Аграрії зціпили зуби та чекають наслідків морозів. Напоготові сівалки та дискова борона. Втім фахівці рекомендують не поспішати, а дочекатись відходу морозів та правильно вивести рослини зі стресу. Тому сьогодні говоримо про те, які наслідки морозів для польових культур і як допомогти рослинам.

Чому погода у квітні може стати фатальною?

У квітні в Україну зайшло арктичне повітря, температура опустилась до -4°С, більшість регіонів накрили сніг та хуртовини, яких подекуди і взимку не було. 

Цього року зима та березень були найтеплішими за всі роки спостереження. Відбулося накопичення позитивних температур та раннє пробудження майже всіх рослин. Відтак заморозки можуть бути більш шкідливі, ніж у минулі роки. 

Інша ознака, яка додає позитиву — це те що разом з морозом прийшов сніг. Він захищає ґрунт від різких коливань температури, утримує тепло, утворюючи шар із повітря, що допомагає підтримувати стабільну температуру.

«Сніг слугує захисним волокном для землі, для рослини. Коли почнеться потепління, то цей сніг перетвориться у вологу. Ми дуже хвилювались, що не буде достатньої вологи. Зима була безсніжна, в агрономічному спектрі складна, адже починали сіяти без належної вологи. Але ті весняні дощі, які в нас були, зрештою, і цей сніг, який випав, перетворюється у надважливу вологу для подальшої вегетації рослин», — пояснив Андрій Кузьмич, голову Асоціації фермерів і приватних землевласників у Рівненській області.

Читайте також: Квітневі заморозки: чи витримають сади та бджоли перепад температур

Ускладнює ситуацію і той факт, що після снігу і морозів в Україну прийде різке потепління — +15…+18°С. А це спровокує додатковий стрес у рослин.

Хибно думати, що пшениця вимерзне

Квітневі та травневі заморозки спостерігаються майже щороку, повідомляють у ДУ «Інститут зернових культур НААН». Така погода не несе загрози для озимих зернових культур, що знаходяться у розкущеному та добре розвиненому стані.

«Минулого року у травні були заморозки -2…-5°С, які фактично не завдали значної шкоди посівам озимих і ярих зернових культур, що підтверджується отриманими досить високими показниками врожайності», — коментують в Інституті. 

Розглянемо детальніше стан культур. Посіви пшениці озимої наразі перебувають у 28-30 фазі. На цьому етапі рослина здатна витримати пониження температури до -6…-8°С. Тобто дане пониження температури для неї не критичне.

«Хибно думати, що пшениця вимерзне. Є ризик пошкодження зародкового колоса, але тільки на тих рослинах, які зайшли в 32 фазу. Проте при завчасних агротехнічних заходах можна уникнути різкого негативного сценарію і на цих посівах», — зазначив Микола Сучек, директор агрономічного департаменту ProРole.

Ріпак озимий — це культура, яка має найкращі регенеративні властивості. Микола Сучек додає, що навіть, якщо ріпак отримає часткове пошкодження квітконосів, які почали вже виходити, то їх замінять інші квітконоси, які компенсують морозне пошкодження. 

Як допомогти рослинам?

Наразі під дією низьких температур у рослин підвищується рівень абсцизової кислоти. Це гормон стресу.

«У рослин також існують «гормони благополуччя», як-от цитокінін, який виділяється кореневими волосками й рухається вгору. Саме він має критичне значення, оскільки сприяє утворенню додаткових зародкових колосків у 32-й фазі розвитку. Кожен такий колосок містить 10 квіток, з яких формується додатково 3-4 зернівки, що збільшує потенційну врожайність», — пояснює Микола Сучек. 

Наступний важливий гормон – ауксин, який утворюється в молодих листках і меристематичних тканинах росту. Він рухається донизу та стимулює розвиток кореневої системи, сприяючи її галуженню. 

«Співвідношення між ауксинами і цитокінінами для нас надзвичайно важливе. Однак нині ці гормони блоковані абсцизовою кислотою. Тому вся стратегія має бути спрямована на активацію цих гормонів і виведення рослини зі стресового стану», — додає фахівець. 

Він рекомендує на 2-3 день після підвищення температури внести:

• Амінокислоти рослинного походження. Вони мають низьку молекулярну масу, швидко проникають через листкові мембрани та включаються у фізіологічні процеси. Рослина не витрачає енергію, отримуючи готові молекули білка, які ще й сигналізують про необхідність активації та засвоєння сполук азоту
• Витяжки з водоростей. Вони накопичують антистресанти – карбогідрати, полісахариди, олігосахариди, ламінарин, альгін. Сприяють балансуванню гормональної системи рослин, легко проникають через мембрани, включаються в метаболізм, пригнічують абсцизову кислоту та активують гормони.
• До бакової суміші, крім витяжки водоростей та амінокислот, рекомендовано додати карбамід (10 кг/га) та сульфат магнію (1,5-2 кг/га).
• Додатково експерти радять включити фунгіциди, оскільки рослина втрачає опірність патогенам, фактично має нульовий імунітет. Для фунгіцидного захисту можна використовувати прості триазоли або їх суміш із тіофанат-метилом, не вдаючись до дорогих препаратів.

Що не можна робити?

«Чого я категорично не рекомендую робити, то це після морозів працювати гербіцидами. Агрономи зараз бояться, підходить 32 фаза, от ті хто хоче працювати синтетичними оксидами, намагаються встигнути до цієї фази. Але після температурного шоку вводити рослини в хімічний шок — це точно не наша мета», — каже Микола Сучек.

Він рекомендує внести антистресанти, потім на 3-4 дні залишити рослини для відновлення і вже тоді проводити гербіцидний захист. 

«Тим більше не рекомендую в бакову суміш амінокислот та водоростей додавати гербіциди. Вони будуть амортизувати дію гербіцидів на бур'яни», — додає фахівець. 

Загрози для ярих культур

Сівба ярих зернових культур (пшениця, ячмінь, овес та горох) розпочалася із середини березня і тривала донині. Такі посіви знаходяться у різному морфофізіологічному стані – від початку до появи повних сходів. 

Як відомо, ярі зернові колосові культури та горох є невибагливими до тепла культурами, тому що насіння починає проростати, коли ґрунт прогріється до 1-2℃, а сходи добре витримують короткочасні заморозки (до -7°С). Тому, прогнозовані метеорологічні явища, які слід очікувати у найближчі 2–3 доби, для таких посівів небезпеки не несуть, особливо, якщо вони мають короткочасний характер.

«Слід зазначити, що за багаторічними даними встановлено, що рівень критичної температури, за якого відбувається пошкодження або часткова загибель рослин польових культур, становить: для пшениці ярої та вівса – від -9 до -10°С, для ячменю ярого та гороху – від -7 до -8°С. Хоча на Вінниччині й прогнозувались морози до -9°С, але вони були локальними тому висновки щодо стану культур робити рано», — зазначають науковці НААН.  

Посіви ярого ячменю, які зійшли здатні витримати пониження температури до -4°С. Деякі науковці вважають, що  холодостійкі сорти витримують і -6°С. 

«Якщо говорити про агротехнічні заходи, які ми будемо здійснювати на таких посівах, а ми очікуємо, колеги, ще уже підняття температури, починаючи з суботи, з неділі до +17 +20 градус, звичайно, відразу з термошоку від низьких температур, ми підходимо в шок від високих температур», — додає Микола Сучек, директор агрономічного департаменту ProРole.

Рівень пошкодження сходів ярих культур буде залежати від того, наскільки вони виступали над поверхнею ґрунту під час різкого похолодання. Більша частина посівів ярої пшениці, ячменю, гороху та вівса на момент заморозків ще перебувала під землею (на різних глибинах), де температура була на 2-3°С вищою порівняно з поверхнею.

Щодо пізніх ярих культур, то сталих теплих температур для їх висіву ще не було. Але навіть якщо фермери й посіяли ультраранні гібриди соняшнику чи кукурудзи, то більшість з них ще не проросла, тому загрози вимерзання відсутні. Наприклад, цукровий буряк чутливий до морозу у фазі сходів. Він здатний витримати тимчасові приморозки до -3-5°C, але виживання залежатиме від вологості ґрунту, яка підтримується внаслідок снігового покриву.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.