Нестача робочої сили, перебої з електроенергією та екстремальна спека стали головними факторами, які призвели до значного зниження врожаю овочів у 2024 році. Ці чинники також спричинили зростання цін на овочі, що дозволило деяким фермерам отримати прибуток, але багато хто зазнав збитків через неможливість виростити і зібрати продукцію.

Площі під овочами скоротились на 20%

СТОВ «Дніпро» цього року було змушене зменшити площі під овочами борщового набору на 20%. Таким шляхом пішли кілька великих промислових підприємств. Причиною зменшення площ під овочевою групою є неможливість забезпечити необхідну кількість робочої сили та механізаторів для обробки полів. До цього додалися проблеми з логістикою та нестачею палива, що ускладнює контроль над виробництвом.

«У попередні роки ціни на овочі були на рівні собівартості або трохи вищі. Цьогоріч ціни дають можливість отримати прибуток, але лише тим, хто зміг виростити овочі. Бо ж чимало фермерів не отримали врожай через перебої з електроенергією та нестачу опадів. Ми маємо врожай якраз внаслідок того, що на 20% зменшили площі», — розповів співзасновник СТОВ «Дніпро» Андрій Душейко. 

Перебої з електроенергією також вплинули на зрошення полів. На СТОВ «Дніпро» були змушені поливати поля лише тоді, коли була доступна електроенергія, що не завжди відповідало потребам рослин. Це призвело до нерегулярного поливу, що також негативно вплинуло на врожайність.

«Через перебої з електропостачанням ми, наприклад, дві години поливали — чотири ні, або дві через шість годин. Тобто, яким був графік відключень, так і поливали. Але ж нормальною роботою це важко назвати, оскільки полив має бути постійним, помірним», — говорить Андрій Душейко.

У цілому, сільськогосподарський сектор України стикається з серйозними викликами, але фермери намагаються адаптуватися до нових умов, зменшуючи площі та оптимізуючи процеси вирощування. 

«Щодо прогнозів на майбутнє, довоєнний досвід вже не є актуальним через зміни в умовах вирощування. Ми взагалі зараз живемо в таких умовах, коли важко щось прогнозувати. Скоріше неможливо. Але я думаю, що тенденція в овочівництві рухатиметься до того, що значна частина овочів буде вирощуватися в селах, на приватних городах, присадибних ділянках та дачах, де легше контролювати процес і можна менше залежати від зовнішніх факторів», — каже фермер.

Про економіку вирощування овочів ще рано говорити,— додає фермер. Оскільки сезон не закінчений, бухгалтер ще не підрахував затрати на збут, упаковку та доставляння.

«Витрати порівняно з минулим роком зросли суттєво, оскільки виробництво працює постійно. Податки також зростуть. Тому ми несемо більше навантаження. До всього бронювання людей, яке скасоване з 1 грудня, створює невизначеність. Ми не знаємо, чи буде продовжено квоту на бронювання після 28 лютого», — говорить Андрій Душейко.

Овочевий бізнес неможливий без овочесховища

Оскільки свіжі овочі псуються швидко, важливою перевагою України є географічна близькість до ринку ЄС. Це забезпечує коротший час транспортування та менший вуглецевий слід, пов'язаний з логістикою. Водночас порівняно з ЄС, в Україні значно нижчий рівень механізації процесів у сільськогосподарському виробництві овочів та фруктів.

«Значною проблемою є високі показники післязбиральних втрат плодоовочевої продукції (40-60% післязбиральних відходів) через відсутність належним чином обладнаних сховищ. Експерти вважають, що це можна вирішити шляхом розвитку логістики холодного ланцюга як післязбиральних потужностей», — йдеться в огляді ринку підготовленому Центром досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Дійсно, для багатьох фермерів гостро стоїть питання зберігання, адже українські овочівники втрачають значну частку врожаю через нестачу сховищ. До того ж якщо маєш, де зберігати, то продаєш не в сезон і ціна реалізації може бути вищою. Тому господарства намагаються будувати свої овочесховища. В ПАП «Агроінвест» сховища наразі орендують. Придбали холодильну установку та понад 200 контейнерів з різною конструкцією. Проте в планах —  будівництво власного овочесховища з холодильними установками. 

«Ми побачили, що виходить непогано і, відповідно, ще торік я почав думати про овочесховище. І так вийшов проєкт на 7 тис. т. Але ціна питання — $3 млн. Ми розуміємо, що це буде потрібно в майбутньому, але поки не спішимо», — каже аграрій з Тернопільщини Юрій Пудлик, директор ПАП «Агроінвест». 

Врожай капусти довелося рятувати

На українському ринку вже на початку осені подорожчала білоголова капуста. Однак така ситуація переважала лише у сегменті продукції високої якості.

Наразі виробники відвантажують капусту за ціною 20-27 грн/кг, залежно від якості та обсягу партій, що в середньому на 11% дорожче, ніж тижнем раніше. Як додали аналітики, пропозиція капусти на ринку досить обмежена, оскільки багато господарств не поспішають з продажами, бо очікують подальшого зростання цін.

Також зазначається, що нинішня ціна на білоголову капусту в середньому у 5-7 разів вища, ніж за аналогічний період 2023 р.

Більшість учасників ринку прогнозують подальше подорожчання капусти. Свою думку вони аргументують зниженням виробництва, а також помітним скороченням частки продукції, придатної для тривалого зберігання.

В ПАП «Агроінвест», де торік почали займатись овочами, в цьому році збільшили площі у 2 рази й планують не зупинятись. Відтак в перший сезон тут посадили 5 га моркви, 5 га буряків і 6 га капусти. Вирощували овочі  без поливу. Отримали хорошу врожайність: в межах 70 т/га моркви, 70 т/га капусти, дещо менше буряку. Весь урожай продали. Хоча минулого року весь урожай овочів вдалося реалізувати, все ж в господарстві очікували трішки вищу ціну. Проте через відсутність якісного зберігання змушені були продати дешевше. Загалом рентабельність овочевої групи вийшла досить хорошою, тому вирішили і далі розвивати цей напрям.

«За вкладеннями 1 га овочів дорівнює витратам на 20-25 га зернових. За трудовитратами 1 га овочів можна порівняти до 50 га пшениці», — ділиться досвідом Юрій Пудлик.

У 2024 році ситуація з капустою складна по всій території України. Ті, хто мали полив, змогли частково нівелювати негативні наслідки, але ті, хто не мали поливу, зіткнулися з серйозними проблемами: капуста не нав'язалася до бажаного рівня. Це призвело до значного недобору врожаю і, відповідно, зменшення виробництва. Менше виробництво означає менший обсяг продукції на ринку, що призводить до зростання попиту і, як наслідок, до високих цін.

Ця ситуація не обмежується лише капустою — аналогічна картина спостерігається і з морквою та іншими овочами. Наприклад, ціни на моркву тримаються на рівні 20-28 грн/кг, але виробники планують і надалі підвищувати ціни.

Капуста продається по 26-28 грн/кг. Такі високі ціни в грудні — це щось неймовірне. Прогнозувати, настільки вони зростуть у квітні — важко.  

«У нас врожайність капусти у цьому році дуже постраждала через два серйозні гради, які пошкодили й місцями навіть знищили продукцію. Однак, завдяки різним схемам посадки, вдалося частково компенсувати втрати. Наприклад, за схеми посадки 75 см між рядками вдалося отримати 80 т/га, а за схеми у 50 см між рядками — 60 т/га. В середньому врожайність капусти склала 68-70 т/га», — розповів Ігор Пташник,  заступник генерального директора ПАП «Агроінвест», що на Тернопільщині.

Овочівництво — ризикована справа

У цьогорічних умовах значної спеки та посухи господарство «Органік-Д» з Вінниччини досягло рекордних витрат ресурсів на полив овочів відкритого ґрунту — 6 тис. тонн води на 1 га. Про це розповів директор агрофірми Вадим Кричковський. Він говорить, що овочівництво — ризикована справа, і тут треба уважно врахувати усе від пошуку ділянки до аналізу ринку збуту. Також особливу увагу варто приділити зрошенню. 

«Борщовий набір, особливо морква і цибуля — найбільш енергоємна група овочів», — підкреслив він.

Досвідчений аграрій радить тим, хто планує розпочати складний овочевий бізнес, приділити максимум часу ретельному плануванню всіх етапів виробництва. Він наголошує, що не варто приймати поспішні рішення, наприклад, вирішивши в грудні, починати сівбу вже у квітні. Замість цього він рекомендує взяти паузу на рік, щоб детально проаналізувати, чи доцільно займатися цією справою.

У ПАП «Агроінвест», вже маючи досвід, планують розширювати площі. При нинішніх високих цінах на овочі тут не поспішають говорити про стабільний прибуток. Адже розуміють, що такі ціни — це виняток з правил. 

«Минулого року ми продавали продукцію по 5 грн/кг, і ринок може знову повернутися до таких цін. Тому ми повинні бути готові технічно і технологічно до такого сценарію. Для цього нам потрібно забезпечити високу врожайність і якісні показники продукції», — переконаний Ігор Пташник.

Наступного сезону у ПАП «Агроінвест» планують збільшити площі під овочі, зокрема додати 2 га цибулі й збільшити площі під капусту і моркву. 

«Це вимагає додаткових інвестицій в обладнання, але ми прагнемо зменшити частку ручної праці та збільшити механізацію процесів. Ми розуміємо, що такі високі ціни — це тимчасове явище, і ми повинні бути готові до змін на ринку. Тобто ми будемо розвивати цей підрозділ і вкладати інвестиції, щоб забезпечити стабільну рентабельність овочівництва навіть при найгірших умовах», — додав Ігор Пташник.

Що стосується продажу вироблених овочів, малі та середні фермерські господарства часто не мають необхідних сертифікатів для експорту до країн ЄС, а також постійного доступу до ринку. 

Попит на овочі поза борщовим набором в Україні стабільно низький, однак ці овочі мають попит за кордоном.

«Овочі без змін, експортуємо кукурудзу суперсолодку, цибулю, гарбуз, перець, цвітну капусту і броколі. Споживання по Україні залишається на дуже низькому рівні. Воно в чотири рази менше за довоєнний рівень», — прокоментував менеджер з продажу бренду Tevitta Ігор Усатий.

Насправді дуже велика конкуренція з боку товарів європейського походження присутня на полицях українського ритейлу, яка не дає змоги збільшувати обсяги власних харчових продуктів. 

«Але ми збільшили кількість і видів продуктів, які якраз виробляємо і реалізуємо до Європейського Союзу. Плануємо збільшити кількість і наших позицій на полицях українського ритейлу та ринку в цілому», — додав Ігор Усатий.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.