінг») побудували новий комбікормовий завод.

Довідка. Компанія «Агровіста» володіє земельним банком у 75 тис. га. Основні напрямки діяльності включають тваринництво, рослинництво, виробництво цукру та роботу на зерновому ринку України. 

Раніше, на старому обладнанні, робітники працювали у декілька змін, іноді — цілодобово. Виробничі лінії часто виходили з ладу і потребували ремонту.

Зараз з новим обладнанням від Buschhoff тут можуть собі дозволити працювати віддалено, з удвічі меншою кількістю працівників та навіть з мікродозуванням і вітамінними препаратами, що дуже важливо у молочному напрямку.

«Наша профільна діяльність у тваринницькому напрямку — молочне скотарство. На сьогодні у нас 2,5 тис. голів дійного стада, і головне завдання для нас забезпечити тваринам якісний раціон і комфорт. Нещодавно 1 млн $ ми витратили на те, щоб їм було зручно — забезпечили якісну підстилку. От і будівництво заводу німецької точності для нас було таким собі «стрибком у космос» після одеського обладнання, яке в нас працювало раніше», — розповів комерційний директор «Агровісти» Павло Фесюк.

Якість обладнання з Німеччини приємно вразила керівництво компанії «Агровіста». За ініціативи директора тут неодноразово проводили незалежний технологічний аудит, замовляли незалежні експертизи. У результаті пересвідчилися, що точність і якісні показники виробництва дуже високі. І аналоги такій чіткій роботі знайти важко.

Читайте також: Молочна ферма з Черкащини виготовляє 12 видів комбікормів за власною рецептурою

«Ми свого часу розглядали можливість сервісного ремонту та тимчасового переходу на комбікормове виробництво в Дніпрі, але не змогли там отримати ту якість, яку хотіли б бачити», — додав Павло Фесюк.

Buschhoff дозволяє покращити рецептуру кормів

Тваринництво, на думку багатьох — значно складніша галузь, ніж рослинництво, і вона вимагає постійного прогресу та змін. Зокрема в «Агровісті» утримують корів, які поєднують північноамериканську генетику з європейською. Тут постійно рухаються до покращення умов для тварин та адаптації, оскільки український простір має свою специфіку щодо бактерій та вірусів.

«Завдяки сучасному виробничому процесу ми маємо можливість покращувати корми для наших корів мікродобавками та швидко змінювати рецептуру, залежно від потреби», — розповів Павло Фесюк.

Сьогодні в Україні молочні продукти зросли в ціні майже вдвічі порівняно з минулим роком, і, на переконання директора компанії «Агровіста», ця тенденція буде спостерігатися ще декілька років. Оскільки серед причин є і дефіцит, пов’язаний із втратами через війну, тваринництво буде розвиватися.

«В Україні технологій для тваринництва мало, але успішних промислових компаній все більше. Для нашої країни вже звичайними вважаються 10 тис. л молока на корову на рік. Цьогоріч одна з ферм показала навіть 13 тис. л. Тобто молочне скотарство — це вже повноцінний бізнес, який буде розвиватися і змінюватися. І зовсім скоро нам доведеться конкурувати з тією ж Польщею, з Євросоюзом у цілому. І цього не потрібно боятися. Просто треба брати й робити свою роботу, вдосконалюватися, зростати», — додав Павло Фесюк.

Молочне господарство «Агровісти» на ринку України займає одне з провідних позицій і продовжує підтримувати цей статус та йти вперед, у першу чергу технологічно. Свій молочний комплекс працівники компанії називають унікальним, бо побудували його з нуля, тоді як інші комплекси в Україні — це реконструйовані радянські ферми.

Говорячи про останні технологічні новації, впроваджені на молочному комплексі, Павло Фесюк згадує побудову комбікормового заводу та 1 млн $, який тут витратили на комфорт тварин.

«Зміна кліматичних умов є найскладнішою історією. Тварини краще переносять холод у -30°C, ніж спеку в +30°C. Тому ми зосередилися на змінах раціону, які адаптують тварин до стресу, та на вентиляції, яка поліпшує їх фізіологічний стан. Цього року найбільша і найдорожча технологічна інвестиція — це заміна традиційної соломи на сепаровану підстилку, яка зменшує дискомфорт тварин при утриманні на бетоні. Ми інвестували мільйон доларів у комфорт тварин», — додав Павло Фесюк.

Через втрату багатьох ферм у східному та північно-східному та південному регіонах внаслідок окупації, наразі комплекс переважно працює саме на Схід. Щодня тут продають 60 т молока на заводи у Кременчуці, Черкасах та Дніпрі.

Обладнання обирали 5 років

Устаткування для комбікормового заводу тут почали обирати ще в далекому 2015 році. Поступово вивчали досвід інших господарств, відвідували різні виставки як в Україні, так і закордоном.

Потім у 2019 році почалася комунікація з компанією «Сій Добро» та запит від «Агровісти» на розміщення обладнання у вже наявному приміщенні на базі елеватора. Тобто підлаштовувати лінії виробництва треба було вже під конкретні розміри, але з дотриманням місткості та потужностей.

«Завдання для наших партнерів було непростим, адже обладнання треба було вмістити в розмір конкретної будівлі. Однак вони настільки оперативно та ефективно спрацювали, що під час цього переходу зі старого заводу на новий у нас не було зупинок у виготовленні кормів. Це для нас було найважливішим», — розповів Олександр Йоник, керівник елеватора.

У тендері тоді брали участь дві німецькі компанії, в тому числі й Buschhoff, та ще одна американська компанія.

«Ми оцінювали якість і вартість. Та зрозуміли, що Buschhoff найбільш відповідає нашому сегменту, оскільки топові млини з потужністю за 20 т/год вже належать до іншого сегменту, другої ліги. Buschhoff виявився найбільш зручним, мобільним і прийнятним за ціною. Крім того, Buschhoff найбільш клієнтоорієнтований, адже має сервіс в Україні», — додав Павло Фесюк.

Склад встановленого устаткування та автоматизація процесів

Обладнання, яке тут встановили — це силоси для готових мелених зернових і для шротів, обладнання для дозування і місткості для мікроелементів: преміксів, солі та крейди. А також дробарку та змішувачі.

«У приміщенні маємо вісім конусоподібних силосів. Всередині кожного знаходиться шнек. Саме ця конусоподібна форма забезпечує тиск, внаслідок якого на стінках нічого не залишається», — розповідає про процес Євген Мостовий, начальник комбікормового виробництва.

Сам процес виготовлення комбікорму починається на двох силосах, куди потрапляє кожен вид сировини. Потім все це прямує на дробарку. До речі, при виробництві треба підтримувати температуру в межах -5…+15°C, тому виробничі приміщення опалюються від власної котельні. Цих показників важливо дотримуватися, аби уникнути конденсату.

Далі барабан відсіює зайве — палички, лушпиння — все, що не повинно бути в суміші, окрім зерна. Потім відбувається помел. Далі додаються різні компоненти, вага яких чітко регулюється. Тут керована механічна подача. Вертикальна норія, гумова стрічка з ковшами, підіймає продукцію на висоту і на транспортери, які роздають суміш до 16 бункерів.

Сировина — кукурудза, ячмінь, пшениця,  — на «Агровісті» повністю свої. Купують соєву макуху, соняшниковий шрот і барду, а також вітамінні комплекси, протеїн та мікоцин. Основну частину комбікорму виготовляють для підприємства своєї групи компаній — Молочно-товарний комплекс «Петриківське молоко», де утримується 2500 тис. голів дійного стада. А також комбікормом забезпечують власний свинокомплекс.

 «Для нашого молочно-товарного комплексу ми виготовляємо комбікорм за дев’ятьма рецептами. Адже там є і бички, і сухостійні корови, є і молочні, є ті, що отелилися і ті, що чекають на запуск. Тож для усіх них різна рецептура корму», — роз'яснив Євген Мостовий.

На комп’ютері достатньо обрати конкретний рецепт і запустити процес, далі система все виконає самостійно.

«Я ставлю назву рецепту. Наприклад, коров'ячий дійний. Там іде буфера 87 кг, добавки під назвою дійні — 120 кг, інсорбу, адсорбенту мікотоксинів посиленого складу — 40 кг. І все це потім знаходитиметься у черзі. Якщо десь закінчиться якийсь компонент, програма на комп'ютері показує, і автоматично робота зупиняється», — додав Євген Мостовий.

Не всі процеси у виробництві автоматизовані — вручну треба додавати компоненти дуже малої кількості, такі як, наприклад, дріжджі, яких потрібно 1 кг на 5 т. Такі компоненти дозують на маленьких вагах і засипають у змішувач.

В цілому майже повністю комп’ютеризована система дозволяє здійснювати управління навіть віддалено. І максимально точно.

«От на моніторі перша колонка — це кількість в задачі, яка потрібна кожного компонента. А у другій колонці ми бачимо реальний результат дозування. Можете зараз побачити. От нам потрібно було 55 кг 720 г. Програма зробила 55 кг 920 г. Але далі система вирівняє це дозування. Зараз от дозуємо другу частину преміксів для загального замісу. Додаємо крейду. Усі мікродобавки надходять спочатку на малий 250-літровий змішувач. А потім на великий 7-тонний для загальної суміші. Тобто ми спочатку робимо передсуміш мікродозації компонентів і потім транспортуємо до великого змішувача», — ознайомив з процесом виготовлення комбікорму Євген Мостовий.

У планах корми для курей та риби

Виготовлення однієї готової до відвантаження партії комбікорму з додаванням мікроелементів триває від 55 хвилин до 1 год 20 хвилин — залежно від рецепта.

«Минулий наш комбікормовий завод навіть порівнювати із цим заводом не можна. На тому обладнанні вирішальним був людський фактор. І то великий біль, бо це втрати, невідповідності дозування компонентів іноді. На німецькому обладнанні Buschhoff 90% процесів автоматизовані, тобто виключають помилку. Все працює чітко, і керувати можна навіть віддалено від місця роботи», — каже начальник відділення комбікормового виробництва.

Завод допускає похибку у 3%, але як говорять на «Агровісті», за чотири роки роботи заводу таку похибку спостерігали лише двічі.

«Ну от, наприклад, на 3 т соняшникового шроту похибка може бути у 200 г в максимум. Плюс або мінус. Але ж уявіть, програма так працює, що вона вирівнює склад. Тобто на цій задачі була похибка у 200 г, то на наступній задачі вона компенсує, добере ці 200 г того компоненту, який не дозувала нам минулого разу», — пояснив Євген Мостовий.

На обладнанні Buschhoff легко навчити працювати людей, тому і легко замінити. Максимум тиждень треба для того, щоб опанувати технічну посаду. Управлінська, звичайно потребує більш серйозної підготовки. Євген Мостовий навчався у Німеччині, потім представники Buschhoff приїжджали для консультацій на завод.

«На старому обладнанні працювало 6 робітників у дві зміни: чотири основних, два резервних плюс технолог. Зараз тут залучено три людини, які не впливають на процес — все робить програма. Через те, що всі процеси значно спростилися, я один легко виконую обов’язки і оператора, і керівника, і технолога», — каже Євген Мостовий.

Потужність комбікормового заводу 10 т/год, але наразі він не працює на повне завантаження — немає в тому потреби. Виготовляють 6 т\год. Для власних потреб цього цілком достатньо. Збільшення потужностей можливе, якщо налагодять комерційну лінійку виробництва.

«Для нас новий завод — це про універсальність. Сьогодні ми маємо можливість виготовляти різні комбікорми, для різних напрямків тваринництва. У цьому великий плюс, адже ми легко можемо запровадити виготовлення комбікормів з комерційною ціллю. Цілком можливо, що в недалекому майбутньому це буде запуск виробництва корму для курей та навіть риби», — поділився планами Павло Фесюк.

Запуск комерційної лінійки тут наразі на початковому етапі. Але вже є відповідні перевірені рецепти та можливість організувати пакування. Проте, найперше — треба налагодити збут.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.