Навесні виробники суниці мають ретельно та обережно очистити плантації від старого листя, та подбати про відновлення рослин, пошкоджених морозами. Також вживають комплекс заходів для прискорення або відстрочення цвітіння, аби регулювати строки плодоношення відповідно до ринкової стратегії.
Про перші весняні роботи на плантаціях суниці садової у відкритому ґрунті, блочних тунелях і солотунелях детально розповіла агроном-консультант Ірина Кобранець під час онлайн-лекції Центру фермерських компетенцій.
Першими з весняними роботами стартують виробники, які вирощують суницю садову в тунелях. Блочні тунелі, в переважній більшості, використовують для цілорічного вирощування ягідних культур. Тобто для ремонтантних сортів суниці чи малини. Вони вкриті плівкою молочного кольору для того, щоб рослини влітку не згоріли.

Солотунелі популярні в Європі та вже починають зʼявлятись в Україні. Їх використовують для ранніх сортів. Як правило, солотунелі стоять окремо один від одного, вкриті прозорою плівкою. Вони швидше прогріваються, і це дозволяє швидше отримати продукцію. Також можуть забезпечити кращу якість ягід. На думку Ірини Кобранець, ягоди, вирощені в тунелях, мають набагато кращу якість, ніж з відкритого ґрунту. А особливо якщо фермер має справу з не дуже хорошими погодними умовами, які ніколи не можна спрогнозувати.
В першій половині лютого ягідники традиційно закривають тунелі на зігрівання агроволокном.
«Чекаємо на те, щоби піднялася температура під агроволокном і почалася вегетація рослин», — пояснює агрономка.
Найпоширеніший матеріал для вкривання плантацій суниці садової — агроволокно щільністю 30 г/м². Воно універсальне, адже підходить і для захисту взимку, і для пришвидшення достигання врожаю навесні.
Якщо потрібен лише зимовий захист, то можна використовувати нетканий матеріал щільністю 50 г/м², але тоді навесні для захисту від зворотних заморозків доведеться купувати додаткове покриття.
Читайте також: Садимо суницю: фріго, касетна розсада чи з насіння — експертна думка
За екстремальних умов, коли висадка рослин відбувається на гребенях, у відкритому ґрунті, за відсутності снігу і температури −20 °C, варто накривати плантації подвійним шаром агроволокна. Важливий момент, на якому акцентує експертка — не вкривати рослини завчасно.
«Вкриваємо не тоді, коли 1 грудня на календарі, а тоді, коли настають стійкі морози. Тобто на термометрі −5°С і довгостроковий прогноз це підтверджує. Одноразове опущення температури до −5 °C нічого не зробить. А якщо після морозу прогнозують +15 °C, то тим більше не вкриваємо», — пояснює Ірина Кобранець.
Для притискання агроволокна дехто використовує пакети з піском чи ґрунтом, але це непрактично, адже вони тріскаються, служать один сезон і їх потрібно збирати з поля. Агрономка надає перевагу тюкам соломи вагою 15–20 кг. Вони надійніші, займають більшу площу і після зими їх можна використати як мульчу в міжряддях.

Солома як матеріал для вкривання теж має право на існування, але зі своїми нюансами. З переваг — відносно дешево, особливо якщо в господарстві вирощують зернові. Але недоліки також чималі.
«Солома може здуватися вітром. Якщо встелити її безпосередньо перед сильним морозом і вона не встигне втрамбуватися, то навпаки — в ній довше затримується холодне повітря», — застерігає агрономка.
Крім того, в соломі охоче селяться миші, які прогризають крапельну стрічку. На ній зберігаються трипси. Прибирати старе листя навесні при наявності соломи вкрай незручно. Також солома може містити насіння бур'янів, яке проростає просто біля рослини.

Навесні багато фермерів-ягідників панікують, побачивши суницю без листя. Особливо це стосується відкритого ґрунту. Минулого року соцмережі були сповнені тривожних дописів: «Все пропало, все вимерзло». Та, насправді, відсутність листя — не вирок.
«Нічого страшного, якщо при сильних морозах вся надземна частина рослини стає сухою. Листки нічого не означають», — каже Ірина Кобранець.
Головне завдання полягає в тому, щоб зберегти кореневу систему і ріжки суниці. Саме вони відповідають за майбутній урожай. Навіть при значних підмерзаннях листя рослина здатна відновитися.
«Для сортів короткого світлового дня наслідки сильних морозів можуть проявитися не відразу. Пошкоджені клітини кореня і судинних провідних пучків не можуть нормально постачати рослину поживними речовинами. Це дасть про себе знати вже під час сезону. Критична позначка для гребеневої посадки — температура нижче −7 °C на поверхні гребеня», — зазначає експертка.

Ремонтантні сорти переносять стрес легше — суниця добре регенерує і швидко випускає нові корені з пазушних бруньок.
«Минулого сезону, попри значні підмерзання, виробники, які вчасно вжили заходів, до кінця сезону надолужили своє і зібрали врожаї на рівні 30 т/га», — поділилася Ірина Кобранець.
Перевірити стан ріжків можна тільки, коли плантація розмерзнеться. Розрізаний здоровий ріжок має природне жовте забарвлення і чисті молоді корені. Пошкоджений матиме потемнілі, зруйновані тканини всередині. Такі рослини ще можна врятувати, але лише за умови стимулювання кореневої системи, а не навантаження врожаєм.
Також однією з перших весняних операцій агрономка рекомендує стимулювання кореневої системи біопрепаратами на основі бактерій роду Bacillus, як-от Радіфарм.
«Вони одночасно стимулюють утворення коренів, вивільняють недоступний фосфор з ґрунту і захищають кореневу систему від патогенів. Один препарат — три функції. І це дійсно працює. Минулого року протестовано не одним виробником», — підтверджує Ірина Кобранець.
Чищення старого листя у відкритому ґрунті є першим заходом весняного догляду за плодоносною плантацією за умови гребеневої посадки. А от плантації суниці без гребенів можна не чистити. Старе листя потрапляє на ґрунт, мінералізується, перегниває і не шкодить рослині.
«Яка взагалі шкода старого листя? Воно є джерелом інфекцій і місцем зимівлі павутинного кліща. Тому його треба вчасно забрати. Якщо ми робимо це навесні, коли в нас вже пішла вегетація, то можна пошкодити листки, на які радо перекочують патогени. Тому чистити плантації треба якомога швидше до початку відновлення вегетації», — пояснює агрономка.
При очищенні листків в жодному разі не варто підривати кущі чи корені. Адже коли піднімається температура ґрунту, в рослин починає працювати коренева система. Утворюються нові молоді корінці, а неточними рухами їх можна обламати.

Ірина Кобранець проводить чистку на промислових плантаціях, як правило, в кінці лютого. В морозну погоду сухі листки легко відділяються. Також варто одразу винести зірване листя подалі від плантації.
Одразу після чищення варто обробити ділянку препаратами на основі міді. Агрономка уникає форм міді, які містять хлор, а надає перевагу препаратам на основі гідроксидів чи оксидів. Якщо обробка проводиться в холодну погоду, то рослини варто відразу накрити агроволокном. Якщо тривають морози, можна проводити очистку плантацій, але без обробки, яку варто провести пізніше.
Після міді можна планувати другу обробку сіркою. Не всі це роблять, але Ірина Кобранець рекомендує проводити цю агроопераціяю, адже сірковмісні препарати працюють, як від борошнистої роси, так і частково від кліща.
Початок весни — найкращий час, щоб вирішити, за яким сценарієм працювати далі. Чи залишати все як є і збирати врожай відповідно до сортів, чи свідомо пришвидшити або відтягнути достигання. В цій системі сподіватися лише на сортовий розрив — ризиковано.
«Якщо весна холодна і все починає розвиватися одночасно вже в травні, різниця між ранніми і пізніми сортами практично зникає. Сортові особливості просто не працюють», — каже Ірина Кобранець.
Тож, як пришвидшити розвиток і дозрівання врожаю. Головний інструмент — агроволокно щільністю 20–30 г/м². Агрономка радить укривати ним плантації ще до відновлення вегетації, як тільки зійде сніг — в ідеалі до першої декади березня. Якщо рослини вже вегетують, то ефект буде мінімальним, і робота не виправдає себе.
Принцип роботи з агроволокном навесні простий, але вимагає уваги. За денної температури +20 °C, під агроволокном буде +25–27 °C, і рослини отримають опіки. Тому в спекотні дні його знімають, а на холодні ночі — повертають назад.
«Повністю знімають агроволокно, коли відкрито вже 20–30% квіток на рослинах. Це метод для терплячих і наполегливих. Але ефект значний», — підкреслює агрономка.
Гребенева посадка сама по собі пришвидшує достигання на 3–5 днів, адже ґрунт на гребені прогрівається швидше. Якщо поєднати ранній сорт на гребенях з агроволокном і пізній на рівній площі, то можна отримати тиждень і більше різниці у початку плодоношення.
«Є ще одна типова помилка. Деякі виробники рано стелять соломою весь гребінь, щоб запобігти підпіканню ягоди. Вони ненароком зробили собі гірше — солома ізолює чорну плівку від сонця і прогрівання не відбудеться», — пояснює Ірина Кобранець.
Також вона виділяє методи та кількість днів, які можна виграти:
Щоправда, у похмуру весну з малою кількістю сонця різниця між відкритим ґрунтом і тунелями суттєво скорочується, адже суниця надзвичайно вимоглива до освітлення.
Як відтягнути терміни збору суниці?
Припізнення потрібне тим, хто хоче розтягнути сезон збору, рівномірно завантажити робочу силу або виконати контрактні зобов'язання. Рівна площа без гребеня сама по собі дає запізнення відносно гребеневої посадки. Ефективний спосіб — вкрити замерзлий ґрунт щільним шаром соломи.
«Ми закриваємо холодний ґрунт і не даємо йому прогріватися, а відкриваємо тоді, коли треба запускати вегетацію. На площі 1,2 га це дало запізнення на 10–14 днів відносно сусідньої ділянки з тим самим сортом», — описує свій експеримент агрономка.
Ще один малопомітний, але дієвий інструмент — колір мульчуючої плівки. Біла плівка на гребені гріє ґрунт повільніше за чорну. Ірина Кобранець практикувала такий підхід: ранні сорти покривала чорною плівкою, пізні — білою, середні — частково обома. В результаті можна отримати розтягнутий сезон збору до 6–7 тижнів без жодного додаткового агроволокна.
На завершення семінару фермери не могли оминути стороною тему сортів. Але Ірина Кобранець застерігає від надмірних очікувань від сортів.
«Якщо у вас хороший, розпушений, не глинистий ґрунт — навіть сорти, схильні до кореневих гнилей, уражатимуться менше. І навпаки — на важкому, холодному ґрунті навіть найстійкіші сорти страждатимуть», — розповідає вона.
Агрономка знає випадки, коли на важких чорноземах взагалі відмовлялися від гребеневої посадки і плівки, щоб мати можливість регулярно розпушувати ґрунт і забезпечувати аерацію кореневої системи. І це давало результат навіть при вирощуванні 5–7 різних сортів одночасно.

Все ж серед сортів стійких до кореневих гнилей вона виділяє Румбу та Верді. Сорт Хоней, популярний у промисловій переробці, навпаки, дуже нестійкий до гнилей.
Щодо ремонтантних сортів, класика залишається в тренді, Сан Андреас і Альбіон стабільні, перевірені і, як завжди, актуальні. Ці сорти вражаються антракнозом, але це характерно для всіх ремонтанних сортів.
«Зараз найпопулярніший сорт на ринку — Мурано. Справедливо популярний: урожайний, смачний, з рівномірним достиганням. Єдине, чого він вимагає — захисту від борошнистої роси. Набирає популярності Хадемар — солодкий і смачний, але з нюансами. Ягода кругла, що подобається не всім. Через високу солодкість більше за інших приваблює трипса. Плодоносить чіткими двома-трьома хвилями, тоді як Мурано дає рівномірніший збір. Минулого сезону обидва сорти у відкритому ґрунті показали результати на рівні 30 т/га», — підсумовує Ірина Кобранець.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.